Щоб менше смоктали дурної крові
Цього тижня на Закарпатті стався великий «наїзд»: спочатку представники Державного коміте-ту з питань захисту підприємниц-тва (Київ) приїхали до Ужгорода, а невдовзі вони ж під час кругло-го столу з підриємцями у міськ-раді «наїхали» на міську прокура-туру та обласну податкову
Держкомпідприємці приїхали до нас з Криму, де, за їх словами, влада думає тільки про те, як збільшити фінансові «надої» з тамтешніх малих підприємців. Заступник голови Держкомпідприємницва Сергій Третяков був приємно вражений, що наша влада намагається сприяти підприємцям, принаймні так йому здалося після спілкування з нашими бізнесменами та міською владою. На круглий стіл запросили представників прокуратури, податкової, УБОЗу тощо. Столичних гостей зацікавила справа вилучення прокуратурою шести комп’ютерів у одному з Інтернет-кафе Ужгорода на підставі Закону «Про захист авторських прав». Але, по-перше, за законом, можна вилучати тільки жорсткі диски, не цілі комп’ютери, а, по-друге, на державному рівні укладено договір з компанією Microsoft про те, що до кінця наступного року не вживатимуть санкцій за неліцензійні комп’ютерні програми. Представники міської прокуратури на круглий стіл не прийшли, а присутній УБОЗівець прокоментувати випадок виявився не готовим. Сергій Третяков запевнив присутніх, що після засідання вони перевірять, чи ліцензійними програмами користуються прокуратура та УБОЗ, а також сказав, що звернуться з цією справою до Генпрокуратури і доведуть її до кінця.
Інший київський гість, представник юридичного відділу Держкомпідприємництва Євген Солодко поцікавився в уповноваженого по зв’язках з громадськістю Закарпатської ДПА Івана Діуса, чому ліцензії на торгівлю алкогольними та тютюновими виробами видають не за місцем реєстрації підприємства, а в Ужгороді у ДПА? Податківець сказав, що існує така проблема і пов’язана вона з браком коштів. На це київський юрист відповів, що це не проблема, а пряме порушення закону. Євген Солодко також назвав податкову державою у державі, у якої свої закони. Коли мова зайшла про повернення НДС податківцями, пан Євген висловився таким чином: «НДС — це п’явка, яку ставлять хворому, щоб висмоктувала «дурну кров». У Європі її вчасно зняли, а у нас вже майже не залишилося крові».
Іван Колодій
«Флекстронікс» просить додаткові площі
Як повідомив генеральний директор органу господарського розвитку СЕЗ «Закарпаття» Еміл Попович, днями від «Флекстронікс» надійшов лист, у якому фірма просить виділити додаткові площі для розширення своєї діяльності. Намір фірма мотивує тим, що було успішно реалізовано пілотні проекти на Закарпатті — на мукачівському заводі «Точприлад», в який вкладено 2,5 млн. євро та створено 300 робочих місць, й на берегівському «Радіозаводі», в якому залучено 1,5 млн. євро та забезпечено роботою 450 осіб. Відповідно фірма має намір «у великому обсязі розширити свою діяльність на території Закарпатської області» і просить виділити їй ще 15 га в Мукачівському районі.
Успішно прцюється і з фірмою «Язакі», яка також має бажання працювати на території краю. Минулої п’ятниці, за словами Е. Поповича, було завершено укладання всіх форм угод, а вже цього тижня до області приїхав генеральний директор замовника з Братислави для узгодження всіх фінансово-банківських та виробничих нюансів. Нагадаємо, фірма «Язакі» займається виробництвом електротехнічного обладнання і планує виділити 20 млн. євро лише на капвкладення, до того ж на суму понад 10 млн. євро завезеться обладнання. На підприємстві буде створено до 2 тисяч робочих місць.
«Діяльність таких відомих фірм на Закарпатті поліпшує імідж нашого краю на світовому ринку, — каже Е. Попович. — Багато фірм уже сьогодні готові прийти до нас і працювати, проте бояться нестабільності. Бо не можна так робити: сьогодні прийняти закон, а завтра з нього вилучити купу пунктів, що й маємо наразі. Йдеться про прийнятий у першому читанні проект Бюджетного кодексу, в якому, зокрема, скасовано ряд пільг усім СЕЗ в Україні, окрім нашої. Проте «порізали» й наш «Режим спеціальної інвестиційної діяльності». Як після цього запрошувати інвесторів?»
Для довідки. На сьогодні на території СЕЗ «Закарпаття» зареєстровано 9 проектів, з них реально вже працюють 5, інші ведуть будівництво. Від початку діяльності СЕЗ в неї залучено 6 152,4 тис. дол., в тому числі за поточний рік — 3 158,6 тис. дол. Реалізовано продукції від початку діяльності спеціальної зони на 102 560, 2 тис. грн., сплачено до бюджету 13910,5 тис. грн. За дев’ять місяців поточного року від реалізації виробленої продукції підприємства отримали 62 585,6 тис. грн., надходження до бюджету сягають 7 477,0 тис. грн.
Наталія Логойда Німецька фірма «Леоні» має намір інвестувати в Закарпаття 20 мільйонів євро
Фірма «Леоні» з наступного року збирається розпочати у Мукачеві будівництво заводу на 2300 робочих місць. Вартість інвестиційного проекту складає 20 мільйонів євро. Виготовлятимуться джгути до автомобілів «Ауді» та «Фольксваген».
Польським інвесторам потрібна допомога
Днями голова обласної державної адміністрації Іван Різак зустрічався з польськими інвесторами. Під час зустрічі представники підприємства «Гроклін-Карпати», які реалізують в Ужгороді інвестпроект на 14 млн. дол. (будівництво швейної фабрики), звернулися до керівника краю з проханням допомогти вирішити у Міністерстві економіки та митної служби України питання щодо звільнення від оподаткування митом та податком на додану вартість комплексного об’єкта (корпусу цеху), який необхідно імпортувати для зведення фабрики. Іван Різак запевнив бізнесменів, що у разі виконання ними вимог про забезпечення прибутковості та високої зарплати для закарпатців вони можуть розраховувати на всіляке сприяння і допомогу обласної влади.
Чому ціни на хліб високі?
На Закарпатті ціни на хлібобулочні вироби і досі залишаються високими порівняно з багатьма регіонами України.
27 жовтня голова облдержадміністрації Іван Різак зустрівся з керівниками кількох районів, хлібопереробних підприємств, Державної інспекції з контролю за цінами. Обговорювалися проблеми ціноутворення на хлібобулочні вироби. Губернатор зазначив, що складається доволі дивна ситуація: ціна на пшеницю знижується, а на хліб — залишається сталою. Що за цим стоїть, обіцяють з’ясувати.
|
