Фундатору природоохоронної науки — Степану Михайловичу Стойку — виповнилося 100 років

16.03.2020 11:45 СОЦІО



Степан Михайлович Стойко — головний науковий співробітник Інституту екології Карпат НАН України (нині — на пенсії), доктор біологічних наук, професор, Doctor honoris causa Зволенського технічного університету, дійсний член Лісівничої академії наук України, почесний член Українського ботанічного товариства та Наукового товариства імені Т. Шевченка, Почесний лісівник України, Почесний працівник заповідної справи України, Почесний член Асоціації карпатських національних парків, лауреат Державної премії в галузі науки й техніки. Наукова діяльність професора Стойка пов’язана з регіонами Карпат, Розточчя та частково — Західного Поділля. Основні наукові напрями — лісознавство, лісова екологія, геоботаніка, фітогеографія, заповідна справа, геосозологія. Наукові здобутки викладено у десяти наукових і науково-популярних монографіях та понад 500 наукових працях, із яких близько 100 опубліковано у зарубіжних виданнях. Під його керівництвом захищено 12 кандидатських дисертацій, чимало його учнів стали докторами наук та професорами.

Степан Михайлович народився 14 березня 1920 р. у родині священика у гірському селі Кричево Закарпатської області і став громадянином 4 політичних систем. У період Чехословаччини у м. Хусті у 1938 р. закінчив класичну гімназію. Працював учителем у с. Новоселиця. Був свідком історичних подій творення Карпатської України. У 1949 р. закінчив Львівський сільськогосподарський інститут, згодом навчається в аспірантурі, захищає кандидатську дисертацію, а 1980 р. після захисту докторської дисертації йому присвоєно звання професора. З 1955 р. працював на різних посадах — у Львівському лісотехнічному інституті, Львівському відділенні Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України, був завідувачем відділу охорони природних екосистем в Інституті екології Карпат НАН України, професором кафедри фізичної географії Львівського національного університету ім. Івана Франка.

Наукові дослідження професора Стойка пов’язані з Карпатами та суміжними регіонами.

Із 1960-х років, коли зросла загроза техногенного забруднення довкілля у глобальному вимірі, професор перейнявся проблемою охорони природного середовища. У 1974 р. створив у Львівському природознавчому музеї АН УРСР перший в Україні «Відділ охорони природних екосистем».

З метою збереження раритетного фітоценофонду він був ініціатором видання «Зеленої книги України», в якій описав понад 40 рідкісних лісових синтаксонів, які підлягають охороні.

У 2000-х роках на гірських річках Карпат періодично стали виникати катастрофічні повені. Досліджуючи їх природні та антропогенні причини, С. М. Стойко обґрунтував систему превентивних лісогосподарських, екологічних та організаційних заходів можливого їх подолання. Не без впливу наукових праць Степана Михайловича ЮНЕСКО зарахувало букові праліси Закарпаття та Словацьких Бескид до списку Світової природної спадщини.

Наукові здобутки професора Стойка викладено у численних наукових працях — «Заповідники та пам’ятки природи Українських Карпат», «Заповідні екосистеми Карпат», «Сторіччя створення пралісових резерватів в Українських Карпатах». Колективні монографії — «Охорона природи Українських Карпат і прилеглих територій», «Флора і рослинність Карпатського заповідника», «Заповідні екосистеми Карпат» тощо.

Професор Стойко — активний учасник міжнародних наукових конференцій в Україні й поза її межами, на яких достойно представляв українську природничу науку. Ювіляр підтримував і підтримує наукові зв’язки з зарубіжними університетами й науково-дослідними установами.

Маючи багатий науковий і практичний досвід у галузі охорони природи й заповідної справи, учений охоче допомагає національним паркам і заповідникам, держлісгоспам, державним і громадським природоохоронним організаціям вирішувати невідкладні завдання збереження біотичного, біогеоценотичного та ландшафтного різноманіття.

За значний внесок у розроблення наукових основ заповідної справи в Україні учений отримав низку нагород в Україні та за кордоном. Так, його удостоєно Золотої відзнаки Міністерства охорони середовища і природних ресурсів у Польщі, у Раді Європи в Страсбурзі нагороджено фундацією Й. В. Гете Золотою медаллю Петера Й. Ленне. У 2005 р. Стойко став лауреатом Державної премії України в галузі науки і техніки.

Указом Президента України у 2010 р. його нагороджено орденом «За заслуги» III ступеня. Він — один з ініціаторів відновлення знищеного після Другої світової війни пам’ятного знаку на честь видатного угорського лісівника ХІХ ст. Карла Вагнера у Кам’яницькому лісництві Ужгородського держлісгоспу.

Як учень академіка Петра Степановича Погребняка, Степан Михайлович продовжує розвивати його наукові ідеї в галузі лісознавства та лісової екології й досі бере активну участь у громадській природоохоронній діяльності.

Ювіляр великий працелюб, він продовжує трудитися на науково-педагогічній ниві, є професором кафедри екологічної безпеки Львівського державного університету безпеки життєдіяльності. В 2020 р вийдуть у світ дві його монографії — «Незворотні зміни у біосфері» та «Заповідні території Лемківщини», а також статті і тези конференцій.

Як гідний уродженець Срібної Землі, він належить до непересічних особистостей на науково-освітньому небосхилі України і Європи, до когорти тих людей, творчий шлях яких треба вивчати як частку історії української природничої науки.

Унікальний феномен Степана Стойка — саме так можна визначити місце ученого в українському природознавстві. Шановний ювіляре! Завдяки Вашому таланту й наполегливості Ви зробили гідний внесок у розвиток природничих наук. Ваші ґрунтовні праці в галузі лісової геоботаніки, лісової типології, фітогеографії, геосозології повсякденно використовуються на практиці і ввійшли у золотий фонд природознавства в Україні та за кордоном. Ваші працелюбність, душевна щедрість, мудрість й доброта, чуйність і доброзичливість у людських взаєминах є прикладом для наслідування. Велика пошана Вам, Степане Михайловичу, за виховання молодого покоління лісівників, географів, фітосозологів, екологів, за щедрий дарунок їм своїх багатих знань і досвіду, за плідну наукову працю. З нагоди Вашого славного 100-літнього ювілею прийміть найщиріші побажання доброго здоров’я, безмежного щастя, благополуччя, родинного затишку. Нехай завжди Вас супроводжують творча наснага, оптимізм і незгасна енергія, а нагородою Вам буде Божа благодать й щира пошана від усіх, хто йде Вашим праведним життєвим шляхом.

Іван Делеган

Коментарі :


Додати коментар

 

 

 

Погода

Оголошення

Архів новин

Влада

Чи влаштовує вас влада в Україні?


Влаштовує
Не влаштовує
Мені однаково


Голосувати/результат