|
Закон однаковий для всіх
Президенту України
п. Л. Д. Кучмі
Генеральному прокурору України
п. М. О. Потебеньку
голові ЦВК
п. М. М. Рябцю
голові Комітету з прав людини
п. Н. В. Карпачовій
Ратушняка Сергія Миколайовича
88000 Закарпатська область
м. Ужгород, вул.Віннична,9
тел: 613484
СКАРГА
Я, Ратушняк Сергій Миколайович, зареєстрований кандидатом в
народні депутати України по виборчому округу № 70.
Окремі посадові особи Генеральної прокуратури України,
зокрема заступник Генерального прокурора України В. В.
Кудрявцев , використовуючи надані йому повноваження,
порушуючи мої конституційні права як громадянина, як
кандидата в народні депутати України, з метою надання
незаконних переваг іншим кандидатам, зареєстрованим по цьому
ж округу, вдався до збирання та поширення стосовно мене
неправдивої інформації, яка потім передається різним особам
для звернення в окружну виборчу комісію по виборах народних
депутатів України № 70 з безпідставними зверненнями про
зняття мене з реєстрації кандидатом у народні депутати
України.
Так, 7 березня 2002 року апеляційний суд Закарпатської
області розглянув скаргу виборця В. В. Чегіль на рішення
окружної виборчої комісії № 70, яким було відмовлено в
скасуванні моєї реєстрації кандидатом в народні депутати з
підстав, що нібито я при реєстрації вказав недостовірні
відомості про себе.
Суд встановив, що обставини, на які посилався В. В. Чегіль,
а саме, що я нібито маю непогашену судимість, що я нібито не
проживав останні 5 років поспіль на території України, що я
нібито вказав у декларації неправдиві дані та допустив інші
порушення закону, не відповідають дійсності.
Рішення суду набуло законної чинності від моменту його
оголошення і відповідно до ст. 124 Конституції є
обов'язковим до виконання на всій території України.
Генеральна прокуратура України та її посадові особи, в тому
числі й заступник Генерального прокурора, не є винятком.
Для них рішення суду також обов'язкове.
Однак заступник Генерального прокурора України В. В.
Кудрявцев, незважаючи на наявність судового рішення, 12
березня 2002 року направляє народному депутату України В. В.
Салигіну листа № 09-2645-99 нібито у відповідь на лист
останнього без номера від 11 березня 2002 року, в якому
вказує, що я на даний час вважаюся судимим і останні 5 років
поспіль не проживав в Україні.
Таким чином, п. В. В. Кудрявцев з метою перешкодити мені
бути обраним народним депутатом України не тільки порушує
мої права, розповсюджує інформацію, яка фактично вже
спростована рішенням суду, а і висловлює неповагу до рішення
суду, винесеного іменем України.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що "органи
державної влади та органи місцевого самоврядування, їх
посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах
повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та
законами України".
Для органів прокуратури винятків з цього правила не
передбачено.
Стаття 121 Конституції України та стаття 5 Закону України
"Про прокуратуру" містять вичерпний перелік функцій
прокуратури і в них не передбачена така функція, як
встановлення юридичних фактів, зокрема факту проживання чи
не проживання на території України, тлумачення діючого
законодавства щодо наявності або відсутності непогашеної
судимості поза судовим засіданням та поза межами,
встановленими процесуальним законодавст-вом, тим більше за
наявності конкретного судового рішення з цих питань.
В даному випадку заступник Генерального прокурора діяв не на
підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, які
передбачені Конституцією та законами України, а присвоїв
собі функції судових органів на встановлення фактів та
тлумачення законів України.
Направлення офіційних листів посадовими особами прокуратури
з висловленням своїх міркувань з питань правового статусу
громадянина не належить до компетенції прокуратури і не
передбачено жодним діючим Законом України
Крім того, з листа заступника Генерального прокурора України
вбачається, що він посилається на інформацію органів СБУ та
державного комітету у справах охорони державного кордону,
яка є оперативною і збиралась з метою порушити моє право на
справедливий та об'єктивний розгляд справи в суді 7 березня
2002 року.
Безпричинне збирання органами прокуратури такої інформації
виходить за межі повноважень прокуратури, а її
розповсюдження суперечить ст. 37 Закону України "Про
інформацію".
Чинячи такі протизаконні дії, заступник Генерального
прокурора України опосередковано втручається в передвиборний
процес по 70-му виборчому округу.
Так, копії листа заступника Генерального прокурора України
В. В. Кудрявцева від 12 березня 2002 року № 09-2645-99 та
зібрана ним недостовірна і належним способом не підтверджена
оперативна інформація в невідомий мені спосіб потрапляють до
громадян, які не мають жодного відношення ні до прокуратури,
ні до інших правоохоронних органів.
Використовуючи отриману недостовірну інформацію та копії
листів заступника Генерального прокурора України, ці
громадяни звертаються до ОВК та суду з необґрунтованими
вимогами про зняття мене з реєстрації кандидатом в народні
депутати України, чим ускладнюють нормальну роботу комісії.
Тільки за останній тиждень до ОВК надійшло 6 подібних заяв,
а до апеляційного суду - 4.
Так, наприклад, гр. В. С. Газуда, звертаючись до
апеляційного суду Закарпатської області з скаргою від
13.03.2002., посилався на документи, із зазначенням їх дати
та змісту, які могли бути відомі тільки органам прокуратури,
зокрема на зміст інформації , дату та зміст інформації СБУ,
дату та номер повідомлення Держкомкордону, дату та зміст
постанов й інших документів прокуратури.
Вже 13.03.2002. В. С. Газуда, мешканець м. Ужгорода, мав на
руках лист заступника Генерального прокурора України В. В.
Кудрявцева від 12 березня 2002 року № 09-2645-99, про що
вказував у своїй скарзі.
Такі дії заступника Генерального прокурора України не
відповідають вимогам Конституції та законів України,
порушують мої права громадянина та кандидата в народні
депутати України.
П Р О Ш У:
Втрутитись та зупинити незаконні дії заступника Генерального
прокурора України.
Додатки: Копія рішення апеляційного суду Закарпатської
області від 7 березня 2002 року. Копія листа заступника
Генерального прокурора України В. В. Кудрявцева від 12
березня 2002 року № 09-2645-99. Копія скарги гр. В. С.
Газуди.
21.03.2002.
З повагою, С. М. Ратушняк
Кандидат у народні депутати України
по одномандатному виборчому округу № 70
РАТУШНЯК
СЕРГІЙ МИКОЛАЙОВИЧ
Автобіографія
- Ратушняк Сергій Миколайович народився
17 лютого 1961 року в м. Ужгороді Закарпатської області.
Громадянин України.
З 1968 по 1978 роки здобував середню освіту
в школах м. Ужгорода.
В 1986 році закінчив Київський політехнічний інститут.
1986-1987 рр. - інженер заводу "Ужгородприлад".
1987-1988 рр. - інженер УжДУ.
1988-1989 рр. - директор СП "Ріо".
1989-1991 рр. - директор СП "Спойлер".
1991-1994 рр. - директор СП "Ріо Лтд".
1994-1998 рр. - голова міста Ужгород.
З 1998 р. по сьогодні - голова обласного громадського
об'єднання "Нове Закарпаття".
Одружений. Разом з дружиною Мариною виховує двох дітей: сина
й доньку.
Передвиборна
програма
Спрямувати законодавчий процес, насамперед, на наповнення
норм Конституції України реальним змістом. На сьогодні ж
Основний Закон держави - декларація намірів.
У політичній
сфері:
- поглиблення демократії та засад народовладдя. Це можливо
лише за умови обіймання вищих посад виключно на виборчій
основі. Вибори голів районів, областей, далі вибори суддів
і, навіть, керівників фінансових управлінь - без цього шляху
розмови про демократію так і залишаться розмовами;
- не допустити приватизації стратегічних галузей: доріг,
портів, електрокомунікацій, металургії тощо;
- не дозволити монопольної концентрації потужних земельних
угідь в одних руках, оскільки це - шлях до кріпацтва;
- перерозподіл на рівні 60% бюджетних коштів на користь
місцевого самоврядування, оскільки комунальна сфера - в
кризі. Проблеми освіти, охорони здоров'я і соціального
захисту - це саме прерогатива місцевих органів влади.
Подальша централізація коштів в центрі - системна криза в
регіонах з непередбачуваними соціальними наслідками.
У сфері
економіки:
- жорсткий протекціонізм українського виробництва. Захист
внутрішнього і зовнішнього ринків збуту. Просування
українських товарів та послуг на світові ринки. Розмова з
усіма державами - тільки на рівних;
- мінімальна заробітна плата і пенсії - на рівні
прожиткового мінімуму;
- ветеранам ВВВ - пенсію на рівні західноєвропейських
ветеранів другої світової війни.
Культура:
- повага до традицій та звичаїв всіх національностей та
народностей нашого міста і краю, сприяння розвитку культури.
Я був і залишаюсь із закарпатцями. Робочі місця, мільйони
сплачених податків - це моя діяльність вчора і основний
девіз на майбутнє.
З Вами і задля Вас!
Ваш Сергій Ратушняк
Люди повинні знати, чим займається влада
Шановні ужгородці! Щодня вас атакують передвиборними
агітками у кращому разі і брудним компроматом у гіршому.
Провокації та поширення чуток стали повсякденною нормою
деяких політиканів. Залишився тиждень до дня, коли потрібно
буде зробити вибір. Вибір, за який потім не повинно бути
соромно.
Цього разу зафіксовано рекорди за кількістю кандидатів. Люди
йдуть до влади. Однак після найменшого аналізу очевидним
стає факт того, що більшість кандидатів - нинішні чиновники
або керівники різних підприємницьких, освітніх, комунальних
структур. Кожен з них йде до законодавчого органу чи то з
метою збереження керівного статусу, чи то лобіювання власних
інтересів, чи в кращому разі лобіювання інтересів відповідно
до їхнього фаху. Важко сказати, чи потрібні в радах хороші
хірурги, чи, можливо, вони все ж потрібніші в лікарнях. І чи
повинен вчитель вирішувати питання, пов'язані, наприклад, з
територі-ально-адміністративним перерозподілом, чи краще
йому все-таки вчити дітей в школі. Наразі ми можемо
спостерігати трохи гнітючу картину при щорічних розподілах
бюджету, коли кожен тягне ковдру на себе. І в результаті ми
отримуємо непрофесійний через незбалансованість бюджет, від
чого зрештою страждають всі.
Я вдячний тим ужгородцям, які чотири роки тому обрали мене
депутатом Ужгородської міськради. Для багатьох кандидатів у
депутати питання "Для чого ти йдеш до влади?" є занадто
важким, і відповіді на нього звучать непереконливо і нещиро.
Для мене ж влада не є самоціллю. Щодня до редакції газети
телефонують, пишуть, заходять десятки людей. У кожного свої
проблеми. І більшість із них легко вирішуються. Однак люди
через чиновницький бюрократизм часто не можуть досягти
справедливості. І тоді втручаються журналісти газети:
робляться відповідні інформаційні запити, йдуть публікації і
результату досягнуто. Тобто наша газета виконує переважно ті
функції, які мали б виконувати депутати, лобіюючи інтереси
своїх виборців. Провівши чотири роки в міськраді, я
переконався, що наявність у ній журналіста-депутата не є
бажаною для влади і через те, що журналіст-депутат не дає
відбуватися багатьом запланованим владою махінаціям.
Можливість поширення інформації в пресі про махінації влади
робить цю владу значно обережнішою у своїх діях. Я відчув,
що в багатьох випадках я є кісткою в горлі міськвлади. Однак
завжди у своїх діях керувався єдиним принципом - принципом
правди. Усі дії влади повинні бути прозорими для народу.
Тому що влада поставлена виконувати волю народу і годується
з народних коштів.
Цього разу я є кандидатом до обласної ради, щоб представляти
Ужгород на обласному рівні. Виборцям буде найважче обирати
саме серед кандидатів до облради, бо за кожен з п'яти
стільчиків в облраді бореться по 10 кандидатів. Однак
впевнений, що ужгородці зуміють серед того списку знайти
справді достойних. Зі свого боку запевняю, що наша газета за
будь-яких підсумків виборів як служила, так і служитиме
простим закарпатцям.
З повагою,
Петро Гойс, редактор газети "РІО", кандидат в обласну раду
по Ужгороду
Власкора "фактів" не пустили на прес-конференцію до Ющенка
Висвітлити минулотижневу поїздку Віктора Ющенка в нашу
область змогли не всі закарпатські журналісти. Активісти
обласного штабу "Нашої України" не пропустили на
прес-конференцію до свого лідера власкора "Фактів",
завідувача прес-служби облдержадміністрації Ярослава Галаса.
Як заявила журналісту Ганна Романенчук (до речі, попередниця
Я. Галаса на посаді завідувача прес-служби), його прізвище
не внесене до списку запрошених, він не акредитований, а
отже, потрапити на прес-конференцію не може.
Факт недопуску кореспондента суперечить журналістській
етиці, проте сам по собі він не заслуговував би на
обнародування, якби не одне "але". Ряд газет, що
висвітлювали візит В.Ющенка на Закарпаття, спочатку в
суботніх, а потім і у четвергових номерах зазначили таке:
"Вражав демократизм організаторів прес-конференції, коли не
вимагалося навіть журналістських посвідчень, не те що
акредитація чи перевірка на "бомбу". Ніяких перепон для
спілкування народу зі своїм лідером!"
Небажання "нашоукраїнських" журналістів обнародувати факт
недопуску свого колеги на прес-конференцію до В. Ющенка,
котрий декларує прозорість і відкритість у політиці, цілком
зрозуміле. Але не згадувати повторно про "демократизм
організаторів прес-конференції", знаючи про факт недопуску,
принаймні можна було. З точки зору тієї ж журналістської
етики.
Вл. інф.
"В
українській політиці треба танцювати під український гопак,
а не під кантрі чи "подмосковниє вєчєра"
Про це заявив лідер виборчого блоку "Народний Рух України" Георгій Філіпчук
під час нещодавньої прес-конференції в Ужгороді. На його
думку, такого великого втручання іноземного капіталу у
виборчий процес нашої держави не спостерігалося ні під час
парламентських кампаній 94-го та 98-го років, ні протягом
трьох президентських перегонів. При цьому йдеться не лише
про завезені піар-технології (що вже само по собі чимало),
але й про пряме фінансування з-за кордону окремих політичних
сил. За його словами, це, безумовно, погано, як і те, що
більшість судових справ, що стосуються фінансових зловживань
відомих українських політиків (Лазаренко, Жердицький та ін.)
розглядаються поза межами нашої держави. На думку лідера
Народного руху, цих людей треба судити саме в Україні, а
їхні кошти, якщо вони дійсно отримані незаконним шляхом,
мають служити на благо нашого народу. Як зазначив п.
Філіпчук, аби уникнути в майбутньому подібних ситуацій,
треба, щоб новий парламент імплементував результати
Всеукраїнського референдуму, що дозволить зняти з народних
обранців депутатську недоторканність.
Щодо бачення майбутньої парламентської більшості, то, за
словами Георгія Філіпчука, Народний рух співпрацюватиме з
усіма політичними силами, які не налаштовані на
конституційний переворот. При цьому не малися на увазі ті
партії та блоки, які у своїх передвиборних програмах
пропонують здійснити імпічмент діючому Президенту, чи
перетворити Україну на виключно парламентську республіку. На
його думку, майбутнє України - у
президентсько-парламентській формі правління з сильною
виконавчою владою (на кшталт французької моделі).
На запитання журналістів щодо своїх стосунків із Віктором
Ющенком, лідер Народного руху зазначив, що він співпрацював
із колишнім прем'єром і не має до нього ніяких особистих
претензій. Проте, він, як і більшість українських політиків,
негативно ставиться до того, що в блоку В. Ющенка нема
ніякої ідеологічної основи, а під ту "національну ідею", яка
широко декларується, "підмазується" багато людей, які до неї
не мають жодного стосунку. Крім того, у виборчому списку
блоку можна побачити багато представників великого бізнесу,
які мають не зовсім безхмарне (у кримінальному плані)
минуле. Георгій Філіпчук також повідомив, що він категорично
проти використання імені Ющенка задля проходження в
парламент різних "темних осіб".
До речі, цю думку підтримав і присутній на прес-конференції
Андрій Чорновіл (син В'ячеслава Чорновола), який зазначив,
що для нього "краще програти на виборах зі справжнім Рухом,
ніж увійти до вищого законодавчого органу держави з "Нашою
Україною".
Микола Сенчук, Ужгород
Колодій Іван
Йосипович
кандидат у депутати Ужгородської міської ради, висунутий Ужгородським
міським осередком партії ВО "Батьківщина", блок Юлії
Тимошенко, дільниця № 39
Це треба знати!
Слово до мешканців району "Доманинці"
Всі знають слово "депутат", але мало хто може пояснити, чим
саме він повинен займатися. Так от, коли хтось із кандидатів
обіцяє провести воду, телефон, відремонтувати дороги у разі
його обрання депутатом, то йому треба бути не депутатом, а,
відповідно керівником Водоканалу, зв'язківцем чи шляховиком.
Депутат міськради може тільки ставити ці питання і докладати
максимум зусиль, аби переконати своїх колег у їх важливості,
а відтак домогтися виділення певних коштів з міського
бюджету на їх вирішення.
Усі кандидати пишуть гарні програми, але практично ніхто їх
не виконує - це необхідна формальність. Коли уряд Франції
очолив генерал Шарль де Голь, то свою програму він
сформулював двома словами: "Велич Франції!" і за кілька
років зробив більше, ніж усі його попередники змогли
задекларувати у своїх програмах. Програму Івана Колодія теж
можна сформулювати двома словами: "Інтереси виборців!".
Треба розуміти, що: депутат міськради - це людина, яку
виборці наймають для захисту своїх інтересів у органах
місцевого управління; депутат мусить звітувати перед тими,
хто його обрав; і грошей за це депутатство не платять.
Крім того, всі знають, що один у полі не воїн, те саме у
міськраді. Депутату, який справді хоче щось зробити,
потрібні надійні друзі та підтримка тих людей, які його
обрали. Не треба думати, що, обравши депутата, ви можете
сидіти і чекати чотири роки, щоб потім запитати, що він для
вас зробив. Якщо ви не подбаєте про свій добробут, то ніхто
не подбає.
Обираючи Івана Колодія, ви робите вдалий вибір, бо у нього є
всі необхідні риси лідера: чесність, принциповість,
інтелект, патріотизм, впевненість у собі та своїх друзях, а
також підтримка однієї з небагатьох політичних сил, яка
здатна змінити життя країни на краще, - ВО "Батьківщина" та
блоку Юлії Тимошенко.
Група підтримки
Біографічна довідка
Народився 9 квітня 1979 року. До 10 класу навчався у ЗОШ №
17. Потім - у історико-правовому класі Спеціалізованої
творчої школи при ЗОШ № 20. У 1996 р. отримав атестат і
вступив на I курс філологічного факультету УжДУ. Водночас
працював кореспондентом кількох обласних газет. У складі
делегації студентів Закарпатської об'єднаної асоціації
студентів був учасником установчого з'їзду
Західноукраїнського молодіжного конгресу (Львів, 1997) та
Першого Всеукраїнського форуму молоді (Київ, 1998). У лютому
2000 р. брав участь у акції протесту "Україна без Кучми". У
травні 2000 р. вступив до Всеукраїнського об'єднання
"Батьківщина".
У 2001 р. отримав диплом бакалавра з відзнакою, а через рік
закінчив магістратуру. З весни 2001 р. працює кореспондентом
Закарпатської народної газети "РІО". У квітні 2001 р. разом
із іншими 60 закарпатцями брав участь у студентській акції
протесту проти відставки уряду В. Ющенка біля будівлі
Верховної Ради. З листопада 2001 р. - аспірант УжНУ.
Проживає за адресою: м. Ужгород, вул. Доманинська, 228.
Володимир
ЛИТВИН: "Не варто ощасливлювати людей месіанськими закликами
та лозунгами, бо після них настане велике розчарування"
Минулого тижня на Закарпатті з робочою поїздкою перебував
глава Адміністрації Президента Володимир Литвин. Лідер блоку
"За єдину Україну!" (у виборчому бюлетені №14) провів низку
зустрі-чей, у ході яких висловив кілька вельми цікавих
мір-кувань стосовно наших політичних діячів та загальної
передвиборної ситуації в області
У Мукачеві для зустрічі з В. Литви-ним "не знайшло-ся"
великого залу
Головна мета поїздки глави Адміністрації Президента - участь
у мітингу-реквіємі з нагоди річниці Карпатської України.
Кульмінацією цього велелюдного заходу, на який зібралися
понад чотири тисячі закарпатців, став обнародуваний
Володимиром Литвином Указ Президента України про посмертне
присвоєння Августину Волошину звання "Герой України".
Президент Карпатської України став першим закарпатцем,
удостоєним такого високого звання. А сам указ став можливим
завдяки Геннадію Москалю, котрий тричі звертався до Леоніда
Кучми з відповідними письмовими клопотаннями і ще кілька
разів усно під час особистих зустрічей. "Ми вдячні Г.
Москалю за піклування про розвиток культури Закарпаття, чого
не відчувалося раніше", - сказав доктор історичних наук,
професор Микола Вегеш, представляючи на мітингу видану за
сприяння обл-держадміністрації книжку "Во-ни боронили
Карпатську Україну"…
Через годину після закінчення мітингу кортеж автомобілів був
у Мукачеві, де на главу Адміністрації Президента очікувала
зустріч з місцевими жителями в Технологічному інституті.
Актовий зал був заповнений ущерть, люди стояли на балконі і
в проходах, здавалося, для по-дібної зустрічі можна було б
під-шукати більший зал, але...
Мукачівці просто засипали В. Лит-вина запитаннями, а його
відповіді - ґрунтовні, гострі й дотепні - переривалися
бурхливими оплесками. Наводимо найцікавіші з них.
- Які люди, на вашу думку, мають прийти в новий парламент?
- Нинішній парламент іноді намагається дати Президенту на
підпис закони, які б завдали Україні великої шкоди. Робиться
це певними політичними силами для захисту своїх кланових
інтересів. З огляду на це виборцям слід намагатися обирати
так, щоб депутат ішов у парламент не для продовження своєї
під-при-ємницької діяльності, а для праці на благо держави.
Олексій Фозекош, депутат Мукачівської міськради:
- Чи інформовані ви про ті грубі порушення виборчого
законодавства, що мають міс-це в Мукачеві, про інформаційну
війну, яка розгорнута проти губернатора області
представниками блоку "Наша Україна"? Чи знаєте ви про тиск
на ректора Мукачівського Технологічного інституту Віктора
Мигалину і про те, що в Мукачеві існує інформа-ційна
монополія?
- Я повністю інформований про цю ситуацію. Інформований
навіть про те, що сьогодні в Му-ка-чеві для зустрічі зі мною
не знайшлося більшого приміщення. Повірте, у нас достатньо
важелів і можливостей, щоб вирішити цю проблему, але ми не
бу-демо вдаватися до них, бо є людь-ми толерантними. Ви,
мабуть, помітили, що особисто з мого боку по відношенню до
жодного політика не було сказано жодного негативного слова.
Я взагалі уникаю говорити про політиків, а говорю про
проблеми і шляхи їх розв'язання. Тим не менше, найбільше
скарг сьогодні йде на адресу лише одного блоку - "За єдину
Україну!" Чому йдуть ці скарги? Бо ми відверто кажемо, що
беремо на себе відповідальність. Я особисто відповідаю за ті
проколи й проблеми, що виникають у державі чи
підпорядкованому мені конкретному відомстві. Але я хотів би,
щоб таку ж позицію займали й ті, хто при владі був учора,
або ті, хто перебуває при ній сьогодні. Бо багато з них
вважають, що це не вони відповідальні, це згори неправильно
вирішується...
- Екс-губернатор області незаконно відібрав від
школи-інтернату для дітей-сиріт у Му-качеві територію й
спор-тивний майданчик, де збудував віллу й гаражі. Невже в
правовій державі немає управи на нього? А якщо є, то чому не
вживаються рішучі заходи по кримінальних справах, порушених
проти Віктора Балоги Генеральною прокуратурою?
- Я знову ж таки не хотів би переходити сьогодні на
особистості й говорити про конкретних людей. Можу сказати
одне - ме-ні боляче, коли людину носиш на руках, підтримуєш,
ростиш, а по-тім отримуєш те, на що зов-сім не заслуговуєш.
Це те, що мо--жу сказати чисто про особисте. А з усіма
іншими питаннями - тут є прокуратура й міліція. Я не буду
проводити розслідування...
Не обійшлося й без гострих запитань. Депутат Мукачівської
міськради Євгенія Деркач (а заодно - довірена особа В.
Балоги) спробувала загнати В. Литвина в глухий кут
претензіями щодо закриття "Петрокарбохему" (це питання
належить до компетенції обласної ради). Однак робила це так
недоладно, що була освистана присутніми в залі й після
поради "піти до тих, хто насправді готував питання, щоб
підготували щось краще", замовкла...
"Ми не будемо скиглити,
ми працюємо"
Після спілкування з мукачівцями глава Адміністрації
Президента прибув до обласного цент-ру, де відвідав
відкритий нещодавно музей Августина Волошина та зустрівся зі
студентами УжНУ. Зустріч пройшла у досить нетрадиційній
формі - з КВК, парадом студентських красунь та сучасною
музикою. В залі економічного факультету не було жодного
вільного місця. Вже трохи пізніше, на заключній
прес-конференції, Володимир Литвин зізнався, що зустріч
йо-му дуже сподобалася, хоча він і не був готовий до такої
нетрадиційної форми спілкування. "Я готувався до серйозної
розмови, - сказав він. - У політичній ме-тушні просто забув,
що сьогодні, виявляється, субота. Живу не днями, а числами й
подіями". Незважаючи на напружений графік поїздок і
зустрічей, на прес-конференції глава Адміністрації
Президента виглядав свіжо і давав чіткі й обґрунтовані
відповіді на питання.
"М-Студіо":
- Комітет виборців України заявляє, що найбільше порушень
виборчого законодавства зафіксовано з боку блоку "За єдину
Україну!". Ваші коментарі. І ще одне питання: "Урочистості з
нагоди річниці Карпатської України мали відбутися не 16, а
15 березня. Через вашу поїздку ці заходи перенесли…
- Думаю, що має бути не точна дата. Бо можна прийти на подію
і відбути з холодним серцем, а потім розвернутися й піти.
Треба прийти, не говорячи слів, на тому святому місці стати,
подумати й зробити для себе правильні висновки. Це можна
зробити в будь-який день. Головне - робити висновки, а не
по-літичне шоу.
А що стосується адмінресурсу, то слово честі, думаю, тут
треба б помовчати. Бо я бачив і знаю, як на Закарпатті з
боку певних політичних сил і тих, хто їх обслуговує,
робиться тиск на опонентів. У тому числі в Мукачеві, коли
директора школи переслідують і звільняють тіль-ки за те, що
він очолив передвиборний штаб блоку "За єдину Україну!" Ви,
як об'єктивний, незалежний канал, очевидно, першими повинні
бити тривогу з цього приводу, а не говорити про чиїсь
абстрактні порушення. По-друге, відносно Комітету виборців
України. Я думаю, що кожен журналіст, коли він турбується
про істину, повинен сам докопатися до неї, а не апелювати до
різних організацій. Я зустрічався з керівником КВУ й
поцікавився - звідки такі дані про порушення? Він відповів:
"Справа в тім, що з такою інформацією до нас звертаються
представники інших партій і блоків. А ваш блок не
звертається". Так, ми дійсно не звертаємося, бо не хочемо
скиглити, а хочемо працювати. Давайте конкретні приклади
адміністративних порушень, і я запевняю, що з боку
Президента та інших адміністративних органів проти
порушників буде вжито найсуворіших заходів. А говорити
просто так… Сьогодні ми живемо в такому суспільстві, що
розмови загалом, ярлики зразка 37-го року не проходять.
- Чому під час передвиборних поїздок по регіонах ви
практично не ведете агітації за свій блок?
- Так, скрізь, де я буваю в регіонах, я не веду лобової
агітації за блок. Намагаюся взагалі відійти від цієї теми, а
говорити про ті нагальні теми, які сьогодні стоять перед
нами. Бо гола агітація, думаю, - програшна позиція. Людей не
можна ввести в оману гаслами й плакатами. Головне,
спілкування з ними, відчуття їх настроїв. Повірте, я не
люблю показухи, вона сьогодні нікому не потрібна. Все
залежить від того, як говорити з людьми. Можна обіцяти, як
це дехто робить, одразу після виборів повернути всі
радянські заощадження. Говорити так - значить посіяти в
людях якусь віру, переконати, що прийде месія, який всіх
порятує. Але потім у людей буде велике розчарування, і
повернути їх до влади буде дуже важко. Якщо в нас не буде
цього розуміння - ми станемо рухатися паралельними курсами.
Влада - своїм, а люди - своїм. Інколи ці курси
перетинатимуться на барикадах. Україні не потрібні барикади
й революції. Нам потрібен відвертий, чесний діалог про ті
проблеми й завдання, що стоять перед Україною. Не потрібно
ощасливлювати людей якимись месіанськими закликами і
лозунгами. Слід продовжувати створювати умови для того, щоб
людина могла вільно жити і забезпечити себе й свою сім'ю.
Тоді не буде потреби говорити пишномовних слів про державу й
державність. Бо це буде само собою зрозумілим.
Василь Козак, м. Ужгород
Откровение
потенциального избирателя
(об эффективности человеческого фактора)
"Вышли мы все из народа, дети семьи трудовой", но именно мы и станем решать
сейчас судьбу собственную, а значит, и всей Украины... Хотя
бы на следующие 4 года. Будут играть роль и наши симпатии
(или наоборот), доверие, неприятие, собственная гражданская
позиция, активная или равнодушная...
Одни кандидаты будут обещать манну небесную с откровенным
простодушием, другие - лишь бы поверили им... Столкнемся мы
с целеустремленными реформаторами, которые слов на ветер не
бросают... С корыстолюбивыми дельцами и амбициозными людьми,
рвущимися к власти.
Но уже сейчас, на "заре" предвыборных баталий, чувствуется,
что нынешние выборы обещают быть жесткими. Сужу об этом не
только из собственных умозаключений, но и по настроениях
окружающих... Видно, что люди хотят перемен в своей жизни и
поняли необходимость активного способствования им со своей
стороны.
Кандидаты знакомят со своими биографиями, программами
будущей деятельности, а люди слушают их речи, обещания,
заверения, отмечая хватку, ум, внешность, умение говорить и
т. п., делают свои выводы.
Среди всех достоинств претендентов, уверена, главную роль
будет играть человеческий фактор. Это вполне понятно: жизнь
тяжела почти у всех людей, возникающие каждодневные проблемы
требуют вмешательства, помощи, поддержки (со стороны
властных структур), их разрешения. И если какой-то
руководитель - человек отзывчивый, он легче войдет в
положение просителя и поможет по мере возможности.
А не так давно столкнулась с директором Ужгородской швейной
фабрики М. Каламуняк. Раньше я ее не знала. Но решила
обратиться как к женщине. Шок после смерти сына искал
выхода, и я его нашла в написании воспоминаний о покойном.
Чтобы их напечатать, стала искать спонсоров. Обратилась и к
М. Каламуняк. Она сразу мне по телефону отказала, а на
письмо даже не ответила. Чтобы издать книгу небольшим
тиражом, для начала нужно 500 гривен, т. е. помощь хотя бы
пяти человек (я за пенсию ничего не в состоянии сделать).
Если бы каждый из них, в том числе и М. Каламуняк, как я
надеялась, перечислил на расчетный счет издательства хотя бы
по 100 гривен, книгу начали бы печатать. Причем,
согласитесь, ведь существует разница между оказанием помощи
автору на книгу его стихов и помощью убитой горем пожилой
матери, которая пытается продлить любым путем Святую Память
о дорогом для нее человеке?
В жизни все переплетается: Мрак и Свет, Добро и Зло, оттеняя
друг друга, Верность, Чувство долга и откровенное
предательство... Прочитала внимательно содержание "Дела" С.
Н. Ратушняка, и возникла мысль, что оно явно сфабриковано и
яйца выеденного не стоит! А сколько отнято времени у
полезной деятельности для Ужгорода, его жителей, здоровья и
сил у экс-мэра, его родных и близких, истрачено средств и
бумаги... Кажется даже, что прокуратура и суды благороднее,
справедливее поступали (в сравнении с теми, которые "шили"
дело), хотя по долгу службы их первейшая обязанность -
карать! Обязательно кого-то удивлю неожиданностью своих
умозаключений по поводу откровенных (!) недругов С. Н.
Ратушняка, не стану их называть, их все знают! Так вот, эти
люди сразу опустили свои забрала и скрестили шпаги в
поединке с экс-мэром, и в этой схватке, поединке все способы
казались подходящими - дозволенные и недозволенные, лишь бы
одержать победу над недругом.
Предвыборная "гонка" началась, и среди кандидатур ой как
много людей, которые не оправдывают в дальнейшем надежд
избирателя! Ведь предлагают себя, например, на то же место
мэра Ужгорода далекие от хозяйственников люди, среди них и
военные, и врачи, и учителя, наверное, есть и... поэты! А
ведь кресло мэра медом не помазано. Некоторые сознательно
идут на эту должность, мечтая улучшить свой быт и т. п., и
"трудности" их не пугают, лишь бы сделать что-то в своих
интересах... а там - срок пройдет, ну, больше не изберут,
дело большое!
В этом аспекте пригодился бы испытательный срок: через
полгода, год, никаких результатов налицо нет - складывай
полномочия, иди... Как раньше было, на... вышестоящую
должность...
В этом "разрезе" вернусь к личности С. Ратушняка, которым
один мой знакомый восхищался, пока тот был у руля,.. а потом
резко изменил свое мнение по принципу: "Победителя не
судят".
С экс-мэром жизнь меня свела своеобразным способом. Я
-художник-сатирик по призванию, и часто, схватывая в
карикатуре сходство с кем-то, чаще всего не питаю к нему, т.
е. "персонажу", никаких плохих чувств. Меня, как клоуна,
влечет возможность просто повеселить публику...
Подрабатывая довольно сносно на карикатурах благодаря
редактору одной из газет, которому нравились мои рисунки, их
исполнение и острота сюжетов, я нарисовала по заданию
редакции парочку карикатур и на мэра Ужгорода С. Ратушняка и
порадовалась своей "удаче"... Но жизнь повернулась вскоре ко
мне своей темной стороной, заболел серьезно мой сын, доходов
у меня было мало в этот момент, и я, сгорая от стыда,
обратилась за помощью в мэрию, написав заявление на имя С.
Ратушняка. И он мне помог, выделил 2 миллиона теми деньгами,
и я смогла поднять сына на ноги, когда он выписался из
больницы. Деньги пошли на лекарства (тогда еще дешевые),
питание. С. Ратушняк оказался выше мелких уколов той газеты,
подошел к решению вопроса по-человечески. И с тех пор мое
мнение об этом человеке резко изменилось. В конце концов я
стала преданным (заочно) его другом (независимо от того,
сможет ли он мне помочь, если я еще раз к нему обращусь в
будущем).
Одним словом, произошла "проверка" человека жизнью, через
личные обстоятельства. А помогал он многим. Среди оппонентов
и скептиков найдутся такие, которые скажут: для
государственного деятеля доброта - не основное, особенно при
решении глобальных вопросов. Но дело все в том, что С. Н.
Ратушняк обладает не только человеческим подходом. Он
современный, молодой предприниматель, с деловой хваткой,
энергией, видением перспективы, способный в разных сферах
деятельности. Если бы ему не помешали тогда в 1998 г.
"добрые" люди, он и за второй срок, т. е. за эти последние 4
года, руководства городом еще много полезного сделал бы,
кроме того, что успел сделать за период с 1997 по 1998 г., к
сожалению, мешали, "палки в колеса" ставили люди, которые по
своему размаху, умению были гораздо слабее.
Что еще хотелось ответить. Человек мелочный в малом, обычно
мелочный и в большом деле. Он предусмотрителен, эгоистичен и
скуп. Недаром говорится: большому кораблю - большое
плавание. Как может крохобор Плюшкин (из "Мертвых душ")
вдруг стать смелым в решении вопросов, если его занимает...
заплесневелая корка хлеба! Если подобный ему деятель вдруг и
случится в общественной или государственной среде, то дальше
своего носа он ничего не способен увидеть. Широкое мышление
свойственно людям, обладающим способностью к размаху. И, как
говорится, широта натуры сопровождает людей, способных к
риску, а без последнего невозможно решить многие задачи в
коммерции. Пан или пропал! Люди, одним словом, смелые и
решительные в своей деятельности - результативны, и эта
черта особенно ценна в потенциальных реформаторах. Вспомните
Петра Великого. Каждый человек, несомненно, чувствует, на
что он способен, и стремится реализовать свои помыслы. Но
бывает и такое. Кто-то наблюдает, с какой легкостью все
получается у кого-то, и думает: а я что -хуже? И я тоже так
смогу! И часто получается у него "осечка". "Не в свои сани
не садись".
Галина Зварич
"Кожен iз нас уже досяг успiху,
але нам цього замало", -
відкрито заявляють чле-ни Команди озимого по-колiння. А тi,
кого так чи iнакше зацiкавив цей блок, ставлять собi
пи-тання, що це: вiртуаль-ний полiтичний проект чи дiйсно
"нове поколiння в полiтицi"?
З iсторiї створення блоку "озимих". Команда виникла в 1997
роцi, коли В. Хорошковський розпочав передвиборну кампанiю
до Верховної Ради по одномандатному округу Степового Криму.
Через 3 мiсяцi за нього - хто вiдверто називав себе ворогом
комунiзму, був при-хильником української мо-ви та
українського вибору Криму - вiддали голоси 53 вiдсотки
ви-бор-цiв. А в 2002 роцi за 4 мi-сяцi до виборiв виступив
на чолi нового виборчого об'єднання "Ко-манда озимого
поколiння". Для залучення в лави своїх прибiчникiв провели
Всеукраїнський вiдкри-тий кадровий конкурс, у першому його
етапi взяли участь 2300 осiб. На мiжпар-тiй-ному з'їздi
виборчого блоку "Команда озимого поко-лiння" 17 сiчня ц. р.
250 делегатiв вiд партiї та 40 фiналiстiв Всеукра-їнського
вiдкритого конкурсу за-твер-дили єдиний список канди-да-тiв
у народнi депутати. А 27 сiчня ц. р. ЦВК України
зареєструвала список виборчого блоку "озимих".
З програми Команди. Необ-хiд--на iнфрастуктурна революцiя -
тобто вiдмова вiд застарiлої та збит-кової iнфрастуктури,
розгорнутої ще за часiв СРСР. Тех-ноло-гiч-не й
органiзацiйне правове переобладнання енергетичного i
транспортного ринку. Нова регiоналiза-цiя країни. Епохи
економiчної та соцiаль-ної активностi будуть роз-по-дiленi
по-новому, незалежно вiд адмiнiстративних кордонiв, на
зразок Європи i Росiї. Адмiнi-стра--тив-но-територiальна
ре-фор-ма - тотальна змiна систем розселення в країнi i
пов'язанi з цим змiни у статусi мунiци-па-лiтетiв. Уже нинi
в Українi ок-рес-ленi контури енергетичних i транспортних
ринкiв, вони явно не збiгаються з зонами впливу обленерго i
зонами юрис-дик-цiї транспортних департамен-тiв ОДА. Для
реалiзацiї iнфра-струк---тур-них i структурно-еко-ноiч-них
проектiв необхiдно буде розширити областi. Провести
комунальну реформу - це порушити питання про банкрутство
мунi-ци-палiтетiв i привати-за-цiю комунальних пiдпри-ємств,
корiнне переобладнання ринку житла i комунальних послуг.
Необхiдним є фор-мування нової соцiальної полiтики.
З другого Манiфеста "озимих". "Призначення "Команди озимого
поколiння" полягає у тому, щоб 9 iз 10 українських родин
могли власноруч заробляти на життя, платити за медицину та
освiту i не замислюватися про пенсiї. Саме тодi ми згадаємо,
що в iсторiї українського сус-пiльства були часи, коли
зем-ський лiкар отримував вiд держави платню тiль-ки за
лiку-ван-ня жебракiв, а всi iншi вважали негiдним не
заплатити лiка-рю за вiзит чи лiку-вання. Саме тодi ми
згадаємо тi часи українського життя, коли всi родини вносили
кошти в школи, де навчались їхнi дiти.
Наше завдання -
дати людям, якi годують Україну, вiру в себе та впевненiсть
у власних силах". |
