Закарпатським нафтотрейдерам запропоновано надати в облдержадміністрацію структуру формування цін на нафтопродукти

Як уже неодноразово заз-началося в обласних засобах масової інформації, облдерж-адміністрація вживає ряд захо-дів для покращення ситуації на ринку нафтопродуктів
Це й не дивно, адже ціни на них чи не найвищі в Україні. Так, мінімальна ціна 1 л бензину марки Аи-76 на Закарпатті становить 1,38 грн., а на всій іншій території Західного регіону вона коливається в межах 1,23-1,33 грн. Така ж ситуація і з бензином марки Аи-92: його мінімальна ціна на Закарпатті становить 1,65 грн. за 1 л, а в інших західних областях: 1,45-1,58 грн. Що стосується інших регіонів України, то, крім Києва, ціни на нафтопродукти там теж суттєво нижчі за наші. 
Крім об'єктивних причин високих цін на нафтопродукти (відсутність у постачальників прямих зв'язків з нафтопереробними заводами, транспортні витрати), існують і суб'єктивні. Так, окремими суб'-єктами господарювання при формуванні роздрібних цін допускаються порушення Закону України "Про ціни та ціноутворення", а саме: в калькуляцію реалізованих витрат включаються статті, які до реалізації нафтопродуктів не мають ніякого відношення.
Минулого понеділка заступник голови облдержадміністрації Василь Лінтур провів робочу нараду з участю основних постачальників нафтопродуктів на Закарпаття. Їм було запропоновано надати в ОДА структуру формування цін, яка би включала всі витрати, що відбиваються на ціноутворенні.
На основі цих даних облдержадміністрацією проводитиметься пошук можливостей для максимального зниження цін на нафтопродукти.

Бізнес по-студентськи, або Закарпатські студенти вимушені шукати роботу під час навчання

Увсі часи студентство було однією з найнезахищеніших верств населення. Небезпідставно до слова студент додавали "бідний". Звичайно, бідність студентів не їхня вина, але утримуватися "на плаву" можна лише з допомогою батьків, бо стипендія просто символічна. Тож не див-но, що з ІІ, ІІІ курсу студенти починають шукати роботу.
Вчитися, вчитися і ще раз вчитися закликав нас відомий ідеолог минулого століття, сьогодні до цього гасла можна додати: і працювати. Уже третій місяць іде навчання у вищих навчальних закладах області, а разом з тим тривають і пошуки студентами роботи. А як ще можна вижити, якщо мінімальна стипендія становить 39 грн. 54 коп. Якщо врахувати те, що плата за проживання у гуртожитках УжНУ на мі-сяць становить 40 грн., стає зро-зу-мілим, стипендію студентові вдається хіба що потримати у руках. Відповідно, дедалі актуальнішим стає поняття "студент, що працює". 
На жаль, працювати і вчитися водночас надзвичайно важко. Нашим студентам, мабуть, доведеться ще довго чекати введення принципу вільного відвідування занять. А тому наразі потерпає або робота, або навчання. В основному, останнє, бо, намагаючись звести кінці з кінцями, молоді люди прагнуть все-таки втримати місце працевлаштування за собою, а з навчанням - якось то воно буде!.. Але тут же треба зазначити, що на студента й роботодавець дивиться, так би мовити, "крізь пальці": і платить менше, та й роботу підкидує "чорнову". 
Та й таких студентів, які б під час навчання мали постійне місце роботи, мало. Дівчата займаються, здебільшого, прибиранням офісів, приміщень різноманітних установ, організацій то-що. Ще інколи (ду-у-уже рідко!) "перепадає" порівняно "блатна" робота: доглядати за якимось заможним дідусем чи бабусею - закупити для них продукти, прибрати в квартирі тощо. 
Хлопцям доводиться скрутніше. Уже роки існує "традиція" розвантажувати вагони з сіллю (принаймні в Ужгороді). Один вагон (50-60 тонн) дає студентам заробіток по 20-25 грн. І ще добре, коли вагони приходять вночі, бо зранку, проспавши одну-дві пари, ще можна "вхопити" певну крихту знань. А буває, що хлопці йдуть о дев'ятій ранку і приходять о 17-18 годині вечора. Куди ще вчитися? 
Хоча є ще кілька варіантів. Скрутне становище змушує студентів вигадувати найрізноманітніші способи заробляння. Останнім часом у студентських гуртожитках популярними стали "точки" (кімнати чи блоки), де продають сигарети, морозиво, іноді - хліб та пиво чи ще щось подібне. Перевага такого виду заробітку для студента-продавця очевидна: можна сидіти вдома, щось вчити і водночас заробляти власну копійку. Та й для студентів-покупців непогано: можна взяти, так би мовити, речі першочергового значення не виходячи на вулицю і, що найголовніше, товар дають "на бороду".
На літніх канікулах картина підробітків студентів дещо змі-нюється. Замість того, аби відпочити, студенти подаються на заробітки, бо якщо протягом навчального року гроші шукають переважно для того, аби мати за що прожити, то після літнього підзаробітку виручених грошей може вистачити чи на плату за навчання, чи для того, аби трохи "приодягнутися". 
Дівчата влітку влаштовуються в різні магазини, торгують на базарах, продають морозиво та хот-доги. Такий заробіток не значно поповнює кишеню, але щось-таки вдається "урвати" (у межах 150 грн.). Хлопцям, знову ж таки, важче. Найпопулярнішим способом заробляння під час літнього відпочинку для сильнішої половини студентства є робота на будівництві. Звичайно, якщо ще пощастить знайти таку хорошу роботу. Адже за місяць носіння відер з вапном та перекидування цегли можна заробити 100-200 доларів! --Сума, як для студента, досить значна.
Звичайно, оптимальним є варіант, коли студенту вдається влаштуватися на роботу за фахом, до прикладу, математик-прикладник працює програмістом або студент-медик підробляє в лікарні. Тут подвійна вигода: можна отримати хорошу професійну підготовку і використати теорію на практиці (бо саме недостатня практична підготовка є вразливим місцем наших вузів), а також з'являється можливість "засвітитися" під час навчання і отримати роботу після його закінчення.
Наводимо і думки студентів про дану проблему.
Наталка, 3 курс: "Я вважаю, що студент може поєднувати навчання та роботу. По-перше, стипен-дії вистачає хіба що на оплату за гуртожиток. По-друге, якщо працювати за фахом, можна набути практичних знань та навичок, за-рекомендувати себе на майбутнє. Але, на мою думку, по-чинати пошук роботи потрібно не раніше, ніж на 4 чи 5 курсі".
Ліля, 4 курс. "В ідеалі під час навчання студент повинен вчитися. Але реальна ситуація змушує нас працювати. Наш "бі-долаха" студент заробляє, аби вижити. Батьки часто неспроможні повністю забезпечити своїх дітей, а на "космічно велику стипендію" не проживеш і двох тижнів. Тому я за роботу під час навчання. Головне, щоб викладачі до цього ставилися з розумінням.
Ігор, 4 курс. "Я гадаю, що ма-ло хто зі студентів відмовився б від можливості підзаробити чесним шляхом і тим самим допомогти батькам". 
Студенти згодилися з тим, що робота під час навчання потрібна. Згідні з ними і окремі викладачі.
Михайло Рошко, заступник декана факультету РГФ УжНУ: "До цього потрібно підходити диференційовано. Зокрема, студентам відділення журналістики, на мою думку, піде на користь, якщо будуть підробляти в газеті, набиваючи, так би мовити, собі руку, бо журналістика цілком прикладна наука. Та загалом, якщо студент працює не за своєю спеціальністю, це йому заважає вчитися. Хоча, зрозуміло ж, такі кроки бувають вимушеними".
Р. В. Романюк, начальник від-ділу кадрів УжНУ: "У студентів стипендія мізерна. Безумовно, окремі з них змушені поєднувати навчання з роботою. Хоча не можна до цього ставитися однозначно схвально, бо ефективність навчання помітна тільки тоді, коли студент працює за фахом. На жаль, сьогодні нужда заставляє студентів працювати. Отож було б ідеально, якби студент міг тіль-ки вчитися. Бо лише протягом цих 5 років є можливість багато читати, вчити іноземні мови, розширювати свій кругозір, формуватися як особистість. Але ситуація зараз така, що студент буквально хапається за будь-яку роботу, яка потрапляє під руку. При інших вузах є так звані Джоб-центри, що допомагають знайти роботу, яка не перешкоджала б навчальному процесу. А у нас кожен турбується лише за себе. Тому питання, повинен працювати студент чи ні - риторичне. Це ні добре, ні погано, це сучасне життя нашої держави.
Лариса Романюк

Податкiвцi продовжують вилучати незаконнi вантажi

Протягом минулого тижня працiвниками податкової мiлiцiї м. Ужгород пiд час проведення вiдпрацювань на трасi Чоп-Ужгорода було затримано два мiкроавтобуси пiд керуванням ужгородця К. та мешканця м. Хмельницького, громадянина Б. Вони перевозили одяг iмпортного виробництва у кiлькостi понад 1500 шт. без будьяких супровiдних документiв на вантаж. Товар загальною орiєнтовною вартiстю понад 200 тис. грн. вилучено i передано на зберiгання до остаточного вирiшення справи згідно з чинним законодавством.
А виноградiвськi податкiвцi у пiдсобному примiщеннi громадянки Г. виявили сигарети марки "Супер Кiнгз" в кiлькостi 3500 пачок без марок акцизного збору встановленого зразка. Товар орiєнтовною вартiстю 8960 грн. також вилучено та передано на зберi-гання. Порушникам законів доведеться вiдповiсти.

В Ужгороді досліджували рекламу

Нещодавно на основi проведення розгорнутого iнтерв'ю полiнговим центром ГО "Панонiя" було дослiджено ринок рекламної продукцiї в Ужгороді. Таке iнтерв'ю мало за мету отримати данi про конкретну ситуацiю, явища, їхнi наслiдки та причини у сферi рекламної дiяльностi. Iнтерв'юери, якi мали завдання отримати iнформацiю про ставлення респондентiв до рекламної продукцiї, отримали такi вiдповiдi на поставленi запиатння: "Яка реклама у місті Ужгороді найбiльше запам'яталася вам?", "Якої реклами в Ужгородi не вистачає?", "Яка реклама у мiстi Ужгороді є найефективнiшою i несе в собi позитивне навантаження?" Так, з'ясувалося, що найбiльш популярнi фiрмовi марки в Ужгородi "Reebok", далi "UMS" та "Первак". Вiдповiднi позицiї займає реклама фiрмових марок "Скiлур", "Кокакола", "Олейна". Як не дивно, але такi широко розрекламованi марки, як "Київстар", "Кодак", "Фуджi", неефективно рекламуються, що свiдчить про відсутність монiторингових до-слiджень в галузi реклами в м. Ужгород. Очевидно, це i дає про себе знати в попитi на продукцiю цих фiрм. Цiкаво, що в середовищi мiсцевих органiзацiй, респондентам iмпонує реклама таких марок, як "V12", "Пекасто", МАУП, пiцерiй "Делiцiя", "Беламi".
До того ж, епiзодично проведене спостереження у вiдкритiй формi дало такi результати: 82,3 % рекламних бiлбордiв (бiгбордiв, щитової реклами) не є ефективними в Ужгородi, тобто не виконують свою функцiю, розташовані у невигiдних мiсцях тощо. На думку одної третi респондентiв, у мiстi не вистачає такої реклами, як "сiтiлайти", "постiйнозмiнне табло", "підвісна реклама" тощо. 

Полiнговий центр ГО "Панонiя"