Капітуляція стратегічної галузі,
або Що віддав Різак Слободянюку…

Капітуляція стратегічної галузі,
або Що віддав Різак Слободянюку…

Розуміючи стратегічну 
важливість для нашої 
області туризму, ми на-
магалися проаналізувати, скільки ж Закарпаття заробило з туризму протягом цього літа і на що можна сподіватися взимку. Аж тут новина — новий губернатор Іван Різак призначив керівником туристичного управління облдержадміністрації Слободянюка. Чим керувався Різак у такому виборі — залишається загадкою, бо туристичний досвід Слободянюка вичерпується хіба що турпоходом у восьмому класі до Невицького замку. А тут на тобі — керуй галуззю, яка уже в недалекому майбутньому повинна б стати пріоритетною годівницею нашого Закарпаття. Та чи стане?
Отже, літній сезон ми провели досить непогано. І стверджують так не лише чинуші та статистичні дані, самі мешканці області можуть підтвердити, що досить часто, порівняно з попередніми роками, у нас досить часто чулася незрозуміла говірка іноземців та добре зрозуміла гостей з Росії. На жаль, реальної картини туристичного літування змалювати не вдасться. Цифрові дані завжди під рукою, але… За словами Петра Хомика, тепер уже колишнього начальника управління по туризму та курортах ОДА, завжди велася статистика лише туристичних ліцензіатів, а це, може, всього 10 відсотків від реалій. Тепер враховується все: і послуги, надані туристам готелями, сільськими садибами, пішохідним туризмом тощо, але й так це становить ледве половину від того, що дійсно дає туристична галузь для області. І якщо сьогодні ми будемо називати конкретні цифри, то можна сміливо стверджувати, що насправді вони в 2—2,5 разу більші. 
Так, на сьогодні мережа туристично-рекреаційних та санаторно-курортних закладів різних за формою власності нараховує 123 об’єкти, зокрема 36 санаторіїв, санаторіїв-профілакторіїв, 87 туристичних баз, баз відпочинку, пансіонатів, оздоровчих таборів. Крім того, в області є 48 готелів (мотелів), 4 екскурсійні бюро та 52 суб’єкти підприємницької діяльності, які одержали ліцензії на право надання туристичних послуг. За 8 місяців цього року туристично-рекреаційними базами Закарпаття обслужено 104 тисячі осіб, обсяг наданих послуг перевищує 35,2 млн. грн., балансового прибутку підприємствами одержано на суму 1,9 млн. грн. Відрахування до бюджетів цьогоріч від діяльності туркомплексу сягають 4,9 млн. грн. До того ж, понад 7,2 млн. грн. цьогоріч уже спрямовано на реконструкцію, модернізацію та будівництво галузі. 
Також на сьогодні в краї діє близько 400 різноманітних маршрутів різного ступеня складності. Згідно зі статистичними даними, їх відвідують майже 300 тис. осіб. щороку. 

Що нагаздувало держпідприємство «Закарпаттурист»
За 9 місяців підприємством обслужені 34 тисячі туристів, 42 тисячі екскурсантів. Обсяги наданих послуг сягають 5 млн. грн., з них відраховано до бюджету 460 тис. грн., порівняно з попереднім роком спостерігається зростання обсягів на 20—25 відсотків. Понад 340 тис. грн. вже вкладено в розвиток туристично-рекреаційних господарств. Коефіцієнт завантаженості на турбазах ОДП «Закарпаттурист» за 9 місяців становив 84,6 відсотка, що, зважаючи на сезонність, є дуже хорошим показником (в Європі вважається, що 50—60 % — уже дуже добрий показник). «Цьогоріч ми продавали не лише ліжка та харчування, а й туристичні послуги, — сказав Василь Кричфалушій, генеральний директор ОДП «Закарпаттурист». — А саме цього й потребує сьогоднішній турист». 
Маленький коментар від редакції. Майже на усіх нарадах та інших чиновницьких заходах саме ОДП «Закарпаттурист» піддається критиці. Мовляв, не вистачає необхідного сервісу тощо. Звичайно, важко порівняти умови на турбазах «Закарпаттуристу» і приватних мотелях. Однак слід звернути увагу на те, що ці турзаклади (як і більшість приватних фірм) чомусь працюють «на нуль». Тобто у них, як правило, ніколи немає прибутку (напевне, щоб не сплачувати до бюджету податок з нього). Саме тому обласний бюджет з туризму здебільшого формується з податків «Закарпаттуристу», а не приватників. У інтерв’ю в одній з місцевих новинок Федір Харута, заступник голови ОДА, сказав, що «…з часом горе-управлінців туристичної галузі повинне саме життя відтіснити від справ…». Звичайно, це так. Але це може стосуватися конкуренції між приватниками, та ми маємо ще й туристичну структуру, яка належить профспілкам, і чи може вона конкурувати з приватниками, якщо цьогоріч у бюджеті на розвиток туризму передбачено аж… 30 тис. грн. Сусідня Івано-Франківщина давно зрозуміла, що туризм — це те добро, яке можна постійно використовувати, і яке ніколи не вичерпається, вони на розвиток галузі виділяють на рік по 800 тис. грн. 

Чи готове Закар-паття прийняти зимових туристів? 
Турбази Закарпаття одночасно можуть прийняти та розмістити понад 8 тис. осіб. Але ще потрібно забезпечити їх і найнеобхіднішим, уже не кажучи про те, аби надавати послуги на нормальному рівні. А з останнім у нас, хоч, безперечно, щось і робиться, все ще не без проблем: там води гарячої не буває, там — телефонів та телевізорів, там — електроенергії…
За словами Василя Кричфалушія, ОДП «Закарпаттурист» очікує цьогоріч набагато ліпшої роботи, звичайно, якщо буде хорошою зима. Як відомо, в «Закарпаттуриста» нині є 12 турбаз та лікувально-оздоровчих закладів, працює близько 20 канатно-буксирувальних доріг. Щодо готовності до зими, то, за словами директора, майже у всіх господарствах ОДП було проведено реконструкцію, у кожному є 5—6 люксів, а номери поліпшеного сервісу по всіх господарствах становлять 25 %. Для всіх наших господарств закуплено постільну білизну. На сьогодні нарешті почали вирішуватися проблеми з телефонізацією турбаз, зокрема, досягнуто домовленості з «Укртелекомом» на встановлення карткових телефонів, а також є сподівання, що до зими на всіх турбазах працюватиме радіозв’язок. Наразі реконструйовано турбазу на Синевирському озері. Там буде все, чого лише може забагнутися для відпочинку найвибагливішому туристу: диско-клуб, сауна, кегельбан, тренажерний зал тощо. Також відновлено турбазу «Трембіта» поблизу Кобилецької Поляни, на ряді баз встановлено нові котельні. Також ведуться переговори про встановлення нового підйомника в Усть-Чорній на турбазі «Ялинка», інвестор з Одеси хоче вкласти понад 150 тис. грн. і, до слова, за умови хорошої погоди його вкладення повернуться за кілька років. «Приводимо до нормального стану прокатні пункти і підйомники, вкладаємо в це солідні гроші, оскільки вже на сьогодні практично всі тургосподарства заповнені, — каже В. Кричфалушій. — Нам залишилося уточнити графіки заїздів, туристи будуть з Росії, Східної та Центральної України, Прибалтики». 
Ще одне питання, яке порушується на усіх нарадах з питань діяльності туристично-рекреаційного комплексу, але ніяк не може вирішитися, — закупівля ретрака та снігової пушки, яких, на превеликий жаль, на Закарпатті досі нема. Це обладнання добре тим, що дозволило б утримувати в прекрасному стані гірськолижні траси. А також як мінімум на місяць-півтора продовжило б тривалість сезону. Ретрак коштує до 200 тис. доларів, а тому говорити про вирішення цих питань, мабуть, ще не скоро й доведеться. 
Що ж, слово — за ініціативними людьми… А тепер поверніться до початку статті й стане зрозуміло, що оптимізму немає.