З А К А Р П А Т С Ь К А   Н А Р О Д Н А   Г А З Е Т А
 номер 44 за 27.10.2001
ПОЛІТИКА
Геннадій Москаль: "Синдром партійності мені вже нав'язували в Криму"

25 жовтня - День революції за старим стилем

 

Геннадій Москаль: "Синдром партійності мені вже нав'язували в Криму"

Закарпаття ніяк не спроможеться пережити власну "парламентську кризу" та її наслідки. Протистояння в обласній раді, що почалося понад місяць тому, крім шквалу газетних публікацій, викликало найрізноманітніші чутки й домисли, на фоні яких на адресу голови облдержадміністрації виливається маса "мукачівського компромату". Щоб прояснити події, що відбуваються останнім часом на Закарпатті, ми звернулися за коментарем до Геннадія Москаля.

- Геннадію Геннадійовичу, від часу вашого призначення на теперішню посаду окремі мас-медіа із завидною регулярністю друкують про вас негативні матеріали. Ви стикалися з подібним, коли працювали в органах МВС?
- Спроби дискредитації, звичайно, були. Кримінальні структури з Криму направляли своїх журналістів у пошуках компромату навіть на Закарпаття, проте до подібної кампанії не доросли навіть вони. Такої відвертої брехні й перекручень, як тут, я за свою кар'єру ще не зустрічав.
- Пишуть і справді стільки, що пересічний читач може цілком заплутатися. Спробуймо розкласти крапки над "і". Хто був ініціатором вашого призначення на посаду губернатора?
- Голів облдержадміністрацій призначає Президент за поданням прем'єр-міністра. Про це чітко написано в Конституції.
- А яку роль у цьому зіграла СДПУ(о)?
- Таку ж, як і КПУ, НДП, СПУ чи будь-яка інша партія, тобто ніяку. З СДПУ(о) я не мав абсолютно ніяких стосунків ні тут, ні в Криму, ні в Дніпропетровську. Та й які можуть бути стосунки у заступника міністра внутрішніх справ із якоюсь партією?
- Чому ж тоді наближені до Мукачева ЗМІ твердять, що ви ставленик саме цієї партії?
- Напевно, їхні інвестори судять по собі. Якщо СДПУ(о) й відіграла на Закарпатті визначальну кадрову роль, то це у призначенні Віктора Балоги. Те, що він став губер-на-тором у 1999 р., дійсно їхня заслуга. Причому вийшло так, як за Ільфом і Петровим: увечері - заява в партію, вранці - посада. Без членства в СДПУ(о) пости в області то--ді не давалися. Якщо ви піднімете старі га-зети, то побачите, що В. Балога був другою після С. Устича людиною в СДПУ(о) і служив їй вірою й правдою. Проте тепер про це не згадують. Особисто я ніяких обі-ця-нок чи угод із соціал-демократами ніколи не підписував і підписувати не збираюся.
- Може, ці закиди від того, що вас час від часу бачили в компанії з В. Медведчуком?
- Якщо я зустрічаю віце-спікера парламенту, що прибув на Закарпаття, відповідно до його посади, то хіба це закид? Крім В. Медведчука, я зустрічався з О. Волковим, М. Гладієм, сьогодні зустрічаюся з В. Пустовойтенком. Прийом офіційних осіб та делегацій для губернатора - це абсолютно нормальна річ, чогось незвичайного тут немає.
До речі, синдром партійності я вже проходив - у Криму. Мав і маю хороші стосун-ки з Головою Верховної Ради автономії Леонідом Грачем, що одразу дало привід наз-вати мене запеклим комуністом. Тамтешні газети писали, начебто Л.Грач записав мене в КПУ, особисто видав партквиток і т.д. 
- Під посиленою увагою опинилося навіть ваше особисте життя.
- Таке враження, що останні п'ять місяців я перебуваю під мікроскопом. Мукачівським підприємцям, видно, нема на що витрачати енергію й кошти, крім на те, щоб з'ясувати, кого я приймаю, з ким розмовляю, куди їжджу. Усе це потім подається в пресі з такими перекрученнями, що просто дивуєшся з фантазії журналістів. Дійшло до того, що перекрутили навіть моє інтерв'ю - випадок у закарпатській журналістиці, напевно, безпрецедентний. Про якісь етичні норми тут навіть не йдеться. Минулого тижня я для медичного огляду поїхав у Дебрецен, а тепер це подається в пресі з якимось незрозумілим сарказмом. Коли В. Балога місяць лікувався в Києві, хіба про це писали газети? На моє переконання, є певна межа, яку порядні люди ніколи не дозволять собі переступити.
- В одній з останніх публікацій з'явилася інформація про вашу розмову з І. Іванчом. Ваші коментарі.
- Це вразило мене найбільше. Якщо два керівники області дійсно мають, як її назвали, "чоловічу розмову", а потім про неї дізнається газета, то причина цьому одна з двох: або непорядність І. Іванча, або ж у нього в кабінеті встановлені "жучки". Мабуть, треба доручити СБУ перевірити кабінет голови обласної ради на наявність підслуховуючих пристроїв.
- Ви згадували, що в Крим до вас часто приїжджали перевірки. В Ужгороді днями теж побувала комісія з Києва, чи не так?
- Так, я сам ініціював її приїзд. На Закарпаття прибули 12 чоловік із Адміністрації Президента, щоб вивчити політичну ситуацію, яка склалася в області останнім часом. Комісія ретельно перевірила роботу ОДА, її структурних підрозділів, переговорила з лідерами політичних партій і громадських організацій, авторитетними в області людьми, провела анкетування й соці-ологічне опитування. За кілька днів проведено величезний обсяг роботи, результати якої будуть повідомлені в Києві. А вже ке-рів-ництво держави дасть усьому, що тут відбувається, об'єктивну й неупереджену оцінку. У тому числі й тому, чиї інтереси я представляю на Закарпатті.
- Чи не СДПУ(о) часом?
- Повторюю, що ніяких зобов'язань чи договорів із цією партією в мене не було й не буде, якісь політичні технології, передвиборні сценарії й таке подібне - не що інше, як плід хворобливої уяви чи фантазії. До всіх партій я ставлюся однаково нейтрально. Можу хоч сьогодні зібрати представників усіх політичних сил на Закарпатті і жоден із них не скаже, що я комусь заважаю розвиватися чи ставлюся упереджено. Сьогодні за втручання в діяльність партій новим Кодексом передбачена кримінальна відповідальність.
- Але ви, мабуть, бачите, що на фоні інших партій найбільш активну політику на Закарпатті проводить саме СДПУ(о).
- Бачу, але найактивнішою на Закарпатті вона стала не тепер, а задовго до мого призначення. Давайте з'ясуємо, за чийого сприяння (причому, активного) найвпливовішою політичною силоміць на Закарпатті стала СДПУ(о). Чомусь сьогодні ніхто не пише, що цю партію в область привів С. Устич, а В. Балога був у ній другою людиною і на-рів-ні з усіма силоміць заганяв туди своїх під-леглих. А після того як посварився через власні амбіції, так само примусово став звіль-няти підлеглих із роботи за партійною оз-накою. Хто заварив оцю кашу на Закар-пат-ті - хіба не попередні губернатори разом з однопартійцями? Я питав особисто В. Балогу - якщо він має якісь претензії чи неприязнь до СДПУ(о), то чому не створив (чи не запросив) в області якусь іншу аль-тернативну політичну силу? Замість то-го, щоб щось створювати, він поринув у пар--тійну боротьбу, зазнав у ній поразки, а те-пер намагається продовжувати все моїми ру-ками. Я на подібні провокації не піддаюся.
- Якщо вже мова зайшла про звіль-нення й призначення, може, з'ясуємо, чи дійсно ключові посади в теперішній адміністрації зайняли члени СДПУ(о).
- Давайте розберемося, хто з призначених при мені, крім І. Різака, є членом цієї партії. Почнемо із заступників: М. Андрусь - позапартійний, Ф. Харута - член НДП, П. Трачук - позапартійний, В. Лінтур - позапартійний, В. Драб'юк - позапартійний. Начальники управлінь: В. Приходько - член НДП, П. Хомик - позапартійний, А.Варцаба - позапартійний, В.Погорєлов - позапартійний, Л. Ричик - позапартійна. Більшість із цих людей, до речі, спокійно працювали в ОДА і за В. Балоги. Перейдемо до голів райдержадміністрацій (хоча їх призначає Президент, а не губернатор): В. Якоб у Виноградові - позапартійний, В. Кушілка в Тячеві - позапартійний (до речі, його попередник, звільнений при мені, якраз і був секретарем райкому СДПУ(о)), О. Дідович у Сваляві - позапартійний. Я підбираю людей не за партійними, а за професіональними ознаками. Якщо ж усе-таки проаналізувати кадрові зміни з точки зору партійності, то мене скоріше можна звинуватити в симпатіях до НДП, а не до СДПУ(о). Проте на Закарпатті сьогодні чомусь зациклилися саме на цій партії.
- А була взагалі потреба в кадрових змінах у адміністраціях?
- Новий губернатор підбирає свою команду, так само, як це робить, скажімо, пре-м'єр із міністрами. У кожного свої підходи й вимоги до підлеглих - це закономірне яви-ще. Свого часу С. Устич звільнив ряд людей, які працювали за М. Країла, а В. Ба-лога - відповідно людей С. Устича. Тоді це сприймалося абсолютно нормально, зате тепер мій попередник здійняв крик на всю область - "відстріл команди Балоги", шум, ґвалт… До цього приплітають якісь "іні-ці-йо-вані Москалем" перевірки мукачівської ме-рії, які, виявляється, тягнуться ще з мину-лого року, "наїзди" і т.д. У мене за п'ять мі-ся-ців в ОДА працює вже третя перевірка з Львівського КРУ, проте я не шукаю в цьому політичного підґрунтя. Якщо прийму неправильне рішення, чи мені підсунуть на підпис не той папірець, то знайду мужність відповісти сам, а не шукатиму винуватців збоку. А тут доходить до смішного: не маючи до чого причепитися, уже закидають мені вивезення із Дніпропетровська бомжів. Навіть не знаю, на кого це розраховано. Дай Боже кожному такий "компромат".
- До речі, про правоохоронні органи. Чому так сталося, що всі керівники силових структур області - не місцеві?
- Знову цей закид "місцевий-не-місцевий". Подивімося, хто керував силовими структурами за мого попередника: начальник УМВС В. Максимов - не закарпатець, прокурором тривалий час був В.Кудрявцев (до нього - Г. Середа, до нього - О. Бондаренко) - усі не закарпатці, голова ДПА К. Рупчев (до нього - М. Волощук) - не закарпатці, начальник СБУ В. Підболячний (до нього М. Кушнір) - не закарпатці. Така ротація робиться по всій Україні, щоб уникнути "кумівства". Єдиний, хто призначений на посаду пожиттєво - це голова суду.
- Гаразд, перейдімо до економіки. Що це за бензинова фірма "Махіма", яка почала діяти в Берегівському районі з вашим приходом на Закарпаття?
- По-перше, це не "Махіма" - такої назви взагалі немає. Є фірма "Максимум", що зареєстрована в Берегівському районі 24 квітня цього року, тобто ще до мого призначення. Але справа не в цьому. Я вже неодноразово заявляв, що не буду миритися з монополією комерційних структур, яка склалася на Закарпатті в останні два роки. Запрошую в область усіх бажаючих - щоб створити нові робочі місця, наситити ринок продуктами, знизити ціни. Під час останнього візиту на Закарпаття Президент зробив мені серйозний закид щодо занадто високих цін на нафтопродукти і особисто дав доручення НАК України направити на Закарпаття нафтотрейдерів. Невдовзі в області на повну потужність запрацює компанія "Лукойл-Україна", з якою ведуться інтенсивні переговори. Лише трейдери, що мають власний видобуток, переробку й мережу розповсюдження спроможні суттєво знизити ціни. Закарпатці від цього лише виграють. А якщо якийсь монополіст і програє, то це його проблеми. Більшість "мукачівських" закидів і звинувачень на мою адресу якраз і лежить в економічній площині. Хтось дуже не бажає втрачати джерела заробітку, які здавалися йому вічними.
- А крім запрошень трейдерів і декла-ра-цій про економічну відкритість, чи вда-лося досягти чогось більш реального?
- Думаю, що люди, які щодня ходять у магазини й на ринок, відчувають, чи є зміни. Сьогодні деякі газети змальовують події в області лише в похмурих тонах, вперто "не помічаючи" позитиву. З часу мого керівництва адміністрація повністю розрахувалася по житлу з потерпілими від паводка 2001 року. Ліквідована заборгованість по зарплаті в 16, а по соціальних виплатах - у 9 мільйонів гривень, що мала місце на початок червня. На 35% скорочено заборгованість по зарплаті в сфері промисловості. Запрацювали ряд підприємств, що стояли роками, створюються нові робочі місця… Проте сьогодні давати оцінку роботі облдержадміністрації поки передчасно і не етично. Детальний звіт буде через рік після мого призначення.
- Недавно ви заявили про своє принципове невтручання в конфлікт в облраді. Вважаєте, що така політика себе виправдала?
- Дійсно, я заявляв і заявляю, що протистояння між депутатами - внутрішня справа облради, яка не має стосунку до голови адміністрації. Хіба прем'єр-міністр колись втручається в роботу парламенту? І все-таки політика нейтралітету себе не виправдовує. Якщо мені з усіх боків закидають, що треба вжити якихось заходів, я готовий піти на це. Якщо має місце якесь протистояння, треба зібрати круглий стіл за участі всіх сторін для консультацій. Так це робиться у всьому цивілізованому світі, а в нас чомусь усе сфокусувалося на губернаторі. Слід поважати як позицію більшості, так і меншості, і зняти суперечності шляхом компромісу. Якщо круглий стіл неспроможна зібрати облрада, це зроблю я.
- А не побоюєтеся чергових мітингів, пікетів, листівок?
- Я порадив би їх мукачівським організаторам витрачати гроші на сплату за газ і електроенергію, а не на мітинги. З енергоносіями в Мукачеві склалася дійсно критична ситуація, якій не допоможуть ні листівки, ні пікети…
- І останнє питання. Ви готові до того, що кампанія по вашій дискредитації триватиме й далі?
- Будь-який керівник мого рангу має бути готовий до найнеоб'єктивнішої критики. І я - не виняток. Користуючись нагодою, попросив би мукачівські ЗМІ ніколи мене не хвалити. Під час однієї з поїздок до Мукачева я відвідав тамтешній ринок, говорив з простими людьми. Хтось із них, звернувши увагу на моє фото в газеті, згадав і негативні публікації. Я спитав, як люди сприймають їх, і ось що вони відповіли: "Геннадію Геннадійовичу, не звертайте на це уваги. Поки вас критикують із Мукачева, ми знаємо, що ви не продалися".
Провів інтерв'ю Ярослав Галас

25 жовтня - День революції за старим стилем

У четвер комуністи влаштували погром, "воюючи за землю"

Цього четверга парламентарії приймали Земельний кодекс. Цей стратегічний документ має регламентувати земельні відносини в Україні. Одним із положень кодексу є можливість продажу-купівлі землі.

Саме це і стало причиною "революційних дій" фракції комуністів. Спочатку вони тільки повивішували плакати. Потім почали скандувати. Не на жарт розпалилися і побігли до трибуни. І понеслося. Масова бійка переросла в ламання мікрофонів, а згодом було пошкоджено і систему для голосування "Рада". Більшість депутатів вирішили піти в інший зал, щоб проголосувати там бюлетенями. І знову погром. Близько 15 комуністів увірвалися до цього залу і знищили бюлетені. Довелося робити інші й знову голосувати. Тільки пізно ввечері депутати таки прийняли Земельний кодекс. За його прийняття проголосували 232 депутатів при необхідних 226.
Ухвалений кодекс з 2005 року дозволяє продаж-купівлю землі. Крім того, до 2010 року обмежується розмір земельної ділянки, що може знаходитися у приватній власності, до 100 гектарів. Кодекс також до 2005 року забороняє використовувати землю як частину статутного фонду підприємця. У той же час кодекс дозволяє власникам паїв передавати їх у спадок. 
Кодекс також встановлює, що іноземні фізичні та юридичні особи не можуть володіти землею сільськогосподарського призначення, але мають право власності на землю, на якій розташовані підприємства, що їм належать. Кодекс ще має бути підписаний Президентом.