Бережись автомобіля,
або КамАЗ - останній аргумент української влади

Часті випадки автомобільних аварій, у які потрапляють незручні для влади політики та діячі, знову привертають увагу західних оглядачів. Американський щоденник "Нью-Йорк Таймс" подав перелік загиблих або постраждалих внаслідок аварій. Газета прямо пише, що всі жертви дорожніх аварій мали спільну рису: усі вони становили загрозу існуючій владі. "Кожне зіткнення на дорозі підігріває підозри, що ці аварії - справа рук урядового ескадрону смерті, завданням якого є змусити замовкнути тих, хто погрожує порушити політичний баланс", - пише газета.
Починаючи від 1997 року, стверджує оглядач Майкл Вайнс, в автомобільних аваріях гинули або були травмовані шеф спецслужб, ще один чиновник, пов'язаний з озброєнням і американський експерт з ядерного озброєння. (Мається на увазі Євген Марчук, Борис Марусич і Джордж Кузьмич). І ось випадок із Малєвим, шефом державної структури з експорту озброєнь. Минулого місяця він їхав до своєї київської квартири разом із майстром ремонту опалення, коли його "Ауді" вкарбувався у задні колеса КамАЗу, що їхав назустріч, внаслідок чого Малєв загинув на місці. Пасажир потім заявив, що не розуміє причин зіткнення, міліція припустила, що Малєв просто задрімав за кермом, хоча це була 10 година ранку.
Але парламентський критик Президента Олександр Жир має іншу версію: за 4 дні до загибелі Малєва, як стверджує Жир, він інформував пана Кучму про нові записи в його кабінеті, де Кучма і Малєв обговорюють контрабанду в Ірак ракет протиповітряної оборони. Пан Кучма відкинув звинувачення, вживаючи непристойні висловлювання, після чого пан Жир почав власне розслідування.
"Нью-Йорк Таймс" доходить висновку, що надто велике число українців, котрі становили загрозу для влади, загинули в автомобільних катастрофах. Американський щоденник нагадує їхні імена, і згадує про тих, хто постраждав унаслідок зіткнення автомобілів.
Отже, директор найбільшого українського експортера зброї Валерій Малєв; головний критик Кучми Юлія Тимошенко; народний депутат, який перейшов в опозицію і загинув на початку касетного скандалу Олександр Ємець; секретар Ради Національної Безпеки і Оборони Євген Марчук, який критикував державні монополії - постачальники зброї; Голова державної корпорації Укрінмаш Борис Марусич, котрий загинув після спроб усунути його компанію з ринку торгівлі зброєю; кандидат у президенти В'ячеслав Чорновіл; голова Ощадбанку Олександр Веселовський, котрий розслідував темну фінансову аферу; американський урядовець, ядерний фахівець Джордж Кузьмич.
На закінчення додамо, аналізуючи автомобільні аварії з українськими діячами, західна преса чомусь ігнорує випадок на дорозі, що стався з Головою президентської Адміністрації В. Литвином.


Хто вони - нові депутати?

Парламент нового скликання став більш професійним у порівнянні з парламентом попереднього скликання, він став "старшим", частка чоловіків в ньому стала ще більшою. У нинішньому парламенті двоє безробітних (у парламенті третього скликання їх було п'ятеро), чотири пенсіонери (було двоє) і двоє робітників (було п'ятеро). Про це повідомив доктор соціологічних наук Сергій Макєєв, представляючи "колективний портрет" нової Верховної Ради.
Зокрема Макєєв зазначив, що в новий парламент четвертого скликання (2002-2006 роки) обрано 40 % депутатів, які працювали в парламенті третього скликання (1998-2002 роки), тоді як 1998 року цей показник становив 33 %. "Це показник професіона-лізму парламенту", - вважає Макєєв.
Він зазначив, що в новому парламенті буде ще менше жінок, ніж їх було в парламенті третього скликання: 6 % проти 8 %. Стосовно порівняння вікових характеристик, то 46 % депутатів нового скликання старше 50 років (98 року старших 50-ти було 28 % парламентаріїв), а число тих, кому від 30 до 50 років, - 52 % (98 року - 69 %).
98 % нинішніх депутатів мають вищу освіту. 58 % парламентаріїв проживають у столиці, 28 % - в обласних центрах, 11 % - в селищах і 3 % - в селах. Порівняно з 1998 роком збільшилася частка партійних працівників і представників секретаріату парламенту - 5 % (98 року - 2 %).


Нова рада стала…

На державному олімпі ніби все гаразд. Влада тягне обранців у свій табір. Опозиція перечить. Світ сміється. Все як й раніше. А як буде в області?

Наш регіональний парламент зріс до 85 бойових одиниць, для яких тер-міново доробляють у сесійній залі табуретки, щоб пани мали на чому сидіти. То хто ж буде визначати регіональну політику в Закарпатті? Найбільше у новій облраді чиновників. Це різні там начальники управлінь, адміністратори та інші бюрократи. Таких - понад 30. Є в раді 15 медиків і 11 освітян. Хочеш голос закарпатця - стань доктором чи вчителем. Значно зросла в раді й частка підприємців - 25 депутатів знаються на бізнесі. Є також троє міліціонерів, двоє безробітних і один піп. До речі, пройшов до ради і її нинішній голова Іванчо, але той прорвався і до парламенту за списком "Нашої України", тому буде вакансія. Були проблеми і в "киянина" Погорєлова-молодшого, але ніби суд за нього заступився.
Уже в середу, 17 квітня, обласні депутати зійдуться на сесію обирати собі начальника. Чи буде партійне проти-стояння? Есдеки зберуть близько 20-ти штиків і штовхатимуть на коронування Шуфрича. Стільки ж можуть мати ющенківці-нашоукраїнці, які ніби лобіюватимуть на голову ради Олега Гаваші. Але влада намагатиметься поставити на чолі ради свого Миколу Андруся. На сьогодні картина така, що в Андруся найбільші шанси. Якщо так станеться, то "гойдалки" в закарпатському парламенті не буде і обійдеться без зайвого "менінгіту" для губернатора Москаля. Наскільки нова облрада буде дієвою і корисною для Закарпаття, можна буде прогнозувати відразу після першої сесії. Звіт з неї - у наступному номері.
Петро Гойс