Половина українців не знають, чому вихідний цієї п’ятниці

Згідно з результатами всеукраїнського соціологічного опитування «Фонду Свободи», лише 45,6 % українців знають, що День Конституції України відзначається 28 червня. 17,4 % опитаних вважають, що 28 червня відзначається День Незалежності України, 4,7 % цього дня зібралися відзначати річницю проведення референдуму про незалежність, а 3,3 % — день народження Тараса Шевченка, 3,6 % респондентів вибрали інший варіант. При цьому 21,6 % опитаних українців не змогли згадати, яке свято відзначається 28 червня, а 3,8 % взагалі не вважають цей день святом, повідомляє «Інтерфакс-Україна».

Чому так сталося? Бо в нашій українській громаді значення Конституції зовсім знівельоване. У Штатах приймали головний закон ще тоді, коли наші козаки в степах з турками один одному пики били. І закон той, в першу чергу, говорив про рівність людей. Це коли будь-який чиновник рівний з будь-яким роботягою, бо отримує зарплатню з податків того роботяги. У нас чиновництво відірване від народу, і знайти правди простолюдину у владних кабінетах інколи просто неможливо. Конституція у нас зафіксована лише


Нацменшинам в області живеться непогано?

За словами начальника відділу у справах національностей та міграції ОДА Михайла Черепані, загалом нацменшинам живеться непогано. Їхні освітні потреби задовольняють 128 загальноосвітніх шкіл, гімназій та ліцеїв з мовами навчання національних меншин, в тому числі 68 — з угорською, 11 — румунською, 3 — російською, 1 — українською й словацькою, 44 — з двома, трьома мовами навчання. Відкрито 7 недільних шкіл з ромською, єврейською, польською та вірменською мовами навчання. У 76 дошкільних закладах виховання ведеться угорською, російською, ромською та німецькою мовами.

Інформаційні потреби нацменшин задовольняють 15 газет, 4 журнали, угорською, словацькою, румунською, німецькою мовами ведуться телепередачі.

“Найбільше проблем сьогодні виникає в ромів, — зазначив М. Черепаня, — у них постійно то землі немає, то води, то правоохоронці та ЗМІ їх ображають... Ми намагаємося вирішувати й ці питання. Зараз навіть розроблена та, сподіваємося, невдовзі буде впроваджуватися програма, розрахована на 2003—2006 роки, з вирішення проблем ромів”.
На найближче майбутнє управління планує поглиблювати свої контакти з Карпатським Фондом, який уже, до речі, фінансує окремі програми з допомоги нацменшинам, що втілюються в життя на території краю. Саме за гроші Карпатського Фонду торік було проведено міжнародну конференцію “Кордони єднання” та низку фестивалів і свят. А цьогоріч, 20, 21 липня, в селищі Солотвино Тячівського району відбудуться перший фестиваль культур національних меншин Закарпаття “Мелодії солоних озер” та перший міжнародний фестиваль “Кордони єднання”.

Наталія Логойда

***

Сьогодні на Закарпатті створено і діють понад 500 осередків національних меншин, 43 з них мають загальнообласний статус, в тому числі 10 — угорської спільноти , 11 — ромської, 3 — російської, 4 — словацької, 4 — русинської, 3 — румунської, по дві німецької і єврейської та інші

Аби покращити екологічний стан каналу Верке, вже використано 115,3 тис. грн.

Якщо казати про основні проблеми Берегова, то вони давно відомі — це невлаштовані тротуари (навіть у центрі міста), старі каналізаційна та водопостачальна системи, питна вода поганої якості (у ній вище норми вміст заліза та магнію). До всіх цих бід декілька років тому додалася проблема каналу Верке, який протікає через все місто, навіть біля приміщення РДА. Канал перетворився у клоаку, повну каналізаційних викидів, і став небезпечним розсадником інфекційних захворювань.

Що ж сталося? Раніше на Боржаві навесні відчинявся шлюз, і вода виносила весь бруд, який встигав накопичитися за зиму. Але цей шлюз вже довгий час (з 1997 року) в аварійному стані, і хоча завершити його ремонт є можливість вже цього року, та для цього, як завжди, немає грошей. Керівники міста та району обіцяють зробити все можливе, а поки що в спекотні дні берегівці намагаються обминати “заразну зону” якомога швидше. Але це не вдається мешканцям п’ятиповерхівок, які розташовані вздовж каналу. А лабораторні аналізи якості води з каналу Верке вказують, що бактеріологічні та токсикологічні показники перевищують нормативні в сотні разів. Згідно з кошторисом проекту “Програми захисту населених пунктів від шкідливої дії води у Закарпатській області в 2000—2005 рр.” відновлення греблі на Боржаві обійшлося б у 3100 тисяч гривень в цінах 1997 року, то сьогодні ж вартість робіт складає майже 4 мільйони гривень.

Буде розроблено проект відновлення дерев’яного даху Василівської церкви на Перечинщині

 Під час поїздки на Перечинщину голова ОДА відвідав ряд туристичних та рекреаційних закладів району, серед яких дитячий оздоровчий заклад “Зв’язківець” у с. Турички, лікувальні комплекси “Полонина” й “Колиба” в с. Лумшори, дитячий оздоровчий заклад “Барвінок” у Перечині та інші. Губернатор також побував у с. Лікіцари, “візитною карткою” якого вважається дерев’яна Василівська церква, зведена в середині 18-го століття. У 1930 р. дах дерев’яного храму замінили на бляшаний, що порушило цілісність архітектурної композиції. Г. Москаль доручив райдержадміністрації розробити проект та скласти кошторис відновлення дерев’яного даху церкви.


Івану Туряниці — звання Героя України (посмертно)

“22 січня 2002 року в ході урочистих зборів з нагоди 83-ї річниці підписання Акту злуки між ЗУНР та УНР було обнародувано звернення до громадськості краю, яке, зокрема, включало й прохання про вирішення питання щодо присвоєння звання Героя України (посмертно) І. Туряниці та А. Волошину, йдеться в листі Геннадія Москаля.

Указ, підписаний напередодні святкування 57-ї річниці возз’єднання Закарпаття з Україною, мав би логічне продовження після прийняття аналогічного Указу по А. Волошину, урівноважив би ці дві, без перебільшення, великі постаті в пантеоні державних діячів не лише Закарпаття, а й України, йдеться у листі Г. Москаля.