Кому насправді довіряють закарпатці

 Згідно з виборчим законодавством, сьогодні останній день, коли можна обнародувати соціологічні дослідження. Деяка партійно-футбольна преса намагалася прикрасити свого кандидата, приліпивши йому незаслужені відсотки. Однак найбільш точне дослідження проведене групою "Соці-альний політичний моніторинг" показує, що передбачення фахівців збулися - нічого дивного в рейтингах не сталося. За даними вибіркового опитування понад тисячі виборців по округу № 70 щодо кандидатів на посаду голови міста Ужгорода, як і пе-ред-бачалося, попри брудну наклепницьку кампанію опонентів з великим відривом лідирує Сергій Ратушняк і понад шістдесят сім відсотків опитаних ужгородців висловилися на його підтримку. За ним із значним відставанням йде кандидат в мери Віктор Погорєлов, у якого трохи більше четвертини від кількості голосів Ратушняка. У нинішнього міського голови Степана Сембера взагалі тільки десята частина з тих голосів, що отримав Ратушняк. Усі інші кандидати набирають вкупі менше двох відсотків.
Подібна картина спостерігається і в рейтингу кандидатів у депутати Верховної Ради по одномандатному виборчому округу № 70. Тут також з великою перевагою лідирує Сергій Ратушняк, за якого готові віддати голоси майже стільки ж виборців, скільки й на мера. За ним йдуть кандидати Антал, Кріль та Шуф-ич, які разом набирають трохи більше десятої частини того, що має один Ратушняк.
Дані опитування свідчать про те, що ужгородці прагнуть, щоб їх інтереси у владі захищав саме Сергій Ратушняк. Його опоненти вдаються до брудних оборудок із підкупами, залякуваннями та наклепами. Більше того, вони практично не ведуть власної передвиборної кампанії, а всі зусилля кидають (об'єд-навшись!) тільки на боротьбу проти Ратушняка. І програють. Бо люди їм не вірять. Ось що написав про опонентів Ратушняка М. Опачко з Перечинщини: "Вони бісяться, бо безпорадні. Всі разом вони не зробили для Закарпаття і сотої частини з того, що зробив один Ратушняк".

Чим більше людей йде на вибори, тим менше їх задовольняє влада

Цього тижня представники Карпатського центру полінгових досліджень обнародували результати своїх досліджень.
Отже, серед кандидатів до ВР по 70-му окрузі з великим відривом від конкурентів лідирує С. Ратушняк. Експерт центру Віктор Пащенко зазначив, що рейтинг Ратушняка стабільний уже 10 останніх років.
Щодо партій, то перша п'ятірка лідерів по 70-му округу виглядає так: із великою перевагою лідирує "Наша Україна", далі йдуть СДПУ(о), "За єдину Україну!", Блок Юлії Тимошенко та "Жінки за майбутнє".
При цьому на запитання: "Чи будете ви брати участь у голосуванні весною 2002 р.?" понад 70 % опитаних відповіли "Обов'язково", близько 20 % - "Ще не знаю" і майже 5 % - "Точно ні".
У цьому плані критична ситуація у 74-му та 75-му округах, де понад 70 % виборців все ще не визначилися, за яку партію голосуватимуть.
Експерти також запевняють, що певна частина виборців може розгубитися безпосередньо в кабінці для голосування, оскільки доведеться прочитати 80 - 120 прізвищ і вибрати кількох.
За словами керівника центру Федора Шандора, якщо раніше на вибори ходили 65-70 % населення, то зараз прийде понад 80 % , а це свідчить про те, що влада не задовольняє народ.
Іван Колодій

"70 ОКРУГ"

Окружна комісія зняла Макієнка
Як повідомили в окружній виборчій комісії по округу № 70 з центром в Ужгороді, через недостовірні дані в декларації про доходи з перегонів знято кандидата в депутати В. Макієнка. Зокрема, було виявлено заниження розміру доходів членів сім'ї на 2480 грн., а також не було зазначено суми паїв у статутних фондах розміром 6000 грн. Макієнко рішення опротестовує в суді. Також повідомляємо, що в минулому номері нами помилково було вказано, що Макієнко є заступником секретаря РНБО Марчука. Насправді, Макієнко є радником Марчука.

Розбушувався хлопець
Член окружної комісії округу № 70 Катерина Крохтяк подала заяву до прокурора Закарпатської області про "неправомірні дії, втручання в діяльність виборчої комісії по виборах депутатів по округу № 70, створення перешкод в роботі комісії, образу членів комісії" кандидатом у нардепи Н. Шуфричем. У заяві, зокрема, йдеться про те, що цей кандидат, "знаючи свій реальний рейтинг на наступних виборах, намагається використати статус та повноваження діючого депутата для отримання переваг перед іншими кандидатами" та домогтися таким чином зняття їх з реєстрації, а саме вдається до збирання про кандидатів "шляхом надсилання депутатських звернень та запитів", "вдається до негативної оцінки судових рішень, що набули законної сили, в яких він не брав участь". А взагалі-то, Шуфрик днями просто довів членів комісії до сліз. Такі втручання межують з криміналом і прокуратура повинна поставити свавіллю край.

Шуфрик приклався до зняття Макієнка?
Кажуть, кандидат Шуфрик мав необережність проговоритися, що сам приклався ресурсами до зняття з виборчих перегонів кандидата Макієнка. Напевно, щоб додати до свого одного відсотка ще один. А може, це помста? Адже прихильні до Макієнка "Вісті" дали Шуфрику прочухана. Смішно дивитися, коли аутсайдери чубляться. Вони ж, зазвичай, бувають тільки в купі проти одного реального кандидата - Ратушняка.

У четвер Ужгород вiтав Вiктора Ющенка

Ажiотаж моментами нагадував вавилонське стовпотворiння
Свiй вiзит в Ужгородi Вiктор Ющенко розпочав поза протоко-лом. Перед ранковою прес-кон-ференцiєю вiн зробив два абсо-лютно несподiванi вiзити.
Спочатку провiдав майстерню художника України Володимира Микити i разом з акаде-мi-ком Миколою Жулинським пiднявся на шостий поверх у творче "пiднебесся" митця. Розчулений такою увагою живописець зробив те, що нiколи в життi не робить, - подарував найпопулярнiшому українському по-лi-ти-ковi свою картину.
Другий вiзит був не менш знаковим. По-спiл-кувавшись з одним з найвiдомiших ужгородських художникiв, Вiктор Ющенко поїхав до патрiарха закарпатських письменникiв. Ка-жуть, 80-рiчний Iван Чендей був просто при-голомшений. Бiльше того, Ющенко залишив своє бажання у символiчному журналi гос-тей письменника. До речi, i Микита, i Чендей є палкими прихильниками "Нашої України".
Спiлкування з духовними закарпатськими гуру можна було б розцiнити як вдалу пiарiв-ську акцiю, якби не одне "але". Про неї нiхто не знав i вона зберiгалася в таємницi. Автор цих рядкiв дiзнався про неї випадково у приватнiй розмовi з колишнiм вiце-прем'єром з гуманiтарних питань Миколою Жулинським.
Набравшись закарпатського духу вiд патрi-ар-хiв, Вiктор Ющенко вийшов до журналiстiв. Вражав демократизм органiзаторiв прес-кон-ференцiї, коли не вимагалося навiть журна-лiст-ських посвiдчень, не те що акредитацiя чи перевiрка на "бомбу". Нiяких перепон для спiлкування народу зi своїм лiдером!
На запитання про те, як вiн ставиться до пiдпалених на Закарпаттi бiлбордiв з його портретом, Ющенко вiдповiв: "За цим стоять рiзнi сили, в тому числi i влада. Не зачаровуйтесь i не будете розчарованi. Такий рiвень нашої влади. Якби менi десять рокiв тому сказали, що у нас буде такий тип "демократiї", я би не повiрив. Єдиний спосiб здобути кращу владу - це вибори. 31 березня - один день на чотири роки, коли владою стає сам народ".
Наприкiнцi прес-конференцiї Вiктор Ющен-ко представив журналiстам кандидатiв вiд його блоку на виборах до Верховної Ради України. По Ужгородському виборчому округу - це Iгор Крiль, по Мукачiвському - Вiктор Балога, Хустському - Вiктор Бедь. Поспiлкувавшись з пресою, Ющенко вийшов до народу. Безперечно, площа Театральна такого ще не бачила. На спецiально змонтованому подiумi вiдбувалося справжнє полiтичне шоу, яке особисто вiв сам Вiктор Ющенко.
Пiднявшись на сцену першим, вiн один за одним викликав своїх побратимiв по блоку. Iгор Крiль, Iван Iванчо, Вiктор Балога, Iван Коршинський, лiдери загальноукраїнського масштабу i нарештi легендарний Тарас Петриненко зi своїм невмирущим хiтом "Україна", який спiвали всi присутнi, взявшись за руки.
Подейкують, що стiльки людей на площi Театральнiй ще не збиралося. Хвiст натовпу тягнувся аж через увесь пiшохiдний мiст. Ющенко говорив годину, причому робив це невимушено i легко. В його промовi знайшлося мiсце i жарту, i жорсткiй критицi, i серйозним аргументам. Неймовiрно, але багатьох ужгородцiв його простi та щирi слова проймали до слiз. Вiдчувалося, люди йому вiрять i уважно дослуховуються до свого лiдера. Ось кiлька промовистих цитат.
"Я здивований, як весь Ужгород обклеїли плакатами "За ЄдУ". Ви справдi голоднi на ту страву, яку вам готує влада?" "Сьогоднi в Українi йде боротьба мiж тими, хто краде i хто не краде". "Якщо вам пiд час виборiв дають кiлограм безплатної гречки, берiть. Вона й так ваша. Це тисячна доля того, що від вас украли. Але пам'ятайте, що тi, хто це робить, наступний кiлограм гречки вам принесе аж через чотири роки".
Справжнє стов-по-тво-рiн-ня почалося тодi, коли Ющенко зiйшов зi сцени i став пробиратися до авто. Якихось сто метрiв вiн здолав за двадцять хвилин. Ужгородцi оточили його такою увагою, що йому доводилося прориватися в буквальному розумiннi цього слова. Сотнi потискiв друж-нiх рук, автографiв, усмiшок, реплiк, настанов. Мiж площею Театральною i Корзо через натовп не можна було пройти, i випадковим перехожим довелося користуватися iншою дорогою.
Не менш успiшним був вiзит Ющенка в Мукачевi та Хустi. Окрiм того, лiдер "Нашої України" посадив калину на могилi карпатських сiчовикiв на Красному Полi та вiдкрив пам'ятник Едмунду Егану на Ужгородщинi.
Олександр Гаврош, Ужгород


"Україна може прогодувати мільярд!"
 
Перший надзвичайний і пов-но-ва-жний посол України в США, ві-до-мий у світі політик та науковець академік Олег Білорус на зустрічі з журналістами краю зазначив: прогодувати мільярд це не балачки, а результати серйозних наукових досліджень ООН
Однак, на сьогодні 80 % національного багатства України захопили 20 кланових сімей. Крім того, протягнутий есдеками Земельний кодекс дозволяє купувати землю юридичним особам без обмежень. Наразі 30 % землі вже продано і продавали її люди не за 30 тис. доларів за гектар (реальна ціна нашої землі), а за 100 - 200 грн., бо нема за що жити. У Єв-ропі життя в Україні характеризують двома словами - "тотальна бідність", бо 82 % населення перебуває нижче офі-ційного рівня бідності. Україна займає 127 місце в світі за рівнем розвитку людського фактора.
Реальний шанс щось змі-нити - чесні, демократичні вибори. Однак, за словами академіка, останні демократичні вибори в Україні відбулися в 1990 р., коли нікому не відомий інженер Іван Заєць "взув" відомих міністрів та політиків і чесно потрапив до ВР. Щодо цих виборів, то влада має кілька способів звести нанівець їх результати. Перший спосіб - які б не були результати виборів, ЦВК оголошує ті результати, які були заготовані ще півроку тому. Другий спосіб - зірвати вибори в Криму, без яких українські вибори будуть не дійсними.
На запитання студентів, чому Блок Юлії Тимошенко не підтримує молодих політиків, приміром Команду озимого покоління, О. Бі-ло-рус відповів: "Якщо Богослов-ська - молодь, то я тоді зовсім юний", а також зазначив, що в Ки-єві озимих називають відморозками. Крім того, саме академік О. Бі-ло-рус вперше в колишньому СРСР ініціював відкриття філії Міжнародного інституту менеджменту в Ужгороді (сучасний економічний ф-т УжНУ). Він також зазначив, що мав зустріч зі студентами двох вузів Ужгорода і радий, що у нас вже готують дипломатичні кадри.
Олег Білорус із задоволенням зазначив, що в області Блок Юлії Тимошенко набирає силу, і повідомив, що невдовзі сама Юлія Володимирівна відвідає Закарпаття.
Іван Колодій

Кандидат на посаду голови міста Ужгорода Ратушняк Сергій Миколайович

Автобіографія
Ратушняк Сергій Миколайович народився 17 лютого 1961 року в місті Ужгород Закарпатської області.
Громадянин України.
З 1968 по 1978 роки здобував середню освіту в школах
м. Ужгорода.
В 1986 році закінчив Київський політехнічний інститут.
1986 - 1987 рр. - інженер заводу "Ужгородприлад".
1987 - 1988 рр. - інженер УжДУ.
1988 - 1989 рр. - директор МП "Ріо".
1989 - 1991 рр. - директор СП "Спойлер".
1991 - 1994 рр. - директор СП "Ріо Лтд".
1994 - 1998 рр. - голова міста Ужгорода.
З 1998 р. по сьогодні - голова обласного громадського об'єд-нання "Нове Закарпаття".
Одружений. Разом з дружиною Мариною виховує двох дітей: сина й доньку.

Передвиборна програма
Спрямувати всі зусилля зако-но-давчого (міської ради) і виконав-чого органів місцевого самов-ря-дування у таких напрямах:
l насамперед - це збіль-шен-ня надходжень до міського бюджету;
l податки повинні платити всі, хто працює на території міста;
l інтегрувати виробничі потужності міста до потужних і рентабельних виробництв міст Києва, Донецька тощо. Не виключається інтеграція і кооперація із закордонними виробниками;
l повернути місту статус торговельного і обслуговуючого цент-ру краю;
l залучення нових виробничих інвесторів виключно з нешкідливим для здоров'я людей виробництвом;
l сприяння розвитку міста як студентської "мекки";
l повернути місту статус потужного переробника вантажів на стику транзиту "Схід-Захід";
l впровадження програмного контролю за розподілом коштів і витрат в комунальній, пенсійній і інших сферах.

Комунальна сфера:
l перехід на котельні з ККД понад 92 %, замість нині існуючих з ККД 30-40 %, для повного і стабільного теплозабезпечення;
l перехід на мережу автономних артезіанських свердловин на усій території міста для повного забезпечення водою;
l у ремонті і будівництві шля-хів - перехід до залізобетонної основи;
l розпочати будівництво житла у довгостроковий кредит;
l кожному двору - зелені насадження і споруди для відпочинку і розваг.

Освіта і охорона здоров'я:
l скерувати перерозподіл видатків міського бюджету у напрямі досягнення 12 % консолідованого бюджету на поточні витрати у цих сферах;
l сприяти розвитку платних послуг у сфері охорони здоров'я і освіти, кошти від яких спрямувати на задоволення потреб у цих сферах малозабезпеченим верствам населення;
l посилити технічне і діагностичне забезпечення лікувальних закладів.

Культура:
l повага до традицій та звичаїв всіх національностей та народностей нашого міста і краю, сприяння розвитку культури.

Я був і залишаюсь із закарпатцями. Робочі місця, мільйони сплачених податків - це моя діяльність вчора і основний девіз на майбутнє.
З Вами і задля Вас!
Ваш Сергій Ратушняк


Чому приховав правду? Дорога редакціє обласної газети "РІО" !

Пише вам ваш постійний читач з Тячівщини, який любить вашу, а вже й нашу газету і передплачує її з 1998 року. Мені завжди подобалося ваше критичне ставлення до тих негативних явищ, які спостерігаються у нашому суспільстві.
Пишу вам, бо рішив висловити на старості і свою думку стосовно того, що твориться в Україні і у нашому Закарпатті.
Нещодавно отримав спеціальний випуск вашої газети, де було написано агітаційні матеріали за одного з кандидатів у народні депутати - Івана Степановича Кричфалушія. Прочитав і задумався невже наша Тячівщина і весь 75 округ прокляті Богом і всіма світами, невже знову ми будемо читати про свого депутата у кримінальній хроніці (як про Жердицького), а всі другі закарпатці й особливо ужгородські пани казатимуть, що знову надурили тячівських і рахівських горян?
Ви мене спитаєте, в чому причина моїх переживань. А в тому, що по нашому округу, на мою думку, знову йде до влади криміналітет, який брудно обманює людей, не кажучи вже про виборчу комісію мого округу № 75. По-вірте мені, незважаючи на величину Тячівського району, люди в ньому знають все, що діється в сусідньому селі, бо то там родич живе, то там друзі. І тому, читаючи біографію Івана, я спеціально чекав, а що він напише у ній про період з 1974 по 1977 роки. А в біографії написано, що виховательствував. А як же було насправді? А нехай би кандидат Іван Степанович Крич-фа-лушій розповів виборцям, чи не сидів він у ці роки за кримінал? Чи не був він ще весною 1974 року засуджений судом в Удмуртії, тепер це Росія, по статті № 174 Карного кодексу РРФСР за шахрайство та хабарі на 4 роки позбавлення волі у Кемеровській області?
Досить було вибирати від нашого округу людей, які були злочинцями і обкрадали чи будуть обкрадати мою державу. Я би дуже хотів вас попросити, навіть якщо ви не надрукуєте цього листа, не помагайте через свою газету, яку я дуже люблю, тим, кого засудили не за політичні мотиви, а за кримінал. Що вони зроблять? Прийдуть до влади, щоб отримати недоторканність і ви-рішувати свої "чорні" справи, а потім писати листи з Німеччини або США.
Хіба людина з кримінальним минулим, яка займалася шахрайством і хабарництвом, може подбати про допомогу бідним сі-м'ям, виділення необхідних кош-тів малозабезпеченим, якщо їй самій не вистачає, а чесно працювати ой як не хочеться. Я вже не кажу про те що колишній злочинець не може і не має права "сприяти розвитку історичної спадщини, та самобутньої культури і звичаїв".
Я звертаюся, Іванку, до тебе, прислухайся до рідної землі, подивися чесно в очі і, якщо винен, попроси пробачення. Бо у наших тячівських звичаях не було традиції дурити людей.
А до своїх земляків я звернуся з надією, що вони почують і мій одинокий, але сильний голос - хай Боже благословення і думки про наших дітей допоможуть нам зробити правильний вибір.
Держу за вас кулаки, мої "ріов-ці", завжди ваш читач
Михайло Іванович Вайнагій

Подарунками голосiв не купиш Передвиборнi перегони

Дедалi бiльших обертiв перед-ви-борнi перегони набувають i на Свалявщинi. Кiлькаметровi ху-дож-нi плакати (що коштують, безумовно, не одну сотню гривень) на фонi мальовничих карпатських гiр зображують претен-дентiв до рiзних гiлок влади.
Боже, яких тiльки обiцянок там немає: якщо ось "його" оберуть мером Сваляви - зробить мiсто садом, де все нагадуватиме райський куточок. А ось iнший претендент клянеться, що коли б його обрали до обласної ради - життя для свалявцiв умить стане радiсним та щасливим.
Обiцяють, присягаються, роблять, так би мовити, сонячнi мiни при штормовiй, похмурiй погодi. I не тiльки. Ось минулої недiлi група вiд районного блоку "За єдину Україну!" прибула на зус-трiч з виборцями до села Родни-кiвка.
Знову про кандидатiв у депутати звучать такi улесливi дифiрамби, що хоч зараз вже тих осiб принаймні як у мiнiстерське крiсло. Довiрена особа привселюдно перечитує довгий список "подарункiв" одного з кандида-тiв у депутати до обласної ради, якими вiн уже ощасливив деякi сiльськi заклади. Нi, це не лiтр олiї чи кiлограм рису, або ж кiль-ка учнiвських зошитiв. Перераховуються телевiзори, комп'ютери, пральна машина i т. ін.
Природно, у вас, можливо, виникне запитання: а звiдки то в нашого шановного кандидата в депутати такi шаленi грошi? Вiд-по-вiдаю, його дружина - бiз-нес-мен; брат також бiзнесмен. Тре-тiй родич -знову ж таки бiз-несмен, - весело зробила пере-лiк довiрена особа...
Та перед тим, як їхати у Родникiвку, тiй довiренiй особi, як й iншим п'ятьом претендентам вiд районного блоку "За єдину Україну!", слiд було б ознайомитися зi статтею 157 Кримi-наль-ного кодексу України, де чiтко застерiгаються "тi, хто незаконно перешкоджає здiйс-нен-ню виборчого права": за такi дiї можна гiрко поплатитися.
Микола Добрий

Хвороба "управдомшi", або Вибори по-ужгородськи

У чудовiй комедiї Ельда-ра Рязанова "Дiамантова ру-ка" є непривабливий тип "управдомшi", яка пiдтримує свiй авторитет завдяки поса-дi. Товаришка-"управдомша" вважає за обов'язок все i про всiх знати i за всiх вирiшува-ти справи, навiть втручатися в особистi справи мешканцiв будинку, але при тому вона не проти отримати якогось подаруночка вiд свого ж мешканця, який повернувся з Туреччини як турист

Читаю рiшення Ужгородської мiської територiальної виборчої комiсiї про реєстрацiю кандидатiв у депутати i переконуюся, що хвороба "управдомшi" перетворилася у справжню епiдемiю в обласному центрi. За прикладом пана С. Сембера, який знову побажав бути мiським головою, кинулася здобувати депутатськi мандати вся виконко-мiв-ська челядь: заступники самого пана голови, секретар мiськради, начальники управлiнь, завiдуючi вiддiлами, а за ними їхнi пiдлеглi, по-простонародному - пiдпанки, як-от: начальники ЖРЕРiв (любий читачу, прости менi архаїзм, бо знаю, нинi цi контори поперейменовували у всiлякi житлосервiси, тiльки сервiсами вiд того й не запахло).
Шановнi виборцi, кому поскаржитеся на свого "жекiвського" начальника, коли вiн же стане вашим депутатом? I будете ходити вiд Понтiя до Пiлата, допоки самi не полагодите кран чи трубу в своїй квартирi!
Шановнi виборцi, подумаймо. Коли на першому ж засiданнi майбутньої мiськ-ради будуть затверджувати пре-тен-дентiв на посади у виконкомi, то хiба пан Зозулинець, який самовисунувся у депутати, буде голосувати проти затвердження пана Зозулинця на посаду начальника управлiння комунального господарства мiста? Посада ж добре оплачувана! I за розритi дороги, погане водо- i теплопостачання депутат Зозулинець буде вимагати звiту вiд начу-п-рав-лiння пана Зозулинця, тобто вiд самого себе. Правда, дивуюся, чому це пан Зозулинець помiняв виборчий округ: чи не тому, що надто багато нао-бi-цяв i нiчого не зробив для виборцiв iз вулицi 8 Березня? Тепер вiн житель престижного мiкрорайону, але кинувся за депутатським квитком у спальний район "Перемога-1" на дiльницю № 18. Там людям холодно, там течуть труби. Отож варто пообiцяти - всi дружно проголосують, - i знову пан Зозулинець нiчого не робитиме, бо сам собi плануватиме, сам виконуватиме, сам себе ж контролюватиме.
Кинулася за депутатським мандатом і пані Г. Боднар. Невже начальникові міського соцзабезу так конче потрібен депутатський мандат? Чи від того зміниться рівень пенсій у місті? Чи за наявності депутатського мандата краще зберегти посаду в міській управі?
Конче потрiбен депутатський мандат i начальниковi вiддiлу культури I. Ка-ню-цi. Цiкаво, у чому ж проявився розквiт культури у мiстi за часiв цього начальника? Кiлькiстю розстрiляних у повiтря салютiв, - правда, як вам добре було вiд того, шановнi ужгородцi, коли у нiчному небi згоряли десятки ваших же грошей, якi б можна використати хоча б на облаштування дитячих спортивних майданчикiв, щоб нашi дiти не тулилися по пiдвалах.
За прикладом iншого мiського начальника, вже вiд освiти, О. Мателешки, кинулися здобувати депутатськi мандати його заступники, чи не всi директори шкiл i дитячих садкiв. Коли врахувати, що переважна кiлькiсть виборчих дiльниць знаходиться в тих же школах i садках, а членами комiсiй сидять вчителi й виховательки, пiдлеглi згаданих претендентiв, то перемога на виборах наших доблесних директорiв та завiдувачок дитсадками забезпечена. Як казав прiснопам'ятний Йовшко Сталiн: "Головне на виборах, хто пiд-раховує голоси".
Демократiя, як вiдомо, вимагає подi-лу влади на законодавчу, виконавчу i судову. Хвороба товаришки-"управдом-шi" небезпечна тим, що завтра, хай милує Бог, всi цi панi i пiдпанки одержать депутатськi посвiдчення, i тодi сесiю мiської ради неможливо буде вiдрiз-ни-ти вiд засiдання виконкому. Депутатських мандатiв у мiськiй радi всього 41. Майже стiльки ж бажаючих їх отримати виявилося у самому викон-комi, ну, ще трохи вiдвоюють директори шкiл та завiдувачки дитсадками. Тобто май-бут-нi депутати-управлiн-цi будуть собi, як законодавцi, у мiстi визначати плани, виконувати їх i самi ж себе контролювати. Ці пани давно вже навчилися, як це робиться. Як у відомій пiснi: "Сама п'ю, сама i гуляю, сама собi наливаю, сама я...".
Нi, синдром товаришки-"управдом-шi" таки мiцно прижився у нашому славному Ужгородi!
Марко Крумпля