Закарпатська "візитка"

"Может быть,
за порогом растраченных лет
Я найду этот город...
которого нет".
(Із пісні)

Людмила Сушко
"РІО"


Прозахiдний Унгвар
чи Шанхай 20-х
До чого бiльше уподiбнилася наша Закарпатська столиця за кiлька останнiх рокiв, особливо своїми околицями, роз-мiр-ковувати досадно. Однiєю серед багатьох причин цього є те, що Ужгород, виявляється, досi розвивається (якщо цей термiн можна вжити) за Генпланом 1967 року. А вiн не тiльки морально застарiв, а й вичерпав практичний термiн своєї дiї.

Примiром - а про це, певно, мало хто знає - ним передбачалося знесення всiєї вулицi Мукачiвської, майже всiєї вул. Гагарiна, частково - вулиць Собранецької та Перемоги. Про реальнiсть постановки такого питання нинi (порахувати б приватнi об'єкти тут!) говорити не доводиться. Але й абсолютно неможливо у нор-мальних умовах розглядати будь-який проект будiвництва, скажiмо, по тiй же вул. Гагарiна, що попереднiм планом майже уся передбачена пiд знос.

А тому коригування Генплану є нагальною потребою. Наразi над його розробкою працює київська органiзацiя "Днiпро-мiст" i на це потрiбно кошти 100 тис. грн. Документ, що згодом служитиме пiв-столiття, також "не терпить суєти", а отже, готовий буде не ранiше ніж через пiвтора року.

Розумiючи, що пасивно очiкувати цього нинi - означає втрачати час, примножуючи проблеми, головний архiтектор м. Ужгорода Олександр Шеба подiлився планами розпочати (а може, й закiнчити) пiдготовку Правил забудови мiста й винести документ на затвердження мiськ-виконкому, аби надалi отримати бiльш чiткi орiєнтири у практичнiй роботi.

Ужгород в архiтектурному розтинi є мiстом незвичним, бiльшiсть забудов його центральної частини виникли в дорадян-ськi часи, а отже, мiстобудiвнi норми, яких слiд дотримуватися при реконструк-цiї будiвель, наразi не зовсiм вiдповiдають потребам. Правила забудови необхiднi, щоб зберегти неповторнiсть iсторичної частини мiста, його "ядро", а також обме-жи-ти дiю тих проектiв, що не вiдповi-да-ють його особливостям...

Минулорiч вдалося частково реконструювати старий центр. Оновлюється проспект Свободи, де першi поверхи переводяться у нежитловий фонд i створюються об'єкти пiдприємницької дiяльностi. Оскiльки вони ще одиничнi, загальний вигляд цих будiвель не завжди вiдповiдає вимогам комплексного, гармонiйного фасаду. Проте в перспективi тут очiкуєть-ся цiлiсна забудова, бо очевидно, що квартири й надалi викуповуватимуться. Безперечно, явище це позитивне з огляду на колишнiй стан та умови проживання у цих квартирах, їхнє низьке котирування на ринку нерухомостi. Нинi ж квартири ви-гiд-но продаються, їхнi власники полiп-шують житловi умови, а вiдкритi тут аптеки, магазини, перукарнi - це новi робочi мiсця.

"Головним болем" для мiської архi-тек-тури залишається вимагати вiд нових влас-ни-кiв: координувати забудови, уникати архiтектурного хаосу, несмаку. А ще - потреба у ремонтi старої 3-4-поверхової комунальної забудови у центрi мiста, багатоповерхiвок. Назрiла потреба помiняти комунiкацiї, брукiвку на Корзо та вулицi Волошина, звести малi архi-тек-турнi форми, поставити лавицi, звести фон-тани, озеленити мiсто. До речi, є на-мiр провести конкурс серед архiтекторiв щодо кращих авторських пропозицiй, а також на комплексний благоустрiй вул. Фединця: нехай архiтектори пропонують варiанти, як її оживити, зробити схожою, скажiмо, на вул. Швабську... Є думка про перенесення стоянки таксi до автовокзалу-2, бо вона ускладнює рух транспорту в цьому мiсцi.

Загалом значення транспортної схеми мiста важко недооцiнити. Очевидно, тiль-ки новим Генпланом реконструкцiї архi-тек-турної забудови буде якось вирi-шу-ватися ситуацiя з транспортною пере--вантаженiстю вул. Собранецької, що нiяк не вiдповiдає її параметрам. Актуальною залишається вiдповiдна ув'язка мiста в транспортну iнфраструктуру регiону, враховуючи перспективу прокладання через Закарпаття транс'європейської магістралі Київ-Лiсабон (скажiмо, щоб якось з'єд-нати з нею нашу об'їзну дорогу тощо).

Ринки: ситуацiя
ще гiрша. Мiсто охопила епiдемiя "тротуарної" торгiвлi

Чи варто переконувати когось чи самих себе, що не базари й залiзнi "будки" мають формувати вiзитку мiста? Поки що ж обласний центр, як i iншi населенi пункти краю, охопила справжня епiдемiя па-вiльйонної й тротуарної торгiвлi. А з огля-ду тiльки на це називати себе "центром Європи" можна хiба що з прикрою iронiєю.

Коментуючи проблему, начальник управлiння мiстобудування i архiтектури, головний архiтектор областi Василь Коблик міркував:

- З чого треба починати? Коли йдеться про ринок по вул. Краснодонцiв, то - з розмежування територiй. Проблема, очевидно, не вирiшиться до впорядкування, власне, земельних вiдносин; треба визначитися з межами, чия це земля: ра-йону чи мiста, i вiдповiдно - хто має давати дозвiл на розмiщення об'єктiв... Не думаю, що питання можна ставити так, чи руйнувати те, що вже зведене.

У районi вул. Богомольця є територiя, колись вiдведена пiд ринок; якщо роз-мi-щувати його, то, безперечно, тут мають бути пiд'їзнi дороги, туалети, стоянки для автомобiлiв. Примiрочнi, зрештою, щоб покупець, примiряючи рiч, не вiдчував себе, як голий у тирню...

Базар бiля унiвермагу "Україна", - запевнив уже пан Шеба, - планується "дислокувати" в район цегляного заводу. Що коментувати, коли сама за себе красномовно говорить нещодавня ситуацiя: Президент перебував на службi у Соборi, а за спиною у нього - ринок?.. Подiбнi речi малосумiснi. До того ж, придбано те-ри-торiю пiд торговельний центр з боку вул. Швабської. Вже є пропозицiї щодо оформлення фасаду, який вiддзерка-лю-ватиме сусiднiй храм...

- А якою є ситуацiя з промисловими об'єктами iноземного iнвесту-вання? Чи будуть їх зводити i як?..

В. К.: "Промисловi об'єкти з залученням iнвестицiй на зразок поль-ської швейної фабрики у мiкрорайонi "Боздош"? Це теж непросто. Скажiмо, ко-лишнi карти забудови з позначенням на них рiллi сьо-годнi - це чагарники з ямами, звiдки вибирали пiсок. А вiд-шко-до-вувати за вiд-сутнi блага iнвестор, зрозу-мi-ло, не буде. Тому доведеться переглянути i поновити цi плани.

Ми виступили з пропозицiєю, щоб тi пiдприємцi, якi облаштовують свої об'-єкти соцкультпобуту в будiвлях, що мають архiтектурне значення, частину коштiв за оренду використовували на рекон-струк-цiю й реставрацiю, оновлення фаса-дiв. А пiдприємництво обов'язково має розвиватися!"

У чоловiчому монастирi притулок отримають... 5 дерев'яних церков

З метою збереження культової дерев'яної архiтектури Закарпаття (ще трохи i нiчого буде реставрувати!) пан Коблик пiшов на те, аби створити мiжнародний фонд, який би акумулював кошти на порятунок.

I ось з Угорщини надiйшли документи, якi вже пiдписано й вiдправлено назад для завершення оформлення установчої доку-ментацiї. Домовився з єпископом Семедi-єм: в Уж-го-ро-дi ще цьогорiч має відкритися чоловiчий монастир, на територiї якого планується знайти притулок для п'яти нинi бездоглядних дерев'яних церков. Василь Йосифович мрiє про те, щоб у кожному селi створити такi куточки-притулки дерев'яного зодчества.

На жаль, оскiльки йдеться про державнi iнтереси, не витягнеш кошти з пiд-при-єм-цiв, аби капiтально зарадити Ужгородському замку. Коли показують по ТБ зйомки його даху з гелiкоптера, соромно за те, що вiн перекритий кiлькома різновидами че-ре-пицi. Те ж можна сказати про ава-рiйну, по сутi, фiлармонiю, де проблеми не тiльки з облицювальним станом споруди - а йдеться загалом про iснування цiєї пам'ятки. Таким є висновок спiльної з львiвськими реставраторами комiсiї.

"Бiля одного подвiр'я - септик, а сусiд поруч копає криницю"

Якщо цивiлiзований свiт спершу будує пiд'їзнi дороги, комунiкацiї, i тiльки тодi видiляє земельнi дiлянки пiд забудову, - то у нас зразком протилежного є мiкрорайон "Червениця".

Тут безкоштовно роздано 367 надiлiв, по-над 150 будинкiв уже заселено, мешкає близько 600 громадян. Голова ГО "Червениця" пан Ломага якось роз-по-вiдав про випадок, коли одна з мешканок побiгла через виноградники до лiкарнi, не маючи змоги зателефонувати, щоб допомогти хворому. Доки викликана "швидка" об'їхала перешкоди - людини не стало. Проблематично було загасити без води пожежу напередоднi Нового року. Ситуа-цiя склалася кризова.

Вiктор Феєр, депутат мiської ради:
- Стихiйна забудова призвела до хаотичного зведення огорож, не було дотримано меж "червоних" лiнiй тощо. Пiд-вес-ти телефон, каналiзацiю, свiтло могли тiльки тi, хто поселився бiля основних магiстралей. Пiсля того, як я зiбрав керiв-ни--кiв вiдповiдних служб, було створено ГО "Червениця" - зiнiцiйовано розробку Генплану мiкрорайону. Збудували частину дороги силами забудовникiв та з допомогою мiста. Отримали дозвiл на розширення дороги, а вийшло за принципом: хотiли як краще, а сталося як завжди. Зна-йшлася людина, яка почала писати скарги... Через мiкрорайон необхiдно запустити маршрутний транспорт, i ми над цим працюємо. Коли побачив карту-схему: багато електростовпiв стоять просто посеред дороги! Яким чином це буде вирi-шу-ватися, я ще не знаю. Але так чи iнак-ше, процес триває, знайшли пiдтримку в ОДА, структурах мiської влади, через 2 мi-сяцi буде Генплан. Наразi iснують вiльнi для iндивiдуальної забудови площi, вже розданi дiлянки майже 120 громадянам. Буду вiдстоювати позицiю, що на момент їх роздачi сюди мають бути пiдведенi усi необхiднi комунiкацiї, а отже, вони будуть i коштувати певнi грошi. Автоматично вiдпаде i черга за надiлами.
* * *

... Але чи виживуть себе колись "партизанські" методи стихійних забудов? І як підтягнути - бодай фасад - до рівня "а ля Європа"?


Закарпаття загалом "з генеральними в строю" навiть дещо краще за iншi регiони України. Минулорiч вiдкоригували 13 Генпланiв населених пунктiв краю. Цьогорiч ситуацiя неоднозначна: маємо 27 розпочатих i 14 - в роботi на 50-80 % готовностi; на повне їх завершення кошти наразi вiдсутнi. Головний архiтектор областi В. Коблик нещодавно спiлкувався з головою Держбуду В. Черепом, аби розпочате якось завершити. Будемо сподiватися...

Бо що нам залишається?



З ким Ужгород пов'язує надії на краще майбутнє

Однією з причин соціально-політичного напруження в обласному центрі багато ужгородців вважають неконструктивну позицію частини депкорпусу міської ради.

Окремі обранці, чиї портрети та гучні гасла донедавна прикрашали міські паркани, нині стали демонструвати негідні взірці дрібномасштабного мислення та непатріотичного, відносно Ужгорода, політиканства. Марнуючи час за беспредметними дискусіями, далекими від передвиборних обіцянок, за якийсь місяць вони спромоглися ініціювати аж 5(!) сесій та 7(!) засідань, фактично не просунувшись у вирішенні проблем міста ані на крок.

На чому ж сконцентровані ці зусилля? На комунальній реформі чи соціальних виплатах по захищених статтях? Ні, весь могутній потенціал ситуативного депутатського "ядра" зациклився... на чергових перевиборах міського голови та на необгрунтованому висловлянні недовіри легітимному секретарю міськради й чинному складу міськвиконкому. Причина такої поведінки групки тимчасових політичних попутників, підбурюваних парою політневдах, проста - реванш та зведення рахунків з командою Ратушняка, обраного 31 березня міським головою й народним депутатом України. А найкращою відповіддю на запитання "З ким Ужгород пов'язує надії на краще майбутнє?" можуть слугувати документи, наведені нижче.

"Президенту України
п. Кучмі Л.Д.
Голові Верховної Ради
України п. Литвину В.М.
Копія:
депутатському корпусу Ужгородської міської ради
Заява-звернення членів координаційної ради при виконавчому комітеті Ужгородської міської ра-ди
Ми, люди різних професій, різних політичних поглядів та віросповідань, але всі - патріоти Ужгорода, відомі його мешканцям творчими справами у різних сферах міського життя, люди, які своєю громадянською позицією намагаються сприяти невпинному розвитку нашого міста, формуванню у свідомості ужгородців відповідального, державницького ставлення до сучасних реалій, висловлюємо Вам як найвищим керівникам нашої держави своє глибоке занепокоєння тією нездоровою соціально-політичною ситуацією, що складається останнім часом у нашому місті.

Відомий Вам депутат Верховної Ради України С.М. Ратушняк, який впродовж останнього десятиріччя є найрейтинговішою політичною фігурою нашого регіону, 31 березня цього року, вже втретє в своїй біографії, переважною біль-шістю голосів виборців обласного центру був обраний місь-ким головою. На цій посаді він зформував виконавчу структуру, беззаперечно підтриману новообраним депутатським корпусом Ужгородської міської ради на її першій сесії. Без марнування часу виконком приступив до виконання належних функцій, послідовно впроваджуючи програму наведення ладу у всіх сферах муніципального господарства на основі інвентаризації того, що було зроблено попереднім керівництвом Ужгорода.

Проте нині ми вимушені констатувати, що частина міського депутатського корпусу, з конструктивною працею якого виборці Ужгорода донедавна ще пов'язували свої сподівання, стала демонструвати політичну поведінку, яка суперечить їхнім щедрим передвиборним обіцянкам. Не переймаючись у повсякденній депутатській практиці невідкладними проблемами міста і ставлячи в основу своїх нинішніх дій неприховано егоїстичні, вузькокланові інтереси, ці народні обранці фактично стали на шлях протидії реальним крокам Ужгородського виконавчого комітету зі стабілізації соціально-економічної ситуації в обласному центрі.

Про це яскраво свідчить факт проведення впродовж рекордно короткого терміну в якихось 40 днів п'яти (!) сесій, не рахуючи вже депутатських засідань. Принаймні в історії закарпатських місцевих рад подібної активності ніколи не було, особливо якщо ще взяти до уваги і "продуктивність" законотворчої праці ужгородського представницького органу нового скликання. Питання, які намагається протягувати до сесійного розгляду депутатське ядро, яке склалося цілком ситуативно, мають здебільшого політичний характер з відтінком зведення рахунків з командою легітимно обраного міського голови, довіра ужгородців до якого втілилася ще й в обрання його народним депутатом України.

В нинішній ситуації, коли депутати "тупцюють на місці", бо їхні рішення приймаються на такому низькому фаховому рівні, що зрештою скасовуються в судовому порядку, а дії політиканів, зациклених на термінових перевиборах, є по суті небезпечним "розхитуванням човна", перспектива у міста є досить загрозливою. Взя-ти хоча б нереальність (на тлі можливої довготривалої перевиборної кампанії) підготовки міста до зими для будь-якої прийдешньої внаслідок нових виборів команди, остаточне формування якої може завершитися глибокої осені. Але до витрат часу у цьому випадку доведеться додати ще й вагомі фінансові витрати на виборне дійство. Це при тому, що від старого керівництва Ужгорода новий мер "успадкував" просто-таки велетенські борги в десятки мільйонів гривень.

Через викладені обставини члени координаційної ради вважають за необхідне звернутися до Глави Української держави та Глави Верховної Ради України, аби вони прийняли виважене рішення щодо впливу на конкретну ситуацію.

Хочемо наголосити, що, зважаючи на гідний поваги політичний вибір понад 33 тисяч виборців Ужгорода, зроблений ними 31 березня цього року на користь С.М. Ратушняка - найавторитетнішої в Ужгороді політичної особистості, визнаного регіонального лідера, спроможного згуртувати населення на конструктивну роботу та втілення ефективних антикризових соцільно-економічних заходів, - компромісом у цій ситуації міг би стати прецедент обіймання ним посади міського голови на громадських засадах. На нашу думку, це не суперечило б чинному законодавству, а місто та його городяни лише б виграли.

Попереднє керівництво міста залишило багато невирішених проблем. Витрачати за цих обставин безцінний час і кошти на політичну боротьбу між аутсайдерами місцевих передвиборних змагань, які завжди програвали Ратушнякові як мінімум втричі за кількістю набраних голосів, Ужгород собі дозволити не може. Розумне поєднання основної посади народного депутата (при його більш ніж вагомих можливостях відстоювати інтереси міста) з функціонуванням С.М. Ратушняка міським головою на громад-ських засадах, як нам уявляється, розв'яже наболілі питання міста набагато скоріше й раціональніше, ніж друкування нових виборчих бюлетенів. Хіба думка 33 тисяч виборців нашого 120-тисячного міста не варта подібного виходу?

Свої надії на покращення стану справ у місті і щодо соціальних виплат та гарантій, і щодо житлово-комунальної сфери, і стосовно нових робочих місць та інвестицій ми покладаємо саме на Сергія Миколайовича Ратушняка, якому віримо. Сподіваємося, що у цьому зверненні ми висловлюємо точку зору більшості ужгородців, яку вони неодноразово доводили під час виборів.

Закликаємо Вас, шановні керівники України, прислухатися до висловленої думки і розглянути можливість відкладення питання стосовно перевиборів міського голови Ужгорода зі збереженням цих функцій за депутатом Верховної Ради України С.М. Ратушняком на громадських засадах".

Крім викладеної заяви-звернення членів координаційної ради, до редакції надійшли й інші документи на цю актуальну тему.

Зокрема, у відкритому листі до депутатів Ужгородської міськради, підписаному головою Ужгородського товариства "Правозахист" Я. Глаголою, говориться: "...розуміючи важливість концентрації зусиль на питаннях підготовки господарства міста до осінньо-зимового періоду та інших, просимо покінчити з амбіційністю та політиканством окремих депутатів. Людей турбують питання "Як далі будемо жити?", "Чи буде тепло і вода у помешканнях?" (а не скільки разів будемо ще голосувати цьому році. - ред.).
...Ми впевнені, що команда, очолювана С. Ратушняком, здатна виправити на краще ситуацію у місті, реформувати житлово-комунальну систему, знизити ціни на тепло- і водопостачання. Дайте їм можливість працювати заради людей!

Вважаємо, що проведення нових виборів міського голови нашому місту не по кишені, та вони й не потрібні. Треба залишити ке-рувати Ужгородом Сергія Миколайовича Ратушняка на громадських засадах. Це рішення, на нашу думку, єдино розумне. Якщо Ратушняка на виборах підтримали 33 тисячі ужгородців, то це тіль-ки тому, що в нього вірять, йому довіряють, з ним пов'язують надії на майбутнє".

У тексті звернення до Ужгородської міськради, підписаного головою Ужгородської організації офіцерів "Честь" В. Новіковим, йдеться про те, що "...замість вирішення нагальних проблем місь-кі депутати займаються політичними дебатами та боротьбою за владу (уточнюємо, не всі депутати, а лише уражені важкою формою комплексу "невостребованности". - ред.).

Звертаємося до здорової частини депкорпусу: поверніться до проблем міста! А волевиявлення ужгородців на виборах міського голови треба шанувати! Людина, якій вірять мешканці Ужгорода, яка спроможна вирішити проблеми міста, ця людина - Сергій Ратушняк. Пропонуємо надати йому можливість працювати міським головою на громадських засадах".

Автори іншого звернення до депутатів міськради так само вважають, що "проведення нових виборів Ужгородського міського голови завдасть фінансових збит-ків місту, відверне велику кіль-кість людей від вирішення життєво важливих питань". Автори цього звернення (пп. Гачкайло, Лісі-цин, Штулер, Гензел, Буко, Балога, Гандзюк, Цибуля, Бучковська, Глагола, Ковач) закликають депутатів "не загострювати складну ситуацію в місті" і вимагають залишити С. Ратушняка на посаді міського голови на громадських засадах. Подібне за загальним змістом звернення надійшло також за підписами ужгородців Барагунових, Юсинів, Талапів, Ані-сі-мової тощо.

Позиція ужгородців з'ясована. Справа тепер - за керівництвом держави та місцевими депутатами. Тож чи наважаться останні ігнорувати вибір понад 33 тисяч городян, які 31 березня надали право керувати містом та репрезентувати його інтереси у парламенті Сергію Ратушняку?

Скажете, Закон? Ну, по-перше, той же Закон не забороняв Ратушнякові балотуватися у двох номінаціях відразу, а виборцям - голосувати одночасно за Ратушняка-мера і Ратушняка-нардепа. А прецеденти, звичайно, були, і світ від того не перекинувся, а від-по-від-ні міста - лише вигравали. Зваж-те лише, що таке "просто мер" і - "мер-нардеп". Як думаєте, чиї важелі вагоміші?

А ще зважте на хрестоматійну роль особистості в історії взагалі і в історії окремого міста зокрема. Маємо на увазі справжню особистість, людину-лідера, а не просто "досвідченого комунальника", якому місце в міськкомунгоспі, а не в кріслі керівника.

Тож чи візьме верх егоїстична амбітність десятка-другого окремих депутатів міськради над тверезим розумом та законним вибором десятків тисяч тих, хто їх, до речі, до цього органу і обрав?!
 

Сергій Ратушняк про те, що відбувається в місті, і - "Що робити?!"

Насамперед. хочу поклонитися тим, хто підтримав мене на виборах. Попри масований бруд, наклепи і брехню, яка масовано тиражувалася в центральних і місцевих електронних та друкованих ЗМІ, ужгородці, мешканці Ужгородщини, Перечинщини і Великоберезнянщини свідомо і твердо зробили свій вибір. Це мужня і свідома позиція. Щиро дякую. Є бажання стати складовою частиною тих сил, що будуть створювати правове поле Української держави в напрямку верховенства загальнолюдських цінностей і моралі. Адже різниця в рівні життя сучасних європейських країн і України така ж як, і в законодавчо-правовій базі. Тобто, відсутність системи цивілізованих законів - це відсутність шансів на цивілізоване життя. Бути кимось в нашому парламенті - дуже непросто. Найближчим часом я поділюсь з вами своїми думками і першими враженнями з цього приводу, тому хай вибачать і зрозуміють ті, хто наполягають на якихось негайних заявах. Просто я не хочу поповнювати список тих, хто нічого суспільно корисного не зробив у своєму житті, надурняка потрапив за списками до ВР і тиражує власну фотогалерею з набором запозичених пустих фраз. Я так не можу. Це занадто недосяжний рівень. 1. Моя програма дій в місті (тезами) Палітра життя міста - це сумарний продукт загальнодержавного, регіонального і місцевого аспектів, які поєднують в собі політику, економіку, культуру і духовність, а також комунальну інфраструктуру. Таким чином, ми визнаємо ту істину, що головні засади життєдіяльності міста лежать не в горизонтальній площині: міськрада - виконком, а у вертикальній: Верховна Рада, обласна рада і адміністрація - місто. Ми повинні раз і назавжди усвідомити ту істину, що соціально-економічний і комунально-комунікаційний комфорт у форматі можливостей місцевої влади залежать від надходжень до місцевого бюджету і, надалі, їх раціонального використання. Отже, стратегія місцевої влади - це зустрічний рух. Зверху - система заходів, рішень і управлінських ідей по збільшенню надходжень до бюджету; знизу - реформування системи споживання цих коштів: раціональність, прозорість і контрольованість цього процесу. Тепер до основних складових з оздоровлення фінансового становища міста. 1.1 Наповнення бюджету міста а. Верховна Рада а1) Зміна норм Бюджетного кодексу в напрямку збільшення частки закріплених доходів від консолідованих для місцевого самоврядування. Цю тезу чітко відстоював О. Омельченко через свою партію "Єдність". На сьогодні місцевим радам залишається 39 % від всіх сплачених податків. Європейські стандарти - 60 %. Завдання на 2003 рік - збільшити цей відсоток до 43-44 % і з року в рік рухатись в цьому напрямку. По Ужгороду це дасть понад 6 млн. грн. а2) Перегляд норм, затверджених витрат на одного мешканця з урахуванням наявності інфраструктури. На сьогодні ж маємо аномальний стан справ, коли на ужгородця і тячівця затверджуються однакові суми витрат на охорону здоров'я, культуру, освіту... При цьому в Тячівському районі немає швидкої допомоги, Палаців юнацтва, Шкіл мистецтв, відсутні система каналізації і водозабезпечення, утилізації відходів тощо. Тобто Тячівський район отримує кошти, які, в сенсі цільового використання, нема куди витрачати; Ужгород нема за що утримувати. а3) Завершити затвердження територіальних меж міста, що у випадку Ужгорода є джерелом перманентного конфлікту з Ужгородським районом, спекуляцій навколо тлумачень різних норм законів. У результаті місто втрачає понад 2,4-2,8 млн. грн. а4) Врешті-решт законодавець має чітко визначитися з поняттям "місце сплати податків". Тут слід конкретизувати такі юридичні терміни: центральний офіс, місце здійснення самої комерційної діяльності (виробництво товарів чи послуг), філія, представництво, дочірнє підприємство, відділення. Моя позиція - зобов'язати здійснення сплати податків за місцем здійснення самої комерційної діяльності. Це по-перше. І друге - введення диференційованого розподілу сплати податків фірмами, які мають розгалужену мережу філій, осередків, відділень і ведуть зведений бухгалтерський баланс. Так філії 44 банків, 9 страхових компаній, газо- і нафтових трейдерів тощо, що працюють на території міста і області, сплачують податки за місцем розташування центрального офісу за межами області. Простими словами, відбувається висмоктування й так фінансово-жебрацького краю. Для міста це додаткові 3,8-4,2 млн. грн. а5) Надання місту прикордонного статусу для спрощеного перетину кордонів, використання незадіяних виробничих потужностей для переробки вантажів і товарів на стику Схід-Захід. б. Обласна рада і адміністрація б1) Постійне передбачення в річних бюджетах резервних коштів з пріоритетним направленням їх на фасадні і відновлювальні роботи по місту Ужгороду як крайовій столиці і західних воротах України. б2) Сплата обласними і державними установами прибуткового податку з громадян до місцевого бюджету. Адже це є плата за користування комунальною інфраструктурою міста: прибирання вулиць, водопровід, каналізація, телекомунікації, наявність місць для культурного розвитку і відпочинку тощо. б3) Передбачити для потреб міста обсяг лісосіки не менше 10 000 м куб. деревини твердих порід, які використати виключно на будівництво і ремонт доріг, шкіл і житлового фонду міста. Місту створити для цього окреме ДКП (державно-комунальне підприємство) і всі прибутки з нього вважати власністю всього міста з розподілом їх на рівні бюджетних. Чому приватні структури (і здебільшого неукраїнські) можуть заробляти на лісі і вивозити кошти, а громада (тобто мешканці Ужгорода) не можуть? Я логіки тут не бачу. Це можливість реально отримати близько 5 млн. грн. б4) Обов'язковий розгляд ОДА всіх інвестиційних пропозицій за участю представників ужгородських підприємницьких структур. Бізнес-асоціації і бізнес-інкубатор у місті доволі успішно працюють, і широке представництво бізнес-кіл міста готове до такої співпраці. в. Місцева влада (рада і виконком) в1) Провести повну ревізію стану справ в міськфінуправлінні, бухгалтерії міськвиконкому, Фонду майна, управлінні житлово-комунального господарства, Водоканалі, Ужгородтеплокомуненерго з метою отримання повної картини стану реальних справ в місті. Для цього мною було видано низку розпоряджень управлінського, розпорядницького і кадрового характеру. Мета - аналіз ситуації, розробка концепції подальшого руху, конкретних рішень і їх реалізація. На підставі вивчених матеріалів мною були оголошені основні напрямки діяльності міської влади. Зверну увагу на ту серйозну обставину, що більшість з них були моїми програмними засадами на виборах. Виборці на зустрічах зі мною чули ці тези і, в результаті, 33 тисячами голосів підтримали мене. А що ж сталося, коли конкретні депутати міськради (від 200-400 виборців) почули мою програму дій. Істерика. Буду пояснювати по ходу. в2) Мінімізація витрат бюджетних коштів. Обмеження в міжміських телефонних розмовах на рівні заступників, вихід з різних об'єднань і асоціацій, які вимагають за членство кошти, обмеження в відрядженнях, автомобілях, виважена участь в різних шоу, ніяких фінансувань футбольних клубів, газет, журналів. Ось вам і газета "Ужгород". Сембер колись був обурений витратами за 4 роки 48 тис. грн. на газету "Ратуша" (до речі, керівником "Ратуші" був все той же сумнозвісний О. Диба, якого з тріском викинули з "Срібної Землі", а згодом і з "РІО"). Правда, після свого обурення Степан Васильович чомусь зразу надав 180 000 грн. з міського бюджету на створення газети "Ужгород", яку зараз редагує п. Диба. До відома останнього, викидували вас з "Ратуші" на прохання того ж Сембера (історична ремарка), згодом ця листівка "Ужгород", яка за гроші ужгородців обслуговувала реноме попередньої влади, з'їла 402 000 грн. і ще 24 000 грн. пішло на устаткування. Більшість депутатського корпусу, одразу після виборів, наполегливо вимагали закрити газету, а Диба, тим часом, блюзнірськи освідчувався в коханні. А зараз Диба став на диби, а депутати почали міняти партитуру поглядів. Справа проста. Листівка в півтори тисячі екземплярів обійшлась ужгородцям, і мені, як платнику податків, в півмільйона. Диба з Маргітою через 36-55 працівників газети "Ужгород"(!!!) влаштували два спільні бари "Акваріум" і на горі біля будівлі історичної Ратуші. А на ричання Диби, яке він влаштував на все місто, я реагувати не збираюсь, оскільки є традиціоналом і на поведінку осіб чоловічої статі з косичками і завушницями реагую лише зі співчуттям. в3) Припинення розбазарювання нерухомості і землі міста. Приватизація нерухомості і землі повинна відбуватися з дотриманням вимог чинного законодавства і в інтересах міста. Адже нерухомість, яка перебуває в комунальній власності міста, - це джерело поповнення міського бюджету. Скажіть, будь ласка, чи не є розкраданням п. Сембером майна міста, коли він комерційному технікуму дарує ресторанний комплекс "Червона Ружа" за підтримку на виборах, далі за таку ж підтримку і за липові приписки ніби прочитаних лекцій дарує УжНУ кінотеатр "Карпати" і, поєднавши це з майже 240 000 грн., переказаних у Львів, отримує вчений ступінь кандидата наук, а за "лекції" в УжНУ ще й звання доцента. Це ж треба. Весь в турботі про місто і ще знаходить час на "фундаментальну" науку. Так ось шановні, нам, ужгородцям, ця так звана дисертація, навіть без власного підпису реферату, обійшлась в понад 1 000 000 грн. Оскільки за кінотеатр ми могли б без напруги вилучити 600-800 тис. грн. плюс перерахування на користь "дяді Васі" понад 240 000 грн. Але, задіяні в цьому "господарюванні" окремі нині діючі депутати міськради. Ще більш нахабно і кримінально від міста було вкрадено майно, яким користувався Ужгородський інститут інформатики, економіки і права. Саме пан П. Трачук як секретар ради при Сембері власноручно підписав документ про передачу майна міста в державну власність. Так ось, пане полковнику міліції, нинішній депутате, заступнику губернатора і керівнику сьогоднішніх заколотників в міськраді, члене СДПУ(о), пане Трачук, ви вчинили дії, які притаманні, згідно з законами України, колегіальному органу - міській раді. Ваша викладацька діяльність в цьому ж інституті і , безумовно, квота на вступних обійшлись місту в 3 500 000 грн., а Ваше керування бунтівниками в міськраді - бажання уникнути відповідальності за скоєне. Ось Вам і істинні корені так званої "державницької" позиції і "кризи влади Ратушняка". Про інших учасників змови в раді нижче. Одне спільне - у всіх рильце в пуху, а ті, хто мали б за цим слідкувати, разом з авторами вечеряють на пікніках і будують хатинки (з частки). Така ж ситуація з землею і приватизацією. Все підкилимно, різниця за аналогічні приміщення відрізняється в 2, 4, 5 разів, землі під заправку - безкоштовно для міста і за 30 000 дол. США хабарів. Чому сьогодні пропозиція, з якою звернувся п. В. Прокопець, виділити три місця під заправку за 500 000 грн. допомоги місту не знаходить підтримки в депутатському корпусі. Тому що це ті самі 30 000 дол. США, які заколотники мають намір покласти собі в кишеню. А для цього треба шум-гам і перевибори, оскільки при Ратушняку гроші підуть в міську казну, а їм це не потрібно. в4) Впорядкування вуличної і базарної торгівлі. Це викорінення таких ганебних явищ, як тротуарна торгівля, закриття і перенесення до внутріквартальних розташувань таких ринкоутворень, як біля універмагу "Україна" (депутат Мигович), по вул.Бородіна (депутат Слободанюк разом з "прикормишами" депутатами Олексіюком і Бєляковим), по вул. Заньковецької-Легоцького (50% - Погорєлов (єдине досягнення в місті); 50% - Слободянюк). Ліквідація старих жерстяних будок і перехід на сучасні архітектурні форми і матеріали. Вдалі приклади з облаштування автобусних зупинок. Ось вам ще чотири заколотники в міській раді. Що ж поганого я пропонував? Зберегти кількість торговельних місць і розташувати їх внутріквартально. Ринки по вул. Бородіна (так званий "п'яний") і біля "України" перемістити в такі три квартали, власне мешканці яких і отоварюються на цих ринках: за готелем "Закарпаття", за рестораном "Ніредьгаза", за залізничною лікарнею. Місткість - близько 120 торгівельних місць повністю задовольнять потреби торговців. Щодо ринку по вул. Заньковецької. Його потрібно забрати з-під вікон будівель, де люди втратили спокій і все загаджено фекаліями, перейти через дорогу і вздовж вул. Легоцького, облаштувавши паркан 1,5-2,0 м, туалети, розташувати ту ж кількість торговельних місць. Замість цього Мигович, Слободянюк та інші підняли крик на весь світ і, більш того, намагаються приватизувати ці ділянки і розташувати нові вігвами на пл. Театральній, Ш.Петефі, навколо спортивного комплексу "Юність" тощо. Ось вам і всі засади "державників" і заколотників. До того ж, мають місце фінансові порушення при поверненні кредиту п. Миговичем, саме тим, через кого десятки підприємців шукали, і знаходили, шлях до серця самого п. Маргіти. А суть базарчика проста. Повз каси платиться 20-120 дол. на місяць. Майже 140 торговців. Тобто, близько 6 000 у.о. щомісячного заробітку, а звідси і гвалт і навіть "рішення" так званої сесії. Може, ви на сесії і за вагітність статуї Свободи проголосуєте? в5) Відміна необгрунтованих пільг і повернення боргів. Все ті ж персони. Попередники так переймалися інтересами "міста", що своїм хлопцям понадавали тільки земельних пільг на 1,2 млн. грн. Той же п. Трачук на пільгових умовах (ставка - 3 %) надав русинофобу п. П. Чучці (також депутат і заколотник) оренду дитячого садка в Дравцях під "Децу у нотаря", коли всі інші платять з розрахунку 10 % ставки, а закон чітко забороняє використання освітянських закладів у комерційних цілях. І це при тому, що мікрорайон Дравці так і не має свого дитсадка, але, виходить, може напитися. Це по-заколотному - "державницька позиція". Ті ж депутати-заколотники Олексіюк і Бєляков, турбуючись про місто, орендують приміщення комунальної власності під кафе і заборгували місту близько 90 000 грн. А офіс СДПУ(о) на пл. Театральній (договір у Маргіти зник)? Через несплату за його оренду з 1998 року місту завдано збитків на 46 400 грн. і т. д., і т. н. Ось вам, шановні ужгородці, причини крику і галасу проти Ратушняка. в6) Комунальне господарство. Теплопостачання. У зв'язку з заборгованістю понад 8 млн. грн. і реальною загрозою невключення жодної котельні в жовтні пропоную: - створити на базі існуючих 38 котелень 15-36 малих ДКП з нульовою заборгованістю, укласти нові угоди з газотрейдерами, дозволити приватним і корпоративним інвесторам впровадження міні-котельнь з ККД понад 90 %, що одразу дасть можливість повністю забезпечити населення теплом і знизити вартість тепла від 20 до 40 %. (Дозволяти тільки на умовах зниження тарифів щонайменше на 20 %). Інвестування в тепломережі, лічильники, внутрішні теплокомунікації, теплоізоляцію будівель тощо вважати за інвестиції, направлені на створення ДКП і утворення на їхній базі СП з часткою реально інвестованого капіталу. Ще один депутат-заколотник з династії тепловиків п. Фогель почав розмірковувати, чому це не дуже добре і чому ці тепломережі не можна реформувати. Ну, по-перше, пане Фогель, теплові мережі нашого міста ваша родина впроваджувала тут понад 40 років і доречніше б було вам відповісти, чому ці мережі в такому стані і чому вони працюють з ККД 20-40 %. І, що найцікавіше, всі заколотники все лише "критиканять", а самі жодної пропозиції на обговорення не виносять. До речі, коли б не було пільг та розбазарювань за безцінь і безкоштовно, вже сьогодні була б можливість при проплаті 30 % вартості (а решта - в лізинг) переоблаштувати 900-1100 квартир на двоконтурні котли для подачі гарячої води і для опалення. Але тоді відпаде потреба у вагонних поставках труб для мережі, а хліб з маслом у деяких теплодепутатозаколотників зникне. Водопостачання. Борг понад 12 млн. грн. Державна форма в цій галузі вичерпана. Зловживання на рівні слюсаря, водія, зварника, постачальника труб і т. д. завело галузь в глухий кут. Австрійська компанія пропонує взяти в концесію на 25 років нашу водоканальну інфраструктуру разом з боргами. Також вважаю за необхідне пришвидшити роботу з запуску додаткових шести свердловин (три вже готові). Знов Погорєлов десь покритикував. А як з цього виходити і чому сам не забере Водоканал з боргом 12 млн. - ні слова. Через жорсткий контроль спожитої води і ми б з вами підвищили культуру споживання води. Реформування квартплати. На сьогодні квартплату ми сплачуємо, автоматично, до ЖРЕРів, які, до речі, здебільшого приватизовані. А де ж, шановні, за ці кошти двері в під'їздах, лампочки, лавки, клумби, ліхтарі, альтанки, баскетбольні щити, огороджені футбольні майданчики, зелені насадження. Щомісяця - це сотні тисяч гривень, які надходять на рахунки приватних підприємств. Де контроль за їх використанням? Я запропонував всі кошти за квартплату концентрувати на одному спецрахунку і виплачувати їх виключно за виконані роботи. Що ж ви думаєте? Депутати-комунальники відразу пішли в опозицію. Так, пан Ільницький разом з керівником міськфінуправління Біганом, порушуючи фінансову дисципліну, з 800 000 грн., виділених на рік, використовує 680 000 за чотири місяці, сам їде на Адріатичне море, а по поверненні за дорученням Трачука, Лободи, Погорєлова, Різака і Шуфрича виганяє ромів на страйк... Зауважте, до виконкому, який виплатив Ільницькому вже всі кошти включно до вересня. Ось так: морський загар не додає ні розуму, ні честі. Суть проста. Ільницький, порушуючи вимоги закону з пріоритетного використання бюджетних коштів (заробітна плата, енергоносії, комунальні платежі), здійснює їх використання у власних інтересах, нахабно вказує за актами виконаних робіт про щоденні поливання і прибирання міста, чим практично розкрадає державні кошти, а ті, хто мали б за цим слідкувати, з вкрадених коштів приймають від Ільницького матеріали на будівництво котеджів! Чесні комунальники на такі мої пропозиції відреагували б спокійно, а злодії підняли істерику і пішли в опозицію. До речі, від дня виборів депутати займаються виключно політиканством і не розглянули жодного питання, яке б поліпшило соціально-економічний стан міста. То для чого вони йшли в депутати? Ось вам, шановні ужгородці, персональний склад істеричних заколотників і "революціонерів": Трачук, Чучка, Слободянюк, Олексіюк, Бєляков, Ільницький, Фогель і ще, безумовно, Доктор, наставник якого - сумнозвісний п. Приходько, який в приміщенні ОДА перебуває вже 22 роки і, крім пакостей, ні на що так і не перелаштувався. Ідеологічне забезпечення здійснює СДПУ(о), а Різак, Погорєлов і Шуфрич погрожують тим депутатам, які не бажають робити з себе сміховисько. Ви повинні знати, що Погорєлов - це і є проект СДПУ(о), він поклявся Медведчуку вірою і правдою служити за підтримку. Чому в Мукачеві і Полтаві громадськість і міськрада не піднімають істерії з приводу дострокових виборів. Замисліться, шановні ужгородці, чи у ваших інтересах нагнітається цей ажіотаж? А тим часом представники міської і облпрокуратури чинять тиск на новий склад виконкому, навіть начальники управлінь СБУ вдалися до протиправних дій на захист злодіїв, а вечорами разом зі злочинцями розпивають горілочку. Я думаю, настав час, ужгородці, і вам сказати своє слово. Що ж до істерії, то проводити треба референдум про недовіру вищевказаним депутатам, про повернення власності інституту, вкраденої у міста, дитсадка, від дравецьких дітей тощо. Сергій Ратушняк

РАГС

За повiдомленням вiд-дiлу рагс Ужгородського мiськ-о-го управління юстиції, 6-13 червня зареєстровано 18 на-роджень, 14 шлюбів, 11 розлучень.

АФІША

Кінотеатр "Ужгород"

15,16 червня - "Людина-павук" - новий фантастичний фільм, США.

17-23 червня - "Планета мавп" - новий фантастичний фільм, США.
Поч. о 12.00, 14.00, 16.00, 18.00.

Щонеділі - дитячий сеанс. Поч. о 10.30. Для літніх таборів - додаткові кіносеанси.