Огляд редакційної пошти.

Редакція публікує чергову добірку листів від своїх читачів. Ми раді, що для вас це не лише спосіб самовираження й бажання звернути увагу громадськості на певні моменти, а й можливість вирішити певну халепу, у якій може опинитися кожен. Чекаємо на ваші листи, неодмінно опублікуємо.

УЖГОРОДСЬКІ МАЛЮКИ ЩОДНЯ ХОДЯТЬ ДО САДОЧКА БАГНЮКОЮ

До «РІО» надійшов лист від мешканки будинку № 25 на вулиці Заньковецької, 25 в Ужгороді пані Тамари. Від імені своїх сусідів вона просить відповідні служби вирішити питання зруйнованої дороги, якою люди щодня водять свою малечу до садочка № 8 й виносять сміття.

«А завтра наші діти підуть до школи, і щодня вони йдуть цим болотом. На цій дорозі працює і садочок. Невже наші чиновники не можуть проїхатися цією дорогою і хоч якось допомогти нам у вирішенні цієї проблеми», — обурюється ужгородка.

Також вона звертається до представників служби AVE з питанням, чи буде врешті облаштоване місце під сміттєві баки біля входу в садочок. Пані Тамара акцентує, що від влади не просять нового асфальту, лише засипати ті ями, які межують із будинками №№ 19, 21, 23, 25 та простягаються до Грушевського, 27. Тим паче, що на центральних вулицях Ужгорода проводяться ремонтні роботи.

ПЕРША РЕАКЦІЯ НА НАЙГІРШІ РЕЗУЛЬТАТИ ЗАКАРПАТСЬКИХ ШКОЛЯРІВ У ЗНО

Редакція друкує серію матеріалів про критичну ситуацію зі ЗНО в Закарпатті. У минулих числах ми писали, що активісти звернулися до влади з вимогою вплинути на шкільну освіту в Закарпатті, відтак покращити результати місцевих школярів. Писалися листи, були публікації у пресі, небайдужі давали прес-конференції. І врешті вже є перший результат. Володимир Мерцин, із реакції якого все почалося й наразі обговорюється не лише в соціальних мережах, а й у ЗМІ і серед громадськості, повідомив:

«Перша реакція на звернення надійшла з апарату обласної ради. Заплановане засідання постійної депутатської комісії з питань освіти, на якому планується розглянути наші пропозиції. У ході спілкування з головним спеціалістом відділу організаційної роботи Світланою Третиник вдалося обмінятися думками і баченням підготовки роботи засідання комісії та можливого кола запрошених фахівців. У принципі обнадійлива звістка, що першими відреагували на лист саме в обласній раді. Будемо чекати на подальший розвиток і обов’язково інформуватимемо громадськість».

ТРИВАЄ СЛІДСТВО ЩОДО МАХІНАЦІЙ КРЕДИТНОЇ СПІЛКИ «УЖГОРОД ПЛЮС»

Листа написав Л. Качур, представник кредитної спілки «Ужгород плюс». Він повідомив, що кредитна спілка звернулася у правоохоронні органи з повідомленням про протиправні дії службових осіб — голови правління, головного бухгалтера і ще одного члена спілки. Качур зазначає, що наразі прокуратура проводить досудове слідство у кримінальному провадженні за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, службове підроблення). У такому разі передбачається позбавлення волі на строк від 7 до 12 років із конфіскацією майна.

«Частина матеріалів переда¬на для судового розгляду, за іншими слідство триває. Засто¬со¬вуються запобіжні захо¬ди, проведені експертизи, згід¬но з їхніми висновками констатуєть¬ся привласнення головою правління і головним бухгалтером грошей вкладників цієї кредитної спілки, — зазначає Качур. — Відкрите кримінальне провадження і за ст. 361 (несанкціоноване втручання у базу даних комп’ютера, заволодіння даними бухгалтерського обліку)».

На адресу редакції також надійшла ціла збірка історій, яку записав читач видання. Подаємо замальовки.

ПАНЕ ПРЕЗИДЕНТЕ, НЕ ПЛАТІТЬ БОРГИ ЗА ВИБОРИ ДЕРЖАВНИМИ ПОСАДАМИ!

«Жителі нашого краю повинні би гордитися призначенням міністром оборони нашого хлопця з Верхнього Коропця, який свого часу, коли канцлером при президенті Ющенкові був сумнозвісний Віктор Балога, зробив карколомну кар’єру менше ніж за 20 місяців, ставши з міліцейського полковника аж генерал-полковником. З призначенням Гелетея міністром оборони, який чогось хочів провести парад перемоги у Криму, а не в Києві, згадується передвиборна метушня кандидатів у президенти та тих, хто хотів у майбутньому вичавити для себе з цієї метушні якнайбільше. І коли кандидат Порошенко назвав своїми емісарами по виборах у нашому краї Балогу з компанією, стало ясно, що зробив це Балога не з любові до Порошенка, а з бажання в майбутньому отримати для себе значні дивіденди. Призначення на високі державні посади близьких до Балоги людей (Гелетей, Грицак) свідчить про те, що Україні зі своїми гарантами ще далеко до цивілізованих країн, бо ж навіть горобцеві ясно, що гелетеї та грицаки — це сплата боргів президента за вибори. Тому ми і звертаємося до майбутніх можновладців: не платіть борги державними посадами, бо це до хорошого не приведе!»

ФАЛЬСИФІКАЦІЯ З ПРИСМАКОМ ПРОВОКАЦІЇ?

«Нещодавно обласне телебачення показувало непоганий репортаж про маляра з Хустщини, який спеціалізується на оформленні церков. На завершення передачі кореспондентка запитала, в яких селах маляр оформляв церкви. Було названо ряд сіл, у тому числі й село Руська Мокра, яке маляр чогось назвав Російська Мокра. Спершу подумалося, що людина хотіла похизуватися знанням української мови, не розуміючи, що час перекручування історичних назв, яке широко практикувалося в період комуністичної диктатури, в нашому краї вже давно минув. Однак дещо прояснив останній знімок маляра в колі своїх близьких, серед яких ми побачили відомого «борця за чистоту української мови» Івана Хланту. Мабуть, саме з подання останнього маляр і перекрутив історичну назву села Руська Мокра. Нам здається, що людина просто не відає, що творить, оскільки це явна провокація, бо хтось дуже вже хоче показати автохтонів нашого краю великими любителями всього російського, мовляв, ще сотні років тому русини молилися на росіян. Дивно, що редактори передачі не виправили цю фальсифікацію. Тож і вони фальсифікатори? А може, навіть провокатори?»

ДОКИ МУКАЧІВСЬКІ «ПАЦАНИ» БУДУТЬ ГАЗДУВАТИ В КРАЇ?

«На всіх базарах нашого міста (Ужгорода) можемо зустріти жінок, які продають молочні продукти, дуже смачні та екологічно чисті. Одного разу, почувши їхню бесіду, я поцікавився, звідки вони приїхали. І почув, що з Кошельова (це Хустський район, майже 130 км від Ужгорода). На запитання, що їх занесло так далеко, я почув у відповідь: мукачівські «пацани» (читай: балогівці). Побачивши моє здивування, жінка розшифрувала свої слова. Виявляється, мукачівські «пацани» приходять у село, яке спеціалізується на виготовленні молочної продукції, й кажуть: беремо всю продукцію оптом, називаючи ціну, яка на половину нижча за базарну. Якщо газдиня відмовляється, «пацани» кажуть: попробуєш сунутися із своїм молоком на хустський чи мукачівський базар, залишишся і без молока, і без зубів. Ось чому люди змушені наймати машину і їхати за 130 км. Тут хоча би пацанів поки що не видно.

А якщо цю замітку прочитає Балога?»

ЧИ ЗНАЮТЬ ОСВІТЯНСЬКІ «ВЕРХИ» УЖГОРОДА, ЩО ТВОРЯТЬ «НИЗИ» В ДИТЯЧИХ САДКАХ?

«Недавно мені довелося бути свідком розмови двох молодих мам на тему «порядків», які панують в ужгородських дитячих садках. Син однієї з них уже ходив у садок кілька років, а інша щойно свого влаштувала. Йшлося про гроші, не ті, які мами сплачують державі, а гроші інші, які невідомо куди йдуть. За «старожила» садка мама для чогось повинна була сплатити 210 грн. — гроші передавалися у батьківський комітет, а куди йшли далі — мама не знає. А коли я порадив не платити, вона сказала, що тоді потрібно забирати сина геть — життя дитині там не буде. Друга мама повинна була платити вже 620 грн. — як їй сказали, на подушку, предмети гігієни і т. ін. Чи не забагато данини?»

ЧОМУ НА МІСЦІ РЕЗОНАНСНОЇ АВТОАВАРІЇ НА ТРАНСПОРТНОМУ МОСТУ НЕ БУЛО ДАЇВЦІВ?

«Про кричущу автопригоду, яка сталася недавно на транспортному мості не лише з вини п’яного водія, а й через несправність автобуса (відмовили гальма), знає увесь Ужгород. Але не всі потенційні пасажири знають, чому на місці аварії не було представників ДАІ. Річ у тім, що представник перевізника, щойно йому повідомили про аварію кулею помчався не на місце пригоди, а, як підтверджують працівники ДАІ, до начальника ДАІ. А після цього їм на місце аварії — зась».

ЩЕ ПРО ІСТОРІЮ НАЗВ ВУЛИЦЬ УЖГОРОДА

Тема назв вулиць Ужгорода останнім часом була чи не найпопулярнішою в «РІО», а також мала високе відвідування на сайті газети (www.rionews.com.ua). До редакції досі надходять листи щодо походження назв вулиць. У минулих двох оглядах ми друкували листа Василя Рега, корінного ужгородця, викладача УжНУ, який хоче внести деякі поправки до того списку осіб, який публікувала редакція. Подаємо ще кілька цитат, а продовжимо в наступних числах «РІО».

«Доповнення до вашого списку базується на переліку вулиць Ужгорода, викладеному на сайті Ужгородської міськради», — пише читач.

Він розповідає про людей, йменнями яких названі вулиці.

Микола Амосов (1913—2002) — український лікар, учений у галузі медицини, біокібернетики, директор Інституту серцево-судинної хірургії.

Юрій Беняк — гордість доманинського спорту, стрибун із трампліна на лижах, володар Кубка Угорщини 1940 р.

Миколая Божук (1907—1938) — українська поетеса, уродженка села Великий Бичків.

Юлій Бращайко (1879—1955) — голова ужгородського товариства «Просвіта» у 1928—1940 рр., організатор Хустської Народної ради в 1919 р., міністр Карпатської України, уродженець с. Глибоке (у «РІО» згадувався лише один із братів, на честь яких названа вулиця Бращайків).

Будителі — під такою назвою в історію Закарпаття ввійшли відомі культурно-політичні діячі кінця XVIII — першої половини ХІХ ст. І. Базилович, О. Духнович, М. Лучкай, А. Добрянський та інші, котрі започаткували процес українського культурно-національного відродження на Закарпатті.

Олесь (Олександр) Гончар (1918—1995) — український радянський письменник, літературний критик, громадський діяч.

Ігор Грабар (1871—1960) — російський художник закарпатського походження, історик мистецтв, академік, директор Третяковської галереї.

Іван Гранчак (1927—2000) — український історик і громадський діяч, дослідник історії Закарпаття, професор Ужгородського університету, уродженець села Нове Давидково.

Габор Дайка (1769—1796) — угорський поет, викладач Ужгородської гімназії.

Іштван Дєндєші (1629—1704) — угорський поет-лірик, уродженець Радванки.

Історію назв ужгородських вулиць читайте в наступних оглядах редакційної пошти.

Листи оглядала Евеліна Гурницька