Шоста частина всіх австрійських інвестицій в економіку України припадає на Закарпаття

В Ужгороді відбулися австрійсько-закарпатські ділові зустрічі. Напевно, організатори (Посольство Австрії в Україні) і не споді-валися, що буде такий ажі-отаж. З австрійського боку були присутні представники 18 фірм, а от наших підвалило понад сто
Усього відбулося понад 150 двосторонніх контактів. Однак уже на прес-конференції стало ясно, чому у нас такі активні відносини. Як повідомив начальник управління зовнішньоекономічних зносин облдержадміністрації Володимир Приходько, шоста частина всіх австрійських інвестицій в економіку України припадає на Закарпаття, а це понад 22 млн. доларів (більше інвестують у Закарпаття тільки американці). А вже ці інвестиції, в свою чергу, привели до того, що товарообіг між Австрією і Закарпаттям у 2000 році склав понад 50 млн. доларів (за товарообігом із Закарпаттям Австрія на першому місці) з позитивним сальдо для нашої області (тобто, ми експортуємо в Австрію трохи більше, ніж імпортуємо від них). Для порівняння, торговий радник Посольства Австрії Крістіан Гессль сказав, що у минулому році товарообіг між Австрією і Україною в цілому склав 410 млн. доларів. Тобто, наша частка понад 10 %.
Слід зазначити, що такі високі показники стали результатом реалізації кількох крупних австрійських інвестпроектів у Закарпатті — мийні засоби «Henkel», спортивні вироби «Fisher» та електронна продукція «Philips».

Туристичний потенцiал Карпат нiде не висвiтлюється

Новостворена рада з туризму повинна виправити це

У вiвторок в Ужгородi вiдбулося перше засiдання ради з туризму Карпатсь-кого регiону, створеної з iнiцiативи чотирьох облдержадмiнiстрацiй — Львiвської, Iвано-Франкiвської, Чернiвецької та Закарпатської — та за пiдтримки програми Тасis Європейського Союзу.
Раду створено у ходi реалізації проекту як керiвний орган, що займатиметься популяризацiєю та рекламою Карпатського регiону як туристичного. Проект Tacis «Пiдтримка мiсцевого розвитку та туризму Карпатського регiону» дiє в Українi уже близько року. Реалізується проект на територiї Чернiвецької, Iвано-Франкiвської, Львiвської та Закарпатської областей, його вартiсть становить 1,5 млн. євро. Iз цiєї суми, за словами Миколи Шкрiбляка, голови наглядової ради, заступника голови Iвано-Франкiвської ОДА, 150 тис. євро видiлено пiд надання грантiв для рiзних туристичних фiрм.
Також за цi кошти проводилися навчання з туризму для керiвникiв областей, начальникiв управлiнь з туризму в Iрландiї, семiнари для туроператорiв усiх областей тощо. З нашої областi теж були представники, тiльки зараз вони не можуть застосувати набутi знання, бо фактично вже не мають до туризму нiякого вiдношення.
Джім Фленерi, виконавчий директор проекту Tacis «Пiдтримка мiсцевого розвитку та туризму Карпатського регiону», зазначив: «Для того, аби залучати туристiв, у тому числi й закордонних, до Карпат, потрiбно якнайповнiше iнформувати їх про наявний тут туристично-рекреацiйний потенцiал. Про нього фактично нiде нiчого не знають, а подивитися тут, повiрте, є на що. А тому головним завданням новоствореної ради, на мою думку, якраз i є реклама Карпатського регiону на всiх потенцiйних ринках, i за кордоном насамперед».
До слова, сьогоднi у м. Яремча Iвано-Франкiвської областi вiдбудеться урочиста презентацiя ради.

У серпнi в Ужгородi не працювало кожне п’яте пiдприємство,
а кожне третє скоротило виробництво порiвняно з липнем

За iнформацiєю Ужгородського мiського вiддiлу статистики, аналiз результатiв господарювання за вiсiм мiсяцiв поточного року свiдчить про збереження зростання обсягiв промислового виробництва порiвняно з вiдповiдним перiодом минулого року. Серед основних галузей високi темпи приросту спостерiгалися у добувнiй та обробнiй промисловостi.
Середньомiсячнi темпи приросту обсягу промислового виробництва за сiчень—серпень поточного року становили 100,3 % проти 101,6 % торiк.
У структурi виробництва основну питому вагу, або 76,5 %, має обробна промисловiсть, 22,9 % припадає на виробництво та розподiлення газу, тепла i води, 0,6 % — на добувну промисловiсть. Збiльшено обсяги у всiх основних видах економiчної дiяльностi.
Пiдприємствами обробної промисловостi вироблено продукцiї на 57,1 млн. грн. Прирiст порiвняно з минулим роком становить 14,2 % за рахунок хiмiчної галузi, машинобудування, виробництва товарiв з деревини, харчової промисловостi. Нарощено виробництво електродвигунiв, окремих видiв швейних виробiв, шпону, синтетичних мийних засобiв.
У добувнiй промисловостi вироблено продукцiї на 0,4 млн. грн. Збiльшено виробництво каменю, щебеню, облицювальних виробiв з природного каменю.
Як засвідчують статистичні дані, разом з тим спостерiгається зменшення обсягiв виробництва у видавничiй справi, обробцi металу та виробництвi будiвельних матерiалiв.
У той же час порiвняно з липнем скоротило виробництво майже кожне третє пiдприємство, а кожне п’яте не працювало.
Робота значної кiлькостi пiдприємств, зокрема 11 суб’єктiв, здiйснюється на давальницькiй сировинi, якої перероблено на 93,9 млн. грн. Переважно це пiдприємства машинобудування та легкої промисловостi.