Кучма про політичний конфлікт в області: «…людям, які живуть на Закарпатті, все це — до одного місця»

Президент Леонід Кучма у середу відвідав Закарпаття. Як і передбачалося за планом, Л.Кучма побував у селах Теково і Сасово Виноградівського району, де оглянув об’єкти соціальної сфери (амбулаторію та два дитячі садочки), що будуються на кошти Донецької, Харківської та Львівської облдержадміністрацій. «У порівнянні зі своєю поїздкою в березні, я побачив зовсім інше Закарпаття», — зізнався Л.Кучма після вручення селянам ключів від тридцяти новеньких, збудованих «Укрзалізницею», будинків. Дорогою до Виноградівської райдержадміністрації Президент відвідав українську частину багатонаціонального інженерного батальйону «Тиса», де нагородив цінними подарунками солдатів і офіцерів, котрі відзначилися на рятувальних роботах у березні цього року, а після цього взяв участь у засіданні Урядової комісії з питань ліквідації наслідків стихійного лиха.
Як доповів на засіданні міністр МНС Василь Дурдинець, за сім місяців, що минули з часу стихійного лиха, в області побудовано 231 (а це 16% від необхідного), знаходяться в стані будівництва 1003, придбано 417 (або 95% від необхідного) і відремонтовано 2705 будинків. 648 родин, котрі постраждали від повені, уже забезпечені житлом, а до нового року їх буде понад 1300. Разом з тим, 895 сімей найближчим часом не матимуть постійного житла через незавершеність будівництва, пізні надходження коштів та деякі юридичні нюанси. 
На жаль, не все гладко й у відновленні берегоукріплень. На 76 інженерних об’єктах у гірських районах роботи ще не починалися через відсутність коштів. А це може призвести до серйозних наслідків у разі виникнення нового стихійного лиха. 
На фінансуванні післяповеневих відновлювальних робіт докладно зупинився голова облдержадміністрації. За словами Геннадія Москаля, цього року нарешті «зрушила з місця» протизсувна програма, на яку виділено 10 млн. грн. Разом з тим, фінансування ряду важливих об’єктів (ремонт лісових доріг, автомобільних шляхів, об’єктів водного господарства тощо) поки затримується. На наступний рік у Держбюджеті на ліквідацію наслідків повені передбачено всього 20 млн. грн., тоді як за найскромнішими підрахунками необхідно близько 90 млн. грн. 
Підсумовуючи засідання Урядової комісії, Леонід Кучма наголосив, що допомога Закарпаттю повинна бути комплексною і системною. А ще Президент відзначив нашу область: «Сьогодні на Закарпатті, де борошно завозиться з-за меж, досягнуто 20-ти відсоткового зниження цін на хліб, тоді як у великих «хлібних» областях — лише на 10%. У цьому плані Закарпаття є показовим прикладом для інших регіонів». 
Президент України на прохання журналістів погодився на коротку, не передбачену планом, прес-конференцію, на якій висловив своє бачення подій, що відбуваються на загальнодержавному та закарпатському обласному рівнях: 
— Деякі політичні сили в парламенті прагнуть прийняти «Закон про вибори» за рахунок шантажу й тиску на Президента, — сказав Л.Кучма. — У 1998 р. було положення, яке забороняло вносити в Закон будь-які зміни за рік до початку виборів, проте вони вносилися навіть за день. Подібну картину ми спостерігаємо й сьогодні. Парламентарії хочуть повністю контролювати як президентські, так і парламентські вибори. Така в нас суто українська «демократія». Сьогодні ради політичних партій, громадські організації, Адміністрація Президента, ще раз аналізують «Закон про вибори», але попередньо я вже можу сказати: зауважень до цього документа стільки, що в Президента не буде іншого виходу, як накласти на нього вето. Ніякої політичної гри з мого боку тут немає. Є Конституція, яка має бути однаково вищою як для парламентаріїв, так і для Президента. 
Коли Л.Кучма вже прощався з журналістами, його попросили прокоментувати ситуацію, що склалася довкола Закарпатської обласної ради. Відповідь Президента була прямолінійною й лаконічною: «Це внутрішні проблеми депутатського корпусу. Ті, хто чубляться, гадаю, самі розберуться у всьому. Сьогодні я переконався, що людям, які живуть на Закарпатті, все це — до одного місця».

Лiсовi шершнi стали вбивцями

Вiд їхнiх укусiв на Свалявщинi загинули двоє людей.

Провiнцiйна Свалява з усiх бокiв оточена лiсами, в яких, окрiм диких звi-рiв та птахiв, водяться i шер-шнi, завбiльшки з мiзинець руки, яскраво-руді. Є перекази про те, що коли людину покусають дев’-ять шершнiв, то вiд їхньої отрути серцевий м’яз паралiзується, i настає миттєва смерть.

Однак цi загадковi лiсовi комахи внесли у давнi народнi перекази суттєвi трагiчнi поправки.
Кiлька днiв тому на одному подвiр’ї, що впритул пiдходить до смерекового бору, 43-рiчна жителька мiста розвiшувала бiлизну. Не стямилася, як помiж деревами у саду на неї напала руда «муха». Боляче вкусила у сонну артерiю на шиї. «Швидка» прибула за лiченi хвилини, однак життя потерпiлiй врятувати не вдалося. Через тиждень подiбна НП сталася iз безробiтним iз Сваляви Д. Чоловiк подався до лiсу по гриби, а коли повертався додому, на лiсовiй галявинi його «атакував» розлючений шершень. Фiнал також трагiчний.
Якi висновки роблять мiсцевi лiсiвники, медики? Кiлькiсть небезпечних шершнiв збiльшилася через те, що лiсовi площi вже протягом тривалого часу не обробляються хiмпрепаратами. Отже, доки цим займуться вiдповiднi служби, кожному, хто зайде до лiсу чи мешкає на лiсовiй околицi, варто бути гранично уважним.
Микола Добрий

Ті, хто дає знання…

У вчителів завтра свято
Нині їх зневажливо іменують чиновницьким терміном «бюджетники». Ми ведемо діток до школи і чекаємо, коли ж ці дітки порозумнішають.

Інколи і не задумуємося, скільки сил та здоров’я потрібно витратити вчителю, щоб дати непосидючим малим мрійникам знання. Вчителі, як і лікарі, не отримуючи належної зарплатні за свою роботу, можуть зважитися хіба що на «попереджувальний страйк», а взагалі не вийти на роботу не можуть. Бо розуміють, що виконують святий обов’язок. Від них залежить доля суспільства. Вони формують інтелект нації. Можливо, в цих словах забагато патетики, але вчителі дійсно варті всенародної поваги.
Низький уклін вам, дорогі наші вчителі. Сил, наснаги, витримки і міцного здоров’я!