Сергій Ратушняк: "Якби не увага охорони СІЗО,
то години дві - і мене не було б серед живих..."

Кажуть, тюрма міняє людину. Це твердження цілком можна застосувати й до Сергія Ратушняка. Той, хто слідкує за політич-ною кар'єрою екс-мера Уж-города, не може не поміти-ти змін у його поведінці й характері. Особливо, якщо порівняти передвиборні кампанії 1998 і 2002 років. Сьогодні ми завершуємо інтерв'ю з С. Ратушняком, у якому він дає власну оцінку подіям останніх років. По-чаток інтерв'ю надруковано в попередніх номерах "РІО"

"Рецидив проривної виразки виник у мене на нервовому грунті"
- Сергію Миколайовичу, наскільки мені відомо, 16 березня міліцейський патруль отримав чітке завдання: виїхати за конкретною адресою й заарештувати Ратушняка. Це значить, що вас хтось здав зі своїх, чи не так?
- Так, я знаю. Того вечора я сидів у кафе. Спочатку міліцейський УАЗик під'їхав і просто заправився, а потім повернувся по мене. Хто здав? Знаю, і чому - теж. Але хай це залишиться таємницею міліцейської агентури, яка відома й мені.
- Чому вас посадили в СІЗО Служби безпеки, а не МВС?
- Не знаю. Де сидіти, вирішував не я, хоча моя справа дійсно нічого не мала до СБУ. А через 22 дні після арешту з прокуратури в УСБУ надійшов лист: терміново дайте щось на Ратушняка, бо горимо. Прокурор чудово розумів, що тримати мене під арештом немає підстав, оскільки сама кримінальна справа порушена незаконно. У відповідь йому порекомендували перевірити інноваційний кредит, і на основі цієї рекомендації слідчий порушив одразу три кримінальні справи. Ні державі, ні колективу, ні особі не було завдано жодних збитків, ніхто не постраждав, а кримінальні справи - будь ласка!
- Хто був вашим сусідом по камері?
- Якийсь росіянин, що колись працював будівельником у Чечні, а потім нелегально перейшов кордон зі Словаччиною, був затриманий і переданий Україні. Сусід лише зрадів, коли в камері з'явився я, бо зі мною прийшли харчі, мило, зубна паста і т.д.
- Ви знали про мітинги в Ужгороді?
- Так, мені давали читати деякі газети і дозволяли дивитися телебачення.
- А як ставилася до вас охорона?
- Дуже нормально. Але скоро на нервовому ґрунті в мене виникла виразка шлунка. Проривну виразку я вже мав 20 років тому, і от тепер - рецидив. Ще в камері почав бліднути, втрачати свідомість, а потім пішла блювота кров'ю. Якби не увага охорони, то години-дві - і я був би мертвий. Вони вчасно викликали "швидку".
- Пам'ятаєте перебіг хвороби і події довкола неї?
- Так, усі подробиці. Спочатку мене лікували консервативно - ставили крапельниці, робили уколи. А через кілька днів на-дійшла команда - етапувати в СІЗО. У лікарню приїхали 20 "беркутів" із кийками й бронежилетами - справжнє шоу! Питаю: "Що вас так мало - двадцятеро? Хоч би 120 приїхало…" Привозять у СІЗО, а туди не пускають. Нема, кажуть, ні постанови, ні слідчого - не пустимо. Простояли перед зачиненими воротами кілька годин - ні туди ні сюди. Я весь час був у машині на задньому сидінні "Жигулів". Хлопці, правда, встали, щоб міг лежати. Прямо там з мене й пішла кров. Машина одразу повернула в лікарню, і через півгодини я вже лежав на операційному столі.
- Хто дав команду етапувати з лікарні в СІЗО?
- Думаю всім зрозуміло, хто дав команду - це йшло по партійній лінії. Вони просто реалізували на мені свій садизм. І саме через те, що реалізували його з максимальним, рафінованим пафосом, вони втратили самі, і втратили назавжди в цьому регіоні. Могли ж зупинитися, сказати самі собі: "Досить!" Не сказали. Вони йшли до кінця - замовляли строк і все те, що мало статися при етапуванні, на зоні й т.д.
Усе це ставало мені відомо, ви ж знаєте - сьогодні таку інформацію важко приховати.
- Кажуть, що вам гарантували шість років ув'язнення й пропонували очолити на зоні швейний цех.
- Не хочу я про це говорити…
- Після операції ви залишалися в лікарні аж до етапування у Львів, чи не так?
- Так, а для забезпечення етапу до Ужгорода прибув Львівський обласний прокурор. Два-три дні в лікарню його не пускали мітингуючі, але потім він зайшов. "Треба їхати до Львова, - каже, - і щоб усе було нормально". Я питаю: "Ви розумієте, що виконуєте політичне замовлення, і що в моїх діях немає жодного криміналу?" "Ну, я розумію, - відповідає, - але треба, щоб усе було добре, то краще спокійно поїхати". "Тоді змініть запобіжний захід, якщо розумієте…" Було намагання домовитися: якщо я добровільно поїду, він на це відреагує і начебто змінить запобіжний захід. Але я розумів, що це замовлення, і не вірив йому.
- Але ж ви усвідомлювали, що прокурор мусить виконувати вказівку зверху. Не спокійніше було змиритися й поїхати добровільно?
- А я з ним бився, чи що? Прибув львівський "Беркут" з автоматами й щитами, одягли на мене наручники, травмували живіт - і в машину. А на перевалі насильно виштовхували в туалет, хоч я й не погоджувався… Мої друзі супроводжували нас на двох машинах до самого Львова, бо була підозра, що мені спробують влаштувати спробу втечі й пустять автоматну чергу в спину. Я не кажу, що є документальне підтвердження цьому, але після всього, що зі мною вчинили, така підозра мала право на існування.

"У львівському СІЗО
я проводив політінформації"
- Чим закінчилися ваші кримінальні справи?
- За ст. 80 (порушення правил валютних операцій) мене виправдали, оскільки кримінальна справа була порушена незаконно. А по інноваційному кредиту порушили аж три справи, які суперечили одна одній: зловживання владою, перевищення влади й посадовий підлог. Першу справу з цієї причини відкинули взагалі, другу (ст.166 ч.3 - перевищення влади) перекваліфікували на ч.1, яку можна застосувати до будь-якого чиновника, що підвозить додому дружину на службовому автомобілі. Третю (ст.172 ч.3 - службовий підлог) так само переквалі-фікували на ч.1. А після цього за обома статтями мене амністували. Таким чином, від моменту проголошення вироку я не судимий. Але все одно буду домагатися виправдання у Верховному суді. Маю бути не амністованим, а виправданим, так, як це й випливає з суті моєї справи.
- Як довго ви перебували в ув'язнен-ні?
- Загалом майже вісім місяців, а у Львові близько 100 днів. До речі, два місяці я провів у камері Чорновола - так званій "прес-хаті". До мене кинули сусіда, котрий довго й безуспішно намагався щось випитувати, витягнути інформацію…
- Ці вісім місяців змінили вас?
- Так, змінили. Це засічка в пам'яті й душі на все життя. Не на рік-два, а на все життя.
- Поділіться досвідом - які якості треба проявити за ґратами, щоб залишитися самим собою?
- Тюрма - це те ж саме суспільство, просто концентроване. Якщо тут з десяти промахів на дев'ять не звернуть уваги, то там не прощається жоден. Дія, слово, погляд - усе має свій прямий і зворотний ефект.
- Доводилося потрапляти в складні ситуації?
- Доводилося, інколи потрібно було проявити й жорсткість. Але я виходив з таких ситуацій достойно.
- Невже були спроби "наїздів"?
- Були, звичайно. Але я припиняв їх у зародку. Хоча знищити людину в СІЗО нічого не варто. Є камери для практично неви-ліковних хворих - з проказою, сифілісом, туберкульозом. Достатньо кинути в цей колектив людину, і через місяць-два ти відраховуєш дні до своєї кончини. Усе робиться просто, без будь-якого насильства. Я вже не кажу, що людину можна фізично поламати, вдарити в спину заточкою чи отруїти.
- Яким було ставлення з боку працівників Львівського СІЗО?
- У нас склалися абсолютно нормальні, можна сказати, хороші стосунки. Я там навіть політінформації проводив. Збиралися в камерах по десятеро й більше чоловік і годинами спілкувалися - про загальну ситуацію в державі, структуризацію політичних сил і т. д. Деякі охоронці приносили мені з дому харчі, так що в мій бік не було жодної агресії.
- А з боку зеків?
- Скажу так - якщо ти нормальна людина і поводишся як слід, то й до тебе буде нормальне ставлення. Хоча були намагання спровокувати на конфлікт - просто, щоб перевірити. Знаєте, якщо інтелігентна, м'яка людина потрапляє за грати в камеру до рецидивіста, то її дуже легко довести до шизофренії чи навіть суїциду. У дуже стислі строки.
- Який головний урок ви винесли із перебування в СІЗО?
- Було кілька уроків. Перший - якщо чітко розуміти, що твоя свобода закінчується там, де починається свобода іншого, - в тебе не виникатиме проблем. Потім, я більш глибоко переконався в тому, що значить взаємоповага - незалежно від рангів і фізичних чи інтелектуальних даних. А взагалі по всіх подіях, що сталися зі мною, головний урок такий: не варто намагатися змінити суспільство в глобальних масштабах із далекої периферії. Тільки якщо такі зміни відбуваються як об'єктивний розвиток самого суспільства, можливий успіх. А нав'язувати щось зі своєї дзвіниці - безглуздо. Я дозволив собі це і тяжко заплатив. Ось такий урок…

"Я довго мовчав, бо хо-тів, щоб назріла потре-ба почути Ратушняка"
- Після всіх цих подій ви досить довго мовчали. Чому?
- По-перше, час було трохи спочити - насолодитися спілкуванням із сім'єю, дітьми, батьками. Треба було піднімати підприємства, тому я був дуже зайнятий. Потім, ще 6-8 місяців після звільнення йшло намагання цих же політичних сил знову щось навісити мені й заарештувати, щоб не дати можливості взяти участь у виборах. Тому я свідомо намагався ізолювати себе від будь-якого громадського життя. Нарешті, я завжди знав, що ужгородці, закарпатці - читаючі люди, які цікавляться громадсько-політичними процесами. І безумовно, я маю що їм сказати. Але я хотів, щоб назріла потреба почути Ратушняка. Ця потреба назріла, і тоді я вийшов у світ.
- Ваша діяльність за останні місяці викликала багато суперечок.
- Наприклад?
- Не бажаєте прокоментувати події довкола конфлікту в обласній раді?
- Я й тоді казав і зараз кажу, що як до людини ставлюся до Івана Васильовича Іванча з глибокою шаною й повагою. Але з точки зору його як керівника й політичної фігури вважаю, що голова облради допустив стільки шкідливих помилок (можливо, й несвідомо), що мав би політично відійти. Ніхто не має права на фінансово-політичну узурпацію області. А я розцінюю його ді-яль-ність за останні 2-3 роки як таку, що спря-мована на користь одного вузького кола і руйнує рівність можливостей як для регіонів, так і структур чи окремих особистостей. Проти цього я завжди буду виступати.
- Фактично вийшло так, що під час цих подій ви діяли в одному полі з СДПУ(о).
- Це СДПУ(о) діяла в одному полі зі мною - давайте називати речі своїми іменами. Якщо ця партія називає себе такою потужною, то чому не завершила справу? А тому, що понад сорок депутатів, своєрідний контрольний пакет, не хотіли бути ні на боці Іванча й Балоги, ні на боці СДПУ(о). Я спілкувався з депутатами й почув: "Ми не допустимо, щоб переможцем вийшла СДПУ(о)"...
- А ви самі визначилися з політичними симпатіями?
- Безумовно. Тому й балотуюся самовисуненням.
- Я не зовсім це маю на увазі. Як ви ставитеся до політичних партій, блоків і їх лідерів? Наприклад, до Віктора Ющенка.
- В. Ющенко - прямий антипод В. Медведчука. Це людина, котра має позитивну енергетику, вона може сісти, нічого не говорити, і все одно викликатиме симпатію. Але я з претензією ставлюся до відсутності в Ющенка напористості як лідера. Ми, слов'яни, можемо полюбити лагідну, толерантну, набожну людину. Але ніколи не згуртуємо довкола неї всю націю й не підемо в огонь і воду, якщо ця людина не буде джерелом напору, харизми й непереможності. Тільки тоді, коли в політичного діяча світиться на чолі - "не вір, не бійся, не проси" - усі зрозуміють, що він лідер. А Ющенко десь і боїться, і більше вірить, як не вірить, і більше просить, ніж не просить.
- А за кого будете голосувати ви?
- Не скажу, щоб не нав'язувати читачам своїх політичних симпатій. Але думаю, що основна дилема цих виборів - голосувати за владу (блок "За єдину Україну!") чи ні. У закарпатців влада має асоціюватися перш за все з Геннадієм Москалем, який робить для області надзвичайно багато. Тому, якщо люди підтримують нинішнього губернатора, буде логічно, що вони проголосують саме за владний блок.
- До речі, про губернатора, вірніше, його недавнє інтерв'ю на вашу підтримку. Як думаєте, чому Г. Москаль підтримує вас?
- Думаю, тому, бо заслуговую на це. А по-друге, губернатор ще раз показав, що є відвертою й прямолінійною людиною, якій не властиві політичні ігри й підкилимні інтриги.
- Ви впевнені в своїй перемозі на виборах?
- Безумовно. Я вважаю, що володію найбільшим потенціалом реалізувати бажання виборців міста й округу. Об'єктивно.
- Багато ваших колишніх соратників не зацікавлені в поверненні Ратушняка. Вони мають свій бізнес, інтереси…
- Це далеко не всі виборці. Вісімдесят відсотків людей не мають відношення ні до бізнесу, ні до чиновників. Це прості, звичайні люди, для яких покликана працювати держава.
- Останнє, трохи провокаційне, питання - дайте прогноз: за скільки годин до фінішу вас знімуть з передвиборної дистанції?
- Я вже казав на початку інтерв'ю, що мене важко чимось здивувати, особливо з боку тих сил, що виявили стосовно мене стільки зла. А щодо вашого питання - чи знімуть - то це залежить від того, як швидко мої опоненти доберуться до потрібних кишень. Бо законодавчих підстав для зняття моєї кандидатури немає.
Провів інтерв'ю Ярослав Галас

Дорога у безодню

"Хай не буде тобi iнших богiв передо Мною!" (Перша Божа заповiдь)

Останнiм часом шпальти газет стали ряснi ти рекламними оголошеннями стосовно рiзних так званих цiлителiв, знахарiв, екстрасенсiв, вiщунiв. Хто ж вони насправдi, цi но-во-яв-ленi, але вже "вiдомi спаси-те-лi" (як вони себе iменують), чи можуть справдi допомогти тим людям, якi з довiрою звертаються до них? Спочатку глянемо на змiст "запрошень" тих, хто приходить на "численнi прохання".


"Iндивiдуальний прийом проводить вiдома знахарка i рятiв-ниця Валентина. З вас, ваших дiтей i внукiв за допомогою старовинних замовлянь i молитов Валентина знiме причину, прокляття, вроки, чаклунство, наговори, приворот i назавжди захистить вас вiд впливу чорних сил".
"На прохання шануваль-никiв потомствена ворожка та вiщунка п. Свiтлана. Хто хоче знати свою долю? Мрiєте, щоб у вашому домi настали мир та спокiй? Прагнете добробуту? П. Свiтлана ворожить на картах Таро та давньоруських, на кавовiй гущi, по рогiвцi очей, руцi, зливає на вiск та олово..."
"Всесвiтньо вiдомий турецький знахар i спаситель Iлхам ворожить, вiщує, передбачає долю. Пiд час ворожiння Iлхам використовує 15 видiв карт. У його арсеналi 40 видiв ворожби... Пiсля зустрiчi з Iлхамом у багатьох з'являються ясновидiння, вiдкривається третє око".
"На прохання ба-гатьох знаменита цiлителька i спасителька Марфа..."


Чи повинен християнин, який має надiю на Боже милосердя, вiдвiдувати сеанси "всесвiтньо вiдомих спасителiв". Вiдповiдь на це запитання знаходимо ще в Старому Заповiтi. "...Не должен у тебя находиться... прорицатель, гадатель, ворожея, чародей, обаятель, вызывающий духов, волшебник и вопрошающий мертвых; ибо мерзок перед Господом всякий делающий это, и за сии то мерзости Господь Бог твой изгоняет их от лица твоего..." (Втор., 18, 9-14).
З цих рекламних плакатiв перед нами вiдкривається внутрiш-нiй свiт гордого мага - ультрасучасного чаклуна, - у якого вiдсутнi будь-якi благодатнi дарування, а прослiдковується корiн-ня, кiнцiвки якого ведуть у пе-кель-ну безодню. Аналiзуючи цi заклики, вiдразу можна побачити пiдступний замисел лжецiли-телiв. Адже згiдно з Святим Пись-мом у нас один Спаситель - Iсус Христос. Цi ж люди гордо iменують себе рятiвниками, повнiстю вiдкидаючи Бога, обiцяючи наївним клiєнтам "швидку i легку допомогу". При цьому, зазначте, їм самим не потрiбно докладати нiяких зусиль. Але ж, як вiдомо з Єван-ге-лiя, "Царство Боже береться силою", а легка дорога веде у безодню. Чи не є вiдкриття "третього ока" та ясновидiння звабою для простакiв, яке, як правило, звершується бiснуванням? Захиститися вiд впливу темних сил можна любов'ю до Бога, до ближ-нiх, смирiнням, добрими справами. А боротьба з силами зла триває все життя. Той, хто витерпить до кiнця, спасеться, говорить Господь. Далi Христос каже: без мене не можете робити нiчого. Тiльки його Iменем виганяли бiсiв, зцiлювали рiзнi недуги, воскрешали навiть мертвих. Але це робили тi великi подвижники, якi все своє життя прожили в чистотi, покаяннi, трудi, подвигах. Хiба Господь брав за зцi-лення грошi? Ворожба, гадання на картах, вiщування, спиритизм завжди вважалися диявольським ремеслом. Один зi св. Отцiв назвав карти книгою Сатани. Всi їх-нiм методи не що iнше, як магiч-ний ритуал, який згубно дiє на людей. Чи не про таких лже-спа-сителiв попереджав Христос: "...Ибо восстанут лжехристы и лжепророки, и дадут великие зна-мения и чудеса, чтобы прель-стить, если возможно, даже избранных". Насправдi ж рiд цей (сатанинський), говорить Господь, виганяється тiльки молитвою i постом. I екстрасенси, i гiпнотизери, i кодувальники руйнують своїми окультними методами захисну систему людської душi, яка охороняє вiд темного сатанинського свiту, що оточує нас. Проходить це через кон-цен-трацiю пацiєнта на особi "цiли-те-ля", через якого, як через ме-дiум проходить демонiчна дiя. Пiд виглядом сеансу кодування здiйснюється iдолослужiння, де роль iдола - медiума з демо-нiч-ним свiтом - вiдiграє кодувальник.
Чудотворiння, зокрема лiку-ван-ня хвороб - особливий дар Божої благодатi. Це висока нагорода за безперестанний, багатотрудний , аскетичний подвиг надзвичайно напруженої, непримиренної боротьби з грiховними пристрастями. Чи може удостоїтися такого дарування зцiлення людина грiха, котра не тiльки не має найменшого поняття про християнське подвижництво, але навiть i не приблизилася до церковної огорожi? Нам можуть заперечити: "I все ж успiхи по-дiб-ного лiкування загальновiдомi". Отцi Церкви свого часу вiд-по-вiдали на подiбнi заперечення: "Нехай ми будемо хворi, краще залишитися хворими, нiж для звiльнення вiд хвороби впасти у нечестя. Демон, якщо i лiкує, бiльше нашкодить, нiж принесе користi. Доставить користь тiлу, яке з часом помре i згниє, а зашкодить безсмертнiй душi. Якщо деколи за попущенням Божим i зцiлюють демони (через ворожбу), то таке зцiлення буває для випробування вiрних, не тому, що Бог не знав їх, а тому, щоб не навчилися приймати вiд бiсiв навiть зцiлення".
Як торговцi невiльниками, про-понуючи малим дiтям пи-рiжки, солодощi тощо, позбавляють їх свободи i навiть самого життя, так i чародiї, обiцяючи вилiкувати хворобу, залишають людину спасiння душi (св. Iоанн Златоуст). Ви купленi дорогою цiною (цiною кровi Христа-Спасителя) - говорить Апостол Павло, не робiться рабами людей (Кор. 7, 23).
Екстрасенси заявляють, що у них дуже сильне бiополе i з допомогою цього вони спроможнi вилiкувати хвороби. Деякi з них лiкують навiть на вiдстанi. Тому використовують у своїй практицi телебачення. Чи не всi знають про сумнозвiснi телесеанси Кашпiровського, Чумака. Проте небагатьом вiдомо, що нiхто з них не хотiв хреститися у церквi, мотивуючи тим, що може "втратити дар". Невже у зверненнi до Бога можна втратити обдарування? Адже всi благодатнi влас-тивостi, якими володiє людина, є Божим даром, i в спiлкуваннi з Господом вони примножуються, набувають бiльшої сили. Чому вiдмовилися прийти у лоно Церкви Кашпiровський, Чумак i їм подiбнi, здогадатися неважко. Як сказано в Євангелiї вiд Матвiя, "дерево пiзнається по плоду", i як свiдчить Апостол Яков "з одного джерела не може текти гiрка i солодка вода...". Сатанинський характер впливу Кашпiровського проявляється вже пiд час його сеансiв, про що свiдчать, наприклад, данi доктора психологiчних наук В. Лебедєва. Наведемо деякi з них: "Обслiдувано 2015 шко-лярiв, 93 % були учасниками сеансiв Кашпiровського. Пiд час сеансiв спостерiгалися нав'яз-ли-вi рухи, iстеричнi реакцiї, галю-цинацiйнi феномени та iншi пси-хiчнi порушення" - наяву всi ознаки оволодiння тiлом людини нечистим духом. Щось не доводилося зустрiчати людину, якiй би вiдомi телегiпнотизери допомогли. Зате з преси вiдомо про чимало летальних випадкiв прямо бiля телевiзорiв пiд час сеан-сiв екстрасенсiв; дехто пiд час лiкування у телемагiв впадав у бiснування, мав психiчний розлад. Чому, скажiть, чим бiльше з'являється рiзних знахарiв, цi-ли-телiв, екстрасенсiв, тим бiльше людей хворiють? Якби цi "спаси-телi" дiяли силою Божою, було б усе навпаки.
Чаклуни i бабки-шептунки привертають до себе вiруючих тим, що в їхнiх будинках є iкони, у своїй "цiлительнiй" практицi вони використовують молитви, приймають на лiкування тiльки хрещених людей, у розмовi вживають релiгiйнi слова або вирази iз св. Письма i т. п. Є серед них i такi, хто говорить про добро i милосердя, привертає до се-бе добротою i ласкою. Але це все не зменшує небезпеки, яка прихована в їхнiх дiях, оскiльки через них невидимо дiє диявол. Пiдступно диявол може пiдкрас-тися через вовкiв в овечих шкурах у людськi душi i внушити їм таку думку, що цi бiсiвськi "цiли-телi" дiють силою Божою. Iкони в домi чаклунiв висять не для прославлення Господа Бога i тих святих, лик яких зображений на образах, а для того, щоб їх ганьбити. Молитви, якi читають чаклуни, не християнськi, а спотво-ренi, без смислу, складенi темною диявольською силою, служать вони не для спасiння, а для погибелi душi. "Лiкують" чаклуни лише хрещених людей, щоб повернути їх у згубнi сiтi сатани, з яких вони вирвалися через Хрещення (а нехрещених людей навiщо "лiкувати" чаклунам: вони й так не Божi люди).
Пригадується випадок одного з духiвникiв, який став свiдком факту, що мав мiсце в Троїце-Сергiєвiй Лаврi в Росiї. До старця пiдiйшла одна жiночка рокiв п'ятидесяти, i стала просити благословення, щоб зцiлювати людей. Монах глянув на її фарбо-ванi нiгтi, обличчя у косметицi й поцiкавився: "А як ти можеш зцiлювати?" Та вiдповiла: "Та ось, читаю молитви, кроплю водою, помазую маслом". На що старець суворо вiдповiв: "А хто тобi дозволив? Ти хто - священик, монашка? Iменем Господа Iсуса Христа, я забороняю тобi приймати людей i калiчити їхнi душi". Вiд почутого та аж стрепенулася, потiм поспiшно подалася вiд старця. Повернувшись, iз злобою кинула: так, я читаю над людьми й "Отче наш", i "Вiрую", але при цьому в думках проклинаю їх i закликаю свого бога. Якого? Здогадатися неважко. Гадаю, коментарi тут зайвi.
Я мав змогу побесiдувати з духовно хворою молодою жiн-кою, якiй доводиться проходити не одне вичитання, аби позбавитися одержимостi. У розмовi во-на зiзналася, що свого часу ходи-ла "на лiкування" до екстрасенса, а коли їй пропонували вiд-вiдувати служби у церквi, то вона лише смiялася. Господь попустив, що в неї вселився лукавий. Варто побачити, з якою вiрою зараз ця жiнка звернулася до Бога. Думається, згаданi двi iсто-рiї стануть пересторогою для тих легковажних людей, якi шукають легкого зцiлення без Бога. Ця дорога направлена у безодню.
Згiдно з 61 правилом VI Вселенського Собору, людина, яка звернулася до чаклунiв i знахарiв за зцiленням, вiдлучається вiд св. Причастя на шiсть рокiв.
Едуард Невiдомий

Файні зуби кожен любить! Оберiгаючи власне здоров'я, ми оберiгаємо своє життя

Посмiшка - вiдмiтна риса людини, яка почувається здоровою i щасливою, а здоровi зуби - це її гарне самопочуття. Вони прикрашають обличчя, забезпечують чiткiсть вимови i сяючу посмiшку. Але це тодi, коли вони добре розвинутi, здоровi i займають в щелепi правильне положення. Однак нерiдко спостерiга-єть-ся неправильний розвиток зубiв, нерiвно-мiрне розмiщення, а також рiзнi захворювання їх. Кожного з нас турбують питання: коли починати дитині чистити зуби, яку пасту обрати, як навчитися регулярно доглядати за ротовою порожниною. Бо це вмiння є профiлактикою найбiльш поширених стоматологiчних захворювань - карiєсу i хвороб пародонту. I для того, щоб попередити хворобу, необхiдно знати причини, якi її викликають.

Зуби в чорну дiрочку
Карiєс є розповсюдженим захворюванням. Поступово прогресуючи, вiн приводить до повного руйнування зубiв. Це хронiчний патологiчний процес, при якому порушується тканина зуба i утворюється карiозна порожнина. Карiєс i його ускладнення стають джерелом численних хронiчних процесiв в органiзмi людини.
Основними причинами ураження зубiв карiєсом є перенесенi в дитячому вiцi iнфекцiйнi захворювання, неповноцiнне харчування з перевагою мучних i солодких продуктiв, недостатнiй гiгiєнiчний догляд за зубами, несвоєчасне лiкування вже уражених карiєсом зубiв.
Найбiльш ранньою ознакою ушкодження зуба карiєсом є помутнiння емалi - поява бiлої плями. У цiй стадiї слiд приймати лiкарськi засоби, назначенi лiкарем, обмежити прийом солодощiв, систематично чистити зуби лiкувально-профi-лак-тичними зубними пастами - усе це допоможе призупинити розрушення емалi зуба. У противному разi карiозна пляма збiльшується, емаль на її мiсцi руйнується i утворюється карiозна порожнина, лi-ку-вання якої проводиться тiльки шляхом пломбування. Якщо своєчасно не звернутися до лiкаря i не вилiкувати зуб на ран-нiх стадiях розвитку карiєсу, то iнфекцiя глибоко проникає в тканини, що оточують корiнь зуба, вiдтак утворюється хронiчна дiлянка запалення в щелепi. Це перебiгає часто безсимптомно, але, на жаль, є причиною важкого захворювання щелепових кiсток i тканин обличчя.
Таким чином, карiєс зубiв може давати тяжкi ускладнення, бути причиною захворювань iнших органiв. Зуб з оточуючими його тканинами утворює один орган, що називається пародонтом. Захворювання пародонту полягає в тому, що зуби починають поступово хитатися, кiсткова стiнка, в якiй сидить корiнь, розсмоктується, внаслiдок чого утворюється гнiй. Ранньою ознакою цiєї хвороби є легка ру-хо-мiсть зубiв, поява ясневої кишенi, кровотеча з ясен. Надалi процес прогресує, зуби стають рухомими i випадають. I ось чому своєчасне лiкування зубiв або виривання їх, якщо це показано, попереджує мож-ливiсть виникнення рiзних ускладнень.

Профiлактика -
рiч важлива
Дуже часто ми замислюємося: а чи iснують якiсь профiлактичнi методи боротьби з карiєсом i його ускладненнями?
Для профiлактики карiєсу зубiв можуть використовуватися рiзнi пiдходи. Для нас - мешканцiв Закарпаття - це одна з актуальних проблем, оскiльки кожна область належить до ендемiчних зон з природним дефiцитом фтору в навколишньому середовищi.
Фториди вiдiграють величезну роль у зниженнi цього захворювання. Вони затримують розвиток карiєсу, посилюючи ремiнералiзацiю i змiнюючи структуру емалi та роблячи її менш розчинною.
Фторид може надходити до зуба двома шляхами: з питною водою - це системний метод, а також безпосередньо, наприклад, iз зубних паст. До числа системних методiв профiлактики карiєсу також належить фторування води, солi, молока i напоїв.
Фторування води вiдбувається з використанням недорогих препарати: фториду натрiю, натрiєвої солі кремнефтористоводневої кислоти та iнш.
Фторування солi є простiшими та дешевшими, нiж питної води. Крiм того, кiлькiсть споживання солi - величина бiльш постiйна, нiж вода. Споживання фторованого молока з раннього дитинства дає позитивнi ефекти.
Фториди можуть бути у виглядi крапель чи таблеток. Серед рекомендованих Fluorid (Болгарiя), Fluoretten law, Fluoretten forte (Нiмеччина). Таблетки приймають 1 раз на добу, краще вранцi пiсля снiданку. Прийом таблеток фториду натрiю можна чергувати з прийомом вiтафтору. Тривалiсть прийому 200-250 днiв на рiк. Фармакологiчна дiя "Вiтафтору" обумовлена поєднанням в ньому вiтамiнiв "А", "Д", "С" та фтору.
Можна застосовувати мiсцевi аплiкацiї фтору - на очищену поверхню зубiв накладати ватний тампон, змочений 1-2 % розчином фториду нат-рiю. Ефективними є 3-7 сеанси 2 рази на рiк. Використовують аплi-ка-цiї свiтлого розчину 2 % фториду натрiю пiсля попереднього електрофарезу 10 % розчину глюконату кальцiю.
Протикарiознi гелi мають ту перевагу, що застосовуючи їх у спе-цi-альних лотках, можна пролонговано обробляти всю порожнину рота за одну аплiкацiю. Для аплiкацiї використовуйте 1-2 % гель фториду натрiю на 35 % агарi. Гелi досить ефективнi при аплiкацiйнiй методицi та електрофоретичному вве-ден-нi речовин.
Протикарiознi зубнi лаки - це виключення контакту емалi зубiв з карiє-со-ген-ними факторами.
Фторовмiснi зубнi пасти належать до найбiльш розповсюджених i доступних засобiв мiсцевої профiлактики. У нашiй ендемiчнiй зонi слiд використовувати цi пасти 5 рокiв i довше.
Таким чином, правильне харчування, належний догляд за ротовою порожниною, сучасне лiкування хворих зубiв i використання засобiв профiлактики карiєсу, назначених лiкарем, допоможуть вам зберегти зуби здоровими та мати гарну посмiшку.
Не забувайте систематично звертатися до стоматолога заздалегiдь, перевiрити чи все гаразд, нiж бiгти, коли вже заболiло.
Стоматолог дасть вам правильну пораду щодо стану вашої ротової порожнини.
Пам'ятайте: дотримання правил догляду за ротовою порожниною i зубами, перевiрка зубiв у лiкаря не менше одного разу на квартал дадуть можливiсть вам зберегти вашi зуби мiцними, здоровими та мати бiлоснiжну посмiшку.
Леся Симулик,
завiдуюча терапевтичним вiддiленням обласної стоматологiчної полiклiнiки


Актуально: грибкові захворювання

Перші березневі дні раду-ють нас весняним теплом. У цей час ми хочемо виглядати свіжими, --молодими і, звичай-но, здоровими. Отже, погово-римо про широко розповсюд-жену проблему, яка є не тільки косметичним недоліком, а і небезпечним захворюванням
Грибкові захворювання (мікози) - це велика група хвороб шкіри, що викликані патогенними грибками. Вченим відомо понад 500 видів грибків, що зустрічаються в різних країнах. Вони розподілені на кілька основних груп.
Кератомікози уражують верхній шар шкіри та перебігають без вираженої запальної реакції (наприклад, різнокольоровий лишай), епідермомікози (мікоз стоп, кандидози) перебігають з вираженим запаленням внаслідок проникнення грибків глибше в епідерміс. Трихомікози (трихофітія, мікроспорія) уражують роговий шар і волосся. Глибокі мікози уражують безпосередньо шкіру та підшкірну клітковину. З грибками ми стикаємося дуже часто, але величезне значення для розвитку захворювання має загальний стан організму, в першу чергу, імунітету. Потрапивши на шкіру, грибки не завжди дають прояви хвороби. У декого "спостерігаються" незначні зміни або носійство.
Грибки дуже люблять приживатися в організмі ослаблених людей з порушенням обміну речовин (обмінні захворювання, наприклад, цукровий діабет), зміною балансу вітамінів (весняні авітамінози, особливо дефіцит вітамінів групи В), дисбактеріозу (після прийому тривалих курсів антибіотиків), а також, котрі приймають імунодепресанти, кортикостероїдні гормони, у вагітних. Місцеві фактори, які відіграють роль - це розлади кровообігу, підвищення потовиділення, супутні гострі та хроніч-ні інфекції, травми - тертя та ін. Під впливом місцевих процесів поступово зміню-ється реактивність організму, що супроводжується певними імунними зсувами.
Всі погодяться, що уражений грибком ніготь - не найестетичніше явище, яке може викликати навіть відразу. Потемніння, відшарування, потовщення, поява білих смужок на нігтях - все це свідчення грибкової хвороби нігтя. У 1999 році в Україні було обстежено 92000 осіб, які вважали себе здоровими і до дерматологів не зверталися. Виявилося, що більше третини з них мали різні грибкові інфекції і 52 % - грибкове захворювання нігтів - оніхомікоз. Зараження мікозом стоп може відбутися в сім'ї при безпосередньому контакті з хворим, а також через взуття, одяг, предмети вжитку (килими у ванній, манікюрні набори та ін.), при відвідуванні спортзалів, саун, басейнів, лазні. Інфікуванню сприяє порушення цілісності шкіри, зумовлене дрібною травмою, недостатнім висушуванням складок між пальцями після водних процедур, пітливістю або сухістю шкіри та ін.
Прояви грибкових уражень стоп дуже різноманітні. Це залежить від виду грибка, місця ураження, стану організму. Перші ознаки проявляються в ледь помітному лущенні шкіри. Частіше за все в глибині між-пальцевих складок утворюються трі-щини. У людей, які страждають підвищеною пітливістю стоп, хвороба може перебігати як попрілість. Грибкові ураження проявляються також міхурцями, які супроводжує свербіж та болючість. Діагноз встановлюють на основі виявлення грибка при мік-ро-скопічному дослідженні.
Лікування мікозів стоп буде ефективнішим, якщо визначений вид збудника. Якщо ні, то призначають препарати - антимікотики системної дії (грізеофульвін, кетоконазол, ітраконазол, тербінафін або флуконазол). Ці препарати рекомендують хворим тільки після ретельного обстеження, аби виключити хвороби печінки та нирок.

"Молочниця"
(вагінальний кандидоз)
Три з чотирьох жінок за своє життя стикаються з вагінальним кандидозом, який вони самі часто називають "молочницею". Велика розповсюдженість та легкий перебіг захворювання в більшості випадків, сформували неправильну думку про "молочницю", як про несерйозну проблему.
Не потрібно недооцінювати ситуацію! Невилікуваний вагінальний кандидоз може стати причиною запальних захворювань інших сечостатевих органів жінки, джерелом інфекції статевого партнера, виснаження організму тривалою хворобою та депресивного стану.
До розвитку захворювання призводять всі ті фактори, про які наголошувалось на початку. Основне - це порушення загального стану організму, наявність імунодефіциту, порушення обміну речовин. Дуже часто розвивається кандидоз у вагітних внаслідок зміни кислотності середовища.
Симптоми захворювання відомі жінкам - це "творожисті" виділення, свербіж, тяжкість внизу живота. Але самолікуванням займатися не слід, в першу чергу необхідно встановити діагноз мікроскопічним дослідженням, зробивши мазок. Лікувати потрібно обох статевих партнерів, а в подальшому уникати повторних заражень. Як правило, лікування є комплексним - прийом таблетованих препаратів (нізорал, атрикан, орунгал, дифлюкан) та місцевих засобів (для жінок - свічки, для чоловіків - мазі).
Обов'язково потрібно індивідуально проконсультуватися з лікарем. Деякі препарати не рекомендують приймати під час вагітності, особливо в перші три місяці. Тому лікар має визначити саме той препарат, який ефективно вплине на грибок при мінімумі побічних ефектів для матері та плоду.
Отже, при перших проявах інфекції негайно звертайтеся до лікарів, не дозволяйте хворобі перейти в хронічну форму, яку значно важче вилікувати.
Н. П. Волович, лікар медичного центру СКЕНАР-терапії "НАДІЯ"

Шановні читачі!
Якщо у вас виникатимуть питання щодо стану вашого здоров'я і ви бажаєте отримати відповідь через газету, звертайтесь письмово на нашу адресу: Головпошта, а/с 37 "Д", рубрика "Здоров'я". Вам від-повідатимуть кваліфіковані лікарі.