Вибори коштуватимуть Україні 291 млн. грн.

Україну поглинула передвиборна лихоманка. Щоправда, до 10 лютого законом встановлено певне агітаційне табу, однак пристрасті від цього не вщухають

У хід пішли брудні компромати, хоча страждають від них тільки самі замовники чорних політтехнологій. Певні сили обнародували записи телефонної розмови між лідером "Нашої України" Ющенком та київським мером Омельченком. Замовники у такий спосіб прагнули очорнити згаданих політиків. Однак ніякого криміналу в тих розмовах не було. Навпаки, народ переконався, що про нього ще хтось дбає. А замовникам доведеться відповісти перед законом. Порушено кримінальну справу. Про це читайте на стор. 4. Вибори дійсно будуть брудними, що, безперечно, зашкодить іміджу країни. Прикро інше. Ми матимемо не тільки моральні втрати. Вибори нам дорого обі-йдуться і плані витрат коштів. На заходи, передбачені Центрвиборчкомом на підготовку виборчої кампанії, заплановано виділити 37 мільйонів 310 тисяч гривень, заявив на засіданні ЦВК його голова Михайло Рябець. Усього ж в Держбюджеті на 2002 рік на проведення парламентських виборів і передвиборної кампанії заплановано виділити 291 міль-йон 72 тисячі 100 гривень. Згідно з постановою, прийнятою ЦВКом, ці кошти будуть розподілені між 225 окружними виборчими комісіями таким чином: ЦВКу з урахуванням резерву виділено 59,5 млн. гривень, 84,9 млн. одержать окружні комісії, безпосередньо виборчі дільниці отримають у своє розпорядження 136,6 млн. гривень. 10 млн. гри--вень ЦВК завбачливо залишив на проведення повторних виборів народних депутатів. Для проведення агітації політичними партіями і блоками на регіональних телерадіоканалах кожній окружній комісії в середньому доз-во-лено витратити 360 тис. гривень. Фонд оплати праці кожної окружної комісії становив у середньому близько 18,425 тис. гривень. Виготовлення інформаційних плакатів кандидатів у депутати, зареєстрованих в одномандатних виборчих округах, коштуватиме кожній окружній комісії 12,5 тис. грн. І заради чого такі державні пожертвування?

Футболісти підслуховують всю країну…

Петро Франчук
"РІО"
9 січня директор пресової агенції "Рух-Прес" Дмитро Понамарчук обнародував аудіо-запис фрагментів телефонної розмови лідера виборчого блоку "Наша Україна" Віктора Ющенка та міського голови Ки-єва Олександра Омельченка, які, на його думку, свідчать про особисту "нечесність" експрем'єра. Однак цілком очевидно, що спроба сенсаційного компромату обернулася саме проти організаторів підслуховування та обнародування підслуханого

По-перше, в телефонній розмові не було жодного криміналу (не йшлося про замовлення вбивства журналіста чи про якісь хабарі, як у випадку з плівками Мельниченка ніби записаними в кабінеті Президента). Розмова, можливо, стосувалася координації дій фракцій при відставці віце-спікера Медведчука. Звичайно, такі речі не робляться з бухти-барахти, а ретельно готуються, і який же тут може бути кримінал? Це підтвердив і сам мер Києва Олександр Омельченко. Він зокрема сказав, що в обнародуваній незаконно записаній телефонній розмові "яскраво виражена загальна позиція не лише фракцій "Єдність" чи "Солідар-ність" і блоку "Наша Україна". Вона, перш за все, відповідає позиції більшості парламентських фракцій, що і було підтверджено 234 голосами народних депутатів України". Тобто 234 депутати цілком резонно і законно зняли Медведчука з посади віце-спікера. Омельченко заявив, що кадрові зміни, які відбувалися у парламенті впродовж останніх років, "мали підгрунтя і відбувалися на демократичній основі". "Ніякої події і новини не сталося, коли обнародували інформацію про начебто існування "заговору" екс-прем'єра В.Ющенка та лідера блоку "Єдність" О. Омельченка", - сказав він. Омельченко наголосив, що відкрите протистояння між СДПУ(о) та Київською міською радою впродовж останніх трьох років було і збереглося. А ось ще коментар позафракційного депутата, юриста Віктора Шишкіна: "Що таке нечесна політика? Це фальсифікація результатів виборів, це порушення законодавства, пов'язаного з формуванням комісій, це надання ефіру тільки одним депутатам і спроба відсторонити від ефіру інших депутатів. Той же Медведчук чомусь може виступати регулярно на центральному телебаченні, а одеське державне телебачення мені четвертий рік не дає можливості відзвітуватися перед моїми виборцями. Ось в таких моментах треба виявляти нечесність - і говорити про це. Будуть результати підтасовуватися чи ні, чесно чи нечесно будуть обходитися із виборчими урнами, будуть підробляти протоколи під час підбиття підсумків результатів чи голосування - ось про це треба говорити. А хто з ким і про що домовляється - ну, вибачте, це не має нічого спільного з поняттям чесний-нечесний", - сказав Віктор Шишкін.

Але кримінал в іншому
Звідки взялися ці записи. Адже йдеться про прослуховування високопоставлених чиновників. І це без санкцій Верховного суду. Те, що таких санкцій не було, повідомила керівник прес-служби Верховного суду України Ляна Шляпошникова. Голова Верховної Ради Іван Плющ звернувся до Служби безпеки України з проханням надати інформацію, чи існує в Україні система конфіденційного зв'язку. Чи є хоч хтось і цій країні, кого не під-слуховують? Народний депутат Василь Онопенко вважає "касетний скандал № 2" початком війни компроматів і пропонує створити тимчасову слідчу комісію Верховної Ради за фактом прослуховування. За словами Онопенка, зрозуміло, що будь-яка відставка - "наслідок політичних рокіровок", за кожною відставкою стоїть певна політична сила і мають місце певні домовленості. "Кожного дня, до речі, такі домовленості відбуваються в парламенті. Так було і так буде", - сказав він. Але прослуховування телефону без дозволу суду і обнародування прослуханого, на думку В. Онопенка, "не просто порушення прав і свобод громадян, а грубе та цинічне порушення Конституції, кримінального законодавства, Конвенцій з прав людини та міжнародних Конвенцій, що їх ратифікувала Україна". Свою точку зору він аргументує, посилаючись, зокрема, на ст. 31 Конституції України, яка гарантує кожному громадянину таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції - за цією статтею, винятки можуть бути встановлені лише судом у випадках, передбачених законом, з метою запобігти злочинові чи з'ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншими способами отримати інформацію неможливо. Онопенко також нагадав, що новий Кримінальний кодекс "ще жорсткіше ставиться до таких речей": зокрема, ст. 163 ККУ визначає, що порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, які передаються засобами зв'язку або через комп'ютер, вчинене щодо державних чи громадських діячів, або вчинене службовою особою чи з використанням спеціальних засобів, призначених для негласного зняття інформації, караються позбавленням волі на строк від 3 до 7 років. Він також додав, що "ті політичні сили, котрі, виконуючи брудне замовлення, розставили капкан на В. Ющенка або Омельченка, можуть потрапити в нього самі".

То що ж це за сили?
Пропонуємо думку ще одного позафракційного народного депутат Олександра Єльяшкевича: "Якщо обнародування записів майора Мельниченка виправдовується тим, що ці записи можуть бути доказами для виявлення істинних злочинців, то немає жодних виправдань у прослуховуванні, запису і обнародуванні розмов, в яких немає ніякого криміналу. І ті, хто займався незаконним прослуховуванням і розповсюдженням, повинні нести юридичну відповідальність. Внаслідок цього скандалу програли всі три сторони - і Омельченко, і Ющенко, і Медведчук, на якого падає підозра. Тому в інтересах усіх провести розслідування і дізнатися, хто дає подібні команди, і хто їх здійснює". Отже, Єльяшкевич відкрито вказує, що підозра падає на Медведчука. І ця думка не нова. Зокрема вже в четвер прес-служба партії "Реформи і порядок" також розповсюдила заяву заступника голови партії "Реформи і Порядок" Сергія Соболєва, який прокоментував ситуацію навколо плівок так: "Історія з плівками Омельченко-Ющенко - це зайве підтвердження ключових замовників касетного скандалу. Більше не існує сумнівів в української громадськості, хто замовив плівки майора Мельниченка. Замовник один - виконавці різні!". І цікаво те, що заява була під заголовком "На кому горить соціал-демократична шапка?" І тепер вже достатньо навести цитату з газети "Дзеркало тижня" зі статті Мостової за матеріалами відставки Медведчука з посади віце-спікера. "Окремі депутати з комісії з розслідування справи Гонгадзе в кулуарах висловили версію: Президент отримав докази причетності олігархів від СДПУ(о) до "касетного скандалу". І далі: "…ряд людей, цілком можливо, змогли надати Президентові доказ того, що персонажі, прямо пов'язані з Суркісом та Медведчуком, не менш тіс-но контактують у США з Миколою Мельниченком. Йдеться передусім про представників піар-компанії "АПКО" та "Юкрейніан Бізнес Кансел". Обидві ці організації мають не лише одну й ту саму юридичну адресу, а й один факс на двох. Саме ці люди сиділи за одним столом із Мельниченком у фонді Карнегі під час виступу Віктора Ющенка, саме ці люди, за словами представників діаспори, пропонували вихідцям з України від Мельниченка дізнатися правду про Ющенка, саме ці люди, за словами самого Мельниченка, знайшли йому адвоката, відомого своєю участю у справах "кубинського хлопчика", Білла Клінтона й Моніки Левінські. Вся ця інформація почала гуляти коридорами влади відразу ж після повернення Ющенка зі США". От вам і зав'язочка: Мельничук-Медведчук. І ще одна: Понамарчук-Медведчук. Важко аналізувати причину першої зав'язочки. Може, бажання скомпрометувати Президента, щоб чимскоріше всістися у його крісло? З другою зав'язочкою все простіше - помститися за свою відставку. Але не такими ж брудними і кримінальними методами...