З А К А Р П А Т С Ь К А   Н А Р О Д Н А   Г А З Е Т А
номер 47 за 2.11.2002
ПОЛІТИКА
В Україні нова політична війна. За прем’єрське крісло

 

В Україні нова політична війна. За прем’єрське крісло

Під пильним оком пригрітого головним керманичем футболіста-адвоката, сердеги депутати збіглися в більшість. І поки не розсипалися, вимагають зліпити новий уряд. Та немає порядку в їхніх рядах — написали Президенту аж чотирьох кандидатів на посаду головного урядовця. Тобто єдиного між собою так і не погодили. Серед претендентів на головне урядове крісло донецький губернатор Янукович, головний податківець Азаров, віце-прем’єр Дубина та нинішній прем’єр Кінах. Останній, звичайно, свого стільчика віддавати не хоче. Але підпирає Янукович.

Чекати залишилося не довго — наступне парламентське засідалово заплановане на 18 листопада. А поки що тривають переговори. Уже тепер ясно, що горе-більшовики у нинішньому складі ні до чого путнього не договоряться. Комусь із кандидатів доведеться звернутися за підтримкою до опозиціонерів. Тимошенківці їм однозначно покажуть дулю. «Будь-який прем»єр-міністр при президентові Кучмі буде маріонеткою» - вважає тимошенківець Турчинов. Комуністи висунули свого кандидата — Гуренка. Сам головний комуніст Симоненко в листі до Кучми сказав, що зараз відбувається «цинічний торг за посаду прем’єр-міністра». Підгрунтям цієї ініціативи, на його думку, є «змова Президента України з потенційними кандидатами на посаду глави уряду з метою продовження політичного життя та отримання гарантій особистої безпеки нині діючого Президента України». Тобто, комуністи категоричні щодо запропонованих «більшовиками» кандидатур. Залишилися «нашоукраїнці». Ющенко заявив, що у нього немає претензій на прем’єрське крісло і готовий вести переговори. Але їх суть у створенні трохи інакшої більшості. Без «есдеків», які, на думку, ющенківців, і тиснули на нардепів при створенні нинішньої більшості під своїм дахом. І якщо в «донецьких» та «дніпропетровських» вистачить політичної волі та духу кинути футболістів, то Ющенко підтримає Януковича і закінчиться нетривала ера Кінаха. Донецькі розуміють, що від політичної ситуації, яка склалася в Україні через диригування об’єднаними футболістми, Україна опинилася в міжнародній ізоляції, що негативно впливає на бізнес. І в першу чергу — стратегічний експортний бізнес, який знаходиться під контролем донецьких та дніпропетровських. Тому їм потрібен «прозахідник» Ющенко. 

До речі, Янукович себе уже бачить прем’єром і сказав, що в разі обрання його прем’єр-міністром готовий більш жорстко відстоювати позиції Кабінету Міністрів порівнянно з діючим урядом, очолюваним Анатолієм Кінахом. Але останнє слово буде за Кучмою, який, згідно з законодавством і висуває на затвердження парламенту кандидатуру прем’єр-міністра. А Кучма поки щодо свого кандидата відмовчується. Напевно, не йме віри жодному із запропонованої четвірки. А тоді можна чекати й нових кандидатур…

Поділитися своїми думками ми попросили Сергія Ратушняка. Також нам цікаве його ставлення до І. Різака
С. М. Ратушняк: По-перше, треба чітко усвідомити, що в Україні не існує уряду і прем’єр-міністра. Стисло поясню. За Конституцією Уряд в нашій Державі є вершиною виконавчої влади. Це «де-юре». Чи є він таким «де-факто»? Звісно НІ! Скажіть, чи в змозі Кінах призначити хоча б одного голову обласної чи районної адміністрації? Ні. Для цього є взагалі неконституційний (т.б. нелегітимний) орган АП — адміністрація Президента, яка й вирішує долю кадрової політики, розподілу коштів, створенню цілих нелегітимних структур, надання пільг, тощо. Останній приклад з призначенням голови ОДА в Закарпатській області. Кінаху, бідолазі, нічого іншого не залишалось як проголосити цей акт (вдумайтесь) «оптимізацією кадрової політики». Це вже десь на межі клініки. Далі. Чи може уряд вносити до ВР якийсь звіт про діяльність, коли він не керує жодним процесом, а лише виконує вказівки АП, яка не несе відповідальності НІ ЗА ЩО?! Чи може уряд презентувати якусь програму чи бюджет, коли збиранням коштів на виконання бюджету і програм займається ДПА на чолі з Миколою Яновичем Азаровим, а останній не підпорядкований уряду і єдине, на що може сподіватися прем’єр, це те, що Микола Янович не відмовить йому в особистому прийомі, що ж до коштів, то дасть стільки і тоді, коли захоче. Про контроль же над надходженнями коштів до Держбюджету з боку уряду мова взагалі не йде. Ось Вам і уряд — господарський відділ АП і не більше. А прем’єр – «хлопчик» для побиття. Що ж до потенційних кандидатів на прем’єрське крісло, то це питання потрібно розглядати в першу чергу через призму наступних президентських виборів. У цьому сенсі кандидати проголошені і непроголошені діляться чітко на дві категорії – потенційні кандидати в Президенти і ті, що не є такими. І тому ВР розглядатиме не сьогоднішнього претендента, а яким він буде як претендент на перше крісло в державі. Саме тому в Азарова і Дубини більше переваг над Януковичем і Кінахом, які можливі як кандидати в президенти. Азаров і Дубина таким не вважаються.

Кінах, який працює в ручному режимі під есдеками, може згодитися есдекам на випадок, коли вдасться через зміни Конституції каструвати президентські повноваження, а самим зайнятися захопленням канцелярського кабінету.

На мою думку, найвірогіднішим, і бажанним для держави, є варіант висування одного з четвірки, далі — його непроходження, чим спалюються всі чотири претенденти водночас і початок нових презентацій. Це Ющенко, Тигипко, Кірпа і Радченко. Останній, можливий як спроба проектування українського Путіна.

По друге. Яскравим підтвердженням провалу промедведчуківської більшості є сам факт висунення так званою «більшістю» чотирьох кандидатів. Це нагадує дурдом «Веселку», де всі однодумці, де у всьому компроміс і тут на тобі — чотири компроміси, т.б. чотири правди, а двох правд, як відомо, не буває.

По питанню Івана Різака. У нас завжди були нормальні стосунки. Ми не є і не були ні друзями, ні ворогами. Тут треба чітко розмежовувати моє ставлення до партії СДПУ(о) і до Різака. Що ж до перспектив Різака-губернатора, то він або залишиться закарпатцем і тоді залишить за собою якісь добрі спогади, або буде єфрейтором партії і закінчить швидко і безславно. Що переважить – час покаже, але вже сьогодні віддача двох обласних управлінь криміналітету з 8-ми класами освіти свідчать не на користь справи, краю і самого Різака.