Закарпатцiв минулорiч народилося у пiвтора раза менше, анiж у 1992 роцi

Як повiдомили "РIО" у вiддiлi демографiчної статистики обласного управлiння статистики населення, стабiльний прирiст жителів областi мав мiсце до 1998 року. Вперше природне скорочення населення зафiксоване у 1999 роцi, внаслiдок зменшення на 8,7 % кiлькостi народжених та збiльшення на 4,3 вiдсотка кiлькостi померлих. З 1994 року скорочення тривало у Берегiвському, Мукачiвському, Ужгородському районах, а з 1995-го - у Великоберезнянському, Перечинському районах та м. Мукачево. I в порiвняннi з 2000 роком найбiльшим було на Берегiвщинi, Великоберезнянщинi та у Мукачевi.
Природний прирiст населення зберiгся тiльки у семи регiонах: м. Ужгородi, Виноградiвському, Iршавському, Мiжгiрському, Рахiвському, Тячiвському та Хустському районах. Кiлькiсть народжених зменшилася всюди, за винятком обласного центру та Ужгородського району. Торiк в областi щоденно народжувалося 37 дiтей (у 1992 р. - 56). Кiлькiсть померлих збiльшилася в одинадцяти районах, найбiльше - у Виноградiвському та Хустському. Вищий за середньообласний коефiцiєнт життєвостi був минулорiч в Ужгородi, Виноградiвському, Iршавському, Мiжгiрському, Рахiвському, Тячiвському та Хустському районах. А найнижчий - на Берегiвщинi, Великоберезнянщинi та Ужгородщинi.

Quo vadis? - Куди йдемо?! Щось таємниче, можливо, космiчне, ба навiть магiчна суть - Вибори


я" с. Грушово. Солов'їна мелодiя життя

Багата, велична i вiчно жива пiсня землi-годувальницi. Вона завжди чекає дбайливих турботливих рук. I дале-ко не кожному дано чу-ти цю мелодiю життя. I все ближче той день, коли покличе вона тру-дарiв на свої простори. I знову, як колись, поллється у височiнь пiсня хлiбороба
...Юрiй Юрiйович Соловейко вже вкотре обiйшов новi насадження виноградної лози: минулого року тут, у його бригадi, губернатор областi Геннадiй Москаль проводив нараду-семiнар усiх тих, хто вирощує, плекає, переробляє виноград, хто керує цiєю нелегкою галуззю i добре знає, що справа ця - нелегка, копiтка i не можна її довiряти байдужим рукам. Такого зiбрання, таких високих гостей в Андрiївцi ще не було нiколи. Саме за високу ефективнiсть виноградарства Юрiй Юрiйович Соловейко з АПФ "Леанка" отримав високе звання заслуженого працiвника сiльського господарства. У Ма-рiїн-ському Палацi в Києвi нагороду закарпатському виноградарю вручив Президент нашої держави Леонiд Кучма. Пам'ятна подiя, незабутня мить. I буднi, з яких складаються роки напруженої працi, щораз наповнюють великим змiстом життя славетного глави цiлої династiї.
...А лоза живе, прокинулася вiд сну - Юрiй Юрiйович схилився, торкнувся тоненького паростка, що чекає не дочекається весни, благодатного лiта i турботливих рук.
Пригадав, як рокiв двадцять то-му багато хто не вiрив, що вся гора бiля Андрiївки буде в розкiшних i рiвних рядах виноградникiв. Ана-логiв тому, що в АПФ "Леанка", нема. Так, як i нема такої працьовитої i вiдданої землi родини, як Соловейки. Виросли сини-соколи, Олег та Юрiй, донечка Люба у їх оточеннi почуває себе затишно i надiйно, а їх мама Ангелiна Ми-хай-лiвна - берегиня цiєї великої трудової сiм'ї.

Нiхто з виноградарiв областi не має таких показникiв, як Андрiїв-ська бригада № 4. I в минулому, дуже несприятливому роцi тут отримано по 48 ц з кожного гектара. Були роки, коли отримували i по 62 центнери та й вище. Життєва дорога глави династiї - пряма i надiйна. Вiд її родинного кореня розрослися стежини, якими у великий свiт працi i вiдданостi землi пiшли дiти. Їх троє - i всi - як тато i мама - спецiалiсти сiльського господарства. Їх вчили найбiльшiй i найпотрiбнiшiй професiї - роботі на землi. I кожний з дiтей засвоїв батькiвську науку. I став Юрiй Соловейко - молодшим помiчни-ком бригадира з механiзацiї в Iрлявi, а Олег - бригадиром МТФ у Середньому. Донька Люба, пiсля закiнчення Львiвського зооветеринарного iнституту, працює в агро-фiрмi. I двi онученьки радують батькiвське i материнське серце, i невiстки Яна та Марiя увiйшли в цю трудову родину як найближчi й найдорожчi дiти. Адже все у цiй великiй сiм'ї - по-людськи щиро, вiдверто i просто. Тут, якщо люблять i поважають, то на все життя. Тут не вмiють кривити душею i серцем, бо вiрять завжди у добро i в те, що за зло потрiбно платити дорогою цiною. Люди все бачать, все про всiх знають. I одне життя на землi, i потрiбно думати, що буде завтра. А в Ангелiни Михайлiвни клопотiв вистачає. Як провiдний агроном з багаторiчних насаджень, вона у вiдповiдi за велике багатство АПФ "Леанка" - виноградники. Спецiалiсти знають, що лоза, немов дитя, потребує тепла, уваги, турботи. I багато працi потрiбно вкласти, щоб тоненька гiлочка дала врожай янтарних грон, вiддячивши за працю. Має Ангелiна Михайлiвна ще одну, не менш важливу справу: вона голова робiтничого комiтету вже протягом шести рокiв. I кожний, хто хоч раз звернувся до Ангелiни Михайлiвни, знає: вона обов'язково допоможе, бо прийде до директора Хачатура Петросяна, скаже йому про людину та її проблему, i справа вирiшена. У директора АПФ "Леанка" є золоте правило: працьовита, сумлiнна людина має завжди пiдтримку. I ще знають Ангелiну Михай-лiвну як голову сiльського комiтету i депутата районної ради. Це також клопоти, турбота, конкретнi рiшення i справи. Вже майже тридцять рокiв працює Ангелiна Михайлiвна в АПФ "Леанка". А загальний трудовий стаж роботи Соловейкiв у цьому господарствi вже сягнув за 150 ро-кiв. Ефективнiсть працi, ставлення до неї, добросовiснiсть, чеснiсть, прямота, справедливiсть - це не повний перелiк тих хороших дiлових i людських якостей, якi пiдкреслює у Ангелiни Михай-лiв-ни директор АПФ Хачатур Шмавонович Петросян. А вiн слiв на вi-тер не кидає i просто так не похвалить. За багаторiчну добросовiсну без-доганну працю, особисту iнiцiативнiсть, здiбнiсть, творчiсть Ангелiна Михайлiвна нагороджена подякою Мiнiстерства аграрної полiтики України. Є ще одна приємна подiя - представлення про-вiд-ного агронома з багаторiчних насаджень Ангелiни Соловейко до високого звання "Заслужений працiвник сiльського господарства України".
...Ще не прокинулась повнiстю вiд зимового сну земля-годувальниця. I пiсня трударя ще не чується раннiми свiтанками. Але завжди щебетали, щебечуть i будуть щебетати своїми нiжними мело-дiями невгамовнi солов'ї. Це для них виплекала родина Соловейкiв сади i виноградники, що ростуть на радiсть людям, всiм, хто любить працю i землю. I буде так завжди, допоки є на землi такi трудiвники, як династiя Соловейкiв з Андрi-ївки Ужгородського району.
Наш кор.

Ворога треба знати в лице

Захворюванiсть на грип в областi потрохи набирає обертiв. До прикладу, карантин вве-дено в Мукачевi та де-яких iнших районах. Не виключено, що не уник-не карантину найближ-чим часом i Ужгород

Щороку нас "вiдвiдують" очi-куванi, хоча й непроханi гостi - грип та iншi гострi респiраторнi захворювання. Сезон 2002 року, як i прогнозувалося, характеризується бiльш стабiльним перебiгом, без бурхливого початку i високих пiкiв захворюва-ностi. Це притаманнi риси грипу В, який прийшов на терит-о-рiю нашої країни цьогорiч зi Сходу. Iншi рiзновиди грипу (вiруси грипу А) вже циркулювали серед населення областi в сезонi минулого року i саме вони тодi були причиною високого рiвня захво-рюваностi. Однак проти них вже виробився iмунiтет, тому вiн захищає органiзм i в цьому роцi, оскiльки цi штами вiрусу грипу продовжують циркулювати i сьогоднi. Грип та гострi респiраторнi iнфекцiї є найпоширенiшими за-хворюваннями людини. Перiо-дич-ні спалахи епiдемiї грипу (1957 i 1959 рр., 1968-1969 роки, 1977-1978 рр.) за короткий термiн охоплюють до 30 % населення Земної кулi. Щорiчно на грип хворiють вiд 5 до 15 % населення нашої країни, причому бiльше половини з них - дiти. Крiм грипу, причиною виникнення запалення верхнiх дихальних шляхiв виступає велика група вiрусiв, яка викликає iншi захворювання, об'єднанi за-гальною назвою - гострi респi-ра-торнi за-хворювання. Сюди належать парагрип, аденовiруснi, респiра-торно-синтицiальнi, ко-ро-навi-руснi, ентеровiруснi, гер-пе-тичнi, риновiруснi, реовiруснi, мiко-плаз-мознi захворювання. Кожне з них має свої характернi ознаки, вiдомi спецiалiстам, однак остаточний дiагноз можна встановити тiльки пiсля лабораторного дослiдження з видi-ленням конкретного збудника. Зростання захворюваностi на грип починається в холодну пору року. Цьому сприяє висока стiй-кiсть вiрусу грипу до дiї низьких температур. А переохолодження знижує захиснi властивостi ор-га-нiзму людини як мiсцевi (збiль-шується проникливiсть слизових оболонок носа i верх-нiх дихальних шляхiв), так i загальнi (зменшується здатнiсть швидко виробляти iмунiтет). Джерело iнфiкування - хвора людина. Шлях передачi -повiтряно-крапельний, тому так швидко розповсюджується вiрус у примiщеннях, органiзованих колективах, де за вiдсутностi про-вiтрювання концентрацiя збудника збiльшується, i мож-ли-вiсть захворiти зростає. З повiт-рям вiрус проникає у верхнi ди-хальнi шляхи, де розмножується спочатку в клiтинах слизової оболонки носових ходiв, викликає запалення, яке є причиною га-рячкової реакцiї та актiв чхання, кашлю тощо. З цими респi-ра-торними актами новi збудники грипу у великих кiлькостях потрапляють в повiтря - грип поширюється у людських колективах з великою швидкiстю. Коли кiлькiсть захворiлих (а це визначається при звертаннi за меддопомогою) досягає певної межi (так званого епiдпорогу) - починається епiдемiя. Типовий грип характеризується несподiваним початком пiсля iнкубацiйного перiоду тривалiс-тю 1-2 днi, початок супроводжується пiдвищенням температури тiла, слабкiстю i ураженням дихальних шляхiв. Для грипу характернi м'язевi болi, болi в ділянці очних орбiт, якi посилюються при надавлюваннi, зде-бiль-шого захворювання супроводжується сльозотечами. Пе-рi-од інфікування триває в середньому 3-5 днiв вiд моменту появи клiнiки. Вiдновлення проходить швидко, однак протягом тривалого часу зберiгається слабкiсть. Але грип небезпечний своїми ускладненнями - бактерiальни-ми пневмонiями, отитами, ринi-тами тощо. Найбiльш частий прояв супер-iн-фекцiї при грипi - вторинна бактерiальна пневмонiя. Саме вiд неї гинуть бiльшiсть дiтей молодшого вiку, людей похилого вiку i хворих з хронiчними захворюваннями. Крiм пневмонiї, зустрiча-ють-ся iншi респiраторнi захворювання - круп (ларинготрахе-об-ронхiт), середнiй отит, синусит, ринiт тощо. Грип може також супроводжувати загострення захворювань легень (астми, бронхiт), серцево-судинної системи (мiокардит, пе-рикардит), ниркової недостат-ностi або ендокринних розладiв (цукровий дiабет). Вiн дуже небезпечний для дiтей i пiдлiткiв, котрi тривалий час приймають ас-пiрин, бо може розвинутись синдром Рея (ураження головного мозку i печiнки). На першому роцi життя у дiтей пiдвищений ризик захворювання i летальнос-тi, тому що у них ще недостатньо розвинутий iмунiтет. Крiм того, просвiт дихальних шляхiв у них вiдносно малий, в зв'язку з чим на фонi запалення не спрацьовує мiсцевий захист, що призводить до дуже важкого пере-бi-гу захворювання i ускладнення. Для осiб старше 60 рокiв середня частота ускладнень становить 70-75 % i дуже високi вiдсотки летальностi. Надзвичайно небезпечний грип для вагiтних - як для майбутнiх матерiв, так i для плоду (аборт, викидень, порушення росту i ризик розвитку дефектiв центральної нервової системи).

Що необхiдно робити, аби запобiгти захворюванню? Найефективнiшим методом профiлактики грипу є вакцина-цiя. На сьогоднi в Українi реко-мен-дованi три вакцини, якi мiс-тять новий (порiвняння з епi-демiчним сезоном 2000-2001 ро-кiв) штамовий склад вiрусiв. Вакцини з оновленим складом сезону 2001-2002 рокiв - це "Iнфлувак" (Нiдерланди), "Ваксигрип" (Францiя), "Флюарикс" (Бельгiя). Вакцинуватися необ-хiд-но тiльки пiсля попереднього ог-ляду лiкаря та в умовах спе-цi-ально обладнаного кабiнету для щеплень. Вакцина не повинна транспортуватися i зберiгатися при температурi +8 °С, оскiльки вона втрачає свої влас-тивостi i вже не викликає вироблення iмунiтету проти грипу. Iншими засобами профiлак-ти-ки захворювання є, перш за все, пiдвищення власної опiрностi органiзму за допомогою народних методiв, вiтамiнiзацiї, вживання часнику, цибулi, редьки, дозрiлих плодiв та овочiв, можна застосовувати препарати ехi-нацеї, женьшеню, елеутерококу. При виходi з дому дуже ефективно змащувати носовi ходи оксо-лiновою маззю, а при вiд-сут-ностi - будь-якою подібною. При появi ознак захворювання (слабкiсть, пiдвищення температури, чхання, кашель, нежить, головнi та м'язевi болi) необ-хiд-но негайно викликати додому лi-каря, бо при вiдвiдуваннi полiк-лiнiки виникає загроза швидкого поширення вiрусiв серед людей (епiдемiя), особливо в закритих примiщеннях, транспортi. Лiкар уточнить дiагноз i призначить вiдповiдне лiкування. Бажано, щоб хворий знаходився окремо вiд iнших членiв сiм'ї, мав тiльки у особистому корис-ту-ваннi рушники, посуд. Необ-хiдно частiше провiтрювати кiм-на-ту, де вiн знаходиться, ошпарювати кип'ятком посуд, яким вiн користується, обмежити спiлкування з друзями, колегами, членами сiм'ї. Кiлька разiв на день слiд робити вологе прибирання i провiтрювання. Вiрус грипу - великий провокатор усiх захворювань, якi досi спокiйно "спали" або мали хронiчний перебiг. Тому лiкувати його слiд якомога обережнiше. Дайте органiзму можливiсть самому впоратись. У вас два завдання: допомогти йому набратися сил (постiльний режим, легке i поживне харчування, переважно молочно-рослинними продуктами) i забезпечити вчасне виведення токсинiв (теплi напої у великiй кiлькостi - чай з лимоном, калиною, малиною, чорною смородиною, відвари з липи та бузини, тепле молоко з медом, мi-неральна вода). Мок-рий одяг слiд одразу мiняти на сухий. Зробите собi добру послугу, якщо не збиватимете температуру, коли вона не перевищує 38 градусiв, адже це - природна захисна реакцiя органiзму. Трохи вищу температуру можна знизити парацетамолом. При грипi найкраще допомагають iнтерфе-ро-ни - природнi стимулятори iмунiтету (лаферон, вiаферон), а також iндуктор iнтерферону (ле-вамiзол). Одним iз сучасних препаратiв є амiзон, що застосовується для профiлактики та лiкування багатьох вiрусних захворювань. Якщо у вас сухий кашель, то необхiдно приймати вiдхаркувальнi засоби (звичайна мiкстура вiд кашлю з термопсисом або коренем алтею), але бажано не бiль--ше трьох днiв, бо може поча-тись гiперсекрецiя (органiзм буде виробляти ще бiльше слизу). Слiд зазначити, що на самi вiруси грипу та iншi вiруси, якi викликають велику групу iнших гострих респiраторних захворювань, антибiотики та сульфа-нiл-а-мi-днi препарати не дiють, вони тiльки можуть призвести до дис-бактерiозу дихальних шляхiв та кишкiвника, тобто до iнших захворювань. Цi препарати може призначити тiльки лiкар конкретно для кожного хворого, якщо з'явиться загроза виникнення пневмонiї та iнших ускладнень.

Вiкторiя Василенко,
лiкар-епiдемiолог Закарпатської обласної санiтарно-епiдемiологiчної станцiї

ДО РЕЧІ
Депресiя призводить до грипу Як свiдчать результати до-слiдження, проведеного спiв-робiтниками медичної школи Джона Хопкiнса, ймовiрнiсть виникнення най-рiзноманiтнiших хвороб безпосередньо пов'язана з депресiєю. Медики стверджують, що в кровi пацiєнтiв, якi схильнi до депресивних станів чи перебувають у станi постiйного стресу, утворюється значно менше бiлих кров'яних тiлець, що визначають рiвень опору органiзму рiзним iнфекцiям. На думку вчених, це iстотно мiняє уявлення про те, як i що потрiбно лiкувати, не допускаючи розвитку тiєї чи iншої хвороби - вiд банального нежитю до тяжкого грипу.

Печiя - привiд для хвилювання Важко знайти людину, яка би не знала, що таке печiя, i хоч одного разу не страждала би на неї. Дiйсно, печiя є одним iз найчастiших гас-тро-енте-ро-ло-гiчних симпто-мiв. Так, серед жи-телiв США щодня вiдчу-ва-ють пе-чiю 7 %, 14 % вiдмiчають цей симптом не менше 1 разу на тиждень, а 40 % - не менше 1 разу на мiсяць. Люди не завжди сприймають печiю належно, а мiж тим вона свiдчить про розвиток у людини гастроезофагеальної рефлюксної хвороби. За сучасними уявленнями, в основi її виникнення лежить порушення моторики верхнього вiддiлу травного тракту. В результатi їжа iз шлунка легко закидується у стра-вохiд, для якого кислий шлун--ковий вмiст є агресивним середовищем. Якщо це вiд-бу-ва-ється часто, у стра-во-ходi розвивається запалення (рефлюкс-езофагит), iнодi ерозiї й виразки слизової. Надалi вони можуть стати причиною звуження про-свi-ту стравоходу й джерелом кровотеч. У рядi випадкiв вiд-бу-ва-ється замiна плоского цилiнд-ричного епiтелiю стравоходу на цилiндричний шлунковий чи кишковий, що пiдвищує ризик розвитку раку стравоходу. Крiм того, рефлюкс-езофагит здатний спровокувати виникнення болю у лiвiй половинi грудної клiтки, викликати захворювання придаткових пазух носа, гортанi, трахеї, бронхiв i навiть легенiв. Вiдома особлива форма брон-хiальної виразки, викликана аспiрацiєю шлункового вмiсту. Сприяють рефлюкснiй хворобi фактори, що пiдвищують внутрiчеревний тиск: надмiрна їжа, зайва вага, запори, пiдйом важкого, тугий одяг. Бiлкова їжа полiпшує пропульсивну функцiю верхнiх вiддiлiв шлунково-кишкового тракту, а жирна їжа, алкоголь i нiкотин, навпаки, гальмують її. Лiку-валь-на терапiя зводиться до призначення прокiнетикiв i антисекреторних засобiв.

Йоврянськiй американцi - 100 рокiв

27 лютого 2002 року виповнилося 100 рокiв найстаршій жительці села Сторожниця Ірині Фегер.
У 1900 роцi подружжя Боднар, як i багато iнших закарпатцiв, поїхало на заробiтки в Америку. Пiсля поневiрянь вдалося знайти роботу в штатi Фiладельфiя. Життя й праця були нелегкими. Чоловiк працював на шахтi рудокопом, а дружина прачкою. Незабаром, у 1902 роцi, в них народилася донька Iринка. Коли їй минуло 2 роки, батьки разом з нею покинули США i поїхали додому в с. Йовря (Сторожниця).
Незважаючи на те, що минуло багато рокiв, Iрина Степанiвна добре пам'ятає навiть свої дитячi роки. Вона з подробицями розповiдала нам про навчання у римсько-католицькiй церковнiй школi. З нас-тав-никiв пригадує вчителя Марошi.

У 1910-1911 роках у селi лютував тиф, на який померли багато людей. Майже рiк пролежала хворою дев'ятирiчна Iрина. У 16 ро-кiв вона вийшла замiж за односельчанина Штефана Фегера. Через безробiття молода сiм'я зазнавала нестатки. Ще важче стало, коли народився син. У пошуках роботи Штефан їде до США. Одинадцять рокiв пропрацював вiн на шахтах Америки, час вiд часу приїжджав додому. Коли матерiальне становище сiм'ї полiпшилося, купили землю, вiдремонтували хату. В сiм'ї уже зростало п'ятеро дiтей. Насувається хвиля другої свi-то-вої вiйни. Угорський уряд забирає в армiю старшого сина, якому виповнилося 18 рокiв. У 1939 роцi помирає на туберкульоз 43-рiчний Штефан. Мабуть, далися-таки взнаки важкi американськi заробiтки. Iрина Степанiвна залишилася сама з чотирма дiтьми на руках. Чимало страждань принесли воєннi роки, здавалося, життя i смерть поряд ходять. Але вдалося все ж таки вберегти себе i дiтей. На жаль, так i не вернувся з вiйни старший син. Органiзацiя колгоспу в селi на тривалi роки принесла повиннiсть напiвкрiпацької працi на ланах. А вдома треба було працювати за себе i за чоловiка. Iнколи нагадував про себе перенесений тиф. Майже тридцять рокiв Iрина Степанiвна дотримувалася дiєти. Можливо, невибагливiсть у харчуваннi, щоденна праця, повна вiдсутнiсть шкiдливих звичок, доброзичливiсть до людей - стали складовими частинами таємницi довголiття. Давно вже бабуся не зверталася до лiкарiв. Однак їй допомога потрiбна, бо недавно Iрина Степанiвна повнiстю втратила зiр. Нині з її дiтей залишилася живою тiльки 68-рiчна дочка Марiя, яка вже дев'ять рокiв є вдовою. При розмовi панi Марiя з гiркотою зазначила, що жодного разу нi члени органiв мiсцевого самоврядування, нi мiсцевi депутати, нi працiвники соцiальної служби не переступили порiг хати, аби поцiкавитися їхнiми проблемами.
Завжди рада спiлкуванню ювiлярка зi своїми 9 онуками, 14 правнуками, 7 праправнуками та, сподiваємось, радiтиме май-бутнiм прапраправнукам. Громадськiсть села щиро вiтає Iрину Степанiвну Фегер зi 100-рiчним ювiлеєм, бажає мiцного здоров'я та ще довгих лiт життя.
Василь Палко, вчитель iсторiї Сторожницької ЗОШ

Зустрiчi з iнопланетянами не завжди безпечнi

Останнiм часом спостерiгається почастiшання вiдвiдувань iнопланетянами Землi. Про це свiдчить зростання кiлькостi аварiй їхнiх лiтальних апаратiв Із рiзних мiст планети надходять данi про катастрофи НЛО. Офiцiйна преса намагається замовчувати, пояснювати це природними факторами або просто iгнорувати.

Розвинутi держави витрачають на до-слiдження iноземних цивiлiзацiй мiльяр-ди доларiв, та разом з тим роблять вигляд, що це їх не цiкавить, iгнорують данi про НЛО. За росiйськими джерелами катастроф НЛО з 1940 року спостерiгалося понад 50. Тiльки з 1947 по 1975 рік у США було зафіксовано 17 катастроф, де були й люд--ськi жертви. Засекречування i дезiн-фор-мацiя, очевидно, пов'язанi з бажанням деяких держав тримати в секретi свої досягнення щодо можливих зв'язкiв iз НЛО, що, можливо, дає деяку перевагу над iншими державами.
У 1947 роцi недалеко вiд мiста Росуел (США) зазнав аварiю корабель iно-пла-не-тян. Серед уламкiв був знайдений i предмет iз невiдомого сплаву, подiб-ний до лiнiйки. Цим предметом попере-мiнно володiли брати Кеннедi, актриса Ме-рилiн Монро, керiвник мафiї Шам Джансана. Iснує версiя, що брати Кеннедi загинули через цю лiнiйку iнопланетян при бажаннi заволодiти нею.
Незрозумiлi речi в Росуелi творилися i в 2001 роцi, коли на фермi Нерiело Ма-кiяс за одну нiч загинула половина худоби. Мiсцевi ветеринари не змогли знайти причину загибелi стада. Саме у Росуелi вiд 1947 року (тодi поблизу мiста зазнав ава-рiї космiчний корабель) уважно слiд-ку-ють за наслiдками впливу iнопланетян на Землю.
У 1967 роцi геолог Мiхалак пiд час дос-лiд-жень берега озера Фалкон був заляпаний гарячим паром iз корабля iнопланетян i з незвичайними опiками лiкувався в клi-нiцi Мейо (на шкiрi перiодично з'являлися висипи, малюнок яких був схожий на шахову дошку). У 1978 роцi в мiстi Керман, що в Калi-форнiї, при спостереженнi за кораблем iнопланетян полiцейський Мануел Амперано зазнав опiкiв обличчя i шиї. Медики констатували, що це результат дiї мiк-ро-хвиль, якi йшли з корабля. В 2001 роцi з'явилися першi данi, що вiруси грипу або їх ДНК можуть бути за-несенi в земну атмосферу кораблями iно-планетян. Це стверджує уфолог доктор Рой Валден з Кардiффа. В 1985 роцi були пiднятi заржавiлi залишки пароплава "Титанiк", який затонув у 1912 роцi. Вiдтодi багато разів дослiд-жу-ва-лася трiщина на корпусi пароплава, яка утворилася вiд зiткнення з айсбергом. А ось фотографiя, зроблена в 1996 роцi, на-водить на ще одну версiю. На цiй фото-графiї чiтко видно, що бiля корпусу паро-плава лежить корабель iнопланетян, який зазнав аварiю. А трiщина на корпусi пароплава могла утворитися i вiд лазерної зброї iнопланетян. Це може бути зайвим доказом причин катастрофи, де загинули 1500 пасажирiв.

Контакти з iнопланетянами деколи можуть бути просто небезпечними для життя. Наводимо приклади. 2000 рiк. Iз росiйських джерел. 38-рiч-ному московському екстрасенсу вдалося налагодити зв'язок з iнтелiгентною iсто-тою з галактики, яка розташована за 100 свiтлових рокiв вiд Землi. Iстота розпо-вi-ла, що їй 1038 рокiв, це у них вважається молодим вiком. Але зв'язок раптом закiн-чився, - екстрасенс впав замертво. Під час розтину тiла було виявлено, що нер-во-вi волокна до клiтин були вигорiлими. Це може статися при сильному тепловому впливi, iнтен-сив-ному рентгенiвському випромiнюванні або впливі електричного струму. Американський вчений Моріс Єсуп у своїх дослiдженнях зауважив, що iснує зв'язок мiж пригодами, якi стаються в Бермудському трикутнику, старовинними мiстерiями i присутнiстю iнопланетян. Його iм'я фiгурує i в "фiладельфiйському дослiдi", коли в 1941 роцi американцi з допомогою технологiї iнопланетян побудували вiйськовий корабель-невидимку. Моріс вiдчував для себе загрозу i незадовго до смертi копiї своїх дослiджень вiддав своєму друговi. В березнi 1959 ро-ку його знайшли задушеним у своїй ма-шинi. Колеги-уфологи вважають, що вiн близько пiдiйшов до iстини i тому його змусили замовкнути.

Уфологи вважають, що викрадення земних жiнок i їх заплiднення iнопла-не-тя-нами трапляється не так уже рiдко. Жiн-ки, як правило, недовiрливi, бояться роз-по-вiсти про те, що з ними трапилося, або взагалi не розумiють пережите. У таких випадках рецесивний гiпноз допомагає загострити пам'ять про таке, що жiнки в звичайному станi свiдомостi й не помi-ти-ли б. Деякi жiнки описують зустрiчi з iсто-та-ми, подiб-ними до людей, на кораблi iно-планетян. Описанi також випадки передчасних пологiв. Народжених дiтей показують мамам на кораблi iно-пла-не-тян. Передчаснi пологи можуть бути i на Зем-лi, але часто цi дiти народжуються з ва-дами. Буває, що плiд може бути ра-дi-о-ак-тивно заражений. Гiбриди iнопланетян з людиною, як правило, живуть недовго, часто потрапляють в анатомiчнi музеї як аномалiї.
Побутує думка, що цивiлiзацiя iно-пла-не-тян виконує якусь програму з вивчення генетичного складу людини. Вiдомо, що в кiлькох наукових закладах оперативним шляхом видаляють хибнi гени у люд-ському зародку для попередження виникнення деяких хвороб у майбутньому. Можна допустити, що iнопланетяни i люди на Землi виконують однакову роботу з удосконалення генного складу людини. Ця робота навiть для iнопланетян непроста i не завжди увiнчується позитивним результатом. У 1969 роцi астронавтами "Аполлона-10" Стаффордом, Кернаном i Юнгом був сфотографований в одному з малих кратерiв Мiсяця монолiт, який нагадував шлiфований металевий предмет (фото-гра-фiї NАSА на кiлька рокiв засекретила). Цей монолiт є не що iнше, як "приймач-передавач" iнопланетних цивiлiзацiй. У 1972 роцi монолiт був доставлений на Землю на одну з засекречених вiйськових баз. Вченi, якi вивчали цей предмет, - всi захворiли. Вiдомий астроном Карл Шаган, який постiйно заперечував iснування iнопланетних цивiлi-за-цiй, помер. А спецiалiсти, якi намагалися розiбрати цей монолiт, загинули на мiсцi. Вченi пояснюють це шкiд-ли-вим випро-мi-нюванням, походження яких кiнцево не розшифроване досi. Є думка, що монолiт ви-про-мiнює накопиченi в ньому космiчнi про-ме-нi. Попереднi дослiдження показали, що монолiт вiдчуває i змiни навколиш-нього електричного поля, змiни режиму температури тiл. Цей монолiт шкiдливо впливав на електронну систему супутника, який його доставив на Землю, i ледве не привiв його до катастрофи. За однiєю з версiй спецiалiстiв, монолiт володiє таким механiзмом самозахисту, аби вiдля-ку-вати вiд себе осiб. Викликала приголомшення у свiтi й поява фотографiї мiж двома вибухами в Мiжнародному торговельному центрi в Нью-Йорку 11 вересня 2001 року, коли з диму на мiсцi катастрофи вималювалося обличчя уфонавта. Ми, звичайно, сумнi-ва-ємося, що антиглобалiсти або бен Ладен мають пiдтримку в iнопланетян, але така версiя може iснувати. Людина - частинка Всесвiту, але Всесвiт iснує не лише для людини.
Є вiдомостi, що деякi iнопланетяни з повагою ставляться до людей, незважаючи на свою технiчну перевагу, навiть побоюються нас.
Насамкiнець хотiлося б додати, що вiдповiдно до звiтiв наших жiнокконтактерiв, мешканок мiста Ужгорода, iнопланетяни також запрошували їх на свiй корабель у гостi. Вони пiшли з ними доб-ро-вiльно, у них i думки не виникало, аби вiдмовитися. Iнопланетяни вели себе по-джентльменськи, сексуальних домагань не було. Там робили якiсь дослiди i експе-рименти, сутнiсть яких вони не зрозумiли. Однак деякi хвороби у них зникли.
Е. Матьковський, Е. Маслей, м. Ужгород.