Визначено кращих роботодавцiв року

За словами Г. Москаля, протягом 2001 року на територiї Закарпатської областi створено 13 402 робочi мiсця, що майже в пiвтора раза бiльше порiвняно з попереднiм роком. Згiдно з рекомендацiями органiзацiйного комiтету з проведення Всеукраїнського конкурсу на звання "Кращий роботодавець року", до участi в обласному конкурсi з 59 претендентiв 32 пiдприємства було недопущено (через наявнiсть нещасних випадкiв на виробництвi, порушення законодавства щодо укладення колективних договорiв тощо). За основними показниками та критерiями фiнансово-господарської дiяльностi рекомендованих пiдприємств, оргкомiтетом було визначено переможцiв.

У номiнацiї "Пiдприємство з кiлькiстю працюючих вiд 21 до 100 осiб" перемогло СП "Влад", виробляє борошно. У номiнацiї "Пiдприємство з кiлькiстю осiб вiд 101 до 500" кращими визнано три пiдприємства: ВАТ "Кондитерська фабрика А.В.К." м. Мукачево, ТОВ "Нумiнатор" Берегiвського району (деревообробка) та СП "Сандерс-Виноградiв ГмБХ". Кращими серед "Пiд-приємств з кiлькiстю працюючих вiд 501 до 1000 чоловiк" стали ТОВ "Едельвейс-Лего" з Мукачева та ТОВ Фабрика жiночого одягу "ЛеГо-Україна" з Чопа. Органiзацiйним комiтетом визначено й "Кращого молодого роботодавця року" серед пiдприємств, незалежно вiд чисельностi працюючих, де керiвником є особа вiком до 28 рокiв. Ним став Олександр Керечан, керiвник МП "Саламандра" з с. Олешник Виноградiвського району.
Окрiм того, в сферi туризму i рекреацiї переможцем визнано санаторiй "Синяк".

На Закарпатті втілюються в життя 5 проектів Тасіs

Тасіs - програма Євро-пейського Союзу (ЄС), яка сприяє запровадженню європейських "ноу-хау" у країнах, що розвиваються, з метою розвитку в цих країнах ринкової економіки та демократичного суспільства

Минулого тижня представники Тасіs з Києва та Ужгорода презентували закарпатцям 5 проектів, що реалізуються в області за сприяння Тасіs. Проект "Енергетична реконструкція житлових будинків у містах Ужгород, Міхаловце та Дармштадт" представляв Олег Лукша. Він, зокрема, зауважив, що представники ЄС, котрі приїздили до нас і оглядали системи опалення, зізнавалися, що таких великих котелень вони ніде в Європі не бачили. Мета проекту - поділ житлового фонду Ужгорода на типові будинки і реконструкція систем їх опалення з використанням передових технологій. Це дасть змогу зекономити 30 - 80 % палива. Об'єм проекту 190 тис. євро, при цьому всі кошти отримає Ужгород, а Міхаловце та Дармштадт - жодної копійки. Словаки забудували 1/4 частину Ужгорода, тому їхній досвід стане у пригоді. Щодо німців, то саме вони побудували перший у світі енергетично автономний будинок.
Інший ужгородський проект Тасіs - "Бізнес-інкубатор" - презентував Team-leader (керівник) проекту Карстен Байер. Проект спрямований на навчання та підтримку на початковому етапі підприємців-початківців. Наразі інкубатор заповнений на 100% (30 малих підприємств). Враховуючи це, Європейська комісія вирішила продовжити дію проекту в Ужгороді, й 11 березня буде презентовано новий проект - "Перший крок". Бізнес-інкубатор також запрошує молодих підприємців взяти участь у конкурсі на кращий бізнес-план із призовим фондом 60 тис. грн. Карстен Байер також зазначив, що Тасіs не дає грошей (хіба що допомагає отримати кредит), а дає знання, перший поштовх для підприємців, а їхню повноцінну підтримку повинна забезпечувати місцева влада.
Наступний проект - "Транскордонне управління паводковими ситуаціями в басейні річки Тиса" - здійснюється спільно з Німеччиною, Угорщиною та Словаччиною. Мета проекту - створення комп'ютерної програми прогнозування паводків та здійснення міжнародного контролю за підвищенням води у басейні р. Тиса. Цікаво, що проект стартував у лютому 2001 р. (до весняного паводка). Фінансовий об'єм проекту - 250 тис. євро, з яких: 200 тис. - ЄС, 26 тис. - Україна, 24 тис. - Угорщина, Німеччина, Словаччина.
Проект Темпус/Тасіs "Створення національної мережі освітніх закладів з соціальної роботи" представила професор Ірина Козубовська. Мета проекту - створення в Україні шкіл та вузів з підготовки спеціалістів з соціальної роботи. УжНУ - один з перших вузів в Україні, де почали готувати вищезгаданих спеціалістів. Для відкриття в УжНУ відділення з соціальної роботи за сприяння Тасіs ЄС виділив 3 млн. доларів (стажування 50 викладачів у країнах ЄС). Це відділення визнане одним з кращих в Україні. В УжНУ також проведена перша в Україні наукова конференція з соціальної роботи.
І, нарешті, начальник Чопської митниці, радник митної служби І рангу Іван Палешник розповів про проект "Орган нагляду за програмою Тасіs по прикордонних переходах". Проект спрямований на розвиток торговельних відносин між ЄС та країнами колишнього СРСР й поліпшення інфраструктури кордонів, постачання обладнання і навчання персоналу на переходах уздовж західних кордонів України. За цим проектом, зокрема, вдалося отримати від ЄС 3 млн. євро для реконструкції МАПП "Тиса". Для будівництва проектом передбачено 91 тиждень, здача об'єкта відбудеться в липні цього року. Це буде найбільший контрольно-перепускний пункт у області, де за зміну можна буде обслуговувати 5 тис. легкових автомобілів, 500 вантажівок та 80 автобусів. Оскільки Угорщина першою з наших сусідів вступить до ЄС, то ця реконструкція є дуже доречною.

Палешник також зазначив, що "найстрашнішим" КПП є Ужгородський і запропонував план його реконструкції вартістю 14 млн. грн. Завершуючи круглий стіл, керівник Київського відділення інформаційної і координаційної програми Тасіs Лоппе Гереро ще раз наголосив на необхідності підтримки проектів з боку місцевої влади.
Іван Колодій

Що розвалили - те маємо
Кілька слів про ситуацію з нерухомим майном області

У вiвторок керiвництво управлiння майном областi ознайомило журналiстiв iз ситуацiєю навколо нерухомого майна областi, а також станом комунальних об'єктiв краю

Як прозвучало на брифiнгу, за роки незалежностi ми так догаздували, що основна маса майна областi перейшла в рiзнi форми власностi, i тепер фактично невiдомо, чим же ми володiємо насправдi. За попереднiми даними, нинi в областi зареєстрованi 16 тис. 182 суб'єкти господарювання. Нараховується понад 8 тис. об'єктiв нерухомого майна (водозабори, очиснi споруди тощо). Але все це дуже приблизнi данi. Вiдтак керiвництвом краю вирiшено укласти повний перелiк нерухомого майна, здiйснити його повну паспортизацiю. Такий каталог дає надзвичайно широкi можливостi, зокрема для потенцiйних iнвесторiв. Зараз робота зі створення каталогу виконана на 90 вiдсоткiв, i можна очiкувати, що буде створена його електронна версiя. Хоча... тут ще один нюанс: виявляється, є особи, якi не подають достовiрнi данi, тобто зацiкавленi в тому, аби приховати реальну цiннiсть об'єкта тощо.
А загалом ситуацiя з майном областi буквально катастрофiчна. Є багато пiдприємств-власникiв нерухомого майна, яким все нiяк не можна дати ладу, керiвники їх запустили, а часто взагалi не можна "докопатися" до iстини, хто ж справжнiй власник об'єктiв (за прикладом далеко й ходити не треба: в Ужгородi один iз таких об'єктiв - колишнiй ресторан "Космос" неподалiк туристичного "Свiтанку". Як прозвучало на брифiнгу, "...пiшла мiська влада за деякими авантюристами, ось тепер i маємо те, що маємо..."). Значна маса об'єктiв незадiяна, стоять пiд дощем, снiгом i т. д. й поступово розсипаються. Ще трохи - й господарювати буде нiчим.
Є й такi об'єкти, питання власностi яких вирiшити не вдається вже з десяток рокiв (!). Йдеться про "Хрущовську" дачу в Кам'яницi (так все-таки чия: наша чи росiйська?). Прекрасна мiсцина, з якої можна б зробити чудову базу вiдпочинку. Стоїть. Розвалюється. Кому треба?
З комунальним майном областi не легше: таких об'єктiв близько 600. Про те, в якому вони станi, мабуть, i взагалi говорити не варто. Усi очиснi споруди вимагають термiнової реконструкцiї: до прикладу, усi великоберезнянськi вiдходи стiкають в Уж, для Мiжгiр'я поняття водоочищення взагалi невiдоме, Свалява свого часу через розваленi водосистеми та очиснi споруди з епiдемiй не вилазила.
В обласному центрi з комуноб'єктами бiльш-менш навели лад: "вiдчухали" ляльковий театр, музучилище, обласну бiблiотеку. Єдина в областi фiлармонiя для свого капiтального ремонту потребує 3-4 млн. грн. Взяти їх, зрозумiло ж, нема звiдки. Ще трохи постоїть. Можливо.
Наталія Логойда

Область за рiвнем зарплати 17-та в Українi

Як повiдомила Галина Гриник, в. о. начальника вiддiлу статистики працi обл-стату, середньомiсячна заробiтна плата штатного працiвника, зайнятого в галузях економiки, за 2001 рiк становила 237,85 грн. Працiвникам всiх iнших галузей доводиться тяжче: працiв-ники громадського харчування отримують 99 гривень, сiльгоспвиробники - 114, медики - 167, освiтяни - 190 грн.
За галузевою ознакою найвищi рiвнi заробiтної плати були у працiвникiв страхування - 346 грн., зв'язку - 347, апарату органiв управлiння - 381, банкiвських органiзацiй - 490, митниць - 550 грн., де нарахування в 1,5-2,5 раза перевищували середнiй показник по областi.
Серед адмiнiстративних районiв найвищий рiвень заробiтної плати вiдзначено в Ужгородському районi - 337 грн., м. Ужгородi -333, м. Мукачевi - 312 грн., Рахiвському районi - 222 грн.
Заборгованiсть з виплати заробiтної плати працiвникiв, зайнятих на пiдпри-єм-ствах, включених до щомiсячного облiку, станом на 1 лютого становила 14,4 млн. грн. Окрiм того, 3,6 млн. грн. ста-новив борг, що утворився на пi-дп-ри-єм-ствах, органiзацiях, якi призупинили дiяльнiсть. Борг органiзацiй, що фiнансу-ються з бюджету, зменшився i становить 27,4 тис. грн.
Вчасно не отримали заробiтну плату 30 тис. осiб, або 13 вiдсоткiв зайнятих в економiцi областi. При цьому кожний п'ятий не отримував її понад пiвроку.
В середньому одному штатному працiвнику заборговано 437,85 грн.

Ключ до українського економічного дива - це вміння українців вижити навіть у пеклі

"Є багато причин стрімкого економічного зростання в Україні, але найголовніша - це надзвичайне вміння українців пристосовуватися до складних обставин… Попросіть українців описати бізнес-клімат в їхній країні, і вони знайдуть чимало способів запевнити, що він - просто жахливий. Нагадайте їм про позитивну офіційну статистику, і вони лише всміхнуться вашій наївності. Та все ж їм буде важко спростувати той факт, що більшість українців сьогодні заможніші, ніж два роки тому", - пише британська газета "The Financial Times".
"Офіційні дані свідчать, що минулого року ВВП зріс на 9 відсотків після шестивідсоткового приросту в 2000-му, який став першим роком зростання за час української незалежності. Однак ці цифри навряд чи допоможуть зрозуміти, як добре і одночасно як погано розвивається українська економіка", зазначає газета та продовжує: "Офіційна статистика недооцінює зміцнення галузей, де переважають малі компанії, як-от торгівля і ресторанний бізнес. Українська статистика зосереджується на великих виробниках, оминаючи увагою малого підприємця, а також сільське господарство, харчову і легку промисловість".
ФТ вважає, що одужання підштовхнули експортери, які скористалися різкою девальвацією місцевої валюти, яка з 1998-го до 2000-го року втратила дві третини своєї вартості щодо долара. А потім було запроваджено антибартерну реформу, яка дала урядові та промисловості готівку для виплати зарплатні й пенсій, що підживило споживчий попит саме тоді, коли з ринку почали витісняти імпорт. Але, як пояснює газета, найбільша частина приросту ВВП надійшла з важкої промисловості: "Тут важко помітити збільшення продуктивності виробництва. Але застарілі обладнання і технології таки повертаються до життя після кризового і хаотичного періоду 90-х років. Часом це відбувається завдяки надзвичайно великим прихованим витратам, особливо в металургійній галузі, яка дає половину валютного доходу України, та на шахтах і електростанціях, які живлять металургію".
"Financial Times" цитує Жана-Поля Бландіньєра, радника ЄС в Україні з макроекономічних питань, котрий вважає металургію пасткою, що не лише з'їдає більше, ніж виробляє, а й викачує з України капітал, якого конче бракує решті економіки. Такі занепокоєння можуть бодай частково пояснити, чому міжнародний капітал залишається осторонь.
"Багато інвесторів пам'ятають, як Україну подавали за взірець в 1996-1997роках. Той взірець зазнав краху 1998-го. Нові прямі західні інвестиції є незначними, хоча бізнесмени кажуть про величезний нереєстрований приплив російських грошей", - пише "The Financial Times".
ФТ згадує також про азійські інвестиції та інші. Проблема в тому, що українські компанії вважають, що будь-який закордонний партнер привертає до них небажану увагу. А отже, вся документація ведеться так, щоб засвідчити співпрацю на відста-ні. Такою ж тактикою послуговуються іноземні компанії, будуючи стосунки на контрактних засадах, які дають їм контроль над виробничим процесом, залишаючи власність у руках українців, - пише "Financial Times".