Прокислі вершки

Хто такі «Тату»?

n Хочете знати, хто такі «Тату»?! А воно вам треба? Ну дізнаєтеся ви, що ніякі вони не малолітні лесбіянки, а дорослі тітки, яким уже по 25 років, що вони одружені і мають дітей. Дізнаєтеся, що співають за них Ірина Богушевська та Ольга Ареф’єва. Легше стане?

Та ні! Звичайно, усе це марення сивої кобили. Олена Катіна народилася 4 жовтня 1984 року, закінчила школу і хоче стати економістом. А Юля Волкова народилася 20 лютого 1985 року, і після 9-го класу вступила до Гнесінського музичного училища на відділення естрадного співу. У дитинстві дівчата співали у дитячому колективі «Непоседы», звідки Юлю вигнали за «погану поведінку і розбещення колективу» (як повідомляється на їхньому офіційному веб-сайті). І у «Тату» дівчата потрапили, по-чесному пройшовши кастинг, у якому, крім них, брали участь ще 500 претенденток. А блокбастер «Я сошла с ума» написали екс-журналістка НТВ, а тепер прес-аташе групи Олена Кіпер, студент Валерій Полієнко і школяр Сергій Галоян. А для зйомок однойменного кліпу Олені довелося схуднути майже на 10 кг, а Юлі коротко підстригтися і пофарбувати волосся у чорний колір. А ще можна сказати, що у Олени є собака породи чау-чау на кличку Бланкерія, і що тато Юлії бізнесмен, а мама — стиліст. Ось тільки знову ж — воно вам треба?
Якими б не були дівчата, головні — не вони. Головний — продюсер (у минулому рекламіст, який прославився «Напитками из Черноголовки») Іван Шаповалов. І пісня «Я сошла с ума» насправді про те, як дорослому дядьку хочеться грошей. Бага-а-а-то зелених грошей. Головне, уміти «впарити шнягу» публіці хоч про що. І «тіни» ведуться на фішку. Начебто усе зрозуміло, як білий день (саме день, а не перверсивна ніч!). Дівчиська з «Тату» на гастролях завжди вимагають двомісний люкс з одним (!) двоспальним (!!) ліжком (!!!) і додаткову маленьку подушечку! Ну а що, дивно було б жодного разу не спробувати те, про що вже стільки самі співають! Навіть сексологи стверджують, що гомосексуальні стосунки пізнають 48 % чоловіків і жінок.
Однак на пострадянській естраді вони аж ніяк не колумби лесбійської теми. Згадаємо Земфіру з її напівнатяками чи «Гостей з будущего» з цілком конкретними натяками, та й про «Нічних Снайпериць» з вульгарно-відвертою пристрастю до рожевого не потрібно забувати. Більше того, ширяться чутки, начебто ще у застійні роки у Москві лабала група «Розовые двухстволки», але четверо її учасниць після першого ж підпільного концерту були відраховані з інститутів, а пізніше вислані за межі «нерушимого». Тобто група «Тату» не зробила революції. Навіть сексуальної.
Річ ще у тім, що чим більше людина може сказати своєю музикою, тим менше публіку цікавить її кулуарне життя. Візьміть хоча б ту ж Земфіру. Ну і що ви про неї знаєте, крім «Анечка просила снять маечки», і крім того, що вона була (а чи була?) заручена з Петкуном? Проте усім відомо, хто тато у Алсу і хто у Крістіни Орбакайте вдома хазяїн. Тому що тільки татом, мамою, ігрищами у одностатеву любов вони й знамениті. Тимчасово. До того часу, поки хто-небудь інший, чиї батьки проявлять більшу фантазію, не вирине з мутних вод шоу-бізу з кліпом про некрофілію.
Однак скільки можна заробити навіть за короткий термін на нещасній, за визначенням, любові двох дівчаток? Мабуть, чимало. Пан Шаповалов збирається розкручувати цю прибуткову карту на повну котушку. Після виходу альбому «200 по встречной» на черзі книга «Все про «Тату». Як бачимо, Росія, нарешті, досягла порога деякої продюсерської зрілості, бо почали з’являтися відверто іміджеві проекти, де першу скрипку грає надуманий, привабливий, з легким відтінком скандалу і таємниці образ. Ми, як завжди, відстали...
До речі, про альбом, який просто перенасичений реміксами (ну, треба ж чимось місце забити). А на фоні 100% супер-хітів є просто дратівливі пісні. Відчувається напрям впливу на глуху до музики частину слухачів. Їх «добивають» постійним повторенням кількох фраз із пісні. У свою чергу, радує талановита робота продюсерів. Із не зовсім кондиційних компонентів створено повноцінний поп-проект. Тому серед потенційних споживачів — більшість чоловічого населення, для якого легка лесбійська еротика — давній фетиш. А слова у пісні «Мальчик Гей», «как ты терпишь твердые предметы» або «от мене ох*ей» — взагалі щось нове на просторах СНД.
...Юля Волкова навчалася у московській середній школі № 1113. У цій школі є стенд «Наши звездные выпускники». На стенді — портрети Марії Миронової, Марії Голубкіної, Миколи Баскова, Артема і Степана Михалкових. Портрету Юлі — немає. «Ця Юля, та яка вона зірка?!» — кажуть вчителі. До речі, продукти, які швидко псуються, шкідливі, навіть якщо у них вершково-полуничний смак і смажена скоринка. Дівчата підростуть і... Ну, удачі.