Виделка в голову Погорєлова від Почесного ужгородця з США
Звання «Почесний громадянин міста Ужгород», яке було присвоєно громадянину м. Корваліс (штат Орегон, США) доктору Марку Е. Ремптону, рішенням IX сесії Ужгородської міськради 16 вересня 2002 р., останній мав урочисто отримати ще на День міста, але не зміг приїхати. Отож цього тижня у малому залі міськради мер урочисто привітав новоспеченого Почесного ужгородця та вручив йому відповідний пам’ятний знак.
Нагадаємо, що Марк Ремптон є лікарем сімейної медицини та президентом Асоціації міст-побратимів Корваліс — Ужгород. Завдяки волонтерській роботі доктора Ремптона було завезено з Корваліса до Ужгорода медичне обладнання для сімейних амбулаторій, обладнано реабілітаційний центр «Оптиміст» для дітей з обмеженими фізичними можливостями, відкрито Центр здоров’я жінки в обласній лікарні тощо.
Ужгородські колеги, які давно співпрацюють з родиною Ремптонів, кажуть, що коли його дружина Еліс довідалася про присвоєння її чоловікові цього звання, то була настільки зворушена, що заплакала.
Дякуючи за таку високу честь, М. Ремптон зі свого боку теж не забув про подарунки, і сказав, що попередньому мерові Ужгорода подарував лопату, аби той розгрібав усілякий бруд, а для нового теж має презент. Потім пішов і приніс два дивні обручі, до одного з яких припаяна виделка, а до іншого щось на кшталт ложки. Обруч з виделкою надів на голову Погорєлова, а другий собі на голову. Американський ужгородець, пояснив — це означає, що у нашого мера «meаthead» — «м’ясна голова», яку можна їсти виделкою, — сказала по-нашому перекладач (в американському слензі це — «бовдур», «тупиця», «бараняча голова»). Присутні у залі ужгородці від душі посміялися, але в чому прикол, так і не зрозуміли, та й хто зрозуміє цих американців.
P. S. Цікаво, що тепер робить Сембер з тією лопатою?
Іван Колодій
Тепло для Ужгорода нарешті купили
І принаймні перший місяць маємо, чим грітися
У четвер міський го-лова Віктор Погорєлов зібрав прес-конференцію і повідомив, що нарешті вдалося досягнути до-мовленостей з НАК «Нафтогаз України» щодо реструктуризації боргів Ужгорода за газ за попе-редні роки та закупівлі палива на цю зиму.
«Мені довелося підписати кілька документів про реструктуризацію боргів, — сказав мер. — Нагадаю, що від 2000 року по сьогодні ми боргуємо за газ понад 11 млн. грн., і основним боржником є населення. Борги зросли в основному через те, що Ужгородтеплокомуненерго не працювало належним чином з платниками, але ще більше зашкодила популістська пропозиція списати борги населенню за житлово-комунальні послуги. Про це рішення чули всі, але про те, що Президент наклав на нього вето, чомусь не говорилося. А тому на сьогодні й маємо такі проблеми.
На жаль, умови в укладених угодах щодо повернення боргу є дещо обтяжливими, але це наші борги, і ми вимушені їх погасити. До того ж, ми взяли кредит на закупівлю газу на суму 500 тис. грн., гроші було отримано на пільгових умовах без закладення під заставу майна. Наразі ми маємо 2 млн. 600 тис. кубометрів газу на перший місяць опалювального сезону, проте починати опалювальний сезон поки що немає законних підстав. Я сподіваюся на порозуміння населення, і прошу знаходити можливість розраховуватися за надані послуги, бо інакше на наступний місяць газ уже не буде за що купувати, — зазначив Погорєлов».
Нагадаємо, згідно з законодавством, опалювальний сезон у нас починається тоді, коли протягом трьох днів середньодобова температура повітря не перевищуватиме 8 градусів тепла. Зараз в середньому маємо 10—12 градусів, а отже, і подавати газ на котельні ще недоцільно. Втім, за словами мера, в четвер уже було включене опалення в дитячій лікарні, а в п’ятницю подали тепло деяким навчальним закладам. За два дні комунальники за вказівкою голови міста повинні закінчити заповнення внутрібудинкових мереж водою, і так буде визначено, де ще є проблеми. Загалом системи майже в 70 % багатоповерхівок до зими готові, також готові котельні, потрібно ще утеплити під’їзди.
І ще одна приємна новина для населення. Міський голова нагадав, що для полегшення оплати за комунальні послуги потрібно оформляти субсидії. «Ця схема працює всюди добре, окрім як у нас. До прикладу, іванофранківці з Держбюджету на субсидії отримують по 8—9 млн. грн., а ми всього 1,2—1,6 мільйона. Зрозуміло, отримати субсидію можна лише тоді, коли нема боргів, але для вирішення цієї проблеми ми вирішили зробити такий крок: досягнуто домовленості з ВАТ «Закарпатгаз» щодо реструктуризації боргів для мешканців, і тепер можна буде оформити угоду з підприємством про поступове погашення боргу і отримати субсидію не за обов’язкової 70 відсоткової оплати, а навіть за 30 відсоткової». До слова, за інформацією Надії Васютинської, начальника Ужгородського міського відділу статистики, за дев’ять місяців поточного року призначено субсидії 4077 сім’ям на суму 151,8 тис. грн. У вересні 2116 сімей отримали субсидії і від початку року їхня сума становить 1 559 тис. грн.
На запитання журналістів, що чинитимуть з мешканцями, які й далі не платитимуть, мер відповів однозначно: «Будемо вести претензійну роботу, а відтак, якщо це не допомагатиме, будемо подавати до суду. Ми вимушені йти на такі кроки тому, що більшість споживачів мають змогу платити, але не роблять цього. Нам усім потрібно усвідомити одне: як за хліб потрібно платити, так і за тепло та воду. У борг більше ніхто нічого не даватиме». До речі. На сьогодні за ініціативи Ужгородтеплокомуненерго прокуратура міста звернулася в господарський суд із позовами про стягнення коштів із організацій — найбільших боржників за спожите тепло. Станом на сьогодні вже розглянуто ряд позовів, і 45 організацій Ужгорода погасили заборгованість на суму 1 млн. 184 тис. грн. Окрім цього, в ужгородському міському суді знаходиться близько тисячі позовів на мешканців міста-фізичних осіб зі стягнення боргів за тепло та газоводопостачання. Із них задоволено 576 позовів на суму 564,7 тис. грн. Ще 410 виконавчих листів на суму 494 тис. грн. знаходяться на впровадженні виконавчої служби.
Ужгородців стало більше
За 9 місяців поточного року в обласному центрі відбувся природний приріст населення. Цьогоріч він становив 18 осіб, хоча торік було більше (54). Як повідомили в Ужгородському міському відділі статистики, порівняно з аналогічним періодом минулого року кількість народжених залишається без змін, а кількість померлих збільшилася на 36 осіб. Серед причин смерті основними є хвороби системи кроовобігу, новоутворення та різні нещасні випадки.
Коли ми будемо мати гідні умови для проживання?
(Лист у редакцію)
Днями до редакції газети надійшов лист-скарга від мешканців будинку № 10 по вул. Минайській. Копії листів було надіслано міському голові Віктору Погорєлову, депутату міської ради Ю. Белякову, в управління у справах захисту прав споживачів та в міськсанепідемстанцію. Зокрема в листі мешканці скаржаться, що для їхнього будинку вже роками нічого не робиться: «У цьому будинку ми мешкаємо від 1979 року. За цей період не проведено жодного капремонту. Система опалення працює погано, до кінця зими квартири покриваються цвіллю, а за дощу вода протікає аж до 7-го поверху, що негативно впливає на стан нашого здоров’я.
Гаряча вода до квартир практично не доходить. 3 листопада 2001 року в помешканнях по всьому місту була гаряча вода, але до нас вона не дійшла. А річ у тім, що, як нам стало відомо, труби від будинку № 8 до нашого будинку просто вкрали серед білого дня ті, кому належало їх відремонтувати, а яму закопали без труб. Нарешті гаряча вода у нас з’явилася 31 січня 2002 року, а плату за неї вимагають з листопада 2001 року. До того ж, гаряча вода на кухнях 3- кімнатних квартир загалом відсутня роками. Звертаємося до Ужгородтеплокомуненерго — вони апелюють до ТОВ «Дім», яке обслуговує наш будинок, а ті — навпаки. У результаті — замкнене коло.
Температура в квартирах низька, батареї взимку холодні. Єдине, що робить Ужгородтеплокомуненерго, — це присилає інспекторів робити заміри температури, фальсифікуючи закон про те, що замірювання здійснюється за наявності подачі теплоносія. Змушені включаєти електронагрівачі, що сильно б’є по кишенях.
У підвалах не працює жоден вентиль, вони є розсадниками інфекції, бруду, шкідливих комах і гризунів, які спокійно розгулюють подвір’ям.
З лютого 2002 року відсутня телеантена, мешканці 2 під’їзду не можуть дивитися телебачення, але плату за антену від нас вимагають вчасно.
Мешканці будинку час від часу оббивають пороги ТОВ «Дім» з різними проханнями, пишуть скарги, вимагають акти, але отримати їх дуже проблематично. За 22 роки проживання в будинку в більшості квартир не ступала нога працівника ЖРЕРу, аби бодай один кран відремонтувати безкоштовно чи замінити лампочку в під’їзді. Із нововведеннями та новими тарифами тощо нас ніхто не ознайомлює. Але списки боржників вивішуються біля під’їздів вчасно з прогнозами передачі справ до суду за несвоєчасну оплату послуг, забуваючи ознайомлювати нас зі змінами в тарифах та користування квартирами.
Всі ці негаразди виробляють у людині стійку невдоволеність та бажання взагалі ні за що не розраховуватися. Згідно з Законом України «Про захист прав споживачів», держава гарантує нам якість послуг, а також обумовлює відповідальність за порушення в разі їх невиконання. І тому ми вимагаємо вирішити наші питання. Ми не вимагаємо бозна чого, ми просимо елементарного».
Понад 30 підписів
РАГС
За повiдомленням вiддiлу рагс Ужгородського мiського управління юстиції, 10—17 жовтня зареєстровано 28 народжень, 20 одружень, 5 розлучень.
|
