|
|
 |
50 % українців — нижчий клас
На цьому тижні світ відзначав День боротьби з бідністю.
Чомусь за звичкою слово бідність асоціюється з Африкою. Хоча ми й усвідомлюємо, що більшої Африки, ніж Україна і не треба. 45,6 % українців за соціальною шкалою віднесли себе до середнього класу. У той же час вказали приналежність до нижчого класу — 47,1 %, до вищого — 1,1 %. Про це повідомила директор соціальних програм Центру досліджень імені Разумкова Людмила Шангіна. Водночас, зауважила Шангіна, наведені результати не підтверджують висновок, зроблений у посланні Президента України до Верховної Ради, в якому сказано, що досить висока частина населення (від 32 % до 45 %) ідентифікує себе як середній клас і це пов’язується з позитивними зрушеннями в економіці. За результатами опитування економічні процеси 1999—2001 на самоідентифікацію громадян України позитивно не вплинули. Лише 20 % респондентів, які записалися до середнього класу, зазначили, що їх матеріальне становище порівняно з 1999 роком змінилося на краще, 55,7 % засвідчили зміни на гірше, майже у 16 % матеріальне становище не зазнало ніяких змін.
Щороку в області здійснюється 400—500 тисяч щеплень.
А ефект від попередження захворюваності становить 109—115 млн. грн. на рік.
На сесії обласної ради минулої середи Комісією з питань здоров’я, материнства і дитинства та соціального захисту, яку очолює професор Василь Русин, порушувалося питання стосовно здійснення імунопрофілактики інфекційних захворювань на Закарпатті. Відповідно до чинного законодавства, обов’язковим на сьогодні є щеплення проти 6 інфекцій: туберкульозу, поліомієліту, дифтерії, кашлюку, правця та кору. Від минулого року поставки цих вакцин в регіон здійснюються централізовано за рахунок коштів з Держбюджету. Спеціальна профілактика надалі залишається єдиним соціально і економічно виправданим засобом попередження інфекційних захворювань. Національним календарем щеплень передбачені щеплення проти епідемічного паротиту, краснухи та гепатиту В, фінансування яких обмежене чітко визначеними віковими та соціальними категоріями. А фінансування щеплень за такими епідемічними показниками, як гепатит А і В, грип, черевний тиф та ін., передбачене з коштів місцевого бюджету.
Щорічно завдяки централізованим поставкам та зусиллям санепідемслужби до області надходить вакцин на 2,5—3,5 млн. грн., що дає змогу провести 400—500 тис. щеплень. Згідно з розрахунками МОЗ України, захворювання лише однієї людини завдає економічний збиток 242 грн., а 1 щеплення, відповідно — такий же економічний ефект! Загалом від попередження захворюваності в області в середньому ми отримуємо економічний ефект 109—115 млн. грн. Суттєво, що проведені за 9 місяців щеплення проти кору та паротиту дозволили знизити захворюваність на кір на 95 %, а паротит “збити” до одиничних випадків. На щастя, у нас ліквідовано такі грізні захворювання, як поліомієліт, правець та кашлюк. Завдяки масовій імунізації проти дифтерії (щеплено 700 тис. чол.) епідемію ліквідовано.
“Щеплення проти грипу, що особливо актуальне в жовтні — листопаді, — коментує головний позаштатний епідеміолог управління охорони здоров’я ОДА Світлана Оберемко, — рекомендується в першу чергулюдям з груп ризику, яких у нас 30 тисяч та працюючим, які забезпечують діяльність інфраструктури народного господарства та обслуговування населення. Слід пам’ятати, що 1 затрачена на щеплення гривня дає економію на виробництві 74 гривні. Показник переконує красномовно.”
Л. С.
Ужгородський етюд Ван-Хаусонів
Нещодавно відзначила свій 50-річний ювілей добре відома ужгородцям Таіса Чупрова, без особистого дозволу якої ми, звичайно, не наважились би розкрити її паспортну «таємницю».
І хоча у непосвяченого ця витончена, елегантна жінка може залишити враження беззахисності, тендітності, — це, повірте, не заважає їй бути вельми шанованою в ділових колах бізнес-леді та вправним керівником ужгородського СП «АФ-Тор’я. Достатньо нагадати читачам, що за свій особистий внесок в розвиток бізнесу пані Таіса удостоїлася грамоти з рук Олександри Кужель, голови Держкомітету України з питань регуляторної політики та підприємництва.
Втім, наша світська хроніка була би далеко не повною без повідомлення, що день народження Таіси Олександрівни збігся в часі з днем її весілля! Її чоловік — Карл Ван-Хаусон, йому 63 і він громадянин Великобританії. З обмеженої інформації, яка потрапила до редакції, відомо, що пан Карл мав насичене надзвичайно цікавими подіями життя, про що він, можливо, згодом нам розповість. Маємо на це певну надію, адже жити молода пара вирішила в Ужгороді.
Редакція «РІО» щиро вітає подружжя Ван-Хаусонів з цим рішенням. Подібним чином зводяться не лише бізнесові, але й сердечні містки між Закарпаттям та Європою. Ми також щиро приєднуємося до найкращих побажань на адресу Таіси та Карла щодо їхнього щасливого сімейного життя на берегах Ужа.
|
|
