Кажуть, що вакансій більше, ніж бажаючих працювати...
Підвищили мінімальний розмір допомоги з безробіття:
був 67 гривень, буде — 74. Саме про це йшлося у середу на засіданні круглого столу з питань встановлення нового розміру мінімальної допомоги з безробіття з 1 вересня цього року
Кажуть, що безробітних стало менше
Як прозвучало на засіданні, протягом поточного року на обліку в обласній службі зайнятості перебували 69,7 тис. незайнятих громадян, що на 5 % менше порівняно з аналогічним періодом минулого року. Із загальної кількості незайнятих понад 19 тисяч — громадяни, які взагалі не мають професійної освіти, тобто випускники середніх шкіл. Поряд з цим серед непрацевлаштованих чимала кількість випускників технікумів та вищих учбових закладів.
Статус безробітного цьогоріч отримали 19,2 тис. осіб, що на 23 % більше, ніж за аналогічний період минулого року. Середня тривалість безробіття по області становила 10 місяців, торік — 12.
Як стверджують статистичні дані (результати обстеження за методологією Міжнародної організації праці), рівень безробіття в Закарпатській області у 2001 році становив 13,1 відсотка. Сільських безробітних удвічі більше, ніж міських. Сьогодні 60 % від загальної чисельності безробітних отримують матеріальну допомогу в мінімальному розмірі — 67 гривень, і лише один відсоток отримує допомогу в розмірі 279 грн.
На жаль, показник незайнятості у краї більший, ніж у державі. Якщо загалом по Україні рівень безробіття 3,7 %, то по області — 5,3 %. Як і раніше, найбільше безробітних зареєстровано у гірських районах — Воловецькому, Міжгірському, Великоберезнянському та Рахівському, найменше — у м. Ужгороді, Мукачеві, Мукачівському та Хустському районах.
Як і раніше, жінкам важче працевлаштуватися, ніж чоловікам. Серед жінок, які перебували на обліку (60,4 % від усіх незайнятих), знайшли місце роботи лише 16 %.
«Добровільно-примусові» від-пустки? Є й таке
Протягом першого півріччя ц. р. працівники міськрайцентрів зайнятості узагальнили дані про неповну зайнятість працівників, було проаналізовано роботу 1388 підприємств (123 тис. зайнятих). Відтак вдалося з’ясувати, що через вимушені відпустки протягом першого півріччя не працювали 11,6 тисячі осіб, або буквально кожний дев’ятий. Особливо серйозною є ситуація на таких підприємствах, як УП Українського товариства сліпих «Утос» (м. Мукачево), Виноградівська птахофабрика, Рахівський, Великобичківський, Усть-Чорнянський лісокомбінати, Хустський керамзавод, Іршавський абразивний завод тощо. На цих підприємствах рівень неповної зайнятості становив 60 відсотків.
Немає мотивації до праці...
Це не жарт, так воно і є. Зареєстрована у центрах зайнятості станом на 1 серпня потреба підприємств у працівниках становила 2647, що майже вдвічі більше порівняно з минулорічним показником. Навантаження на одне робоче місце становило 15 осіб. За 7 місяців поточного року темпи зростання працевлаштування випереджають темпи зростання чисельності незайнятого населення.
Ще один цікавий факт: на сьогодні чисельність осіб, які з різних причин вибувають з підприємств, установ і організацій, в 1,4 разу перевищує чисельність прийнятих на роботу працівників. Як кажуть фахівці, немає належної мотивації до праці. Тобто, вивільняються робочі місця не через небажання людей працювати, а через низьку зарплату, несвоєчасну її виплату, важкі умови праці, транспортну недоступність, відсутність помешкання поблизу місця роботи тощо.
Але є й ще один бік справи, тобто проблема, яка постійно не дає спати нашим центрам зайнятості. Як прозвучало під час обговорення, значна частка людей стає на біржу лише для того, аби їх не вважали такими, що не шукають роботи (і потім не залишили без пенсій, субсидій тощо), а поряд з цим сидіти вдома й займатися своїми справами чи то їздити на заробітки, займатися бізнесом і тому подібним. А їм же не лише платять допомогу (яка, можливо, не була б зайвою для вирішення інших соціальних питань), а й досить нерідко перекваліфіковують.
І, як вже неодноразово писалося в ЗМІ, людей, котрі нічого не роблять, аби знайти собі роботу, постійно відмовляються від запропонованих вакансій, «не жалують». Так, за несприяння своєму працевлаштуванню у всіх центрах зайнятості загалом було знято з обліку понад 17 тисяч осіб, лише цьогоріч — 5,5 тис. незайнятих.
Йшлося на засіданні круглого столу й про працевлаштування інвалідів. Згідно з проведеними дослідженнями, серед опитаних 300 інвалідів бажання працювати виявили 82 особи. За інформацією обласного центру зайнятості, на початку року по області було зареєстровано 56 незайнятих інвалідів, з них на сьогодні вже працюють 37. Проблема в тім, що самі інваліди не стають на облік.
До слова, для громадян, які не можуть на рівних умовах конкурувати на ринку праці і потребують соціального захисту, заброньовано 4175 робочих місць на 1 тисячі підприємств, установ та організацій області. Але, як засвідчують дані, цей показник залишає бажати кращого: середньообласний рівень використання заброньованих робочих місць становить всього 29 відсотків і порівняно з минулим роком він майже не зріс.
Ціни на пальне в області все ще безпідставно завищені
За останніми даними Держзовнішінформу, закарпатські ціни на нафтопродукти майже не відрізняються від середніх по Україні, проте в західному регіоні вони все ще найвищі.
При цьому різниця на окремі види пального між Закарпаттям та іншими областями західного регіону становить від 4 до 20 копійок. Так, якщо у нас дизпаливо коштує в середньому 1,56 грн., то на Волинщині — 1,4 грн., Львівщині — 1,39 грн.; бензин А-76 у нас — 1,54 грн., у Львові — 1,35 грн., Волині — 1,34 грн., Рівному — 1, 37 грн.; бензин А-95 у нас 2,04 грн., у всіх інших західних областях — від 1,85 до 1,9 грн.
Як повідомили у прес-службі ОДА, незважаючи на загальну тенденцію зниження цін на нафтопродукти по Україні та вживані облдержадміністрацією заходи, місцеві торговці нафтопродуктами продовжують безпідставно утримувати високі ціни на пальне, наживаючись таким чином на пересічних споживачах пального.
Закарпаття презентуватимуть у
Празі
При цьому будуть присутні представники 150 відомих світових фірм
Цього вівторка Закарпаття відвідала група іноземних бізнесменів, які мають відношення до машинобудівної галузі Чехії. У складі делегації були представники таких всесвітньовідомих фірм як «Skoda Ostrow» (виробляє тролейбуси марки «Skoda»), «Marbo Cz» (автомобільні механічні системи безпеки «Defend-Lock») та «Akuma» (відомий на весь світ виробник акумуляторних батарей). Як повідомили у прес-службі ОДА, метою візиту було обговорення шляхів розширення співробітництва в машинобудівній галузі, а також ознайомлення з умовами ведення бізнесу в Закарпатті.
Під час перебування на Закарпатті чехи відвідали ряд об’єктів області. Серед них — автоскладальний завод «Єврокар», ЗАТ «Автопорт-Чоп» та мукачівський завод «Точприлад». Крім того, гості ознайомилися з українським законодавством щодо порядку іноземного інвестування в економіку Закарпаття.
Конкретним же результатом візиту стали встановлення співробітництва з заводом «Єврокар», а також домовленості про проведення в містах Чехії двосторонніх конференцій та семінарів. На них і буде презентовано інвестиційні можливості Закарпаття.
До речі, перша така презентаційна конференція, на якій будуть присутні представники 150 світових фірм, що вже вклали інвестиції в Чехію, вже незабаром пройде у Празі.
Швейцарці хочуть збирати на Закарпатті верстати
Цього тижня Геннадій Москаль зустрівся з швейцарським бізнесменом Рене Ветштайном, який володіє заводом з виробництва верстатів у сусідній Угорщині й хоче відкрити подібне підприємство на Закарпатті. Головна мета візиту швейцарського бізнесмена — пошук об’єкта, що простоює, для купівлі або оренди. Крім того, Р. Ветштайн цікавився і наявністю в області висококваліфікованих спеціалістів з обробки металів, які могли б працювати на підприємстві з новими наукомісткими технологіями.
За інформацією прес-служби ОДА, губернатор надав швейцарцю всю інформацію щодо заводів, які збанкрутіли або не працюють на повну потужність. Окрім того, голова ОДА зазначив, що на Закарпатті є потрібні спеціалісти, адже одразу кілька факультетів УжНУ займаються відповідною підготовкою фахівців. Г. Москаль також відзначив, що обласна влада зацікавлена у збільшенні інвестицій у регіон і всіляко підтримуватиме будь-які проекти, направлені на підвищення кількості робочих місць. Тим більше, що тут йдеться про роботу спеціалістів з наукомістких технологій, які наразі є не дуже затребуваними на підприємствах області.
Закарпаття восьме в Україні за темпами обсягу промвиробництва
Держкомітет статистики України обнародував основні показники економічного та соціального розвитку областей за січень—липень 2002 року. Як повідомили у прес-службі ОДА, згідно з цими даними, Закарпаття з 27 суб’єктів України за темпами обсягу промислового виробництва посідає 8 місце. І це при тому, що такі промислові гіганти, як Дніпропетровська, Донецька та Запорізька області, у цьому рейтингові посідають, відповідно, 20-те, 23-тє та 26-те місця. А темп зростання промислового виробництва області в зазначений період становить 108,3 % до відповідного періоду минулого року (до слова, за результатами першого півріччя ця цифра була 107,1 %).
|
