Якби нашi можновладцi так тривожилися за наших хворих, як iноземцi

Про проблеми та перспективи розвитку Ужгородської мiської клiнiчної лiкарнi йшлося у четвер на засiданнi прес-клубу реформ.

Першочерговою проблемою для лiкарнi, сказав її головний лiкар Iван Курах, є зсуви. Про небезпеку, що таять вони будiвлi лiкарнi, говорилося вже неодноразово. Ужгородська мiська клiнiчна лiкарня була збудована майже 20 рокiв тому i при будiвництвi були допущенi технiчно-архiтектурнi помилки, вiд яких зараз «страждає» водно-каналiзацiйна система будiвлi. I хоча вже є постанова влади видiлити на ремонтнi роботи 1 млн. 100 тис. з Держбюджету, кошти наразi ще не надiйшли. Якщо не надiйдуть ще цього лiта, ремонт доведеться вiдкласти аж до наступного року, бо взимку, звичайно, за такi роботи нiхто не вiзьметься. З проханням посприяти у цiй справi Iван Курах звернувся до депутатiв ВР України, наших земляків.

Друга проблема, що дуже хвилює медикiв, — рiзкий спалах захворюваностi на туберкульоз у мiстi. За останнi п’ять мiсяцiв по Ужгороду виявлено 128 захворiлих на цю недугу. У той же час флюорографiчна технiка у нас настiльки застарiла, що не витримує такого навантаження. Тут би добре згодився цифровий флюорограф, та видно, поки закордон нам не допоможе, ми його не матимемо. Загалом, зазначив Iван Курах, без гуманiтарної допомоги закордону нам було б зовсiм скрутно. Адже чого тiльки вартi привезенi датчанами томограф, мамограф та вся iнша технiка, яку нам купити зовсiм не пiд силу. А в перспективах розвитку лiкарнi — зробити на базi ЦМКЛ справжнє медичне мiстечко. Зокрема, вирiшується питання створення тут мамографiчного центру, адже хвороби молочної залози найпоширеніші у жiнок. Днями було вирiшено й питання про створення мiсцевого психiатричного центру у зв’язку зi зростанням психiатричних захворювань.

Висновок з усього напрошується один: злиднi нашої медицини позначаються на нашому ж здоров’ї. Приїжджаючи до нашого мiста, iноземцi одразу помiчають парадокс: багатi, гарнi будiвлi, особняки i — бiднiсть лiкарень.
Що ж, багатий i здоровий бiдному i хворому не товариш.
Єва Деметер


«Єди» стало менше

Не встигли парламентарії ще обжитися в Раді, як літо кличе на канікули. Але до липня обранці вирішили вчинити в парламенті трохи шмону. У четвер оголошено про створення семи нових депутатських фракцій і груп. Так, в групу «Демократичні ініціативи» увійшли 16 народних депутатів, до групи «Народовладдя» — 17, фракція Партії промисловців і підприємців та партії «Трудова Україна» складається з 38 депутатів, фракція «Аграрії України» — з 16, у фракцію Народно-демократичної партії увійшли 18 народних депутатів, у фракцію «Регіони України» — 35, у депутатську групу «Європейський вибір» увійшли 15 парламентаріїв. Таким чином, в парламенті України зараз 12 фракцій і груп. Залишилися ще рештки фракції «Єдина Україна» (там тільки 32 депутати) та фракції «Наша Україна», «Батьківщина», соціалісти й комуністи. До речі, усі три закарпатці, які входили до фракції «Єдина Україна» (Ратушняк, Климпуш, Сятиня), увійшли до «Народовладдя». Трьох закарпатців маємо у «НУ», двох у комуністів, двох у СДПУ(о), а один (Кеменяш) поки ходить в позафракційних. Та найцікавіше в парламенті було на початку тижня, коли перед депутатами виступив Президент. Один з депутатів вручив Кучмі тапочки, а той жбурнув ними в комуністів.

Докладніше — на стор. 4

Туряниця знову голова ОКР

Обласне Общество Карпатських Русинов провело звiтно-виборчу конференцiю. На нiй було заслухано виступи I. Туряницi, М. Кучери, Й. Горвата, М. Сютрика, С. Жупана. М. Кучера запропонувала обрати на посаду голови правлiння Общества Карпатських Русинов кандидатуру професора I. Туряницi. Присутнi проголосували за неї одноголосно. Останнiй подякував за довiру i побажав Обществу подальшої плiдної роботи.

Нова виставка в «Ужгородi»

Цього тижня у виставковому залi галереї «Ужгород» вiдкрилася виставка В. Романа та Г. Дьерке. На виставцi представленi скульптури та живопис. Виставка вiдкрита за пiдтримки «Карпатського фонду» Ужгородської дитячої школи мистецтв та Мiжнародного мистецького проекту.
Володимир Мишанич


За Кінаха жити стало гірше?

За рік своєї діяльності уряду України не вдалося помітно поліпшити життя українських громадян. Про це свідчать дані соціологічного опитування, проведеного Українським центром економічних і політичних досліджень імені О. Разумкова. Згідно з цими даними, за період роботи уряду Анатолія Кінаха матеріальне становище 10,1 % сімей «значно погіршилося», 18,7 % — «трохи погіршилося». Поліпшення ж стосуються удвічі меншої кількості сімей — «значно поліпшилося» матеріальне становище лише 0,8 % сімей, «трохи поліпшилося» — 13,4 % сімей. У більшості респондентів матеріальне становище сімей за останній рік «не змінилося» — так відповіли на поставлене питання більше половини (55,3 %) громадян. Утруднилися з відповіддю 1,7 % опитаних.

Деякі поліпшення, як свідчать результати соціологічних досліджень, торкнулися в основному сільської місцевості — серед жителів села їх відзначили 18,3 % опитаних проти 12,1 % городян. Це, на думку експерта, пов’язано з першими позитивними результатами аграрної реформи.