Представників «Русского движения» не били, били самі ж «руські»
Мало хто міг пропустити повз увагу повідомлення на центральних каналах Українського телебачення про сенсаційну НП в Ужгороді, а саме побиття (нібито на національному підґрунті) двох представників “Русского движения Украины”, братів Є-вих. Київська комісія розпочала розслідування інциденту, серйозну роботу провела прокуратура м. Ужгорода. З питанням, у якому стані перебуває наразі ця справа, ми звернулися до заступника прокурора м. Ужгорода Андрія Малинича.
З’ясувалося, всі крапки над “і” в ній уже розставлено, можна і слід говорити про деталі . Отож 21 липня 2002 року у чергову частину міськвідділу надійшов сигнал про те, що на території ДВЗ № 26 чиниться бійка. Оперативним черговим на місце виклику був направлений наряд патрульно-постової служби міліції у складі двох міліціонерів і стажиста. За їхніми свідченнями, брати Олександр і Мирослав, 1974 і 1983 р. н., перебуваючи у стані сп’яніння, кидали в бік дітей пляшки, каміння, лаялися.
В очевидців взяли свідчення. Свідок Ріта А. з вікна бачила, як двоє молодиків перелізли через огорожу в їхній двір, де вчинили сутичку з неповнолітнім Сергієм К-вим, 1988 р. народження, почали бити його, не зважаючи на втручання матері. Свідок Галина Т. бачила, як “той, що був у піджаку, бив хлопчика по голові кулаками”. Свідок Богдана Х. зазначила, що у прибулих за викликом міліціонерів брати “кидали пляшками з-під пива, а потім їх повели”. Сергій К-лов розповів, що один з братів кілька разів ударив його головою об металеву трубу, придушив його... На це підбігла хлопцева мама. Але нападник ухопив камінь і вдарив ним в обличчя хлопця, від чого у того тріснув зуб.
Тож зважаючи на агресивну поведінку братів під час затримання, до них застосували спецзасоби — наручники, згідно зі ст. 14 ч. 2 Закону про міліцію. Їх доставили до міськвідділу міліції, а потім для освідчення на алкогольне сп’яніння — до наркодиспансера. Обидва були п’яними. Зізнається у цьому в поясненні й особисто Олександр: “Я пішов відпочити у ДВЗ, сів на лавицю пити пиво, після чого сп’янів і став чіплятися до перехожих”.
Проте через три дні Є-нов-старший звернувся зі скаргою до УМВС про їхнє безпідставне затримання й заподіяння тілесних ушкоджень. Під шумок випливла “смажена качка”: Україну повідомили, що в Ужгороді, мовляв, жорстоко переслідуються росіяни, а місто “засвітилося” як притулок шовінізму навпаки... Але жодний лікувальний заклад не зміг відповісти на запит, чи зверталися брати за меддопомогою, бо такого не було, а всі міліціонери категорично заперечили застосування до затриманих фізичного тиску. А вже 9 серпня О. Є-нов звернувся до МВС України з листом про те, що ніякого політичного чи національного підґрунтя у конфлікті не було, як і жодних провокацій з боку правоохоронних органів Закарпаття стосовно активістів очолюваного ним Руського Руху України. Прокуратурою м. Ужгорода прийнято рішення про відсутність у діях співробітників міліції складу злочину, а постановами міського суду братів за хуліганські дії притягнуто до адмінвідповідальності.
Л. С.
Сварка за чаркою закінчилася… вбивством
Ця трагедія трапилася кілька днів тому в одному з сіл Тячівського району. Зайшов 63-річний Василь до старшого за нього на десять років брата Михайла в гості. Старий отримав пенсію, взяв пляшчину горілки й вирішив почастувати родака. За розмовою, обговоренням насущних проблем пляшка спорожніла, а відтак брати вирішили купити ще одну. Як і ця посудина з оковитою наполовину спорожніла, до хати Михайла зайшов сусід.
27-річний Микола саме того дня вирішив, що треба б трохи заготовити дров на зиму. Довго думав, кого ж узяти в помічники, бо всі сусіди та знайомі були зайняті, тож вирішив зайти до сусіда: дід чи не дід, а сили ще має, принаймні бодай порадить, що можна рубати, а що ні. Проте сподівання молодика виявилися марними, бо старий Михайло сказав, що вже назавтра йде комусь помагати заготовляти дрова. А для того, аби Микола не засмучувався, запропонував йому підтримати компанію.
Слово за слово, і брат Василь не витримав, почав дорікати Миколі, чого не кличе собі в поміч на таку важку роботу молодих людей, а звертається до старого діда. А відтак супротивники вирішили пустити в хід й кулаки. Господар хати спробував було роз’єднати їх, але де там. Махнувши рукою, Михайло вийшов з хати та пішов до сусіда: хай вирішують суперечку самі…
А повернувшись до хати, Михайло побачив свого брата на підлозі в калюжі крові. Лікарі швидкої допомоги, яка приїхала незабаром, тільки розвели руками — щось робити було пізно. Судмедексперти констатували смерть внаслідок розриву печінки та внутрішнього крововиливу, що могло бути результатом побоїв. Тоді кинулися шукати сусіда Миколу, який, як з’ясувалося, вже кілька разів “сидів” через свій занадто емоційний характер, але молодика вдома не виявилося.
Наразі за фактом ведеться слідча робота, молодика розшукують.Цілився в качку — поцілив у дитину
Нещодавно до Виноградівської райлікарні з непроникаючим вогнепальним пораненням шиї та грудної клітки доставлено 12-річного мешканця с. Чорнотисів Йосипа В. Як стало відомо, його випадково поранив 44-річний Йосип П. під час полювання на дамбі біля с. Дюла. Хлопчик саме збирав тут шипшину, і мисливець просто не помітив його. Подробиці нещасного випадку з’ясовуються.
Серед гвалтівників — троє неповнолітніх
Нещодавно у с. В. Копаня Виноградівського району четверо юнаків 18-, 17-, 16- і 14-річного віку з с. Кам’янське Іршавського району згвалтували 18-річну Світлану, мешканку Малої Копані. Як з’ясувалося, того дня хлопці приїздили до В. Копані на молебень з приводу трагічної загибелі їхнього друга.
Пізно ввечері, коли всі вже розходилися по домівках, хлопці, сидячи на лавці, підізвали Світлану, якій запропонували випити. Та почувши відмову, церемонитися не стали. Вони силоміць затягнули дівчину до навісу з сіном і згвалтували.
Проти зловмисників порушили кримінальну справу за ст. 252 ч. 3 КК України, а незабаром оцінку їхнім діям даватиме суд.
|
