Вiд маленької iскри — великi проблеми

Ось що розповів начальник Вино-градiвської СДПЧ-6 Юрiй Фурик
«За три мiсяцi цього року на Виноградiвщинi ста-лися 24 пожежi, що на шiсть випадкiв бiльше, анiж за аналогiчний перiод минулого року.
При цьому загинули троє i отримали опiки п’ятеро чоловiк. Станом на 1 квiтня 2001 року загинули двоє i стiльки ж осiб отримали опiки. Тiльки за останнiй мiсяць у районi зафiксовано 8 пожеж, виникали вони, здебiльшого, через необережне поводження з вогнем, несправнiсть електромережi, дитячi пустощi з вогнем, особливо в канiкулярний перiод.
Число потерпiлих вiд пожеж було б, безумовно, нижчим, якби бiльше уваги придiлялося i людям похилого вiку. Насамперед тим, якi на старiсть залишилися самотнiми. Нерiдко над одинокими береться опiкунство, але, як швидко з’ясовується, на перший план виходять зовсiм не турбота й милосердя до цих людей, а скорiш за все, корисливiсть.
Так, на початку року у вогнi загинула виноградiвка Парасковiя Д., 1926 року народження, яка на старостi залишилася наодинцi зi своїми проблемами. Того фатального дня сусiди чули з її квартири крики про допомогу, але уваги не це не звернули, оскiльки й ранiше чули подiбне. До речi, над старенькою було опiкунство з боку працiвника соцзахисту, але, судячи з усього, потрiбної уваги їй не придiлялося.
14 березня з опiками голови й грудей до райлiкарнi було доставлено жительку Виноградова Гелену В., 1926 р. н. Жiнка саме збиралася розкласти вогонь у печi, та чомусь вирiшила спалити на ганку рiзний непотрiб, обпiкши себе через необачнiсть.
26 березня пожежа виникла у с. Матiйово, де самотньо проживала Ленка Н. 1910 р. н. Через необачне поводження з вогнем у кiмнатi перестарiлої загорiлося лiжко, сама ж господиня, за попереднiми даними, задихнулася чадним газом.
Життя, як вiдомо, багате на рiзнi несподіванки, до яких ми iнодi зовсiм не готовi. Проте набагато легше приймати злi подарунки долi, застрахувавши свою власнiсть. I одним з яскравих прикладiв цього є пожежа, що виникла 26 березня на околицi Виноградова у невеликому кафе-магазинi. Стихiя знищила його за лiченi хвилини. А у власника, як з’ясувалося, саме закiнчився термiн дiї страховки».

Махiнацiї з металобрухтом

Ще одне зловживання службовим становищем виявили спiвробiтники УБОЗ УМВС кiлька днiв тому. У ходi оперативно-розшукових заходiв з’ясувалося, що в серпнi 2001 року службовi особи Закарпатської фiлiї спецiалiзованого державного пiдприємства «Укрспецюст» в iнтересах третiх осiб за зниженими цiнами продали фiзичним особам конфiскований кольоровий металобрухт. Останнього виявилося не так уже й мало — на загальну суму понад 211 тис. грн. Оскiльки цими операцiями було завдано державi значнi матерiальнi збитки, то наразi за фактом порушено кримiнальну справу.

«Надули» в турагентстві

Багато наших краян мріють про закордон. Майже рiк тому поїхати до Iрландiї вирiшив Микола Д., 1954 р. н., мешканець Мукачева. Чоловiк подав документи та заплатив офiцiйну суму — 200 грн. та 505 доларiв — до мiсцевого туристичного агентства i став збиратися у дорогу.
Проте нi через мiсяць, нi через пiвроку так нiкуди й не виїхав. У вiзi Миколi вiдмовили, а грошi повернути турагентство вiдмовилося, а тому чоловiковi нiчого бiльше й не залишилося, як звернутися до правоохоронцiв.

Чутки та факти про вандалiзм на кладовищi

Виноградiв — невелике мiсто, а тому будь-якi новини поширюються дуже швидко. Однiєю з останнiх є та, що нiбито у Виноградовi на старому єврейському кладовищi невiдомi особи повалили майже усi надгробнi плити. Як повiдомив старший дiльничний Виноградiвського райвiддiлу мiлiцiї Олег Кобилянський, цi чутки з серiї «люди кажуть», тобто явно перебiльшенi. Дiйсно, до райвiддiлу надходило повiдомлення про те, що на старому єврейському кладовищі поблизу пiшохiдної дорiжки було повалено кiлька надгробних плит, але акту вандалiзму тут немає. Скорiше за все, це робота п’яних, оскiльки тiєї ночi люди, якi живуть неподалiк, чули, як спiвали принаймнi двоє людей... I оскiльки поряд з кладовищем знаходиться залiзничний вокзал, не виключено, що зловмисники перебували у мiстi, так би мовити, транзитом.
Суттєво, що плити вiдразу ж встановили на свої мiсця. Тож чи був вандалiзм?

Виявлено фальшивi 100 доларiв

Можна собi уявити стан Вiталiї К., 1973 р. н., мешканки с. Н. Давидково, коли на ринку при купiвлi товару вона вгледiла, що її 100-доларова купюра — фальшива. Жiнка одразу звернулася до правоохоронцiв i повiдомила, що ще в сiчнi цього року придбала купюру у односельчанина Василя Д., 1978. р. н. Як з’ясувалося, особа, яка пiдробила грошi, довго не сушила голову над тим, як це зробити, а просто скопiювала купюру на кольоровому ксероксi. Купюру вилучено, ведеться слiдство.

Травма виявилася смертельною

28 березня нещасний випадок трапився з мешканцем Виноградова Йосипом Р., 1939 р. н. Як з’ясувалося, увечерi того дня чоловiк травмував себе в ділянку шиї шматком абразивного круга при рiзаннi металу електричним флексом. «Швидка», що прибула на виклик, констатувала смерть.

Злодія впіймали на “гарячому”

Мукачівець Микола Т. у свої 28 років вже встиг побувати на лаві підсудних за крадіжки. Проте, як кажуть: “скільки вовка не годуй…” У середу вночі чолов’яга намагався викрасти автозапчастини зі спеціалізованого магазину на вул. Берегівській у Мукачеві і вже встиг розібрати цегляну стіну та пошкодити сигналізацію. Але злодійським планам не судилося збутися. Саме за цим заняттям його затримала група затримання відділу Державної служби охорони при Мукачівському МВ УМВС. Наразі проти підозрюваного порушено кримінальну справу. Встановлюються особи його спільників.

«Вело» нинi в цiнi

Серiйне викрадення велосипедiв зафiксоване на Виноградiвщинi. Нещодавно до Виноградiвського РВ УМВС в Закарпатськiй областi звернувся Габрiел Б., 1977 р. н. Увечерi його вiдсутнiсть близько години коштувала йому трьох велосипедiв iноземного виробництва, якi за цей час зникли з подвiр’я. Пiд час оперативно-розшукових заходiв вдалося з’ясувати особу крадiя, Миколи М., 1967 р. н. У нього було знайдено викрадене.

Звідки у мукачівця набої до автомата Калашнікова

Саме на це запитання доведеться відповісти 52-річному Володимиру Г., жителю міста над Латорицею. У вівторок, під час нічного відпрацювання Мукачева, співробітники міської міліції при особистому огляді виявили у нього 16 набоїв калібру 5,45 до автомата Калашнікова та 63 патрони калібру 5,6 мм. До речі, він вже був засуджений за крадіжки і непогано орієнтується у Кримінальному кодексі. Тепер йому доведеться добре ознайомитися із 263 статею КК України.

Син відрубав матері голову

У приступі “білої гарячки” він бачив у ній відьму
Днями в одному з будин-ків у селі Приборжав-ське Іршавського району розігралася страшна й кривава трагедія. Син, напившись до нестями і впавши в “білу гарячку”, вбив рідну неньку
Одного з весняних ранків страшний крик, що доносився з обійстя 65-річної Олени, підняв на ноги майже все село. Сусіди, котрі збіглися, ледве й самі не закричали від жаху: на долівці посеред приміщення літньої кухні лежав жіночий закривавлений тулуб з численними ранами, поруч лежала сокира, а трохи поодаль, майже під холодильником, валялася... відрізана голова господарки.
На місце події одразу було викликано правоохоронців, які й почали слідство. Опитування сусідів засвідчило, що того дня до обійстя ніхто з чужих не заходив. Бачили тільки сина покійної, 42-річного Миколу. Чоловіка довго не могли знайти, аж поки не зрозуміли, що він зачинився у будинку. Ніякі переговори та вмовляння нічого не давали, Микола мало того, що не хотів виходити на вулицю, а ще й забарикадував зсередини вхідні двері. А ще через певний час із будинку почали лунати страшні крики й прохання захистити від нападу відьм та нечисті... Тоді й стало зрозуміло, що з Миколою не все гаразд. Найстрашніше було те, що ніхто не знав, де його дружина та двоє дітей. Правоохоронцям нічого не залишилося, як виламати двері. На щастя, ні дружини, ні дітей там не було, тільки чоловік, надзвичайно збуджений, бігав по хаті, розмахував тесаком та викрикував незрозумілі слова.
І тільки наступного дня, прийшовши до тями в камері попереднього слідства, Микола розповів, що ж трапилося. За його словами, все життя їздив по заробітках, заробляв гроші, а тому й завжди мав при собі копійку на чарку-другу. Через це пішла від нього нещодавно і дружина з дітьми, а відтак почав пиячити взагалі без будь-якого самоконтролю. Прокинувшись одного ранку і перебуваючи в стані тяжкого похмілля, йому здалося, що по хаті ходить не мати, а страшна відьма. Ну, мовляв, а що робити з відьмами? Треба їх вбивати. Микола схопив зі стола ножиці, встромив їх “відьмі” в шию, потім ще сокирою відрізав голову, але цього йому здалося мало, то ще вхопив ножа й кілька десятків разів встромив його в тіло своєї жертви...