Чи не зіграє Президент у нову президентську гру "Слабка ланка"?

Упродовж кількох останніх днів український інформаційний простір буквально вибухнув "темою Тимошенко". Центр Разумкова повідомив про стрімко зростаючий рейтинг Тимошенко. Генпрокуратура доповіла про затримання в Туреччині свекра Ю. В. та ще трьох осіб з її бізнесового оточення, і нарешті та ж Генпрокуратура звернулася до парламенту за дозволом на порушення кримінальної справи проти Юлії Володимирівни. У випадкові збіги мало віриться. Навіщо ж нове "пресування" Тимошенко, що - і це яскраво демонструє минуле - ефективно працює на розкрутку іміджу Тимошенко? Спроба однієї з версій - у матеріалі П. Грунського...
Чергова "оксамитова революція" у Верховній Раді сталася. Владу у парламенті перехопили з рук тих, хто за всіма цифрами нібито виграв парламентські вибори. З кожним днем збільшуватимуться шанси пропрезидентських сил на те, щоб перемогу закріпити. "Кадровий резерв" - решта бізнесменів у Ющенковій фракції (як мінімум, 12 "багнетів"), а також поза-фракційні депутати. Пропрезидентські сили беруть під досить надійний контроль законодавчу гілку влади, маючи всю її повноту у виконавчій.
Віктора Ющенка нібито "випихають" до опозиції. Але саме цього слова екс-прем'єр, схоже, боїться, мов чорт ладану. Навіть у хвилю небувалого роздратування після програшу, коли з вуст просилися лексеми поза межею літературних, Віктор Андрійович спромігся хіба що на "альтернативу". І особливості його характеру, як видається, були прораховані заздалегідь. Здатність мислити стратегічно аналітики з Кучминої команди вже продемонстрували у 1994 та 1999 роках. А задуми їхні явно спрямовані в недалеке майбутнє - у рік 2004-й.
Справді, якщо Ющенко не зможе пози-ціонуватися в якості жорсткого опозиціонера до чинної влади, це святе місце не лишиться порожнім. І зайняте воно буде, найочевидніше, Юлією Тимошенко. "Тюремна стражденниця" вже довела свою здатність боротися з відкритим забралом і не боятися деяких неприємностей, які зазвичай чигають на українського полум'яного опозиціонера. На зразок, наприклад, арешту. А Віктор Андрійович по мірі забуття народом про виплачені 2000 року пенсії (тим паче, що їх стали виплачувати регулярно і в наступні роки) може відійти на політичний маргінес. За допомогою Левка Лук'яненка, Степана Хмари і Анатолія Матвієнка Юлія Володимирівна здатна відтягнути на себе націонал-радикальний і навіть націонал-демократичний електорат, який донедавна був Ющенковою вотчиною. Нічого дивного не буде, якщо і Олександр Мороз "вишикується" під Тимошенко, розраховуючи, скажімо, на повернення у спікерське крісло. Тоді "світить" чималий шмат лівого та лівоцентристського електорату. Особливо, якщо дохідливо пояснити народові ренегатство комуністів і популізм Вітренко. Показник довіри Тимошенко - 14,2 %, і він майже зрівнявся з Симоненківським - 14,9 %. Про швидкі темпи росту рейтингу Тимошенко свідчать такі цифри: у грудні 2001 року лідер КПУ Симоненко мав 12,8 %, а Тимошенко - 5,7 %. На думку соціологів, такі темпи зростання рейтингу Тимошенко ставлять під загрозу вихід "нев'янучого" Симоненка до другого туру президентських виборів. І пресинг влади, як указувалося вище, здатен лише підняти цей рейтинг.
Та ще й поведінка Леоніда Грача свідчить про те, що невдовзі від Петра Симоненка може бути відколота згуртована і численна Кримська організація КПУ. Втрата буде дуже відчутною. І без того парламентське представництво комуністів зменшилося вдвічі. З чим же прийде нещодавно об'єднана компартія до президентських перегонів? А тут іще демографія щомісяця працює проти...
Тимошенко росте і ростиме, підживлюючись головним чином Ющенковим електоратом. От і складається враження, що стратеги з Банкової прораховують такі варі-анти.
Перший. Критичним чином послаблюється Ющенко, і в другий тур виходить ставленик Л. Кучми та до краю послаблений Симоненко, котрому "світить" небагато відсотків.
Другий. Настільки послаблюються і Ющенко, і Симоненко, що до другого туру виходять два лояльні до Кучми кандидати (наприклад, "адміністратор" Литвин і хтось із так званих "реформаторів"...).
Третій. На перший погляд, найменш імовірний варіант, але теж цілком можливий. До другого туру виходить саме Юлія Тимошенко. Проти представника влади. Річ у тім, що соціологічні опитування показують, ніби українське суспільство не готове до президента-жінки. Тому не можна виключити, що цілком може бути розпланована складна гра у "слабку ланку". З далекосяжним страте-гічним розрахунком.
Всі три варіанти не передбачають успіху Ющенка та надто самостійного і тому теж ненадійного Медведчука.
Кого виводитимуть "від Кучми" у другий тур? На глибоке переконання автора, самого Кучму. Справді, чому це він, досягнувши великими зусиллями і напруженням матеріальних і адміністративних ресурсів мало не абсолютної влади, має тепер цю владу комусь віддавати? Є два роки на те, щоб провести зміни до Конституції через дедалі покірніший парламент. Організувати десятки тисяч "листів від трудящих та колективів" з лейтмотивом "не кидайте державу напризволяще!" Проте навіть вишукані і добре прораховані моделі у політиці іноді дають збої. Хтозна, як може закінчитись така гра і цього разу, якщо справді версія не розходиться з життям...
Петро Грунський