Захворюваність на рак шийки матки входить до п’ятірки найпоширеніших онкологічних захворювань жінок в Україні. Лікарів, зокрема онкогінекологів, турбує те, що одною з основних причин занедбаності проблеми раку шийки матки є байдуже ставлення жінки до свого здоров’я та небажання щорічно проходити гінекологічне обстеження. Саме про це говорилося під час «круглого столу» в Ужгороді, учасниками якого були головний онкогінеколог Міністерства охорони здоров’я України, керівник відділу онкогінекології Інституту онкології АМН України, професор Людмила Воробйова, доцент кафедри онкології Львівського Національного університету Наталія Володько та Закарпатський обласний позаштатний онкогінеколог, завідувачка гінекологічного відділення обласного онкодиспансеру Ніна Кубаш. Отже, до вашої уваги виклад розмови.
— У чому актуальність порушеної вами проблеми ?
Л. Воробйова. Це проблеми не лише медичні, а й соціальні та демографічні. Тому що захворюваність на рак шийки матки (РШМ) у категорії жінок репродуктивного віку дуже зростає, приміром, у віці від 20 до 24 років вона зросла майже втричі, що ще раз засвідчує важливість цієї проблеми. Крім того, щороку виявляється близько п’ять тисяч хворих на рак шийки матки. Ви лише вдумайтеся в цю цифру! А це та хвороба, якої могло би взагалі не бути, якщо би жінка своєчасно зверталася до лікаря, своєчасно виявлялися статеві захворювання і проводилося їх лікування. Це не просто слова. Вони підкріплюються даними, які є в багатьох країнах світу. Якщо в Україні захворюваність на РШМ складає 19,9—20 на 100 тис. населення, то у Фінляндії 4,6 на 100 тис. населення. Отже, цю проблему можна вирішити. Її є кому вирішити — у нашій країні 12 тисяч гінекологів і 120 онкогінекологів, які займаються проблемою лікування тих захворювань, яких можна би уникнути. Річ у тім, що рак шийки матки — це єдина локалізація раку, яка може бути виявлена й попереджена на стадії «передракового захворювання».
— Очевидно, важливу роль тут відіграли б обов’язкові профілактичні огляди, коли кожна жінка бодай раз на рік зобов’язана була б обстежитися в гінеколога. Чому не можна повернутися до цієї системи?
Л. Воробйова. Хочу зазначити, що в 1960-х роках захворюваність на РШМ була 40 на 100 тисяч. Зараз 20. І коли ми розробили систему профілактичних оглядів, яка в основному діяла у 1970—1980-х роках, це дало ефект. За радянських часів зробити профогляд обов’язковим було простіше, бо директора підприємства можна було примусити відповідати за здоров’я своїх працівників. У наш час робити це не так просто. Зараз неорганізоване жіноче населення переважає над організованим. А ті, що пішли на пенсію, зовсім випали з цього процесу. Звичайно, це треба робити, і треба робити на державному рівні. Мав би бути Закон про відповідальність керівника за здоров’я жінок, але й жінка мала би думати про те, що в неї сім’я, малі діти і що вона має бути здорова. Тут головна мотивація — це життя.
— Чи існують якісь симптоми цього захворювання? На що жінці потрібно звертати особливу увагу?
Л. Воробйова. У тому й основ­їна проблема, що на початкових стадіях жінка не відчуває жодних симптомів. Якщо є симптоми, то це вже велика біда. Це можуть бути контакні виділення, порушення менструального циклу, якісь незрозумі виділення. Головне — не треба їх чекати. В розвинених європейських країнах жінка розуміє, що принаймні раз на рік-два потрібно робити певне обстеження.
Це те, що роблять в усьому світі, воно має назву Пап-мазок. Жінка, яка живе статевим життям, знає, що їй необхідно робити аналіз на атипові клітини принаймні раз на рік. А у нас, здається, навіть не всі медики поінформовані про те, що таке Пап-мазок.
Хоча нині в Україні реалізують велику програму з проведення цитологічного скринінгу раку шийки матки. І якби це робили хоча би 70—80 % наших жінок, то, запевняю, ситуація поліпшилася би кардинально. Ми прийшли би до того показника, який має Китай: у нас на 100 тисяч населення 19,9 випадку, а в них 2,3. Вони законослухняні — їм раз сказали, що це необхідно робити, вони не сперечаються, не забувають, не відкладають на потім, а йдуть до лікаря і здають аналізи. Наші жінки не пошкодують часу на те, щоб обійти всі магазини в пошуках якогось пальта чи костюма або вирушити в салон робити зачіску і макіяж, але не знайдуть часу на візит до лікаря.
Ще один важливий нюанс — це те, що рак помолодшав. Якщо раніше з приводу раку шийки матки 18—20-річних жінок оперували двічі-тричі на рік, то нині двічі-тричі на місяць. Причин цього багато. Почастішали випадки, коли в 10 років починають статеве життя, у 12 років народжують, проте організм ще дитячий, несформований і протистояти інфекціям, які передаються статевим шляхом (а їх безліч), він не в змозі. І майже найнебезпечніший у цьому ряду — вірус папіломи людини.
— Про цей вірус поширюється багато страшилок і вигадок. Чим він небезпечний насправді?
Н. Володько.   Насамперед тим,
що вірус папіломи людини є основною причиною виникнення раку шийки матки. Це вже доведено. Спочатку захворювання виявляється як запальний процес, що може спричинити передраковий стан, а пізніше й розвиток злоякісної пухлини.
Однак слід враховувати те, що віруси папіломи є різних типів. Є низькоонкогенні віруси, які ніколи не викличуть рак, а є високоонкогенні. Тому не треба думати, що якщо є вірус папіломи, то обов’язково буде рак.
До речі, 90 % жіночої популяції є носіями цього вірусу. Та якщо жінка здорова, не має скомпрометовану імунну систему, шкідливих звичок — передусім куріння, яке найбільше сприяє переміщенню генома клітини вірусу в геном людини, то її захисні сили допоможуть позбутися віруса. Та в окремих випадках цього не відбувається: якщо є повторне постійне зараження, якщо це молода дівчина, в якої недостатній гормональний фон.
Є ще безліч чинників, які впливають на цей процес, і передусім — раннє статеве життя. Причина проста — у юних жінок епітелій шийки матки ще не встиг цілком сформуватися, він ще недосконалий і тому дуже уразливий. А в жінок старших захворювання спричиняє хронічний запальний процес. Куріння сприяє тому, що нікотин накопичується у клітинах епітелію шийки матки, тим самим пробиваючи її захист, унаслідок чого вона стає більш сприйнятливою до вірусу. Далі йде алкоголь, під впливом якого молода жінка може дозволити собі те, на що у тверезому стані не наважилася б. У підлітковому віці, та й пізніше теж, далеко не завжди дотримуються правил гігієни. Погляньте, приміром, як легко одягаються дівчата в холодну пору року. І, звісно ж, непоправну шкоду жіночому здоров’ю завдають ранні пологи й аборти.
Коли вірус папіломи людини проникає у здоровий організм, він може, не завдаючи особливої шкоди, зникнути навіть без лікування. Та при зниженні імунітету, при травмах, за тих обставин, які перелічені вище, він активізується і стає дуже небезпечним.
— Чи існує в даному випадку антивірусна терапія?
Н. Володько. Так, це можна вилікувати. Головне — виявити захворювання на етапі передпухлинного процесу. У розвинених країнах світу вже широко застосовуються вакцини від РШМ. Такі вакцини зареєстровані і в Україні. Чітко визначено, кому, коли і як слід проводити вакцинацію. Ми можемо багато зробити, аби захистити майбутніх жінок.
— Чи відіграє велику роль при захворюванні спадковий фактор?
Н. Володько. Принципово, ні. Хіба що може враховуватися порушення гормонального обміну або імунодефіцит, але безпосередньо обтяжений спадковий анамнез може зумовлювати 1—2 % випадків.
— Нерідко через якийсь час після онкогінекологічних операцій у хворих з’являються метастази, тобто проростання пухлини в інші органи. Як можна визначити, з’являться метастази після операції чи ні?
Л. Воробйова. З’явилися спеціальні маркери, які допомагають визначити, наскільки злоякісною є пухлина, наскільки великою є її потенція метастазування. Вони дорогі, але того варті — дозволяють на доклінічному етапі виявити рецидив на ранній стадії. Ми маємо можливість стежити за хворою, час від часу проводимо аналізи. Підвищився показник — відразу вирішуємо, яке лікування призначити, щоб запобігти розвитку пухлини — чи то хіміотерапію, чи то інший вплив. Непросте питання: чому за однакових умов — вік, стадія хвороби, загальний стан організму — буває такий різний результат? Чому одна пацієнтка виживає, а інша гине? Звісно, дуже багато залежить від настрою людини. Читаєш історію хвороби і розумієш, що вона з’явилася після стресу — у когось мати померла, хтось пережив розлучення або потрапив у аварію. Виникла пухлина, пацієнтці повідомляють діагноз — знову стрес.
До нашої клініки можуть звертатися пацієнтки без будь-яких направлень. Щоправда, до нас доходить інформація, що на місцях іноді навіть залякують — до Києва не їдь, усе одно нічим не допоможуть, тільки гроші витратиш. Отут уже треба проявити силу волі — шукати інформацію, телефонувати, їхати, головне — не сидіти, склавши руки.
— Яка ситуація з захворюванням на рак шийки матки на Закарпатті?
Н. Кубаш:. У структурі захворюваності жіночого населення Закарпатської області злоякісними новоутвореннями рак шийки матки посідає третє місце. Щороку в області фіксується близько 140 випадків РШМ. З числа вперше захворілих мали І—ІІ ст. — 69,6 % хворих, ІІІ—ІV ст. — 29,6 %. Не прожили одного року з числа вперше виявлених 10,4 % хворих.
Пік захворюваності на злоякісні новоутворення шийки матки припадає на вікову групу старше 40 років. Недостатня обізнаність жіночого населення про можливості ранньої діагностики раку шийки матки зумовлює 29,6 % занедбаних випадків. Від цього залежить ефективність лікування, яка оцінюється показником п’ятирічного виживання хворих. У Закарпатський області п’ятирічне виживання хворих становить 57 %, у першій-другій стадії — 70 %. Для проведення лікування в обласному клінічному онкологічному диспансері застосовуються сучасні методи: хірургічний, хіміотерапевтичний, променева терапія, гормонотерапія. У обласному онкдиспансері встановлено новий терапевтичний гамма-апарат для променевого лікування хворих, вартістю 3 млн. 600 тис. грн., працюють апарати магніторезонансної томографії, комп’ютерної томографії.
У поліклінічному відділенні ЗОКОД облаштовано обласний кабінет патології шийки матки. В районних лікарнях облаштовані кабінети патології шийки матки, оснащені новими кольпоскопами, програмним забезпеченням контролю цитологічного скринінгу. Розроблені та доведені до відома спеціалістів районів стандарти діагностики пухлин шийки матки, методичні рекомендації з організації скринінгу.

Єва Деметер 12.06.2010, 16:31