Хроніка "спікеріади"

23 травня
Пакет Мартинюк-Безсмертний-Тимошенко не пройшов.
Представник Президента України у ВР Задорожній не виключає, що ще цього тижня може бути винесено на голосування пакет, узгоджений між фракціями "Єдина Україна", СДПУ(о) та КПУ(!).
Народні депутати не підтримали пропозицію провести повторне голосування пакета керівництва ВР Мартинюк-Безсмертний-Тимошенко.
Лідер КПУ звинувачує "Нашу Україну" в порушенні домовленостей під час голосування. Ющенко у свою чергу зняв з розгляду другий пакет керівництва парламенту, узгоджений "четвіркою", оскільки, на його думку, з боку комуністів також "були порушені домовленості".
За словами Литвина, в парламенті "немає ні домовленостей, ні довіри".
Лідер фракції "Наша Україна" не виключає можливості розгляду пропозицій щодо формування пакета керівництва ВР з "Єдиною Україною", якщо та змінить "свої позиції".
Щодо часу, коли може з'явитися новий пакет керівництва Верховної Ради від "Нашої України", В. Ющенко відповів: "Треба заспокоїтися, мобілізувати сили і - вперед!".

24 травня
Не підтримано пропозицію повторно проголосувати за пакет Мартинюк-Безсмертний-Тимошенко.
Оголошено перерву до 10.00 вівторка, 28 травня.
Голова СДПУ(о) переконаний, що пакет керівництва ВР, який узгодять фракції "Єдина Україна" та СДПУ(о), буде пріоритетним під час голосування і завершить спікеріаду.
Лідер "ЄдУ" заявляє, що найближчим часом до фракції вступлять ще близько 10 депутатів (на сьогодні там вже 178 депутатів).
Учора на засіданні президії ЦК КПУ було ще раз підтверджено, що комуністи не лише не підтримуватимуть кандидатуру Литвина на посаду Голови ВР, а й взагалі не розглядатимуть цієї кандидатури.
"Наша Україна" вирішила продовжити переговори у форматі "четвірки" ("Наша Україна"-КПУ-СПУ-БЮТ) та "двійки" ("Наша Україна" - "Єдина Україна").
Переможцями першого етапу спікеріади 2002 року варто визнати Симоненка та Литвина, заявив директор Інституту політики, нардеп Томенко.

Чому Ющенка
знову "кинуть"
Останні дні засвідчили: непогана ідея "Нашої України" створити коаліцію прихильників змін владної системи, на жаль, перетворилася на свою протилежність. Відчутно, принаймні, що автори дискредитації цього проекту не на жарт активізувалися.
До речі, і раніше виникало відчуття, ніби ідея парламентської республіки, що прийшла в голову пана Ющенка, має якусь іншу мету, ніж це було вказано офіційно. Та коли лідер "нашоукраїнців" запропонував відповідну угоду колегам по ВР одразу після свого повернення від Президента (!), важко було не запідозрити, що саме там вона й народилася. Відтак стало очевидним, що ідея перетворення України на парламентсько-президентську республіку ризикує обернутися знищенням самої думки про можливість таких змін. І дай Бог, аби не разом із самими носіями цієї світлої ідеї...
Справа не лише в тім, що Ющенко, який нібито рухається до президентства, несподівано вирішив вкоротити повноважень собі або своїм конкурентам в цій гонитві. Справа в іншому: під політично-правову концепцію конституційних змін вирішено негайно під-верстати суто технологічний процес розподілу парламентських, урядових та інших привабливих посад. І хоча автори проекту твердять, що розподіл портфелів - це всього-навсього механізм реалізації глобальної конституційно-реформаторської угоди, насправді все навпаки: саме посади і є справжньою метою для більшості з тих осіб, яких хочуть зацікавити в підписанні угоди. З цього випливає, що сама угода - лише знаряддя для вирішення одного-єдиного кадрового питання: гарантованого спікерства для Володимира Литвина.
Прозорість цієї "операції" не стала важкою загадкою ані для політологів, ані для полі-тиків, які вже здогадуються, хто стане черговим "марчуком" у "канівській четвірці-2", хоча, насправді, за "почесну" посаду "марчука" тепер наче сперечаються і блок Ющенка, і КПУ Симоненка. Крім того, залишається питання мотивації учасників процесу. Мотиви "ЄдУ" наразі очевидні: заради Литвина на посаді вони згодні заплатити (себто пообіцяти) будь-яку ціну і підписати, якщо це допоможе Литвину, хоч би й антипрезидентську угоду. З КПУ теж більш-менш все зрозуміло: Москва, Кремль, Путін, власні кон'юнктурні інтереси... От з Ющенком не все так елементарно.
Доводиться визнати, що оскільки він не зміг (або не побажав) зупинити Миколу Томенка, який став вимагати для Ющенка посаду прем'єра в обмін на голосування за Литвина-спікера, Віктор Андрійович таки прагне очолити уряд. В контексті ж конституційних змін, що пропонуються ним та його прибічниками, саме посада глави уряду згодом мусить перетворитися на першу, а не другу або третю-четверту, як нині, посаду в Україні. А це, погодьтеся, вже дещо більше, ніж просто "стар-товий майданчик" для президентських виборів.
Ну, а поспішають ющен-ків-ці вимагати "прем'єрство", очевидно, витискуючи максимум з кон'юнктури моменту - допоки ціна Литвина зростає... Проект угоди складено ними з врахуванням програмних економічних та соціальних положень, але явно з ілюзорними сподіваннями, що коли цю угоду підпишуть пред-ставники великого бізнесу з "ЄдУ", вони і уряд Ющен--ка підтримають, і його реформи в майбутньому. Думаєте, ці ілюзії легко буде розвіяти?
Звісно, сьогодні "ЄдУ" та Президенту куди краще домовитись з Ющенком, аніж з комуністами: йому, принаймні, наобіцяти можна багато чого. Крім того, фіксувати свій альянс із комуністами президентські сили не бажають через прагнення "двовекторної" зовнішньої політики, куди КПУ аж ніяк не вписується. Та й з умов, якщо пам'ятаєте, викладених віце-президентом Світового банку, прозоро випливає, що уряд України там хочуть бачити виключно ющенківський...
Звичайно, після того, як Ющенко виконає свої зобов'язання, "заєдисти" зможуть, що не виключено, зманеврувати, абсолютно переінакшивши конкретні положення угоди в процесі їхнього опрацювання у законодавчі норми. І не виключено, що замість парламентсько-президентської республіки Україна раптом здибає, наприклад, створення умов для третього(!) терміну Кучми з одночасним посиленням його повноважень...
Знаючи, перебачте, високу моральність нашої влади та твердість у дотриманні нею своїх обіцянок, не виключено, що саме так і станеться. Але, зазначимо, у Ющенка при цьому вже не буде підтримки з боку опозиції. Сьогодні його вельми успішно відривають від опозиції. А стосовно соціально-економічних реформ Ющенка, парламентські олігархи, звичайно, поховають їх ще скоріше, якщо ними і далі керуватиме Президент.
Виходячи з наведеного, можна передбачити, що в разі подальшого втягування Ющенка в "коаліційну" тяганину, вже ближчими днями може вирішитися його подальша полі-тична перспектива. У зв'язку з цим навіть не варто нагадувати, що усунення лідера "Нашої України" як потенційного національного лідера з політичної арени України було, є і залишається головним завданням Кучми, Литвина та тих, хто їх оточує.
Хто і як допомагає останнім у такій делікатній "роботі" всередині самого блоку "Наша Україна", зрештою, сподіваємося, з`ясує історія, але час було б знайти відповідь на це питання і самому Ющенкові. Якщо встигне, звичайно. Бо його теперішні партнери по переговорах з "ЄдУ" квапляться, аби Віктор Андрійович таки не встиг...

За матеріалами І. Погорєлової та УНІАНу