До Дня Української Державності у приміщенні Рахівської районної ради відбулася меморіальна зустріч, присвячена пам’яті Героя України Олега Куцина, командира 49-го окремого штурмового батальйону Сухопутних військ ЗСУ («Карпатська Січ»).

У межах проєкту «Герої серед нас», який здійснює група цивільно-військового співробітництва Закарпатського ОТЦК та СП, було представлено книжку Романа Коваля та Ірини Гармасій «Хоробре серце Олега Куцина» та документальний фільм «Дума Олега Куцина», знятий закарпатським режисером В’ячеславом Бігуном.

Олег Куцин   був відомим політичним, громадським і військовим діячем, який свого часу працював заступником голови Тячівської райдержаміністрації, двічі обирався депутатом Тячівської міськради, очолював обласну організацію Всеукраїнського об'єднання «Свобода».   Під час повномасштабного вторгнення під його командуванням була створена окрема зведена штурмова рота «Карпатська Січ» 93-ї механізованої бригади ЗСУ, яка пізніше розширилася до батальйону, що героїчно тримав оборону на Харківщині. Загинув Олег Куцин 19 червня 2022 року на командному пункті в селі Вірнопілля. Посмертно нагородженний орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня та званням «Героя України».

Священник Мукачівської греко-католицької єпархії Василь Носа відслужив молебень за полеглим воїном, зазначивши, що Олега Куцина добре знали на Рахівщині, він часто тут бував, брав участь у меморіальних акціях, балотувався на виборах до Верховної Ради.

Кандидат історичних наук Петро Ференц із Богдана розповів, як познайомився з легендарним командиром ще в 1990 році на другому з’їзді Народного Руху України в Києві. Він пригадав, як вони разом з іншими рухівцями зупиняли захоплення Софії Київської прихильниками московського патріархату. Олег завжди вирізнявся рішучим і наполегливим характером, випереджав свій час, тому його часто не розуміли. Але він уперто підтягував суспільні настрої до свого рівня патріотизму. Це був політик не містечкового масштабу, його знали по всій країні – на Київщині, Івано-Франківщині, Волині, Черкащині, Харківщині.   Одним із перших Олег Куцин став на захист України під час АТО та повномасштабного вторгнення.

Присутній на зустрічі 87-річний батько Героя Іван Куцин розповів, що син змалку чув про героїв Карпатської України від діда Миколи. Згодом разом із хустським міським головою Михайлом Джандою задумали створити меморіальний комплекс на Красному Полі, який тепер є філією Закарпатського обласного краєзнавчого музею. Олег Куцин чимало докладався до розшуку могил січовиків. На честь славних попередників назвав і власну добровольчу чоту «Карпатська Січ», яка виникла в 2014 році.

Знайомство з книжкою

Про її створення розповів учасник бойових дій Михайло Куреляк, який був серед перших сімох бійців. Спочатку базувалися в місті Курахів на Донеччині, а звідти виїжджали на позиції в Піски, де тривали вперті бої. У підрозділі було чимало іноземців з різних країн, але найбільше колумбійців. Їх приваблювала у «Карпатській Січі» особлива атмосфера, яку запровадив Олег Куцин, який підбирав хлопців ідейних, запалених боротьбою за Україну. Недарма присягу приймали в Холодному Яру, місці овіяне славою боротьби за українську незалежність в 1917-1921 роках.

Командир турбувався про місцевих мешканців Денеччини, просив бійців допомагати їм. Такі зусилля покращували стосунки між військовими і цивільними, які часто перебували під впливом російської пропаганди. «Він умів настільки переконувати, надихати, що я чекав кожної зустрічі з ним», -- зізнався побратим із Лазещини. – «Рахівщина була для Олега Івановича місцем сили, він любив у нас відпочивати».

Про участь Олег Куцина в Революції Гідності розповів ветеран російсько-української війни Іван Лета, який перебував в його сотні на київському Майдані.

Микола Косівський, керівник районної організації «Свобода», вважав Олега Куцина своїм найкращим товаришем, з яким знався з 2009 року. Він нагадав давнє передбачення Олега Куцина, що війна з росією обов’язково буде, тому до неї слід готуватися. І вона закінчиться або в Чопі, або у Владивостоці. Російська імперія не змириться зі своєю поразкою у 1991 році.

Наталія Піпаш, мати полоненого «азовця», який п’ятий рік перебуває в російській неволі, згадала про спільну діяльність Олега Куцина з її покійним братом, керівником обласної організації Народного Руху України Володимиром Піпашем. Обидва брали активну участь в політичних процесах на Закарпатті, утверджували українську свідомість, протистояли проявам сепаратизму.

Своїми споминами про Олега Куцина поділилася дружина греко-католицького священника Віра Носа, яка дивувалася його щирості, доступності, внутрішній силі: «За брехуном би солдати не пішли. Це була світла людина з безмежною любов’ю до свого народу».

Віктор Турок, в.о. голови Рахівської районної військової адміністрації, зазначив, що Олег Куцин належав до тих лідерів, які запалюють інших, а таких справді мало. І Рахівщина подбає, аби вшанувати пам'ять Героя України, як це вже зробили в Ужгороді, Мукачеві, Хусті, Тячеві та в багатьох населених пунктах за межами Закарпаття. Зокрема, пам’ятник Олегу Куцину відкрито у Холодному Яру на Черкащині.

Олександр Гаврош, офіцер відділення цивільно-військового співробітництва Ужгородського РТЦК та СП