Директор Інституту публічної політики Віктор Чумак припускає, що санкції проти деяких осіб вже можуть діяти, проте їх не оголошують офіційні органи ЄС і США.

"Цілком можливо, що Європейський Союз та США не запроваджують санкції проти України публічно, але окремі особи, зокрема, судді та прокурори, вже підпали під непублічні санкції, і їм буде відмовлено в отриманні віз", - сказав експерт 30 січня.

Віктор Чумак нагадав, що у більшості резолюцій євроструктур стосовно України наголошується на несправедливій системі правосуддя в Україні. Тому, на його думку, у першу чергу під санкції можуть потрапити чиновники, причетні до правосуддя.

Європа буде обережнішою із правоохоронними відомствами

Науковий директор Інституту євро-атлантичного співробітництва Олександр Сушко вважає, що у разі, як в Україні триватиме згортання демократичних процесів, це може позначитися на співпраці між європейськими та українськими правоохоронними органами, а це, своєю чергою, призведе до ускладнення виконань Україною плану дій щодо лібералізації візового режиму, повідомляє Клацнути агентство УНН.

Олександр Сушко нагадав, що у плані дій з лібералізації візового режиму закладений пункт про посилення міжнародної співпраці правоохоронних органів, однак ця співпраця може опинитися під загрозою.

"Є дуже багато засобів міжнародної співпраці на рівні міністерства внутрішніх справ, а також інших органів, що ведуть розслідування, які здійснюють обмін чутливою інформацією тощо. І якщо в країні відбувається згортання певних демократичних стандартів, то країни ЄС значно обережніше ставляться до будь-якого обміну інформацією з такою країною", - сказав Олександр Сушко.

"Вважається, що обмін оперативною інформацією може бути використаний правоохоронними органами недемократичної країни для посилення тиску на опозицію чи на громадські організації. І цей фактор враховуватиметься, якщо в Україні цей негативний тренд триватиме. Україна просто не зможе виконати технічні критерії в частині правоохоронної співпраці, адже Євросоюз просто не йтиме на таку співпрацю", - заявив один із керівників Інституту євро-атлантичного співробітництва.

Як приклад він згадав Білорусь, з чиїми правоохоронними органами співпраця європейських правоохоронців практично не ведеться.

26 січня Парламентська Асамблея ради Європи ухвалила резолюцію, у якій поміж іншого ідеться про можливість запровадження санкцій проти України.

Лібералізація віз - швидше, ніж асоціація?

Водночас, колишній заступник міністра закордонних справ Валерій Чалий припускає, що Україна має набагато більші шанси у швидшому просуванні на шляху до лібералізації візового режиму з Європейським Союзом, ніж на шляху до аcоціації.

"Найближчим часом, у найближчі роки, це одна з реальних сфер, де Україна та ЄС можуть досягти успіху", - вважає Валерій Чалий.

Експерт зазначив, що на відміну від угоди про асоціацію, лібералізація візового режиму більше юридичне, аніж політичне питання. Екс-заступник міністра закордонних справ наголосив, що загалом питання лібералізації візового режиму слід максимально деполітизувати.

Крім того, він вважає, що українській владі слід рухатися шляхом розширення меж угоди про спрощений візовий режим з державами Шенгенської зони, зокрема домогтися поширення дії такої угоди на всі категорії громадян України.

У той же час, президент Віктор Янукович неодноразово заявляв, що перший етап запровадження безвізового режиму з країнами Євросоюзу може бути завершений до кінця 2012 року. Закінчити переговори Київ, за словами пана Януковича, може до кінця 2014 року.

Натомість, Європейська комісія попередила, що питання підготовки до лібералізації візового режиму гальмується з вини української сторони. Нагадуючи, що Київ не виконав кілька пунктів відповідного Плану дій, який підписала Україна.

У грудні Єврокомісія надіслала листа першому віце-прем'єру України Андрію Клюєву, в якому звертається увага на Клацнути відсутність прогресу у виконанні зобов'язань Україною.

Хоча заступник міністра закодонних справ Павло Клімкін, коментуючи цього листа, переконував, що у ньому немає нічого сенсаційного, і що це, за його словами, "робочий документ".

Біометричні паспорти - гальмо

У провладній більшості парламенту переконують, що Україна всі зобов'язання виконує, окрім одного - Клацнути не набув чинності закон про запровадження біотмеричних паспортів, щодо якого президент застосував вето.

Голова парламентського комітету з прав людини і національних меншин Олег Зарубінський заявив bbc.ua, що процес запровадження безвізового режиму триває і що у цьому напрямку зроблено багато.

"Ухвалено, за винятком одного закону, всі документи для переходу до наступнного етапу запровадження візової лібералізації. Лунають закиди стосовно корупції, але то - власні думки експертів. Щодо вето президента на закон про біометричні паспорти, то це свідчить про розгортання боротьби, хто виконуватиме цей закон. Триває конкуренція", - каже Олег Зарубінський.

Разом з тим, за словами депутата, було ухвалено закони про біженців, їх захист, закон щодо правового статусу іноземців і осіб без громадянства України.

Олег Зарубінський каже, що існує три варіанти виходу з ситуації – або ж долається вето президента, але для цього потрібно набрати 300 голосів, має бути розроблений оновлений закон або ж комітет протягом місяця підгототує новий проект.

Малаві, Бруней чи Європа

У той же час, і опозиція, і багато експертів переконані, що процес набуття безвізового режиму призупинений через політичні події.

Директор центру політико-правових реформ Ігор Коліушко каже, що Клацнути зростання статистики щодо країн, з якими Україна встановила безвізовий режим, є достатньо показовим.

"Мені здається, що такі взаємини встановлюються для компенсації того, що влада нічого не може зробити на європейському напрямку. Вона підписала угоди із Бразилією, Аргентиною. Ще в Африці можна пошукати країни. Але чи потрібні такі угоди реально для українських громадян? Я дуже сумніваюся в цьому", - сказав Ігор Коліушко в інтерв'ю bbc.ua.

admin 31.01.2012, 12:40