|
"Горбата" екзотика пройшлася Закарпаттям
Через Закарпаття пройшла трохи незвична екс-педиція. Люди з далекого Казахстану на трьох верблюдах прямували в бік Угорщини. Виявилося, що громадський рух "Улитау" проводить міжнародну миротворчу експедицію "Алтай-Дунай".
Експедиція почалася на Алтаї ще в травні 1999 року, а за кілька днів фінішує поблизу угорського міста Карцаг. Експедиція про-йде 5500 км, однак, як запевняють її організатори, з серпня нас-ту-пного року шлях її може про-лягти далі до Австрії та Фран--ції. А там, можливо, якимось чином і до Америки дістанеться. Цілі щонайгуманніші - ми всі люди і не варто ворогувати.
Страшна ганьба
Чому світ свистить, коли звучить гімн України
Президент Кучма офіційно визнав, що російський літак ТУ-154 був збитий українською зенітною ракетою комплексу С-200. Кучма вибачився перед світом за загиблих у результаті катастрофи 78 чоловік, громадян Росії та Ізраїлю
Світ може й вибачить, але ще занадто свіжі спогади цієї страшної трагедії. Та дивує інше. Для чого нам так бравурно хизуватися перед людством своєю значимістю і доводити свою надзвичайність? Для чого так пхатися у світову еліту, вимагаючи визнання? Тепер ми знаємо своє місце в суспільстві. Ми бідна країна. Із соціально незахищеним народом, який охороняється розваленим військом. Військом, яке здатне хіба що хвацько марширувати по Хрещатику на свята.
Тепер Україні доведеться десь шукати грошей, щоб якось розрахуватися за завдані збитки. Гроші може й знайдуться - знову зекономлять на знедоленому народі. Але ніякими грошима не відмиємо ганьбу. Цей армійський ляп відкинув нашу країну на дно світової цивілізації.
Це, звичайно, розізлило нашого Президента. Кучма не просто задовольнив рапорт про відставку міністра оборони Кузьмука. Він розпорядився припинити використання Збройними Силами України зенітно-ракетних комплексів "на час з'ясування відповідності їх технічних характеристик", провести "корінну ревізію" всіх інших видів озброєнь сил протиповітряної оборони щодо відповідності вимогам безпеки. Тимчасово заборонені які б то не було пуски ракет з полігонів, розміщених на території України. А головне, Кучма поставив задачу впровадити цивільний контроль над Збройними Силами. Він навіть не виключає, що наступним міністром оборони буде людина цивільна. Поки що в. о. міністра призначений колишній голова Генерального штабу Збройних Сил України, перший заступник мі-ністра оборони Володимир Шкідченко. Очевидним є ще од-не. Ми мусимо реформувати армію. До армії повинні йти ті, хто хоче бути військовим. Хто може бути військовим. І за це повинні платити гроші.
А Україні потрібно швидше загоїти моральні рани.
Такого врожаю зернових на Закарпатті не було 7 років…
А зерно все одно доведеться
докуповувати
На продовольчі та фуражні потреби Закарпаття необхідно 315, 4 тис. т зерна. Згідно з планом, цього року в області мало бути зібрано 220 тис. т. Вдалося зібрати навіть більше - 230 тис. т. Такий високий урожай на Закарпатті востаннє був у 1994 р., незважаючи на те, що під час березневого паводка область втратила близько 5 тис. га посівів. Якщо порівнювати з минулим роком, то у 2001 р. зібрали зернових на 62 тис. т більше.
Проблемам зернового ринку області було присвячене засідання прес-клубу, в якому брали участь начальник управління сільського господарства і продовольства ОДА Андрій Бігарі та інші фахівці.
Як відомо, Закарпаття не забезпечує себе в достатньому обсязі продовольчим зерном. Потреби області в продовольчому зерні 197,4 тис. т. наразі вироблено 67,5 тис. т. Отож, так чи інакше, а доведеться закуповувати зерно за межами області.
Станом на 24 жовтня поточного року вже закуплено 52,3 тис. т. Крім цього, доведеться докуповувати ще 90 тис. т.
Щодо закупівельних цін на зерно, то у області вирощують переважно зерно III, IV та V класів, закупівельні ціни на яке становлять відповідно 520, 410, 310 грн./т. Такі ціни задовольняють і виробників зерна, і тих, хто його купує. Щодо виробників, то багатьом із них треба повертати кредити, яких цьогоріч зерновиробникам області було надано на суму 17 млн. грн.
Цікавим є й той факт, що у 2001 р. область не купила жодного комбайна.
Ще місяць тому в хлібопекарській промисловості області використовувалося борошно вищого ґатунку за ціною 1,30 грн./кг, першого - 1,15, а зараз кілограм борошна вищого ґатунку коштує 95 копійок; першого - 85; другого - 78 коп. за кілограм.
Станом на 24 жовтня поточного року ціни на хліб першого ґа-тунку, виробленого із зерна врожаю 2001р., знизилися на 15-16 % в порівнянні до випічки хліба з урожаю 2000 року.
Іван Колодій
|