Валерiя може спiвати й українською

До Ужгорода Валерiя привезла не мi-нi-диск iз фанерами, а живих музи-кан-тiв, - це була перша приємна не-спо-дiванка для тих, хто прийшов у поне-дi-лок на концерт. Вдруге ужгородцi здиву-валися, коли, виконавши першу пiсню, Ва-лерiя звернулася до глядачiв українською.
А загалом, Валерiя мало говорила i багато спiвала: спочатку новi, майже не вiдомi пiснi, а пiд кiнець на-ура виконала всi свої хiти. Звичайно, жодна "живуха" не може вважатися вдалою, якщо виконавець не змiг налагодити зворотний зв'язок iз залом. I хоч Валерiя була небагатослiвною та обходилася без конферансу, зал спiвав - дай Боже кожному, хто хоч колись намагався щось заспiвати перед публiкою. Показником вдалого гастролювання Валерiї може бути i гора квiтiв, подарованих спiвачцi шанувальниками. Останнє, чим здивувала Ужгород Валерiя, була пiсня українською мовою "Пливе кача по Тисинi" в роковому аранжуваннi. 
Iван Гоголь