Боржникам припинятимуть подачу енергоносiїв?

На черговому засiданнi виконкому Ужгородської мiськради розглядалися питання погашення заборгованостi за енерго- та теплоносiї. Одним iз рiшень передбачається вiдключати споживачiв, що мають заборгованiсть за енергоносiї.
Питання погашення боргiв за енергоносiї й надалі залишаються чи не найактуальнiшими проблемами мiста. З холодною водою вже щось вирiшується, а от про тепло поки що всi якось забули, мовляв, настане зима — там видно буде. Щось видно, в принципi, вже й зараз.

Водоканал: i новi та-рифи не покрива-ють собiвартостi?
Станом на 1 серпня ц. р. кредиторська заборгованiсть пiдприємства становила 12,3 млн. грн. За спожиту електроенергію Водоканал боргує 11,3 млн. грн. Борг споживачів послуг з водопостачання та водовідведення становить 8,8 млн. грн. З цієї суми борг населення — 3,5 млн. грн.
Як уже неодноразово писалося, протягом останнiх 4 рокiв фактична собiвартiсть послуг водопостачання та водовiдведення майже вдвічі перевищувала існуючі тарифи для населення, яке за період від 1995 року по сьогодні споживає 80 % послуг. Відсутність дотацій на покриття витрат від різниці в цінах для населення на фоні такої невідповідності між собівартістю і тарифами й призвела до теперішнього стану підприємства.
Ще одним фактором такої складної ситуації на підприємстві є те, що Водоканал несе значні витрати на вiдведення та очищення дощових стокiв. Вказанi витрати ще у 1996 роцi виконком вирiшив узяти на себе. Взяти — взяв, але вiд того часу Водоканал недоотримав понад 614 тис. грн. Уже за 7 мiсяцiв ц. р. затрати на очищення дощових стокiв становили 422 тис. грн.
На сьогоднi вже прораховано перспективу економiчного стану Водоканалу з запровадженням нових тарифiв. Так, за умови, що населення оплачуватиме 65 % послуг (як i до цього часу), надходження до пiдприємства повиннi зрости до 400—420 тис. грн. на мiсяць. Електроенергiї споживається на 400 тис. грн. Отже, навiть при нових тарифах, якi вiдповiдають 100%-ному вiдшкодуванню прямих затрат, пiдприємство не зможе розраховуватися з поточними нарахуваннями на електроенергiю, зарплату, сплачувати податки, обов’язковi платежi тощо. Тому й потрiбно термiново вирiшувати питання зниження споживання електроенергiї. Як повiдомила Марiя Нiкiтiна, заступник начальника управлiння житлово-комунального господарства мiськвиконкому, цього можна досягти тiльки за умови оновлення, реконструкцiї наявного обладнання. «Зараз Водоканалом розпочата робота з НВП «Харкiвський центр проблем екологiї» з проведення енергетичного аудиту для розроблення програми енергозбереження, — розповiдає Марiя Iльївна. — Кiнцевий результат програми — зниження енергоспоживання на 30 % (або на 100 тис. грн. на мiсяць). Та цього, зрозумiло ж, мало, а тому на засiданні виконкому й вирiшено посилити роботу зі споживачами послуг. Також прийнято рішення міськвиконкому про необхідність відшкодування затрат на вiдведення та очищення дощових стокiв».

Ужгородтеплокомун-енерго: чи газ дадуть на зиму?
Борг пiдприємства станом на 1 серпня — 28,7 млн. грн., у т. ч. борг попередніх років — 24,6 млн. грн. За поточний рік енергоносiїв спожито на суму майже 10 млн. грн., а проплачено усього 5 млн. 840 тис. грн. Населення заборгувало за тепло і гарячу воду майже 19 млн. грн.
«Абонентською та юридичною службами пiдприємства ведеться постiйна робота зі споживачами послуг — каже М. Нiкiтiна. — За 7 мiсяцiв ц. р. УжТКЕ подало 4 749 претензiй до населення на суму 7,1 млн. грн., судом розглянуто 84 справи, погашено заборгованiсть на суму 1,3 млн. грн. На юридичних та iнших осiб пiдприємство також подає претензiї. Окрiм того, за поточний рiк укладено 694 угоди про реструктуризацiю боргiв на суму 1,5 млн. грн., а тому необхiдно термiново вирiшувати питання компенсацiї заборгованостi тих категорiй населення, якi не в змозi оплачувати наданi послуги, а також переглянути статтi витрат на тепло- та гаряче водопостачання з метою їхнього впорядкування».
До того ж, діючі тарифи для населення є збитковими (-5,1 %), але з метою соціального захисту неплатоспроможного населення вони не переглядалися з 1999 року (вони становлять 79,24 грн. за одну Гкал, фактична собівартість — 79,96 Гкал. Що й говорити про експлуатацію застарілого обладнання, хронічну нестачу коштів на його заміну тощо. Хоча, безумовно, нове обладнання дозволило б економити енергоресурси, а відтак і зменшувати тарифи. Та платоспроможність населення — проблема цілої держави. 
Разом з цим, одним з основних залишається вирішення на державному рівні питання забезпечення теплопостачальних підприємств газом власного виробництва (що також дозволило б зменшити тарифи). Тільки чомусь ця проблема так і залишається поза увагою державного керівництва. А наше майбуття в цьому плані добре відоме: настане осінь і знову почнемо чухати потилиці — звідки взяти паливо?
Наталія Лагойда