|
Із школярів
у … люди
Вчора у школах дзвонили на літні вакації для тих, кому ще
вчитися. А для випускників цей дзвоник став останнім
шкільним дзвоником. А далі - в люди. Ті, хто з розумом (або
грошима), продовжать гризти науку у вузах. Інші ж шукатимуть
щастя у дорослому житті, де вже зовсім інші закони. Колись
все було трохи простіше - тобі держава не давала бути
утриманцем і гарантувала роботу. Нині ж твоя доля в твоїх
руках.
Звичайно, трохи простіше тим, кому ще вчитися, хоча в
батьків також немало проблем, куди дітвору подіти на літо. У
нас ще залишилися якісь табори, але це тільки слабенький
відгомін тих піонерських часів.
Про деякі підсумки та перспективи школярства розповідає
головний освітянин Ужгорода Омелян Мателешка у розділі
"МІСТО".
Закарпатська й польська
зони спiвпрацюватимуть
В Ужгородi було укладено угоду про спiвпрацю мiж
спецi-альною економiчною
зоною "Закарпаття" та двома польськими спецiальними
еконо-мiчними зонами
- "Євро-парк Мелiц" та Тарнопською СЕЗ "Євро-парк Вiслосан".
Мета укладеної угоди - налагодження тiсної спiвпрацi мiж
зонами та регiонами, обмiн iнформацiєю про функцiонування
зон, їхню ефективну роботу тощо.
Емiл Попович також повi-до-мив, що обидвi зони в Польщi є
державною власнiстю, тобто розвиток iнфраструктури,
розбудова зони повнiстю фiнан-суються державою. Територiя
для зон була надана державою безкоштовно, пiд
низьковiд-сотковi чи взагалi безвiдсот-ковi кредити
налагоджено всю iнфраструктуру, збудовано шляхи та
залiзничнi колiї, а вiдповiдно зараз цю землю вже вдається
дорого продавати. Тiльки в СЕЗ "Євро-парк Мелiц" вкладено
понад 1 млрд. дол., i хоча польськi зони такi самi за
територiєю ("Євро-парк Мелiц" - 800 га, "Євро-парк Вiслосан"
- 600 га), по-рiвнювати нашу зону з їхнiми, мабуть, ще довго
буде важко. "У цьому планi потрiбна повна пiдтримка з боку
держави, - каже Е. Попович, - нам - не тiльки СЕЗ
"Закарпаття", а й усiм iншим СЕЗ на територiї України -
буває нелегко залучити iн-вестора, бо останньому доводиться
будувати не лише пiдприємство, а й комунiкацiї. А загалом,
ми очiкуємо вiд спiвпрацi з польською стороною багато
позитиву i вже насамперед тому, бо директори їхнiх СЕЗ
пообiцяли рекомендувати своїм суб'єктам пiд-приємницької
дiяльностi працювати на Закарпаттi.
Провести вівчарів на
полонину прийшли
близько шести тисяч чоловік
Схоже, Закарпаття поступово
перетворюється на своєрідну фестивальну мекку України.
Різноманітні культурно-мистецькі акції протягом останніх
місяців проходять тут ледь не щотижня. Минулого уїк-енду
місцем їх проведення стала Тячівщина
Так, у суботу, в селищі Дубовому проходив фестиваль
"Весняний полонинський хід", метою проведення якого було
відродження давніх традицій наших предків. Здавна урочисто
проводжали вівчарів на літній випас худоби, бажали їм
здоров'я, витримки, доброї вдачі, а також щасливого
повернення додому. Цього разу провести вівчарів прийшли
близько шести тисяч чоловік - на селищному стадіоні, де
проходив фестиваль, у буквальному розумінні слова ніде було
стати. Сам захід складався, в основному, з виступів
фольклорних колективів району, дегустації сиру, бринзи то-що,
а також виставки виробів народних умільців району. На
останній, крім усього іншого, можна було побачити одяг
вівчарів, їхні знаряддя праці, різноманітні вироби
декоративно-ужиткового мистецтва, картини та
навіть...вертоліт(!). Родзинкою ж фесту стало урочисте
запалення полонинської ватри Геннадієм Москалем та Миколою
Андрусем, які теж прийшли на проводи. До речі, на добру
згадку про фестиваль головний селищний ватаг Іван Ребар
подарував губернатору чабанський черес, а голові облради -
підкову.
А у неділю в Солотвині проходив обласний фестиваль
румунського народного мистецтва, щорічне проведення якого
вже стало традиційним. Не секрет, що румуни найбільш
компактно проживають на території саме Тячівського району,
тому те, що фест проходив у Солотвині, за 200-300 метрів від
румунського кордону, видалося цілком логічним. Програма
заходу включала як виступи румунських фольклорних
колективів, так і ансамблів, де грали й співали представники
інших національностей. Серед учасників свята, мабуть,
найбільше захоплення викликав виступ фоль-клорного колективу
Солотвинської середньої школи. Цей ансамбль на вимогу
публіки виходив на сцену кілька разів, причому іноді його не
було чути через шалені оплески.
До речі, радник Президента Румунії з питань закордонних
румунів Юліан Костаке, який був присутнім на святі, від
імені свого керівника подякував Геннадію Москалю за ту
увагу, яку державна влада в Україні приділяє гармонійному
розвитку національних меншин на Закарпатті.
Відкривається термальний
басейн
З першого червня розпочинає свою роботу після ремонту басейн
учбово-спортивної бази "Закарпаття", розташованої в
Берегові. Термальні хлоридо-натрієві води басейну, до речі,
виліковують від 86 хвороб серцево-судинної системи,
опорно-рухового апарату, нервової системи та деяких
захворювань шкіри. А незабаром тут працюватиме й пляж,
розрахований на 100 місць. Протягом літа на спортбазі
стаціонарно поправлятимуть своє здоров'я 1050 дітей з
Закарпаття та усієї України. А 28 серпня відбудеться літній
чемпіонат України з лижної акробатики (фристайлу), для якого
є трамплін з спеціальним покриттям.
Чарівні
закарпатки-модельєри
25 червня в Києві відбулася VІІІ церемонія нагородження
Всеукраїнської премії "Чорна перлина" за професійні
досягнення у сфері модельного бізнесу та реклами. "Чорна
перлина" - це своєрідний "Оскар" національного модельного
бізнесу. Цього року до фіналу потрапили одразу 2
представниці відомого в Закарпатті модельного агентства "Л -
МОДЕЛС УЖГОРОД": Вікторія Петриган та Олена Попова. Вікторія
Петриган стала переможницею в номінації "Модель - відкриття
року". Це величезна перемога і для дівчини, і для агентства.
|