Як і ким знищувався Мукачівський військовий аеродром

08.04.2023 21:03 СОЦІО

Мукачівський військовий аеродром тепер міг би нам дуже стати в нагоді.

Наразі саме Закарпатська область є чи не єдиним в Україні регіоном, який не зазнав ракетних атак з боку російських загарбників. Якщо не рахувати один випадок з обстрілом електропідстанції у Воловці. Росія боїться, щоб ракета випадково не залетіла на територію однієї з країн НАТО, з якими межує Закарпаття.

Окрім того, кордони країн НАТО захищені надійними системами ППО і будь які ракети збиватимуться цими системами ще за кілометрів 50 до підльоту до кордонів.

Ми є міцним і надійним тилом і тільки тепер стає зрозумілим, наскільки важливим міг би стати наш регіон у плані базування українських військових літаків. Адже колись у нас був потужний військовий аеродром у Мукачеві. Про те, хто і як знищував аеродром, свого часу писали українські видання.

У часи колишнього СРСР на Мукачівському військовому аеродромі в складі винищувально-авіаційного полку базувалися надзвукові літаки МіГ-27 та Міг-29. Загалом летовище поблизу Мукачева, загальною площею 196 гектарів,   вважалося одним із найкращих на західному кордоні Радянського Союзу. При потребі, на злітній смузі розміром 2500х40 метрів могли в будь-який час приземлитися вантажні та пасажирські літаки типу Іл-62, Іл-76, Ту-204 та навіть Боїнг-737. Також аеродром був обладнаний потужними складами авіа пального (об’єм – 5,3 тисячі кубометрів), десятками ангарів, сучасною інфраструктурою протиповітряної оборони та радіолокаційною станцією.

Експлуатація військового аеродрому завершилася в 1993 році…   А через кілька років – наприкінці 90-х, у тамтешнього політика та бізнесмена Віктора Балоги визрів план – як на цього військовому аеродромі можна   добряче заробити.

Нагадаємо, свою політичну кар’єру нинішній куратор Закарпатської області розпочав у 1998 році під керівництвом тодішньої керівництва Адміністрації Президента Кучми та СДПУ(о). Саме Віктор Балога розбудовував партію Медведчука СДПУ(о) на Закарпатті.

У 1998 році (Балога був ще мером Мукачева – авт.) депутати Закарпатської облради звернулися до Кабміну та Міністерства оборони України з проханням передати в комунальну власність колишній військовий аеропорт, розташований поблизу Мукачева. Задум народних обранців був благородним – створити потужний міжнародний пасажирський аеропорт, який би територіально входив до Вільної економічної зони «Закарпаття».   У 99-му році цей аеродром Уряд (постанова № 1482) передав на баланс обласної ради.

Однак ніякого розвитку аеродрому не відбувалося. Згодом Балога був в опалі до центральної влади і встановилося певне затишшя навколо аеродрому.

Спроби заробити на аеродромі поновилися в 2005-му. Саме тоді, нагадаємо, Балога вдруге став губернатором Закарпаття. 22 червня Закарпатська облрада прийняла рішення за №564 «Про передачу майна із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області у власність територіальної громади міста Мукачева. Знову ж, начебто, з непоганим наміром – для «облаштування цивільного аеродрому з відповідною структурою». У тому ж таки році було створено комунальне підприємство з красномовною назвою «Міжнародний аеропорт Мукачево».

Спочатку в сім’ї пророблялася ідея продати комплекс, а отримані кошти «спустити» на благоустрій міста над Латорицею через створені родиною Балог структури – на ремонти закладів освіти, медицини, доріг і т.д. Кілька разів територію військового аеродрому виставляли на аукціон. Однак – не судилося. Спочатку Балоги хотіли за об’єкт багато (30 мільйонів євро) і долю в бізнесі (50%). Згодом брати трохи знизили свої забаганки (до 20-25 мільйонів доларів). Остання озвучена в пресі сума становила 18 мільйонів гривень. Однак, ніхто з іноземців мати справу з «мукачівською родиною» не захотів. Надто боялися кидка…

Врешті-решт, Балога зрозумів:   якщо об’єкт не продається цілим комплексом   – його можна   «скинути» по-шматках. Так з’явилася ідея продати «з молотка» плити   злітно-посадкової смуги. Мова йшла про майже 15 тисяч бетонних плит мукачівського аеродрому. Продаж відбувався в 2011 році «керованими аукціонами» у 2 етапи – лотами, відповідно, по 3980 та 10998 штук.

На прикладі одного з цих аукціонів проаналізуємо суть афери. На продаж було виставлено 10998 плит марки ПАГ-14 (розмір 6,0 х 2,0 х0,14 м), що перебували на балансі ММКП «Міжнародний аеропорт Мукачево». 8362 шт. знаходилися безпосередньо на   злітно-посадочній смузі; 2322 шт. – на магістральній руліжній доріжці та 314 шт. – на руліжній доріжці. Початкова вартість продажу становила 7 мільйонів 760 тисяч 188 гривень 80 копійок. Зрозуміло, що в спектаклі під назвою «аукціон з продажу майна комунальної власності територіальної громади міста Мукачева» брали винятково дуже близькі до «сім’ї» фірми. Торгів, як таких, не було. Початкова вартість плит зросла усього на один 10-відсотковий хід – до 8 мільйонів 536 тисяч 207 гривень 30 копійок. Перемогу на торгах святкувало ТОВ «Русинія», 100-відсотковим власником якого є Балога Оксана Анатоліївна – дружина Віктора Балоги.

Зафіксуємо вартість купівлі ТОВ «Русинія» бетонних плит у міста Мукачево – 776,16 грн. за штуку.

Бетонна «карусель» або плитами туди-сюди…

Далі відбувалася низка цікавих перепродажів цих плит. ТОВ «Русинія» продало весь цей товар двом фірмам – ТОВ «Партнер», яка у рівних долях належить Балозі Оксані Анатоліївні та Петьовці Марині Іллівні, та ТЗОВ «Закарпатська продовольча група» (ЗПГ), засновниками якої на паритетних засадах є Балога Оксана Анатоліївна, Токар Мирослава Іванівна та Петьовка Марина Іллівна.

Перша з цих фірм спромоглася облаштувати 307 плитами автомобільну стоянку митного терміналу. Зазначена вартість плит при цьому становила 1500 гривень за штуку (тобто, вдвічі дорожче за вартість придбання). Ще 380 плит за ціною 720 гривень за штуку (!!! – дешевше, ніж відпускна ціна аукціону) було перепродано ТОВ «ЗЕТ Плант Україна», контрольний пакет якого належить вже згаданій Оксані Балозі, серед інших засновників числяться Балога Лілія Володимирівна, Балога Віталія Іванівна та Літвак Олег Васильович (згідно з Витягом з Єдиного держреєстру юридичних та фізичних осіб Державної реєстраційної служби України). Іншим разом ТОВ «Партнер» продало ТОВ «ЗЕТ Плант Україна» 1428 плит вже за ціною 1428 грн./шт.

ТОВ «Партнер» не лише продавало бетонні плити з військового аеродрому, але й успішно їх… купувало. Зокрема, в один день – 30 вересня 2011 року 2055 плит це товариство придбало в ТОВ «Закарпатська продовольча група» (ціна 1500 грн/шт.) та 150 плит у ТОВ «Русинія» (ціна 1500 грн./шт.). Що цікаво, цього ж дня 2055 плит було продано… ТОВ «Русинія» без жодної націнки. А 31 вересня 2011 року 150 плит «Русинія» продала ТОВ «ЗЕТ Плант Україна» за такою ж самою ціною – 1500 грн./шт.

Погодьтеся, цікаві «каруселі» придумали Балоги, кінцева мета яких — зекономити на сплаті податків. Ці комбінації мають зацікавити силовиків та представників контролюючих органів…

Понад 7 мільйонів доларів на рівному місці

Але перетягуванням бетонних військових плит Мукачевом та його найближчими околицями «сім’я» не обмежилася. В Інтернеті є посилання на продаж бетонних плит із міста над Латорицею. Їхньою реалізацією займається ТОВ «ПІГ» із київським офісом. Вказана на сайті вартість продажу майна – 2100 гривень за одну плиту. Різниця між аукціонною та зазначеною ціною становить 1323,84 грн./шт. Максимальна виручка від продажу усіх 15 тисяч плит може становити 19 мільйонів 857 тисяч 600 гривень або майже 2,5 мільйона американських доларів (по тодішньому курсу). Однак, як з’ясувалося, придбати плити за цією вартістю… нереально. Людина, яка сидить по той бік телефону, повідомила, що на сайті – застаріла інформація. Справжня ціна бетонних плит із Мукачева нині складає 3700 грн./шт. А це вже інший максимальний дохід: 55 мільйонів 500 тисяч гривень. Мінусуємо витрати на купівлю плит і отримуємо чистий прибуток – майже 6 мільйонів доларів. Додайте зекономлені податки під час каруселей Мукачевом та околицями й отримаєте, що на рівному місці злітної полоси Мукачівського військового аеродрому родина Балог наварила понад 7 мільйонів доларів США.

До речі, у перекупників вартість бетонних плит сягає 5650 грн./шт…

Основна мета – 200 гектарів землі

На плитах Балоги заробили добре, але є ще й земля. Відзначимо, що досвід привласнення закарпатських земель у Балоги вже є. Раніше різними шляхами він отримав у володіння майже 350 гектарів землі поблизу Чинадієва.

У 2016 році між Балогами та тодішнім головою Закарпатської ОДА Геннадієм Москалем виник конфлікт саме через аеропорт. Балоги з сарказмом натякнули, що могли б зробити аеропорт в Ужгороді мукачівським комунальним підприємством. Москаль відповів Балогам у своєму стилі і нагадав про дерибан.

"Найсмішніше в цьому зверненні не те, що мукачівський мер не розбирається в питаннях передачі об’єктів інфраструктури, а те, що він навіть не знає, що Мукачево давно має в комунальній власності свій аеропорт, який так і називається «Міжнародний аеропорт Мукачево». Тому нагадую мукачівському меру, що в червні 2005 року, коли його «няньо» повністю владарювали на Закарпатті, обласна рада своїм рішенням №564 передала на баланс Мукачева цілісний майновий комплекс Мукачівського аеродрому «для облаштування цивільного аеродрому з відповідною інфраструктурою». А 11 вересня 2008 року, коли «няньо» працювали в президентському секретаріаті Ющенка, Мукачево оформило державний акт на 228 гектарів «для будівництва міжнародного аеропорту». Ділянка оформлена на Мукачівське міське комунальне підприємство, яке називається – «Міжнародний аеропорт Мукачево».

Мова поки що не про те, що колишній військовий аеропорт був переданий Мукачеву з грубим порушенням законодавства (без обов’язкового погодження Міноборони). Головне інше – після передачі цілісного комплексу, аеропорт знищили – спеціальні й дуже дороговартісні бетонні плити зі злітної смуги розікрали, а 228 гектарів землі почали дерибанити цілком у балогівському стилі. Через жадібність Балог Закарпаття втратило унікальний об’єкт – готовий аеродром, для повноцінного функціонування якого не потрібні були жодні міжурядові угоди між Україною та Словаччиною. А Мукачево втратило шанс стати центром авіасполучення в області. Більше того – єдиний аеропорт, що залишився в Ужгороді, Балоги за своє багаторічне керування областю довели до повного занепаду: він заріс кущами, де водяться зайці й косулі, а по периметру немає навіть огорожі», - розповів Геннадій Москаль.

У 2017 році розгорівся новий скандал. Як виявилося, землі під комунальним підприємством «Мукачівський міжнародний аеропорт», тобто, колишнім військовим аеродромом, мукачеву не належали, а належали Павшинській сільраді. Цим питанням зайнялася прокуратура.

"Оперативним вивченням, з’ясовано, що посадові особи Мукачівської міської ради, за попередньою змовою із службовими особами ММКП “Міжнародний аеропорт Мукачево” в порушення вимог Земельного кодексу України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» у грудні 2015 року безпідставно сформували у державному земельному кадастрі земельну ділянку, як об’єкта цивільних прав, визначивши її межу на площі близько 228 га.

Разом з тим, згадана земельна ділянка розташована на території Павшинської сільської ради Мукачівського району і належала до комунальної власності даної територіальної громади та у 2005 році була передана у постійне користування ММКП «Міжнародний аеропорт Мукачево».

Згаданими протиправними діями посадових осіб Мукачівської міської ради державним інтересам в особі територіальної громади села Павшино Мукачівського району спричинено тяжкі наслідки у вигляді незаконного безоплатного вибуття із комунальної власності села земельної ділянки вартістю майже 186 млн. грн", - йшлося у повідомленні прокуратури.

Але цей казус закінчився в липні 2019 року, коли Павшино увійшло до Мукачівської ОТГ.

Тим не менше, зважаючи на те, що Україна втратила важливий стратегічний військовий об’єкт, правоохоронні органи повинні підняти питання законності передачі аеродрому у комунальну власність. Зачіпка є. Про неї говорив і Геннадій Москаль – переведення аеродрому у комунальну власність не погоджувалося з Міністерством оборони.

prozak.info

Коментарі :


Додати коментар

 

 

 

Погода

СОЦІО

Оголошення

Архів новин

Влада

Чи влаштовує вас влада в Україні?


Влаштовує
Не влаштовує
Мені однаково


Голосувати/результат