|
|
 |
Туризм на Закарпатті: невже почали рухатися вперед?
Кілька слів про підсумки роботи туристичної галузі краю
влітку і про готовність до зими
n Закарпаття завжди було, є і буде об’єктом зацікавленості сотень тисяч туристів не тільки з інших регіонів України, а й з близького і далекого зарубіжжя. Загалом, зі своїм туристично-рекре-аційним комплексом область могла б стати найпривабливішим для відпочинку регіоном в Україні. У принципі, й на-магається. Час від часу.
Отже, літній сезон ми провели досить непогано. І стверджують так не лише чинуші та статистичні дані, самі мешканці області можуть підтвердити, що досить часто, порівняно з попередніми роками, у нас досить часто чулася незрозуміла говірка іноземців та добре зрозуміла гостей з Росії. На жаль, реальної картини туристичного літування змалювати не вдасться. Цифрові дані завжди під рукою, але… За словами Петра Хомика, начальника управління по туризму та курортах ОДА, завжди велася статистика лише туристичних ліцензіатів, а це, може, всього 10 відсотків від реалій. Тепер враховується все: і послуги, надані туристам готелями, сільськими садибами, пішохідним туризмом тощо, але й так це становить ледве половину від того, що дійсно дає туристична галузь для області. І якщо сьогодні ми будемо називати конкретні цифри, то можна сміливо стверджувати, що насправді вони в 2—2,5 рази більші.
Літо в нас було повністю завантажене, навіть більше того, туристи погоджувалися облаштовувалися у невеличких дерев’яних будиночках, аби лише помилуватися (будемо сподіватися) красою Карпат.
Літні гроші — для зими
Аби уявити цілісну картину теперішнього стану туристично-рекреаційного комплексу Закарпаття наведемо дані, які свідчать про його реальну роботу.
Для довідки
На сьогодні мережа туристично-рекреаційних та санаторно-курортних закладів різних за формою власності нараховує 123 об’єкти, зокрема 36 санаторіїв, санаторіїв-профілакторіїв, 87 туристичних баз, баз відпочинку, пансіонатів, оздоровчих таборів. Крім того, в області є 48 готелів (мотелів), 4 екскурсійні бюро та 52 суб’єкти підприємницької діяльності, які одержали ліцензії на право надання туристичних послуг.
За 8 місяців цього року туристично-рекреаційними базами Закарпаття обслужені 104 тисячі осіб, обсяг наданих послуг перевищує 35,2 млн. грн., балансового прибутку підприємствами одержано на суму 1,9 млн. грн. Відрахування до бюджетів цьогоріч від діяльності туркомплексу сягають 4,9 млн. грн., заборгованість станом на 10 вересня трохи перевищує 106 тис. грн. До того ж понад 7,2 млн. грн. цьогоріч уже направлено на реконструкцію, модернізацію та будівництво галузі.
Що нагаздувало ОДП «Закарпат-турист»
За 9 місяців підприємством обслужені 34 тисячі туристів, 42 тисячі екскурсантів. Обсяги наданих послуг сягають 5 млн. грн., з них відраховано до бюджету 460 тис. грн., порівняно з попереднім роком спостерігається зростання обсягів на 20—25 відсотків. Понад 340 тис. грн. уже вкладено в розвиток туристично-рекреаційних господарств ОДП. Коефіцієнт завантаженості на турбазах ОДП «Закарпаттурист» за 9 місяців становив 84,6 відсотка, що, зважаючи на сезонність, є дуже хорошим показником (в Європі вважається, що 50—60 % — уже дуже добрий показник). «Цьогоріч ми продавали не лише ліжка та харчування, а й туристичні послуги, — сказав Василь Кричфалушій, генеральний директор ОДП «Закарпаттурист». — А саме цього й потребує сьогоднішній турист. Ми маємо 2 туристично-транспортні бюро, кожна база має свої розроблені туристичні маршрути, і цього літа вони особливо себе виправдали. Зокрема, у нас побували туристи з Угорщини, Росії, Прибалтики, Чехії, і всі вони залишилися надзвичайно задоволеними і обіцяли приїхати ще».
І, безперечно, реклама. Цього року реклама попрацювала на Закарпаття дуже добре. Чи, вірніше, попрацювали наші туристичні господарі. Так, нещодавно була проведена виставка-ярмарок «Тур’євроцентр—Закарпаття—2002». Подібний захід на Закарпатті проводився вперше за часів незалежності України, він привернув увагу громадськості не лише нашої держави, але й усього ближнього зарубіжжя, а журналісти з’їхалися на ярмарок з понад двадцяти країн світу. Також було презентовано Закарпаття на IX Міжнародній туристичній виставці «Україна—2002», яка проходила з 10 по 12 жовтня в Києві. Завдяки цьому край засвітився і, як стверджує наше туристичне керівництво, результати довго очікувати не доведеться.
Чи готове Закар-паття прийняти зимових туристів?
Приватний сектор, як завше, до прийому туристів взимку «завжди готовий»: ще б пак, приватники самі зацікавлені в тім, аби їх відвідало якомога більше туристів. За статистичними даними, на сьогодні на території області періодично чи постійно прийомом відпочиваючих у своїх оселях у різних районах займаються майже 500 господарств.
Турбази Закарпаття одночасно можуть прийняти та розмістити понад 8 тис. осіб. Але ще потрібно ж і забезпечити їх найнеобхіднішим, уже не кажучи про те, аби надати їм послуги на нормальному рівні. А з останнім у нас, хоч, безперечно, щось і робиться, все ще не без проблем: там води гарячої не буває, там — телефонів та телевізорів, там — електроенергії…
Але, як і завжди, чи не найбільшою проблемою в туристичній галузі є невідповідність таких понять як якість послуг—ціна. Наші підприємці хоч і розуміють, що потрібно поліпшувати інфраструктуру, проте не занадто вже спішать робити щось кардинальне. Зрозуміло, не йдеться про будівництво бозна- яких шикарних приміщень, встановлення суперобладнання, саун тощо. На все це потрібні великі гроші. Мова про найпростіше — подивіться, які рушники у переважній більшості наших комплексів. А ліжка, які тут стоять ще з совдепівських часів та починають скрипіти не від того, що ви на них подивитеся. Наведу приклад. Якось мені самій довелося провести уїк-енд в одному з туристично-оздоровчих комплексів неподалік Мукачева. Я вже не буду казати про те, що ми чекали дві години, поки нас поселять, бо виявилося, що чергова по корпусу пішла додому, оскільки у 8 годин у неї зміна закінчилася, а інша ще не прийшла, бо в неї автобуса не було. Плювати на те, що саме в цей проміжок часу, коли за корпусом взагалі ніхто не наглядав, хтось захотів поселитися. Але цим мої пригоди не закінчилися. Справжній сюрприз чекав у номері. Зазначу, що наявністю душа та теплої води ми поцікавилися одразу. Проте оту ванну кімнату чи бодай душову я шукала з півгодини і ніяк не могла зрозуміти запевнень тих, хто нас поселяв, що тут усе «в ажурі». Зрештою, над зливним бачком я побачила душовий шланг, а в підлозі, прямо перед унітазом дірочку — ось і маєте душову кімнату. А прийнявши душ я з тугою відзначила, що і стіни, і унітаз, і дзеркало, і вся підлога мокрі, і заходити сюди, а тим більше ще хоч раз залишитися заночувати я не погоджуся більше ні за що в житті.
Висновок один — такий сервіс може заманити лише пересічного українця, який не має грошей, аби відпочити десь інде чи іноземця-екстремала, якого притягують хіба що географічні принади нашого краю. Безперечно, наведене не є прикладом суцільного туросподарювання в нашому краї, може, навіть одиничним, але досить якомусь туристу потрапити в такі умови — і будьте певні, про це знатиме півсвіту. Деякі приватні підприємці, які працюють в цій галузі, давно зрозуміли, що «краще менше, та краще» і відповідно працюють. Ряд невеличких турбаз, які розташовуються то тут, то там, здатні вивести наш туристичний потенціал на європейський рівень. Як зазначив у своєму інтерв’ю в одній з місцевих новинок Федір Харута, заступник голови ОДА, «…з часом таких горе-управлінців туристичної галузі повинне саме життя відтіснити від справ…». Що ж, якнайшвидше б.
Та й що говорити про розвиток туристично-рекреаційної галузі на Закарпатті, якщо цьогоріч в бюджеті на її діяльність передбачено аж… 30 тис. грн. Це та ж ситуація, що і з нашою СЕЗ «Закарпаття»: закон про неї прийняли, територію виділили, а розбудувати інфраструктуру... забули. Сусідня Івано-Франківщина давно зрозуміла, що туризм — це те добро, яке можна постійно використовувати, і яке ніколи не вичерпається, вони на розвиток галузі виділяють на рік по 800 тис. грн.
Отже, наша галузь мусить працювати сама на себе. У принципі, це реально, потрібно лише докладати якомога більше зусиль. Та й 7,2 млн. грн., вкладені в розвиток туризму в області цьогоріч дають право на щось сподіватися.
Буде сніг — будемо газдувати
За словами Василя Кричфалушія, ОДП «Закарпаттурист» очікує цьогоріч набагато ліпшої роботи, звичайно, якщо буде хорошою зима. Принаймні потенціал в «Закарпаттуристі» нині доволі потужний: є 12 турбаз та лікувально-оздоровчих закладів, працює близько 20 канатно-буксирувальних доріг.
Щодо готовності до зими, то, за словами директора, майже у всіх господарствах ОДП було проведено реконструкцію, у кожному знаходяться 5-6 люксів, а номера поліпшеного сервісу по всіх господарствах становлять понад 25 %. Для всіх господарств закуплено постільну білизну. На сьогодні нарешті почали вирішуватися проблеми з телефонізацією турбаз, зокрема досягнуто домовленості з «Укртелекомом» про встановлення карткових телефонів, а також є сподівання, що до зими по всіх турбазах працюватиме радіозв’язок. Наразі реконструйовано турбазу на Синевирському озері. Там буде все, чого лише може забагнути для відпочинку найвибагливіший турист: дискоклуб, сауна, кегельбан, тренажерний зал тощо. Також відновлено турбазу «Трембіта» поблизу Кобилецької Поляни, на ряді баз встановлено нові котельні. Також ведуться переговори про встановлення нового підйомника в Усть-Чорній на турбазі «Ялинка», інвестор з Одеси хоче вкласти понад 150 тис. грн. і, до слова, за умови хорошої погоди його вкладення повернуться за кілька років. «Приводимо до нормального стану прокатні пункти і підйомники, вкладаємо в це солідні гроші, оскільки вже на сьогодні практично всі тургосподарства заповнені, — каже В. Кричфалуші. — Нам залишилося уточнити графіки заїздів, туристи будуть з Росії, Східної та Центральної України, Прибалтики тощо».
Ще одне питання, яке порушується на усіх нарадах з питань діяльності туристично-рекреаційного комплексу, але ніяк не може вирішитися, — закупівля ретрака та снігової пушки, яких, на превеликий жаль, на Закарпатті досі нема. Це обладнання добре тим, що дозволило б утримувати в прекрасному стані гірськолижні траси. А також як мінімум на місяць-півтора продовжило б тривалість сезону. Ретрак коштує від 170 до 200 тис. доларів, а тому говорити про вирішення цих питань, мабуть, ще не скоро й доведеться.
Чи буде в нас «Курортополіс Закарпаття»?
Є ідея. Пригадується, торік в туристичну галузь краю було вкладено всього 10 тис. грн. інвестицій. Сума до смішного мала, але без значних капіталовливань в галузь кардинально поліпшити її становище не можна. Тому й з’явилася ідея створити щось подібне до СЕЗ «Закарпаття», як це є на Львівщині: тут у м. Трускавець функціонує спеціальна економічна зона туристсько-рекреаційного типу «Курортополіс Трускавець». На початку липня цього року наші спеціалісти їздили ознайомитися з роботою зони, отримали від керівництва матеріали про діяльність та особливості роботи і зараз лише стоїть питання про формування подібного курортополісу на Закарпатті. Що ж, слово — за ініціативними людьми…
Наталія Логойда
Прийнято концепцію сталого розвитку Закарпаття
Фактично вона є програмою розвитку області на 20—30 років. За словами Ігоря Кріля, голови постійної комісії облради з питань розвитку продуктивних сил виробничих інфраструктур, документ розроблений групою наших вчених. “Це є перша концепція розвитку нашого краю, досі ще жодна запропонована концепція не проходила, — сказав І. Кріль. — До слова, наша область є першою в Україні, яка прийняла для свого регіону такий серйозний документ. Ця концепція полегшуватиме роботу при розробці різноманітних програм, оскільки в ній опрацьовані всі напрями розвитку, вказано на пріоритети”. До слова, як вказано в програмі, завдяки своїм природним ресурсам область може забезпечити свої внутрішні потреби повністю, потрібно лише докласти бажання. Для прикладу, що це за справи: мінеральні води — одне з неоціненних наших багатств, за часів Радянського Союзу від розробки та реалізації цього ресурсу бюджет області отримував понад 6 млн. крб., зараз надійшло всього 96 тис. грн.(!) Добре господарюємо, нічого не скажеш.
За словами економіста Миколи Бойка, ця концепція повинна стати настільною книгою кожного губернатора. Усі пріоритетні види діяльності в області в концепції розроблені детально та винесені на перший план. Орієнтуючись на них, на думку наших економістів, можна зробити з області рай. Що ж, тепер слово за владою.
|
|
