Платити за ліфти
будемо по-новому?
n Проблема відключе-них ліфтів. Здавалося б, це питання не таке вже й актуальне порівняно з проблемами опалення, прибирання міста та виплат зарплат, але все-таки… Тим, хто живе на шостих поверхах і вище й кому доводиться кілька разів на день пішки про-ходити сотні сходинок, це питання ще й як болить.
Днями до редакції газети надійшов лист від ужгородки А. М. Воловар, яка мешкає по вул. Дівочій. Копію листа надіслано міському голові В. Погорєлову. В листі йдеться: «Прошу розібратися, чому в дев’ятиповерхових будинках так погано працюють ліфти. Або, краще сказати, взагалі не працюють. Хіба винні ми в тім, що мешкаємо на 8 поверсі , а нижче 6-го поверху мешканці за ліфт взагалі не платять. Може, тоді є сенс заблокувати його, аби не їздив на нижні поверхи? Чи, може, є інші варіанти? Хто змусить цих людей платити за ліфт? Аж ніяк не сусіди.
До слова. Через відключений ліфт із верхніх поверхів нашого будинку на вибори міського голови 8 вересня ходила я одна. Сподіваюся, що цей жалюгідний факт, який ганьбить наше місто, можна якось владнати.
Загалом, я в цьому питанні багато чого не розумію. Не розумію, зокрема, й того, чому при нарахуванні плати за ліфт враховують не кількість мешканців, а квартирну площу?»
За коментарем щодо цього питання ми звернулися до в. о. начальника СРПУ «Закарпатліфт» Миколи Гафія. За його словами, «Закарпатліфт» працює на основі рішення Ужгородської міської ради, яким встановлено порядок експлуатації та обслуговування ліфтів у м. Ужгороді. Так, згідно з цим рішенням, «Закарпатліфту» дозволено нараховувати плату за ліфт, виходячи з квартплати: тобто, якщо на сьогодні квартплата ужгородцям обходиться в 31 копійку за 1 м кв., то 8 копійок з цієї суми повинні йти на обслуговування та експлуатацію ліфтів (зрозуміло, лише в багатоповерхівках). Відповідно, ліфтовики й виставляють рахунки. Це, з одного боку, є нонсенсом, що платиться не за кількість мешканців у квартирі, а за кількість квадратних метрів, але поки що іншої системи не розроблено, і ми мусимо користуватися цією. Також у згаданому рішенні міськради є такий пункт: при несплаті мешканцями під’їзду більше двомісячного обсягу виконаних робіт з обслуговування та експлуатації ліфта «Закарпатліфт» має право його відключити. Так загалом і робиться.
Загалом на сьогодні, як повідомив М. Гафій, в Ужгороді відключено близько 30 пасажирських ліфтів з 361. Заборгованість населення Ужгорода за надані послуги з експлуатації та обслуговування ліфтів сягає 280 тис. грн. У середньому проплата за надані послуги становить 70 відсотків.
Найбільшою проблемою для «Закарпатліфту», як й досі, є проблема відмови мешканців нижніх поверхів платити за ліфт. Мешканці других-третіх поверхів взагалі пишуть заяви, в яких відмовляються від цієї послуги. «Але ж так не можна робити, — каже М. Гафій, — відмовитися можуть всі аж до п’ятого поверху, а як тоді бути мешканцям верхніх поверхів? Їм доведеться платити за всіх, хоча зрозуміло й без того, що навіть на третій поверх мало хто ходить пішки.
А тому сьогодні ми вирішили вдосконалити систему плати за ліфт. Тобто, наразі розроблено пропозицію ввести диференційовану систему плати за цю послугу, для прикладу, аби мешканці другого поверху платили всього 2 копійки з 1 кв. метра житлової площі, мешканці п’ятого поверху — 5 копійок, мешканці дев’ятого відповідно 9 коп. Ми хочемо внести цю пропозицію на сесію міської ради, і якщо її буде прийнято, то, сподіваюся, певну напругу у цьому питання можна буде зняти».
Наталія Логойда
Діра
Один з друзів нещодавно повернувся з Німеччини і розповів, що бачив там у солідному журналі велику статтю про маленьку яму на одному з автошляхів.
Це непересічне явище (яма) викликало навіть певний резонанс серед німців, принаймні статтю вони показали моєму другові. Якби хтось із наших журналістів взявся писати виключно про ями на дорогах, то був би забезпечений роботою на кілька життів, а відтак залишмо цю важку справу потомкам й звернімо увагу всього на одну діру.
Є в Ужгороді доманинський міст через канал, який років сім-вісім тому дуже дивно відремонтували: пішохідну частину перекрили дошками, потім натягли поверх дошок звичайну тонку металеву сітку і все це залили бетоном. Ця «вічна» конструкція, напевно, скоро завалиться, бо: дошки від вологи прогнили, сітка заіржавіла, а бетон виявився неякісним, про що свідчить діра на мості. Додамо до картини такий нюанс українського життя, як відсутність нічного освітлення, а також припустимо, що взимку діра припаде снігом і шанси мешканців району Доманинці попробувати, чи тепла вода у каналі, значно зростуть. А нікому до цього нема діла.
Можна, звичайно, довго сміятися з того, що у газеті пишуть про якусь там діру, а можна ще раз прочитати початок замітки, вийти на вулицю і побачити, у якій дірі ми з вами живемо...
Іван Колодій
Кому заважають продавці газет?
Пригадується одна розумна розмова в компанії газетних фахівців. Тоді хтось натякнув, що з наближенням президентських виборів тиск чинитиметься не тільки на незалежні редакції, а й на тих, хто пресою торгує. Йде вказівка: мають продаватися тільки «потрібні» газети і в «потрібних» місцях.
І тут в одній із газет з’явилася зла замітка, мовляв, уже час повиганяти з тротуарів продавців преси, які, виявляється, псують вигляд міста. Вже оголошено й конкурс на кращий проект для кіосків з торгівлі пресою. До нас звернулися продавці преси, які побоюються, що проект-переможець буде надто дорогим. Вони також запитували, чи це вже підготовка до президентських виборів, або ж просто «витискування» небажаних осіб з небажаними газетами.
Як повідомив Анатолій Сухолов, завідуючий відділом з питань торгівлі та побутового обслуговування Ужгородського міськвиконкому, не йдеться про те, що з вулиць буде «прибрано» газетні кіоски. Зараз мова про те, що потрібно замінити обшарпані лавочки з обтріпаними «клейонками» на щось більш пристойне, яке б відповідало бодай мінімальним вимогам. Тобто, вирішено, що всі продавці газет, які торгують не в кіосках, а просто неба на вулиці, повинні встановити певні конструкції (невеликий козирок чи щось подібне ). Конкурс на ці конструкції триватиме до кінця року. «До речі, рішення про впорядкування цього виду торгівлі було прийняте міськими депутатами ще в 2000 році, а також було вирішено оголосити конкурс на кращий проект легкої конструкції для торгівлі друкованою інформацією. І вже два роки поспіль при підписуванні договорів з міською владою на право реалізації газет, підприємці підписують і згоду на встановлення таких конструкцій (хоча цього ще не вимагалося). До того ж, зауважують, що готові й самі купити такі павільйончики, проте нема де».
Ще один нюанс. Якщо підприємець все-таки не захоче купувати таку конструкцію, він може здійснювати торгову діяльність, але виключно на ринках, на загальноміській території йому цього робити не дозволять.
Для довідки. Зараз в Ужгороді працює до 10 підприємців (точну цифру нам так і не вдалося дізнатися), які мають дозвіл на торгівлю друкованою інформацією, кожен з них має по 8—10 найманих працівників. Загалом від цього виду діяльності в міський бюджет надходить щомісячно до 3 тисяч гривень.
«Дураки и дороги губят Русь» (Н. В. Гоголь)
(Вуличне опитування)
Напередодні Дня автомобіліста ми вирішили поговорити з водіями, як вони відзначатимуть своє професійне свято, а також які проблеми наразі їх найбільше турбують.
Віктор, водій таксі.
— У всьому світі є професійні свята, День автомобіліста — один з них. Пити, звичайно, не п’ю, бо за кермом, а загалом привітаємо один одного. Проблеми одні й ті ж — дороги, як казав іще Гоголь: “Дураки и дороги губят Русь”. Ще біда — дороге паливо, а через це висока вартість проїзду. Також нема розмітки на вулицях: незрозуміло, чи суцільна смуга, чи переривчаста, чи міст потрібно переїжджати — все одне й те ж, а тоді й докажи авто-інспектору: знаєш ти чи ні Правила дорожнього руху. Нема в нас культури ні во-дія, ні пішохода, потрібно нашим водіям поїздити в Угорщину, Австрію, аби навчилися цьому.
Віктор, інспектор ДПС м. Ужгорода.
— Насамперед хочу при-вітати всіх водіїв з Днем ав-томобіліста. Я теж святкуватиму, якщо не буду на ро-боті. А проблем багато є в нашому житті, особливо у автомобілістів: і дороги пога-ні, десь знаки не так стоять, як би мали стояти, та й бага-то водіїв не дотримуються Правил дорожнього руху, часто не пропускають пішо-ходів на перехідній смузі то-що. Це ті проблеми, з якими найчастіше стикаємося.
Юрій, водій маршрутного таксі.
— Особливих святкувань не буде, бо є робота. А проблеми є, накопичилися роками. Нам обіцяють навести порядок з «ліваками». Безграмотність водіїв та пасажирів також є проблемою. Я вже не кажу про п’яних, яких ми вимушені перевозити. А ще нас автоуправління «зажимає», це все одно, що пацифістам дати контролювати бюджет військових, так і управлінню дати контролювати маршрутників. Воно зацікавлене в тому, аби ми зникли як їхні конкуренти. Ось і вигадують нові вимоги. Зараз змушують водіїв маршруток проходити курси підвищення кваліфікації. Таке враження, що в наших машинах з’явилися по два керма чи чотири педалі. Добре, це ще повинно стосуватися тих, хто щойно почав у нас працювати, але ж не водіїв, які їздять понад 20 років.
Альберт, водій «Ікаруса».
— У нас, водіїв автобусів, одні проблеми — грошові. А всім водіям загалом бажаю щастя й здоров’я.
Афіша
Облмуздрамтеатр
30 жовтня — концерт гурту «Мумій тролль». Поч. о 19.30.
СЦД «Ювентус»
29, 31 жовтня, 5, 7 листопада — ігри I туру Закарпатської ліги КВН. Поч. о 19.00.
Кінотеатр «Ужгород»
26, 27 жовтня — «Три Ікси» — новий пригодницький фільм (США).
З 28 жовтня — «Постійне зло» — новий фантастичний фільм (США).
Поч. о 12.00, 14.00, 16.00, 18.00, 19.30.
Неділя — дитячий сеанс. Поч. о 10.30.
Театр ляльок
27 жовтня — «Золоте курча» — вистава В. Орлова. Поч. об 11.00, 13.00.
Падіюн. Відкриття сезону театр-студії «Синтез».
27 жовтня — «Кам’яна гора», музична казка Ю. Чорі (реж. О. Зайцев). Поч. о 13.00.
27 жовтня — «Юнацький роман» — вистава Шолом-Алейхема (реж. В. Дворцин). Поч. о 14.00. Вартість квитка — 1 грн. РАГС
За повiдомленням вiддiлу рагс Ужгородського мiського управління юстиції, 17—24 жовтня зареєстровано 24 народження, 18 одружень, 7 розлучень.
|
